Рішення

від 18.06.2020 по справі 921/790/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/790/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

Розглянув справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива", с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО Ферма "Органік Плюс", вул. С. Крушельницької, 18, м. Тернопіль

про стягнення заборгованості у розмірі 1 311 494,74 грн.

За участю учасників судового процесу:

від позивача: Барська Тетяна Миколаївна - представник (довіреність б/н від 10.02.2020) (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився.

Судові процедури

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв`язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "TrueConf".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

16 грудня 2019 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО Ферма "Органік Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 1 311 494,74 грн.

Відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2019 позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива" залишено без руху, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви.

16.01.2020 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява (вх. №308) Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива", зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, які визначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23.12.2019.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відкрито провадження у справі №921/790/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.2020.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження.

Підготовче засідання вперше призначене на 20.02.2020.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Протокольними ухвалами суду від 20.02.2020 та від 04.03.2020 підготовче засідання відкладалось відповідно на 04.03.2020 та на 11.03.2020, про що повідомлено відповідача відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/790/19 до судового розгляду по суті на 25.03.2020 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2020, враховуючи запроваджений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин, рекомендації Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", згідно з яким суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, судовий розгляд по суті, призначений на 25.03.2020 відкладено та зазначено, що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою суду від 13.05.2020 призначено розгляд справи по суті у справі №921/790/20 на 27.05.2020 в режимі відеоконференції.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні - 27.05.2020 розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 27.05.2020 судове засідання відкладалося на 18.06.2020, про що повідомлено учасника судового процесу - відповідача, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі, заслухав обґрунтування позовних вимог представника позивача його вступне та заключне слово.

У судовому засіданні 18.06.2020, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, проведення судових дебатів, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та №255 від 02.04.2020, загальнонаціональний карантин запроваджений з 12.03.2020 до 03.04.2020, який продовжено до 24.04.2020.

22.04.2020 Уряд ухвалив рішення, яким загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 24 квітня включно, продовжено - до 11 травня 2020 року включно.

Рішенням Уряду від 04.05.2020 загальнонаціональний карантин продовжено до 22 травня 2020 року та послаблено деякі карантинні обмеження, також від 20.05.2020 за №392 продовжено карантин до 22.06.2020.

При цьому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З врахуванням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) строк розгляду даної справи судом продовжено з урахуванням розумності тривалості розгляду справи по суті.

При цьому суд враховує приписи ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 13.02.2020, на підставі статті 197 ГПК України, задоволено клопотання Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива" про участь його представника у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, яку доручено проводити Христинівському районному суду Черкаської області

Відповідно до вимог статті 243 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 04.03.2020 допущені описки в ухвалах Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2019, від 23.01.2020, від 13.02.2020 та від 20.02.2020 у справі №921/790/19, виправлено. В ухвалах Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2019, від 23.01.2020, від 13.02.2020 та від 20.02.2020 у справі №921/790/19 читати правильно позивача, а саме: " Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива"" замість "Державне підприємство "Дослідне підприємство "Нива""; у вступній частині ухвали Господарського суду Тернопільської області від від 20.02.2020 у справі №921/790/19 читати правильно представника позивача, а саме: " Барська Тетяна Миколаївна " замість " Барська Тетяна Михайлівна ". У резолютивній частині ухвали Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2020 у справі №921/790/19 читати правильно дату підготовчого засідання , а саме: "04.03.2020" замість " 04.03.2019". Дана ухвала є невід`ємною частиною ухвал Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2019, від 23.01.2020, від 13.02.2020 та від 20.02.2020 у справі №921/790/19.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошові зобов`язання, що виникли на підставі договору купівлі - продажу продукції № 120219 С від 12.02.2019, в частині оплати товару.

У судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Заперечення відповідача.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, положення статті 13 ГПК України, якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, за наявними у ній матеріалами.

Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами на подання відзиву, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини 1 статті 9 ГПК України та частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Отже, відповідач не позбавлений права та можливості ознайомитися з їх змістом у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " БІО ФЕРМА "ОРГАНІК ПЛЮС" (як, Зберігач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Нива" (як, Поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання №2801/19, відповідно до умов якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання товар у кількості 180 т +/- 0,5%. Зберігання є безоплатним. Товар зберігається у складському приміщенні за адресою: Житомирська область, смт. Романів, вул. Польова, 11 (п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору відповідального зберігання).

