Рішення

від 03.07.2020 по справі 160/12538/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Справа № 160/12538/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С. за участі: представника позивача представника відповідача Маліновської А.А Панковської Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Офісу великих платників податків ДПС, в якій позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0007654616 Офісу великих платників податків ДПС в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість", код платежу 14060100, у розмірі 1001676,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 667784,00 грн. та за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 333892,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" (код за ЄДРПОУ 39810487).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0007654616 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1001676,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 667784,00 грн. та за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 333892,00 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки від 05.08.2019 року № 96/28-10-46-17/00178353. Вказує, що висновки перевірки про заниження податку на додану вартість на суму 667784,00 грн. по операціям з придбання послуг у контрагента ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті", які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаним контрагентом-постачальником, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент спірних правовідносин вказаний контрагент-постачальник мав необхідний обсяг правосуб`єктності та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Також заперечує обізнаність щодо поведінки контрагента та будь-яку злагодженість дій, а чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податку, а також не надано йому право перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах. Вказує, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Ухвалою суду від 22.01.2020 року було відкрито провадження у справі, та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24.02.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки від 05.08.2019 року № 96/28-10-46-17/00178353 та вказано, що в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на суму 667784,47 грн. по операціям з придбання послуг у контрагента ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті". Посилається на не підтвердження реальності взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом-постачальником, оскільки встановлено неналежне виконання умов укладеного договору, дефектність первинних документів, які було надано до перевірки, відсутність документів, що мають силу первинних документів та підтверджують настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача та вказаного контрагента. Вказує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Зокрема у ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" має чисельність 1 особу, декларує податковий кредит та зобов`язання лише у період надання послуг позивачу, придбаває продукти харчування та корм для тварин, фактів залучення для виконання послуг охорони третіх осіб (субпідрядних організацій) не встановлено. Також ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" є фігурантом кримінального провадження № 32016100050000073 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 КК України.

10.03.2020 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що надані до перевірки первинні документи оформлені відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. При виборі контрагента застосовувалася конкурентна процедура. Як вбачається з акту перевірки, жодних зауважень до форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів відповідачем під час перевірки пред`явлено не було. Свої висновки відповідач обґрунтував виключно неможливістю дослідити постачання товару за ланцюгом З огляду на це, на думку позивача, у відповідача були відсутні будь-які підстави вважати непідтвердженими задекларовані позивачем суми податкового кредиту по спірним взаємовідносинам.

12.03.2020 року відповідачем було надано до суду заперечення на відповідь на відзив, які за змістом є аналогічними відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 03.07.2020 року прибув представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (ІК в ЄДРПОУ 00178353) зареєстровано 02.04.1997 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у період з 30.03.2018 року по 22.07.2019 року Офісом великих платників податків ДФС відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, п.77.6 ст. 77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС від 14.03.2018 року № 434 було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2014 р. по 31.12.2017 р., валютного законодавства з 01.07.2014 р. по 31.12.2017 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки 05.08.2019 року складено акт № 96/28-10-46-17/00178353, у висновку якого зазначено про встановлення порушень, зокрема:

п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 93 444 791 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2014 року - 72 667 грн., листопад 2014 року - 13 232 грн., січень 2015 року 2 500 грн., лютий 2015 року - 15 037 грн., березень 2015 року - 7 255 грн., квітень 2015 року - 15 433 грн., травень 2015 року -47 097 грн., червень 2015 року - 5 930 грн., липень 2015 року - 34 800 грн., серпень 2015 року - 68 967 грн., вересень 2015 року - 95 896 грн., жовтень 2015 року - 47 520 грн., листопад 2015 року - 399 037 грн., березень -136 423 грн., травень 2016 року - 15 766 336 грн., червень 2016 року - 52 273 865 грн., липень 2016 року - 3 101 112 грн., серпень 2016 року - 3 057 418 грн., жовтень 2016 року - 3 166 360 грн., листопад 2016 року - 378 852 грн., грудень 2016 року - 923 874 грн., січень 2017 року - 1 379 746 грн., липень 2017 року - 12 209 281 грн., листопад 2017 року - 81 758 грн., грудень 2017 року - 112 512 грн.

В пункті 3.4.18 акта перевірки викладено висновки про результати перевірки з питання достовірності формування податкового кредиту з ПДВ та витрат під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" за травень 2016 року.

На підставі акта перевірки № 96/28-10-46-17/00178353 від 05.08.2019 року Офісом великих платників податків ДПС 02.10.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 року № 0007654616 (форма "Р"), яким збільшено ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 139 955 904,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 93 303 936,00 грн., за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) 46 651 968,00 грн., зокрема по взаємовідносинам з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті": за податковими зобов`язаннями у розмірі 667784,00 грн. та за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 333892,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.3 наведеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" за травень 2016 року.

Судом встановлено, що 29.04.2016 року між ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" (охорона) було укладено договір про надання охоронних послуг № 2159-ПУ, предметом якого є: надання послуг, які визначені у додатку № 1 до договору. Охорона надає послуги з безпеки на території об`єктів замовника, найменування, адреса яких визначені у додатку № 2 та додатку № 3 до договору.

