Рішення

від 15.07.2020 по справі 915/146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 915/146/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.;

представники сторін у засідання не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/146/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БІЗНЕС-РЕАЛ",

вул. Архітектора Старова, 2/1, м. Миколаїв, 54046;

до Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма (ТОВ ВКФ) "БІЗНЕС-РЕАЛ" пред`явлено позов до Миколаївської міської ради (далі - ММР) про визнання, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", укладеною між ними в редакції, запропонованій позивачем, додаткової угоди до договору оренди землі від 28.05.2013 № 9245 (далі - договір) наступного змісту:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 28.05.2013 за № 9245

м. Миколаїв "____" 20 р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи -26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БІЗНЕС-РЕАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи - 31096248, в особі директора Хачко Ольги Миколаївни, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо ? Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 3.1 Договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 28.05.2013 за № 9245 (далі ? Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі ? Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди з 15.09.2018 до 23.12.2021, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках ? по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА Орендар ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО- КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "БІЗНЕС-РЕАЛ" Ідентифікаційний код: 26565573 Місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 тел. 0512 37-22-59Ідентифікаційний код: 31096248 Місцезнаходження: 54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 2/1 тел. 0512 35-64-02 Міський голова

---

О.Ф. Сенкевич (підпис) М.П. Директор ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" .

---

О.М. Хачко". (підпис)

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про поновлення зазначеного вище договору; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

Ухвалою від 14.02.2020 відкрито провадження в даній справі і визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

У подальшому ухвалою від 13.04.2020 постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; вирішено розглянути справу у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів; вирішено про дату та час підготовчого засідання у даній справі повідомити учасників справи додаткового відповідною ухвалою.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради "Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом"), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 15.06.2020 призначено дану справу до розгляду в підготовчому засіданні; ухвалою від 02.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2020.

Миколаївська міська рада у відзиві, поданому в суд 13.03.2020 та зареєстрованому за вх. № 3235/20, позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням, зокрема, на те, що позивачем не дотримано порядку поновлення договору оренди в розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі ? Закон).

Так, на думку відповідача, ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" не набуло право на поновлення договору оренди землі, так як позивач до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі не додав проект додаткової угоди, як того вимагає ч. 3 ст. 33 Закону, а тому підстави для поновлення дії договору, у тому числі і в порядку ч. 6 ст. 33 указаного Закону ? відсутні; зазначений довод відповідач обґрунтовує посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої палати Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц;

Відповідач також зазначив, що досі розглядає звернення ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" щодо продовження дії договору оренди та перевіряє його на відповідність вимогам законодавства, наслідком чого буде прийняття відповідного рішення.

Позивач у відповіді від 20.03.2020 на відзив указав, що, на його думку, ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" дотримано усіх вимог ст. 33 Закону і в даному випадку наявні всі підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися, проте від них надійшли заяви від 11.06.2020 та від 14.07.2020 про розгляд даної справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами ? з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 28.05.2013 № 9245, зареєстрований у Миколаївській міській раді того ж дня та за тим самим номером.

Умовами договору оренди передбачено, що в оренду ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" надано вільну від забудови земельну ділянку площею 68 кв.м., за кадастровим № 4810137200:09:036:0006, без права передачі її в суборенду та/або оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, для обслуговування тимчасово розміщеного літнього майданчика по вул. Радянській, поблизу бару, який розташований у будинку № 54 по вул. Нікольській (Центральний район) (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору).

В договорі зазначено, що він діє до 07.06.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі; підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 договору).

У подальшому ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" укладено з Миколаївською міською радою договір від 05.10.2015 № 235-15 про зміни до договору оренди землі, у відповідності до якого, зокрема, продовжено дію договору на 1195 днів ? з 07.06.2015 до 15.09.2018.

ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" 29.01.2018 (більше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору оренди) через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулося до відповідача із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки; до заяви товариством додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди до договору оренди, підписаний з боку орендаря. Викладене підтверджується копією опису дозвільної справи за реєстраційним № 000073 з підписом уповноваженого працівника Центру надання адміністративних послуг, а також листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.04.2020 № 2219/02.02.01-40/14/20.

За твердженнями позивача, указане звернення відповідачем залишено без реагування, поданий ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" проект додаткової угоди відповідачем не підписано.

