Постанова

від 04.02.2020 по справі 826/9713/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2020 року

Київ

справа №826/9713/18

адміністративні провадження №№К/9901/11161/19, К/9901/12170/19, К/9901/12673/19, К/9901/18342/19, К/9901/18392/19, К/9901/18620/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

за участю секретаря - Глущенка Д.В.,

учасники справи:

представники позивача - Кочмар О.Й., Бортман О.А.,

представник третьої особи - Скрипник С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-М", Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр", Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі №826/9713/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рома-М", про визнання протиправною відмови, визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "МДЦ") звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною відмову Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві скасувати надані Департаментом містобудування та архітектури КМДА Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: бульвар Тараса Шевченка, 32, 32-а у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013;

- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: бульвар Тараса Шевченка, 32, 32-а у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013, надані Департаментом містобудування та архітектури КМДА Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" задоволено.

Визнано протиправною відмову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві скасувати надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: бульвар Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013;

Визнано протиправними та скасовано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: бульвар Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013, надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М".

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рома-М" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позовні вимоги позивача заявлені з пропуском встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку та без клопотання про його поновлення. Вказано, що суд апеляційної інстанції помилково відраховував строк згідно ч. 4 ст. 122 КАС України з урахуванням процедури досудового урегулювання, яка полягала у зверненні щодо проведення заходів нагляду.

Також ТОВ "Рома-М" вказано, що на час видачі містобудівних умов єдиною підставою їх невидачі законодавство визначало невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, однак, таких порушень (невідповідності Генплану) матеріалами справи не встановлено, тому видача Містобудівних умов була правомірною, а їх скасування не відповідає вимогам закону.

Наголошено на тому, що припущення про майбутні перешкоди інсоляції будівлі позивача вимагають спеціальних знань, проте зроблені судом апеляційної інстанції без жодних висновків експертиз чи інших належних доводів. Наголошено на порушенні права на мирне володіння майном через непропорційне втручання у право власності ТОВ без урахування добросовісності дій.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рома-М" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі №826/9713/18.

У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рома-М" Державна архітектурно-будівельна інспекція України вказує, що Містобудівні умови та обмеження, надані Департаментом містобудування та архітектури, відповідають формі та складу, встановленим Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинного на час видачі Містобудівних умов та обмежень) та містить за своїм змістом обов`язкові для замовника умови, обмеження та вимоги, зокрема щодо неухильності дотримання нормативних документів у будівництві.

У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Рома-М" позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 - без змін. Вказує, що даний спір не стосується права власності на майно заявника касаційної скарги. Невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні була єдиною законодавчою підставою для прийняття рішення органом містобудування та архітектури про відмову у наданні Містобудівних умов та обмежень, а не підставою для їх скасування. Натомість, законом не встановлено вичерпного переліку підстав для скасування містобудівних умов та обмежень судом.

Також з касаційною скаргою до суду звернувся департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 залишити в силі.

В обгрунтування касаційної скарги вказано, що судом апеляційної інстанції грубо проігноровано положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок № 109).

Зазначено, що згідно положень ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (поряд з технічними умовами та завданням на проектування, тобто, призначені виключно для встановлення вимог, які мають бути враховані при подальшому проектуванні об`єктів містобудування).

Департаментом містобудування та архітектури наголошено, що наміри замовника щодо забудови земельної ділянки на бульварі Шевченка, 32, 32 - А в Шевченківському районі м. Києва повною мірою відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - Генеральному плану.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 826/9713/18.

У поданому відзиві на касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури КМДА ТОВ "Міжнародно-діловий центр" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 - без змін.

Відзив мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що до заяви про надання містобудівних умов та обмежень Третьою особою не були надані будь-які документи на підтвердження права власності чи права користування земельною ділянкою чи земельними ділянками площею 0,04 га, оскільки містобудівні умови не містять жодних інших посилань на документи, що підтверджують право власності чи право користування земельною ділянкою площею 0,0368 га.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України також подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що лист від 08.06.2018 № 10/26-29/0806/17 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті положень КАС України та носить лише рекомендаційний характер. Наголошено на тому, що будь-яких відмов щодо скасування містобудівних умов та обмежень Департаментом містобудування та архітектури позивачу не надавалось. Отже, останнім жодним чином не порушено прав та інтересів позивача в розумінні ст. 5 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2503.2019.

У поданому відзиві ТОВ "МДЦ" просить касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вказує, що в ході проведення перевірки інспектором з будівельного нагляду не були перевірені та в акті перевірки не відображені результати перевірки усіх порушень, про які зазначив та на які вказував Позивач у своєму зверненні від 17.04.2018.

Також вказує, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не наділена іншими повноваженнями, окрім як скасувати надані містобудівні умови та обмеження (у разі виявлення порушень під час їх надання) або відмовити у їх скасуванні (у разі відсутності таких порушень).