Згідно додатку № 2 до договору, перелік послуг, що надаються охороною, становить:

1. прийняття необхідних заходів оперативного реагування, працівників охорони на інформацію замовника про скоєння протиправних дій проти замовника на об`єктах замовника, визначених у додатку № 2 до цього договору (оперативне реагування на телефонний виклик замовника), а саме: здійснення заходів, спрямованих на забезпечення схоронності та цілісності об`єктів замовника від противоправних посягань сторонніх осіб; припинення несанкціонованих проникнень (у тому числі спроб проникнення) сторонніх осіб на об`єкти замовника;

2. забезпечення охорони об`єктів, визначених у додатку № 3 до цього договору шляхом пішого патрулювання;

3. супровід перевезення вантажів/документації;

4. фізична охорона топ - менеджерів замовника;

5. надання консультацій та рекомендацій щодо питань правомірного захисту від протиправних посягань;

6. надання консультацій щодо забезпечення безпеки робітників при проведенні масових заходів;

7. надання консультацій з питань охорони об`єктів;

8. надання консультацій по взаємодії з контролюючими органами;

9. надання консультацій та рекомендацій щодо технічної захищеності об`єктів замовника;

10. надання консультацій при розробці замовником необхідної службової документації (інструкцій, журналів тощо).

Додатком 2 до договору визначено перелік об`єктів для заходів оперативного реагування працівників охорони в кількості 14 об`єктів.

Додатком 3 до договору визначено перелік об`єктів, прийнятих під охорону з метою пішого патрулювання в кількості 8 об`єктів.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: податкову накладну № 19 від 20.05.2016 року на суму 4006706,84 грн. (у тому числі ПДВ 667784,47 грн.), акт від 30.05.2016 р. здачі-приймання наданих послуг, платіжне доручення № 2116515564 від 20.05.2016 р., платіжне доручення № 2116515565 від 20.05.2016 р., платіжне доручення № 2116515566 від 20.05.2016 р., платіжне доручення № 2116515567 від 20.05.2016 р., платіжне доручення № 2116515568 від 20.05.2016 р.

Також позивачем було надано до суду: постова відомість за травень 2016 року, без зазначення посад та прізвища осіб, які надавали послуги з оперативного реагування, пішого патрулювання; акти про запобігання розкрадання майна за травень 2016 року, з яких неможливо встановити їх зміст через погану якість.

За результатами аналізу акту здачі-приймання наданих послуг від 30.05.2016 р. встановлено, що вказаний документ не відповідає вимогам пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містять інформацію щодо детального змісту робіт, які здійснювались виконавцями. До акту виконаних робіт підприємством не надано звіти про фактичне виконання охоронних послуг.

Разом з тим, з наданого до суду акту здачі-приймання наданих послуг від 30.05.2016 р. не вбачається фактичне виконання конкретними посадовими особами контрагентів вищезазначених послуг, позивачем документально не підтверджено забезпечення доступу до об`єктів замовника конкретних посадових осіб контрагентів для виконання таких охоронних послуг, які визначені у додатку № 2 до договору. Відсутнє документальне підтвердження здійснення заходів, спрямованих на забезпечення схоронності та цілісності об`єктів замовника від противоправних посягань сторонніх осіб; припинення несанкціонованих проникнень (у тому числі спроб проникнення) сторонніх осіб на об`єкти замовника, супровід перевезення вантажів/документації, фізична охорона топ - менеджерів замовника, надання консультацій та рекомендацій щодо технічної захищеності об`єктів замовника, надання консультацій при розробці замовником необхідної службової документації тощо. Результат наданих послуг в цифрах, обсяг наданих послуг, обсяг та зміст проведеної роботи не визначено, а також не надано документу, який би міг підтвердити, яким чином результат наданих послуг досягався, а також якими конкретно та якою численністю робітників контрагентів-виконавців цих послуг, отже акт здачі-приймання наданих послуг від 30.05.2016 р. не розкриває сутність та зміст виконаних робіт/наданих послуг.

Таким чином, вказаний акт виконаних робіт має знеособлений характер та не містить конкретної інформації про надання охоронних послуг, а тому не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що чинне законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складанням яких має оформлюватись господарська операція, та не визначено деталізації опису господарської операції у первинному документів, втім умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту.

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності підприємства позивача.

Матеріали справи у сукупності не містять доказів на підтвердження того, що контрагент позивача ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті" надав визначені договором про надання охоронних послуг № 2159-ПУ від 29.04.2016 року послуг, у справі відсутні докази того, яким чином надавалися охоронні послуги.

З огляду на вказане суд вважає, що вищевказані дослідження проведені виключно на папері, з метою формального складення документів, які нададуть позивачу можливість сформувати за рахунок цих витрат свій податковий кредит та зменшити зобов`язання з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, відповідачем правомірно зроблено висновок про неправомірне формування позивачем суми податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 667784,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті", що призвело до завищення суми податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 667784,00 грн..

Так, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Під час судового розгляду позивачем не підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання послуг, їх використання в господарській діяльності, не підтверджено виконання умов укладеного договору, не надано доказів факту виконання послуг.

На підставі викладеного, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині, враховуючи, що судом не встановлено факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті", суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно сформовано податок на додану вартість за травень 2016 року на суму 667784,00 грн., отже, збільшення ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Охоронна компанія "Ніка Секюріті": за податковими зобов`язаннями у розмірі 667784,00 грн. та за штрафами (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 333892,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 р. № 0007654616, здійснено на законних підставах, з урахуванням чого означене податкове повідомлення - рішення винесено правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому відсутні підстави для скасування його судом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач належними доказами підтвердив правомірність спірного рішення, наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення в частині - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 липня 2020 року.

Суддя Е.О. Юрков