У подальшому після закінчення строку дії договору оренди позивач повторно звернувся до Миколаївської міської ради з заявою від 03.02.2020 № 3/02, зареєстрованою у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради 04.02.2020 за вх. № 1157/02-18, про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах; до заяви, згідно опису додатків до неї, позивачем додано відповідний підписаний з боку орендаря проект додаткової угоди у двох примірниках.

Указану заяву Миколаївською міською радою також залишено без реагування, а запропонований ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" проект додаткової угоди не підписано.

Позивач і досі за відсутності заперечень відповідача продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 26-34).

Указані обставини, які не заперечуються і Миколаївською міською радою, позивач вважає такими, що свідчать про "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору оренди.

Миколаївська міська рада у відзиві зазначила, що нею досі розглядається звернення ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" щодо поновлення договору оренди; остаточне рішення з цього питання відповідачем на даний час не прийняте.

На підтвердження указаних доводів відповідачем подано лист голови комісії з реорганізації - заступника начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 05.02.2018 № 17-320, направлений виконавчому комітету Миколаївської міської ради, згідно якого управління вважає можливим поновлення терміну дії правових документів на орендовану позивачем земельну ділянку на раніше встановлений строк; лист начальника Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 11.03.2020 № 6997/11.02-03/20-2, направлений директору юридичного департаменту відповідача Бочаровій І.В., в якому зазначено, зокрема, що на звернення щодо продовження ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" строку оренди земельної ділянки підготовлено проект рішення, розгляд якого буде включено до порядку денного 56-ої сесії Миколаївської міської ради.

Не зважаючи на документально підтверджений указаними вище документами розгляд Миколаївською міською радою звернення ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ", відповідачем не подано суду доказів направлення позивачу відомостей щодо результатів цього розгляду.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.ст. 1, 13 ЗУ "Про оренду землі")

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов?язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов?язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов?язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, частини 1-5 та частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою (з пропущенням встановленого договором оренди строку звернення, проте до закінчення дії договору оренди); після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.

Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує на неможливість визнання запропонованої позивачем додаткової угоди укладеною у зв?язку з неподанням разом із листом-повідомленням про продовження оренди землі відповідного проекту додаткової угоди ? відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки, по-перше, матеріалами справи (серед яких і лист відповідача) підтверджено факт подання позивачем такого проекту; по-друге, указана вище постанова Великої Палати Верховного Суду ухвалена, виходячи з інших обставин справи; так, зокрема, у справі № 594/376/17-ц позивач посилався на те, що діями орендодавця та третьої особи, між якими укладено новий договір оренди земельної ділянки, яку раніше орендував позивач, порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди землі.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" більше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору оренди звернулося до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди, підписаний з боку орендаря; 2) що позивач після закінчення строку дії договору повторно подав Миколаївській міській раді заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки та проект додаткової угоди; 3) що відповідачем з 29.01.2018, тобто, більше двох з половиною років, розглядається надіслана ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" заява з проектом додаткової угоди, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 4) що позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов?язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою; 5) що відповідачем не доведено факту письмового повідомлення ним ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" про відмову/заперечення в поновленні договору оренди; 6) що запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк (1195 днів), ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Викладеним спростовуються твердження Миколаївської міської ради про відсутність підстав для продовження строку дії договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об?єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об?єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов?язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб?єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб?єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов?язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" підлягаючим задоволенню.

У судовому засіданні 15.07.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БІЗНЕС-РЕАЛ" задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 28.05.2013 № 9245, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "БІЗНЕС-РЕАЛ" та Миколаївською міською радою та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 28.05.2013 № 9245, - укладеною в такій редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 28.05.2013 за № 9245

м. Миколаїв "____" 20 р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи -26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БІЗНЕС-РЕАЛ", ідентифікаційний код юридичної особи - 31096248, в особі директора Хачко Ольги Миколаївни, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо ? Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 3.1 Договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді 28.05.2013 за № 9245 (далі ? Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі ? Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди з 15.09.2018 до 23.12.2021, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках ? по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА Орендар ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО- КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "БІЗНЕС-РЕАЛ" Ідентифікаційний код: 26565573 Місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 тел. 0512 37-22-59Ідентифікаційний код: 31096248 Місцезнаходження: 54046, м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 2/1 тел. 0512 35-64-02 Міський голова

---

О.Ф. Сенкевич (підпис) М.П. Директор ТОВ ВКФ "БІЗНЕС-РЕАЛ" .

---

О.М. Хачко". (підпис) Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2020.

Суддя Т.М.Давченко