Відповідно до п. 2.1 Договору відповідального зберігання Зберігач зобов"язаний повернути товар Поклажодавцеві за першою вимогою останнього на умовах DAP (склад Поклажодавця): Черкаська область, Христинівський район, с. Христинівка, вул. Садова, буд. 1 не пізніше ніж через 3 календарних днів після набрання чинності цим Договором.

Поклажодавець зобов"язаний передати Зберігачеві товар на зберігання на умовах EXW (склад Поклажодавця) Черкаська область, Христинівський район, с. Христинівка, вул. Садова, буд. 1 не пізніше ніж через 3 календарних днів після набрання чинності цим Договором. Забрати у Зберігача товар до закінчення строку цього Договору (п.3.1 Договору відповідального зберігання).

Пунктами 6.1, 6.2 Договору відповідального зберігання встановлено, що Договір вважаться укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього Договору та закінчується 11 лютого 2019 року.

Позивач вказує, що обумовлені договірні зобов`язання виконані, про що свідчить акт приймання - передачі №2801/19 від 28.01.2019.

На виконання умов Договору відповідального зберігання, Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "ОРГАНІК ПЛЮС" прийняло на безоплатне зберігання товар - соняшник, що підтверджується товарно - транспортними накладними №1 від 17.01.2019; №2 від 17.01.2019; №3 від 17.01.2019; №4 від 21.01.2019; №5 від 22.01.2017; №6 від 23.01.2019; №7 від 24.01.2019; №8 від 27.01.2019.

12 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ФЕРМА "ОРГАНІК ПЛЮС" (як, Покупець/відповідач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Нива" (як, Продавець/позивач) укладено Договір купівлі - продажу продукції №120219С, відповідно до умов якого Продавець зобов"язується поставити Покупцю соняшник 2018 року врожаю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов"язується прийняти та оплатити соняшник 2018 року врожаю. Сторони погодили наступні умови: кількість товару - 180 т +/- 10%; ціна одиниці товару вказується у видатковій накладній та рахунку; загальна вартість товару з ПДВ згідно видаткової накладної та рахунку (п.1.1 Договору купівлі - продажу ).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору купівлі - продажу визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA. Пункт поставки : склад Продавця за адресою смт. Романів. Факт поставки автомобільної партії вважається сторонами таким, що відбувся, зобов"язання Продавця - виконаними належним чином, а Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю з моменту підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної на відповідну автомобільну партію. Передача товару Продавцем представнику Покупця здійснюється виключно за умови надання представником Покупця документу, що підтверджує його повноваження на отримання товару (довіреності), перевірка повноважень представника Покупця здійснюється Продавцем до початку відвантаження товару. Сторони в цьому Договорі погодили, що представник Покупця на якого виписана довіреність на отримання цінностей, є уповноваженою особою Покупця, який має право узгоджувати асортимент, кількість, якість і ціну продукції, що поставляється; підпис представника Покупця на накладній є узгодженням Покупцем асортименту, кількості, якості і ціни поставленої продукції.

Оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Покупця, який зазначений в Договорі або рахунку. В платіжному документів Покупець зобов"язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення Договору, за яким здійснюється оплата за товар або номер рахунку (в разі його виставлення Продавцем). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів сплачених за товар Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у рахунку на оплату або в цьому Договорі. Покупець здійснює 80% оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату поставленого товару. Кінцева оплата 20% за відповідну партію поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту отримання результатів лабораторних досліджень ( п.п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6 Договору купівлі - продажу).

Умовами договору купівлі - продажу (п.п. 5.1, 5.2) сторони домовились, що Продавець зобов"язаний передати Покупцю товар належної якості, у кількості та асортименті , які визначені у цьому Договорі та Додатках до нього; з кожною автомобільною партією Продавець зобов"язаний передати Покупцю наступні документи: накладну на товар (видаткову накладну), в свою чергу Покупець зобов"язаний оплатити отриманий товар в повному обсязі; прийняти товар (автомобільну партію) та підписати видаткову накладну та інші документи, передбачені цим Договором. Підписані Покупцем видаткові накладні засвідчують факт отримання ним товару належної якості, асортименту та у кількості, що визначена у такій накладній, а також отримання всіх документів визначених у п.5.1.3 даного Договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019 ( п.9.1 Договору купівлі - продажу).

