Постанова

від 17.07.2020 по справі 826/16877/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16877/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019року

у справі №826/16877/18 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метшрот

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Метшрот (надалі - ТОВ Метшрот , позивач), з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06 липня 2018 року №0402091206 про накладення на позивача штрафу на суму 7 772,16 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок ТОВ "Метшрот" 27 липня 2017 року була складена податкова накладна №156 від 27 липня 2017 року на загальну суму 1 335 840 гривень, в тому числі податок на додану вартість 222 640 гривень, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9153223106 03 серпня 2017 року, тобто без порушення встановленого терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Метшрот - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 06 липня 2018 року №0402091206.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що під час перевірки встановлено порушення законодавства, а саме, несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві подано клопотання, в якому останній просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Метшрот" за липень 2017 р., за результатом перевірки складено акт №7904/26-15-12-06-16/39844977 від 12.06.2018 року (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення: пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, податкова накладна №165 від 27.07.2017 зареєстрована позивачем 16.08.2017 з порушенням граничного терміну реєстрації накладної на 1 день.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0402091206 від 06.07.2018 року, згідно якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 77721,16 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 7772,16 грн.

Не погоджуючись з прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи підтверджують своєчасність реєстрації позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем складено та зареєстровано розрахунок коригування №166 від 27.07.2017 року до податкової накладної №156 від 27.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9165452789 17.08.2017 року на суму коригування податкового зобов`язання 77721,60 гривень зі знаком - .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201.1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З аналізу вищезазначених норм права колегія суддів приходить до висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, а у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Платник податку за пунктом 201.1 ст. 201 ПК України зобов`язаний на дату виникнення податкового зобов`язання скласти податкову накладну, де датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що стала раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;

- дата відвантаження товарів.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано апелянтом, що з дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок ТОВ "Метшрот" 27 липня 2017 року була складена податкова накладна №156 від 27 липня 2017 року на загальну суму 1335840 гривень, в тому числі податок на додану вартість 222640 гривень, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9153223106 03 серпня 2017 року, тобто без порушення встановленого терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції про реєстрацію податкової накладної.

Однак, як зазначив позивач та не заперечувалось апелянтом, що у податковій накладній №156 від 27.07.2017 року було помилково зазначено невірний УКТ ЗЕД товарів №7214, замість правильного - №7214200000.

Розрахунок коригування до податкової накладної №156 від 27.07.2017 року №165 від 27.07.2017 року був виписаний та зареєстрований 16.08.2017 року за №9164793801, і мав виправити зазначену вище помилку в податковій накладній №156 від 27.07.2017 року.

Проте, у вищезазначеному розрахунку коригування №165 від 27.07.2017 року було в свою чергу помилково завищено суму коригування податкового зобов`язання на 77721,60 гривень, а саме "Арматури №12 міра кл.А-500Є" в кількості 30.72 тони за ціною 12650,00 гривень без ПДВ. Тобто, після складання і реєстрації розрахунку коригування №165 від 27.07.2017 року до податкової накладної №156 від 27.07.2017 року, відбулося помилкове завищення показника "загальної суми коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням суми податкових зобов`язань" на суму 466329,60 гривень і відповідне помилкове завищення показника "загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою" на суму 77721,60 гривень.

Для виправлення помилково відображеної суми податкових зобов`язань в результаті помилки в розрахунку коригування №165 від 27.07.2017 року, додатково було складено та зареєстровано розрахунок коригування №166 від 27.07.2017 року до податкової накладної №156 від 27.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9165452789 17.08.2017 року на суму коригування податкового зобов`язання 77721,60 гривень зі знаком - .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний розрахунок коригування №166 від 27.07.2017 року відповідачем в межах спірних правовідносин не був врахований, а протилежного контролюючим органом - не доведено.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, що податкова накладна №165 від 27.07.2017 року зареєстрована позивачем з порушенням граничного терміну реєстрації накладної на 1 день, а тому оскаржуване податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняте протиправно, як наслідок, воно підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а отже не є підставою для скасування рішення першої інстанції.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, зазначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г. В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк