Рішення

від 20.07.2020 по справі 826/17697/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м. Київ № 826/17697/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система (далі - ПрАТ Укренерго в особі підрозділу) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з вимогами про визнання протиправними дій щодо не відображення в інтегрованій картці платника - відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система ДП Національна енергетична компанія Укренерго надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених відповідно до наступних платіжних доручень ДП НЕК Укренерго :

- №147 від 07 травня 2018 на суму 849 794,85 грн.;

- №148 від 07 травня 2018 року на суму 35 584,83 грн.;

- №86 від 10 травня 2018 року на суму 3 772,02 грн.;

- №213 від 11 травня 2018 року на суму 226 477,45 грн.;

- №82 від 14 травня 2018 року на суму 127 210,82 грн.;

- №90 від 14 травня 2018 року на суму 52 616,61 грн.;

- №13 від 16 травня 2018 року на суму 3 737,00 грн.;

- №17 від 16 травня 2018 року на суму 3 546,00 грн.;

- №72 від 16 травня 2018 року на суму 78 301,53 грн.;

- №87 від 16 травня 2018 року на суму 100 285,04 грн.;

- №38 від 18 травня 2018 року на суму 25 024,46 грн.;

- №39 від 18 травня 2018 року на суму 28 568,65 грн.;

- №66 від 21 травня 2018 року на суму 781 241,00 грн.;

- №67 від 21 травня 2018 року на суму 4 087,00 грн.;

- №56 від 22 травня 2018 року на суму 1,00 грн.;

- №50 від 22 травня 2018 року на суму 1 816,53 грн.;

- №73 від 23 травня 2018 року на суму 7 099,55 грн.;

- №78 від 23 травня 2018 грн. на суму 7 929,37 грн.;

- №54 від 25 травня 2018 року на суму 13 112,24 грн.;

- №58 від 25 травня 2018 року на суму 8 384,79 грн.;

- №30 від 31 травня 2018 року на суму 24 332,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, у позивача утворилася недоїмка по сплаті ЄСВ. При цьому, у досудовому порядку врегулювати питання не вдалося, оскільки на звернення позивача надано відповідь про відмову вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника - відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система ДП Національна енергетична компанія Укренерго надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених відповідно до ряду платіжних доручень ДП НЕК Укренерго . Також відповідачем направлено вимогу від 07 червня 2018 року №Ю-4806-17 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31 травня 2018 року на суму 8 120 055,67 грн.

Посилаючись на такі та інші обставини, позивач вважає дії відповідача протиправними та звертається до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, вирішено провадити розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у визначений судом строк подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв, клопотань, пояснень не надано, у зв`язку з чим суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 року судом здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі, замінивши Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична компанія на Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система .

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляду справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України за наявними матеріалами.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, відокремлений підрозділ Південно-Західна електроенергетична система ДП НЕК Укренерго (тут та далі - станом на момент виникнення спірних правовідносин), що перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно з Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI станом на час виникнення спірних правовідносин) і подає звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до відповідного податкового органу згідно з частиною другою статті 6 Закону №2464-VI.

Платежі відокремлених підрозділів ДП НЕК Укренерго , у тому числі й Південно-Західна електроенергетична система, здійснювалися з рахунків ДП НЕК Укренерго .

Упродовж періоду з 17 січня 2018 року по 31 травня 2018 року позивачем сплачено ЄСВ згідно з платіжними дорученнями:

№ 155 від 17 січня 2018 року на суму 22 377,15 грн.;

№49 від 18 січня 2018 року на суму 9 480,04 грн.;

№50 від 18 січня 2018 року на суму 6 146,42 грн.;

№51 від 18 січня 2018 року на суму 206,74 грн.;

№52 від 18 січня 2018 року на суму 15 125,00 грн.;

№55 від 18 січня 2018 року на суму 3 980,00 грн.;

№59 від 18 січня 2018 року на суму 520,00 грн.;

№49 від 18 січня 2018 року на суму 809 750,00 грн.;