Вказані Договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

14 лютого 2019 року позивачем виставлено рахунок на оплату №6 на суму 3061494,47 грн щодо оплати товару.

На виконання умов договору купівлі - продажу, позивач продав / поставив товар, а відповідач купив/прийняв товар на суму 3061494,47 грн, про що свідчать видаткові накладні № 170 від 30 вересня 2019 року на суму 1 750 000,00 грн та №205 від 29.11.2019 на суму 1 311 494,47 грн

Також, фактом отримання товару відповідачем свідчать довіреності на отримання товару за № 2/1 від 30.09.2019 та № 2/2 від 29.11.2019, видані на ім"я ОСОБА_2 .

Відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 1750000,00 грн за поставлену продукцію, про що свідчать платіжні доручення №689 від 30.05.2019 на суму 200 000,00 грн; № 687 від 29.05.2019 на суму 200 000, 00 грн; №672 від 24.05.2019 на суму 200 000,00 грн; №669 від 23.05.2019 на суму 200 000,00 грн; №660 від 21.05.2019 на суму 50 000,00 грн; №608 від 19.04.2019 на суму 200 000,00 грн; №607 від 19.05.2019 на суму 100 000,00 грн; №747 від 29.03.2019 на суму 400 000,00 грн; №737 від 21.03.2019 на суму 200 000,00 грн.

Окрім того, позивачем виконано вимоги листа ТОВ "БІО Ферма "Органік Плюс" за №102-1/05 від 30.05.2019 щодо коригування та зарахування сплачених коштів у розмірі 1 750 000,00 грн як кошти за поставлений соняшник згідно Договору купівлі - продажу продукції №120219С від 12.02.2019, оскільки в платіжних дорученнях щодо сплати коштів на суму 1 750 000,00 грн помилково вказано призначення платежу: "оплата за соняшник зг. Договору поставки №141218С від 14.12.18, у т. ч. ПДВ 20%".

Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору купівлі - продажу оплати товару, у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 1311494,74 грн (на момент звернення з даним позовом до суду).

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з укладенням договору купівлі - продажу продукції № 120219С від 12.02.2019, який за правовою природою є договором купівлі - продажу.

Норми права, які застосував суд.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини та матеріали справи, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договір купівлі - продажу продукції №120219С від 12.02.2019 , які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору купівлі - продажу продукції №120219С 12.09.2019, за умовами якого Продавець зобов"язується поставити Покупцю соняшник 2018 року врожаю, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов"язується прийняти та оплатити соняшник 2018 року врожаю. Сторони погодили наступні умови: кількість товару - 180 т +/- 10%; ціна одиниці товару вказується у видатковій накладній та рахунку; загальна вартість товару з ПДВ згідно видаткової накладної та рахунку ( п.1.1 Договору купівлі - продажу).

Зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Статтями 662, 663 Цивільного кодексу України визначено, що Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору купівлі - продажу визначено, що поставка здійснюється на умовах FCA. Пункт поставки : склад Продавця за адресою смт. Романів. Факт поставки автомобільної партії вважається сторонами таким, що відбувся, зобов"язання Продавця - виконаними належним чином, а Товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та якістю з моменту підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної на відповідну автомобільну партію. Передача товару Продавцем представнику Покупця здійснюється виключно за умови надання представником Покупця документу, що підтверджує його повноваження на отримання товару (довіреності), перевірка повноважень представника Покупця здійснюється Продавцем до початку відвантаження товару. Сторони в цьому Договорі погодили, що представник Покупця на якого виписана довіреність на отримання цінностей, є уповноваженою особою Покупця, який має право узгоджувати асортимент, кількість, якість і ціну продукції, що поставляється; підпис представника Покупця на накладній є узгодженням Покупцем асортименту, кількості, якості і ціни поставленої продукції.

