Рішення

від 20.07.2020 по справі 200/4000/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 р. Справа№200/4000/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коал Енерджі Україна (місце реєстрації: вул. Троїцька, буд. 43, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 37967376) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Коал енерджі Україна до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області № Ю-160446-46 від 10.02.2020 зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року на загальну суму 139767 грн. 28 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем 10 лютого 2020 року прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-160446-46 про застосування недоїмки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 139 767,28 грн., що сталась станом на 31 січня 2020 року.

Позивач вважає, що спірна вимога є протиправною, оскільки на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464 (далі - Закон №2464) є звільненим від виконання своїх обов`язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Зазначена норма є нормою прямою дії та не потребує додаткових доказів настання обставин непереборної сили, крім того зазначив, що раніше в судовому порядку також вирішувалось питання про скасування вимогу про застосування штрафних санкцій, однак за інші періоди, та судовими рішеннями скасовано рішення відповідача. З урахуванням зазначеного вважає, що відсутні підстави для нарахування недоїмки та просив скасувати спірну вимогу.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за даними інформаційної картки платника податків в позивача наявна заборгованість станом на 31 січня 2020 року, у зв`язку з несплатою зобов`язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-160446-46 від 10 лютого 2020 року.

Зауважив на тому, що з 30.04.2018 року президентом України офіційно оголошено завершення АТО, отже доказів звернення позивача з заявою протягом 30 днів, наступних за днем закінчення АТО не надано, що виключає можливість звільнення його від сплати єдиного внеску. Оскільки відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08 травня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.

Заслухавши доводи представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Коал енерджі Україна (код ЄДРПОУ: 37967376) в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки, зареєстрований за адресою - 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Троїцька, будинок 43, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) є суб`єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 лютого 2020 року № Ф-160446-46, якою повідомлено ТОВ Коал Енерджі Україна , що станом на 31 січня 2020 року в товариства наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 139 767,28 гривень.

На вказану вимогу позивачем направлено скаргу від 18 лютого 2020 року № 1802/2, у відповідь на яку рішенням про результату розгляду скарги від 20 березня 2020 року № 10309/61990008-01-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 року № Ю-160446-46 ГУ ДПС у Донецькій області залишено без змін, а скаргу ТОВ Коал енерджі Україна від 18.02.2020 № 1802/2 - без задоволення (отримано позивачем 31.03.2020 року).

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем вимоги № Ю-160446-46 від 10.02.2020 зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року на загальну суму 139767 грн. 28 коп.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 року №406-VII до Закону №2464 та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 5 та 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, відповідно до ч. 12. Ст. 9 Закону України № 2464.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до ст. 7 Закону України № 2464-VI, згідно з якими - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, таких платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Отже Законом № 2464 обов`язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону України № 2464, як таких, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.

Стаття 25 Закону №2464 регламентує заходи впливу та стягнення та, зокрема, в частині 1 передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом частини 10 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 11 цієї ж статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

Проте, суд звертає увагу на наступні обставини.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464 та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 9-3 (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14. квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно зі статтею 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014.

Отже, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14.04.2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати свої встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464 обов`язки, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску й, при цьому, в цей же період за таку його несвоєчасну сплату відповідальність, штрафні та фінансові санкції до них не застосовуються.

Водночас суд зазначає, що Закон №2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Як вже зазначалось, місце здійснення позивачем його підприємницької діяльності є м. Маріуполь Донецької області, також позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, також м. Маріуполь.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

В подальшому зазначені розпорядження втратили чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", додатком до якого м. Маріуполь Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється АТО.

Тобто, місцезнаходження позивача та контролюючого органу на обліку якого перебуває позивача є територія визначена переліком, зазначеним статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Станом на момент виникнення спірних правовідносин, діяла антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014.

Не впливає на такий зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII із Закону №1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону №2464 у зв`язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 01.08.2018 року справа № 805/1430/17-а, адміністративне провадження №К/9901/29811/18 та у зразковій справі №812/292/18 (Пз/9901/22/18) постанова Верховного суду 30.03. 2018 року.

Судом враховано, що Законом України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи № 440-IX, який набув чинності 13.02.2020 року пункт 9-4 Закону був виключений.

Суд звертає увагу на приписи ст. 58 Конституції України згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми Закону № 440-IX не можуть бути застосовані до спірної податкової вимоги, оскільки вона була сформована 10.02.2020 станом на 31.01.2020 року.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене та оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно прийнято спірну вимогу без врахування чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області № Ф-160446-46 від 10.02.2020 року в сумі 139 767,28 грн. є обґрунтованими.

Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частині 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові збір у сумі 2 102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Коал Енерджі Україна (місце реєстрації: вул. Троїцька, буд. 43, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 37967376) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Донецькій області № Ю-160446-46 від 10.02.2020 зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року на загальну суму 139767 грн. 28 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коал Енерджі Україна судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Повний текст рішення складено 20 липня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.В. Арестова