№37 від 25 січня 2018 року на суму 536,44 грн.;

№26 від 02 лютого 2018 року на суму 2 772,47 грн.;

№155 від 07 лютого 2018 року на суму 932 557,30 грн.;

№156 від 07 лютого 2018 року на суму 20 282,38 грн.;

№260 від 07 лютого 2018 року на суму 8 870,95 грн.;

№219 від 09 лютого 2018 року на суму 492 800,00 грн.;

№117 від 13 лютого 2018 року на суму 21 474,68 грн.;

№92 від 15 лютого 2018 року на суму 14 947,90 грн.;

№20 від 16 лютого 2018 року на суму 1 872,00 грн.;

№21 від 19 лютого 2018 року на суму 3 912,00 грн.;

№1700 від 22 лютого 2018 року на суму 844 015,14 грн.;

№1701 від 22 лютого 2018 року на суму 4 217,00 грн.;

№1713 від 22 лютого 2018 року на суму 13 351,13 грн.;

№11 від 23 лютого 2018 року на суму 91,00 грн.;

№19 від 23 лютого 2018 року на суму 5 915,00 грн.;

№30 від 26 лютого 2018 року на суму 1 041,00 грн.;

№44 від 28 лютого 2018 року на суму 8 907,27 грн.;

№205 від 07 березня 2018 року на суму 1 357 921,25 грн.;

№18 від 12 березня 2018 року на суму 500,00 грн.;

№36 від 13 березня 2018 року на суму 24 950,00 грн.;

№169 від 15 березня 2018 року на суму 5 251,00 грн.;

№69 від 15 березня 2018 року на суму 130 500,00 грн.;

№23 від 16 березня 2018 року на суму 32 072,00 грн.;

№307 від 21 березня 2018 року на суму 657 035,00 грн.;

№276 від 21 березня 2018 року на суму 4 165,00 грн.;

№102 від 22 березня 2018 року на суму 3 993,00 грн.;

№123 від 26 березня 2018 року на суму 14 210,00 грн.;

№79 від 28 березня 2018 року на суму 3 210,00 грн.;

№38 від 29 березня 2018 року на суму 4 320,00 грн.;

№31 від 30 березня 2018 року на суму 7 211,00 грн.;

№39 від 04 квітня 2018 року на суму 3 069,46 грн.;

№229 від 05 квітня 2018 року на суму 775 376,96 грн.;

№211 від 05 квітня 2018 року на суму 11 000,00 грн.;

№228 від 05 квітня 2018 року на суму 40 632,22 грн.;

№71 від 11 квітня 2018 року на суму 37 560,00 грн.;

№40 від 11 квітня 2018 року на суму 3 578,18 грн.;

№85 від 11 квітня 2018 року на суму 112 859,06 грн.;

№232 від 12 квітня 2018 року на суму 1 051,00 грн.;

№277 від 13 квітня 2018 року на суму 15 950,00 грн.;

№339 від 13 квітня 2018 року на суму 4 240,00 грн.;

№56 від 16 квітня 2018 року на суму 637,00 грн.;

№146 від 17 квітня 2018 року на суму 1 250,00 грн.;

№163 від 17 квітня 2018 року на суму 58 893,33 грн.;

№346 від 18 квітня 2018 року на суму 636 445,00 грн.;

№347 від 18 квітня 2018 року на суму 3 705,00 грн.;

№33 від 24 квітня 2018 року на суму 16 322,55 грн.;

№34 від 24 квітня 2018 року на суму 636,00 грн.;

№327 від 26 квітня 2018 року на суму 16 606,00 грн.;

№17 від 27 квітня 2018 року на суму 4 343,27 грн.;

№147 від 07 травня 2018 року на суму 849 794,85 грн.;

№148 від 07 травня 2018 року на суму 35 584,83 грн.;

№86 від 10 травня 2018 року на суму 3 772,02 грн.;

№213 від 11 травня 2018 року на суму 226 477,45 грн.;

№82 від 14 травня 2018 року на суму 127 210,82 грн.;

№90 від 14 травня 2018 року на суму 52 616,61 грн.;

№13 від 16 травня 2018 року на суму 3 737,00 грн.;

№17 від 16 травня 2018 року на суму 3 546,00 грн.;

№72 від 16 травня 2018 року на суму 78 301,53 грн.;

№87 від 16 травня 2018 року на суму 100 285,04 грн.;

№38 від 18 травня 2018 року на суму 25 024,46 грн.;

№39 від 18 травня 2018 року на суму 28 568,65 грн.;

№66 від 21 травня 2018 року на суму 781 241,00 грн.;

№67 від 21 травня 2018 року на суму 4 087,00 грн.;

№56 від 22 травня 2018 року на суму 1,00 грн.;

№50 від 22 травня 2018 року на суму 1 816,53 грн.;

№73 від 23 травня 2018 року на суму 7 099,55 грн.;

№78 від 23 травня 2018 року на суму 7 929,37 грн.;

№54 від 25 травня 2018 року на суму 13 112,24 грн.;

№58 від 25 травня 2018 року на суму 8 384,79 грн.;

№30 від 31 травня 2018 року на суму 24 332,95 грн.

Разом з тим, відповідачем сплату ЄСВ в інтегрованій картці платника - відокремленого підрозділу Південно-Західної ЕС) не відображено, а обліковано вищезазначені суми ЄСВ на окремій інтегрованій картці зі спеціальним кодом Платежі до з`ясування .

З метою врегулювання ситуації у добровільному порядку позивач листом №6/2741 від 23 січня 2018 року звернувся до відповідача з вимогою зарахувати сплачені суми ЄСВ на інтегровану картку відокремленого підрозділу згідно з даними, вказаними у призначені платежу.

Також, листом від 09 лютого 2018 року №01/5948 позивач звертався до відповідача з аналогічними вимогами, проте у відповідь отримав відмови відповідача від 08 лютого 2018 року №1048/10/02-32-50-02 та від 12 березня 2018 року №217/10/02-28-10 з посиланнями на частину 9 статті 25 Закону №2464-VI, відповідно до якої передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, вважаючи позивача третьою особою щодо свого ж відокремленого підрозділу, відповідач відмовляється зарахувати сплачені позивачем суми ЄСВ на інтегровану картку відокремленого підрозділу згідно з даними, вказаними у призначені платежу, у зв`язку з чим направив позивачу вимогу від 07 червня 2018 року №Ю-4806-17 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31 травня 2018 року на суму 8 120 055,67 грн.

Розглядаючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з того, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон 2464-VI.

За приписами до абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Положеннями абзацу 2 частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що при цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

За приписами частини п`ятої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно частини дев`ятої статті 25 Закону №2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною шостою статті 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до частин першої та третьої статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

При цьому, частиною четвертою статті 64 Господарського кодексу України зазначено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1.2 та п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи - резидента. Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Тобто, відокремлений підрозділ Південно-західна ЕС не є третьою особою по відношенню до ДП НЕК Укренерго , у зв`язку з чим сплата з будь-яких рахунків позивача сум єдиного соціального внеску, нарахованих його власним відокремленим підрозділом, не може вважатися передачею платником своїх обов`язків зі сплати єдиного внеску сплати третім особам.

Аналогічну правову позицію вже висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 08 листопада 2018 року у справі № 808/544/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 808/1092/17.

Також, в указаних рішеннях суд касаційної інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15 зазначив, що основна мета діяльності відповідача в частині адміністрування єдиного внеску є контроль по його надходженню на відповідні розрахункові рахунки бюджету країни.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - Порядок № 422).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 422 організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначає цей Порядок.

Пунктом 2 Порядку №422 встановлено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку №422 для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ІІІ Порядку № 422 рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля "Призначення платежу" документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за №974/27419.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ЄСВ було сплачено позивачем згідно з вищевказаними платіжними дорученнями.