Умовами договору купівлі - продажу (п.п. 5.1, 5.2) сторони домовились, що Продавець зобов"язаний передати Покупцю товар належної якості, у кількості та асортименті , які визначені у цьому Договорі та Додатках до нього; з кожною автомобільною партією Продавець зобов"язаний передати Покупцю наступні документи: накладну на товар (видаткову накладну), в свою чергу Покупець зобов"язаний оплатити отриманий товар в повному обсязі; прийняти товар (автомобільну партію) та підписати видаткову накладну та інші документи, передбачені цим Договором. Підписані Покупцем видаткові накладні засвідчують факт отримання ним товару належної якості, асортименту та у кількості, що визначена у такій накладній, а також отримання всіх документів визначених у п.5.1.3 даного Договору.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу позивач продав, а відповідач купив товар на загальну суму 3 061 494,47 грн, що підтверджується видатковими накладними № 170 від 30 вересня 2019 року на суму 1 750 000,00 грн та №205 від 29.11.2019 на суму 1 311 494,47 грн (підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб) на підставі виставлено рахунку на оплату №6 від 14.02.2019 на суму 3 061 494,47 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товару за № 2/1 від 30.09.2019 та № 2/2 від 29.11.2019, видані на ім"я ОСОБА_2 .

Таким чином, отримання товару відповідачем стверджується підписом останнього та його представниками про отримання товару на видатковій накладній.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткова накладна є двостороннім документом, яка підписується обома сторонами договору, скріплюється печаткою і повинна передбачати та конкретизувати основні умови поставки/передачі товару згідно договору.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме продаж товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Отже, видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов`язань, та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і по суті завершує купівлю-продаж між продавцем і покупцем.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

Саме таким вимогам і відповідає видаткова накладна, яка засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції.

За таких обставин, у відповідача виник обов"язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 Цивільного кодексу України ).

Оплата по даному Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Покупця, який зазначений в Договорі або рахунку. В платіжному документів Покупець зобов"язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення Договору, за яким здійснюється оплата за товар або номер рахунку (в разі його виставлення Продавцем). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів сплачених за товар Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у рахунку на оплату або в цьому Договорі. Покупець здійснює 80% оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату поставленого товару. Кінцева оплата 20% за відповідну партію поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту отримання результатів лабораторних досліджень ( п.п. 3.2, 3.4, 3.5, 3.6 Договору купівлі - продажу).

Отже, розрахуватися за товар, відповідач повинен відповідно до умов Договору.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 1750000,00 грн за поставлену продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями №689 від 30.05.2019 на суму 200 000,00 грн; № 687 від 29.05.2019 на суму 200 000, 00 грн; №672 від 24.05.2019 на суму 200 000,00 грн; №669 від 23.05.2019 на суму 200 000,00 грн; №660 від 21.05.2019 на суму 50 000,00 грн; №608 від 19.04.2019 на суму 200 000,00 грн; №607 від 19.05.2019 на суму 100 000,00 грн; №747 від 29.03.2019 на суму 400 000,00 грн; №737 від 21.03.2019 на суму 200 000,00 грн.

Окрім того, позивачем виконано вимоги листа ТОВ "БІО Ферма "Органік Плюс" за №102-1/05 від 30.05.2019, а саме проведено коригування та зарахування сплачених коштів у розмірі 1 750 000,00 грн як кошти за поставлений соняшник згідно Договору купівлі - продажу продукції №120219С від 12.02.2019, оскільки в платіжних дорученнях щодо сплати коштів на суму 1 750 000,00 грн помилково вказано призначення платежу: "оплата за соняшник зг. Договору поставки №141218С від 14.12.18, у т. ч. ПДВ 20%".

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату прийняття рішення становить 1 311 494,47 грн.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 1 311 494,47 грн, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Висновок суду.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Однак, відповідач не надав суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене, суд позовні вимоги визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Щодо судового збору у розмірі 19672,41 грн.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 стаття 124 ГПК України).

Так, у позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 19 672,41 грн.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 19 672,41 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 19 672,41 грн покласти на відповідача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО Ферма "Органік Плюс", вул. С. Крушельницької, 18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40196140 на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Нива", с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 14208610) - 1 311 494,74 грн боргу, 19 672,41 грн судового збору.

4. Видати наказ стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива", с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 14208610.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО Ферма "Органік Плюс", вул. С. Крушельницької, 18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40196140.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Примірник рішення надіслати учасникам справи, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

Позивачу: Державне підприємство "Дослідне господарство "Нива", с. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область

Відповідачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІО Ферма "Органік Плюс", вул. С. Крушельницької, 18, м. Тернопіль

Повне рішення складено та підписано "20" липня 2020 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Я.Я. Боровець