Вирок

від 20.07.2020 по справі 291/636/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/636/20

Провадження № 1-кп/288/85/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участюсекретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань в смт. Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060290000316 від 20 грудня 2019 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, освіта середня, не депутат, одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимий,

що обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року близько 08 години 20 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автобусом «МЕRCEDES» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ним по правій смузі руху проїзної частини автодороги «Кременець - Біла Церква -Ржищів- Канів - Софіївка» в напрямку смт. Ружин Житомирської області, перевозячи пасажирів, у тому числі ОСОБА_7 за маршрутом «Біла Церква -Вінниця».

Рухаючись зазначеним транспортним засобом на 342 км +500 м указаної автодороги у вказаний день та час, поза межами населеного пункту, по прямій горизонтальній ділянці дороги, в задовільних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_4 в порушення вимог п. 2.3 «б», п. 12.1, та п. 1.10 «дорожні умови», «дорожня обстановка» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і дорожні умови, не врахував сукупність факторів, що характеризують стан поверхні проїзної частини, атмосферних явищ, не обрав безпечної швидкості руху, та, не впоравшись з керуванням свого автобуса, допустив його боковий занос, в результаті чого виїхав ним за межі проїзної частини на праве узбіччя, де відбулось перекидання транспортного засобу.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса «МЕRCEDES» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої відкрито черепно-мозкової травми; перелому кісток основи черепа; закритого лінійного перелому потиличної кістки зліва; забою головного мозку важкого ступеню з дифузним аксональним пошкодженням в районі стовбуру мозку, пневмоцефалія, гемосинус, гемотімпанум; травматичного відкритого множинного перелому нижньої щелепи зі зміщенням уламків; травматичного розриву обох барабанних перетинок; лівобічного гемипарезу, які своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 та 1.10 дорожні умови», «дорожня обстановка» Правил дорожнього руху України находиться в прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Своїми умисними діями, які виразились у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілого в судовому засіданні вказала, що внаслідок ДТП постраждав потерпілий ОСОБА_7 , але в даний час претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру немає, збиток відшкодований та просить призначити обвинуваченому мінімальну міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

За загальним правилом, встановленим частиною першоюстатті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Судом досліджувалисядані проособу обвинуваченого ОСОБА_4 , при цьому встановлено, що він раніше не судимий, працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Відповідно до висновку Ружинської ЦРЛ від 20 грудня 2019 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1,50 КК України, згідно якихКримінальний кодексУкраїни має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім длявиправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини суд призначає покарання ОСОБА_4 в межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Разом з тим, беручи до уваги пом`якшуючі покарання обставини,позицію прокурора, думку представника потерпілого, яка просила обвинуваченого суворо не карати, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не є суспільно-небезпечним, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставіст. 75 КК Українизвільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 2 п. 2 ст. 76 КК України, та вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З обвинувальним актом до суду надійшла позовна заява прокурора Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вирішуючи позовні вимоги суд встановив наступне.

У відповідності до вимогстатті 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до повідомлення № 03-05/1011 від 20 травня 2020 року Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2», в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», фактичні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 становлять 24170 гривень 35 копійок.

Звертаючись з позовом до суду про стягнення витрат на стаціонарне лікування, прокурором Бердичівської місцевої прокуратури надано суду належні та допустимі докази на підтвердження витрачених коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 , а тому суд задовольняє цивільний позов.

Судові витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу та судової експертизи обставин та механізму ДТП, які документально підтверджені, відповідно до частини 2статті 124 КПК України, в розмірі 2563 гривні 68 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області 26 грудня 2019 року на автобус марки «МЕRCEDES - Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 та перебуває на території Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області, за адресою: смт. Ружин, вулиця Бірюкова, 29, Ружинського району, Житомирської області - підлягає скасуванню.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Міру запобіжного заходу відноснообвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - особисте зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті286 КК України, і призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 2 статті 286 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбуванняпокарання звипробуванням протягом 1(одного)року 6(шести)місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з цим органом.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній - особисте зобов`язання.

Цивільний позов прокурора Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача: Міське фінансове управління Білоцерківської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , на користь КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» на поточний рахунок 31411544010002, отримувач БЦ ЦК/Біла Церква, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 38009832, код банку (МФО) 899998, призначення платежу ККД 24060300 «Інші надходження» (на стаціонарне лікування потерпілого від злочину) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 в розмірі 24170 гривень 35 копійок.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ружинського районного суду Житомирської області 26 грудня 2019 року арешт на автобус марки «МЕRCEDES - Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_8 та перебуває на території Ружинського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області за адресою: смт. Ружин, вулиця Бірюкова, 29, Ружинського району, Житомирської області.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Одержувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг 24060300; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код за ЄДРПОУ: 38035726; Розрахунковий рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів бюджету - 24060300 «Інші надходження») витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 11/2-8 від 20 січня 2020 року в розмірі 1256 гривень 08 копійок та судової експертизи обставин та механізму ДТП № 11/2-241 від 23 квітня 2020 року в розмірі 1307 гривень 60 копійок, а всього 2563 гривні 68 копійок.

На вирокможе бутиподана апеляціядо Житомирськогоапеляційного судучерез Попільнянськийрайонний судпротягом 30днів здня йогопроголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1