Відповідно до перелічених платіжних доручень вбачається, що ЄСВ за відокремлений підрозділ Південно-Західна електроенергетична система Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 21725012 сплачено до місцевого бюджету Винницької області.

Отже, вказаний єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплачений позивачем до місцевого бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 21725012.

Також, при сплаті ЄСВ поле "Призначення платежу" у платіжних дорученнях було заповнено відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ. Так, згідно з пунктом 1 Порядку заповнення документів на переказ у полі "Призначення платежу" розрахункового документа друкується, зокрема, код клієнта за ЄДРПОУ. У вищевказаних платіжних дорученнях, поданих ДП "НЕК "Укренерго", в полі "Призначення платежу" було вказано саме код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу (21725012). Таким чином, сплата нарахованого ЄСВ має бути відображена саме в інтегрованій картці платника - відокремленого підрозділу Південно-Західна ЕС, а не у картці ДП "НЕК "Укренерго".

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку оперативного обліку коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Таким чином, відокремлений підрозділ підприємства, належним чином виконавши обов`язок зі сплати єдиного внеску, має обґрунтовані підстави очікувати на належне відображення таких платежів саме в інтегрованій обліковій картці останнього, а не в картці ДП НЕК Укренерго .

З вищенаведеного вбачається протиправність дій Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка полягає у відмові відобразити сплачену згідно платіжних доручень суму єдиного внеску саме в обліковій картці відокремленого підрозділу.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин у сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень лише при задоволенні позову. Оскільки позивач - Приватне акціонерне товариство Національна компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система не є суб`єктом владних повноважень, звертаючись до суду сплатила 1 762,00 грн. судового збору згідно з платіжним дорученням №210 від 06 серпня 2018 року (а.с.4), суд, задовольняючи позовні вимоги, відшкодовує судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області визнання протиправними дій - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо не відображення в інтегрованій картці платника - відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених відповідно до таких платіжних доручень ДП НЕК Укренерго :

№147 від 07 травня 2018 року на суму 849 794,85 грн.;

№148 від 07 травня 2018 року на суму 35 584,83 грн.;

№86 від 10 травня 2018 року на суму 3 772,02 грн.;

№213 від 11 травня 2018 року на суму 226 477,45 грн.;

№82 від 14 травня 2018 року на суму 127 210,82 грн.;

№90 від 14 травня 2018 року на суму 52 616,61 грн.;

№13 від 16 травня 2018 року на суму 3 747,00 грн.;

№17 від 16 травня 2018 року на суму 3 546,00 грн.;

№72 від 16 травня 2018 року на суму 78 301,53 грн.;

№87 від 16 травня 2018 року на суму 100 285,04 грн.;

№38 від 18 травня 2018 року на суму 25 024,46 грн.;

№39 від 18 травня 2018 року на суму 28 568,65 грн.;

№66 від 21 травня 2018 року на суму 781 241,00 грн.;

№67 від 21 травня 2018 року на суму 4 087,00 грн.;

№56 від 22 травня 2018 року на суму 1,00 грн.;

№50 від 22 травня 2018 року на суму 1 816,53 грн.;

№73 від 23 травня 2018 року на суму 7 099,55 грн.;

№78 від 23 травня 2018 року на суму 7 929,37 грн.;

№54 від 25 травня 2018 року на суму 13 112,24 грн.;

№58 від 25 травня 2018 року на суму 8 384,79 грн.;

№30 від 31 травня 2018 року на суму 24 332,95 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1 762,00 грн.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південно-Західна електроенергетична система , адреса: 0032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227, тел. +380442383454, адреса відокремленого підрозділу: 21010, м. Вінниця, вул. І. Богуна, 5, код ЄДРПОУ 21725012.

Відповідач: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, адреса: 21027, м. Вінниця, вул.. К. Василенка, 21, код ЄДРПОУ 39476158, тел. +038(0432)460404.

Суддя В.І. Келеберда