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" щодо ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 259 214 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 34 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві,

Не погоджуючись з додатковою постановою апеляційного суду, Державної архітектурно-будівельна інспекція України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подали касаційні скарги, в яких просили скасувати її та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" про ухвалення додаткового судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" в касаційній скарзі на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" задоволенню не підлягає, тоді як касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-М", Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 17.04.2018 ТОВ "Міжнародно-діловий центр" направило до Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві звернення, в якому просило перевірити викладені факти щодо невідповідності наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки бульв. Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам - у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду; скасувати надані Департаментом містобудування та архітектури КМДА Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки бульв. Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 - у разі встановлення невідповідності наданих Департаментом містобудування та архітектури Містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

В своєму зверненні ТОВ "Міжнародно-діловий центр" наводить наступні порушення, які на його переконання, наявні в Містобудівних умовах та обмеженнях, отриманих ТОВ "Рома-М":

- не містять показника (числового значення) гранично допустимої висоти будівлі;

- не містять максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки;

- не містять показника (числового значення) максимально допустимої щільності населення;

- не містять показника (числового значення) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;

- не містять повної та чіткої інформації щодо планування обмежень;

- не містять показника (числового значення) мінімально допустимої відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд;

- не містять повних даних щодо документів, які підтверджують право власності або користування всіма земельними ділянками та щодо площі всіх земельних ділянок.

Крім того, у зверненні позивач вказував на те, що наміри ТОВ "Рома-М" щодо забудови земельної ділянки не відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (Генеральному плану м. Києва).

На думку позивача, наведені обставини мали слугувати для Департаменту містобудування та архітектури КМДА підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень (прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обтяжень). Натомість, Департамент містобудування та архітектури КМДА надав ТОВ "Рома-М" Містобудівні умови та обмеження всупереч містобудівній документації на місцевому рівні, всупереч (з порушенням) приписів ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у відповідній редакції.

Відповідно до наказу Держархбудінспекції від 08.05.2018 №551 на підставі звернення ТОВ "Міжнародно-діловий центр" від 17.04.2018 №29/18 та направлення на проведення позапланової перевірки від 14.05.2018, у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради посадовою особою Департаменту Держархбудінспекції в місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури КМДА.

За результатами проведеної перевірки 04.06.2018 складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі - Акт).

Відповідно до Акта, під час позапланової перевірки встановлено, що Департамент містобудування та архітектури КМДА надав замовнику - ТОВ "Рома-М" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки "Будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульв. Т. Шевченка, 32, 32-А в Шевченківському районі м. Києва" №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 (надалі - Містобудівні умови та обмеження).

Відповідно до намірів забудови планується будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 (чинної містобудівної документації), функціональне призначення земельної ділянки - територія громадських будівель та споруд вулиць і доріг.

За висновками інспектора, наміри забудови земельної ділянки на бульварі Т. Шевченка, 32, 32-А в Шевченківському районі м. Києва відповідають положенням відповідно містобудівної документації на місцевому рівні, а Містобудівні умови та обмеження, надані Департаментом, відповідають формі та складу, встановленим Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинного на час видачі Містобудівних умов та обмежень) (далі - Порядок 109) та містять за своїм змістом обов`язкові для замовника умови, обмеження та вимоги, зокрема, щодо неухильності дотримання нормативних документів у будівництві.

Листом від 08.06.2018 №10/26-29/0806/07 Департамент Держархбудінспекції в м. Києві повідомив ТОВ "Міжнародно-діловий центр", що за результатами позапланової перевірки порушень вимог Порядку №109 не виявлено.

Вважаючи дані висновки такими, що не відповідають дійсним обставинам, а також не погоджуючись із рішенням Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві щодо відсутності підстав для скасування Містобудівних умов та обмежень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи з задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами проведеної перевірки Департаментом Держархбудінспекції в м. Києві порушень не виявлено, що зафіксовано у відповідному акті, що вказує на відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки бул. Тараса Шевченка, 32, 32-а у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013, наданих Департаментом містобудування та архітектури ТОВ "Рома-М". Отримання позивачем повідомлення від Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві №10/26-29/0806/07 від 17.06.2018, яким доведено до відома ТОВ "Міжнародно-діловий центр" про проведену перевірку і її результати, вказує на відсутність в діях Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві будь-яких порушень прав та інтересів позивача та є свідченням належного забезпечення прав заявника у спірних правовідносинах.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції покликався на те, що виходячи з норм Порядку № 109, розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містобудівних умов та обмежень, які є вихідними даними для проектування, повинен містити конкретні вимоги (обмеження) цифрові показники щодо гранично допустимої висоти будівлі, відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови, мінімально допустимої відстані від об`єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд, планувальних обмежень, тощо.

Судом апеляційної інстанції вказано, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві не надав вказаним порушенням жодної оцінки та не встановив вказані порушення в Акті перевірки від 04.06.2018.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви Третьою особою були надані документи (державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:88:211:0009, площею 0.1861 га від 21.12.2012 №01-8-00269 та договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:88:211:0035, площею 0,0271 га від 30.09.2010 № 91-6-00910), що підтверджують право власності та право користування земельними ділянками, сукупна площа яких складає лише 0,2132 га, тоді як будь-які документи на підтвердження права власності чи права користування земельною ділянкою чи земельними ділянками площею 0,04 га Третьою особою до заяви про надання містобудівних умов та обмежень не були надані, і п. 5 розділу "Загальні дані" Містобудівних умов та обмежень будь-яких даних про наявність у Третьої особи документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою чи земельними ділянками площею 0,0368 га, не містить.

Судом вказано, що будівництво об`єкта висотою у 17 поверхів площею забудови 1887 м.кв. на земельній ділянці площею 0.25 га поряд з будівлею Позивача може призвести до затінення та обмеження доступу світла до приміщень будівлі Позивача, стікання атмосферних опадів з покрівель та карнизів об`єкта будівництва на стіни будівлі Позивача, шо в свою чергу призведе до пошкодження будівлі Позивача, та унеможливить здійснення Позивачем належного догляду за будівлею та здійснення її поточного ремонту. Окрім того, вказано, що актом технічного обстеження будівлі Позивача від 03.07.2017, підтверджується, що у зв`язку з будівництвом об`єкта біля будівлі Позивача, останній завдано пошкодження (пошкодження підпірної стінки, псування зовнішнього оздоблення).

З огляду на це, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що надані Третій особі Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки порушують права та інтереси Позивача, як власника існуючої прилеглої будівлі, а, відтак, є протиправними, як і протиправною є відмова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у скасуванні Містобудівних умов та обмежень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року не відповідає, а викладені у касаційних скаргах доводи є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (в редакції, чинній на час видання спірних Містобудівних умов та обмежень, надалі по тексту - Закон № 3038-VI).

Відповідно до статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону №3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

За змістом частини другої статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або

користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для

проектування об`єкта будівництва.

Згідно частини третьої статті 29 Закону №3038-VI Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Отже, вихідні дані для проектування майбутнього об`єкта будівництва повинні міститися у містобудівних умовах та обмеженнях.

Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону №3038-VI, якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону №3038-VI, якою встановлено, що Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень встановлює частина п`ята статті 29 Закону №3038-VI.

Зокрема, за вказаною нормою рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, єдиною підставою для відмови у видачі Містобудівних умов та обмежень відповідно до вимог ст. 29 Закону №3038-VI, у редакції чинній на час надання таких умов, слугувала невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов, надалі - Порядок №109).

Згідно із пунктом 1.2 розділу І "Загальні положення" Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ "Порядок надання містобудівних умов та обмежень" Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

За приписами пункту 2.4 розділу ІІ "Порядок надання містобудівних умов та обмежень" Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Таким чином, визначальною у розглядуваній справі є законність Містобудівних умов та обмежень у контексті відповідності намірів забудови земельної ділянки за адресою: бульвар Т.Шевченка, 32, 32-А Генеральному плану міста Києва.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:

- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;

- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;

- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

- інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;

- участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 17 цього Закону містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральний план міста Києва затверджено рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804. Він був чинним на час видання Містобудівних умов.

Відповідно до ст. 25 Закону № 3038 режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому за ч. 2 ст. 5 Закону № 3038 вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Досить часто ці інтереси розходяться.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 3038 планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.

Відтак, слід виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.04.2018 ТОВ "Міжнародно-діловий центр" направило до Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві звернення, в якому просило перевірити викладені у зверненні факти щодо невідповідності наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки: бульвар Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам - у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду; скасувати надані Департаментом містобудування та архітектури КМДА Товариству з обмеженою відповідальністю "Рома-М" Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки по бульвару Тараса Шевченка, 32, 32-А у Шевченківському районі м. Києва №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 - у разі встановлення невідповідності наданих Департаментом містобудування та архітектури Містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Посадовою особою Департаменту Держархбудінспекції в місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури КМДА.

За результатами проведеної перевірки 04.06.2018 складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі - Акт).

Відповідно до Акта, під час позапланової перевірки встановлено, що Департамент містобудування та архітектури КМДА замовнику - ТОВ "Рома-М" надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки "Будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом на бульв. Т. Шевченка, 32, 32-А в Шевченківському районі м. Києва" №11728/0/12-3/009-13 від 09.07.2013 (надалі - Містобудівні умови та обмеження).

Відповідно до намірів забудови планується будівництво, експлуатація та обслуговування офісно-готельного комплексу з житловими апартаментами, об`єктами торгівлі, харчування, з влаштуванням проїзду, підземним паркінгом.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 (чинної містобудівної документації), функціональне призначення земельної ділянки - територія громадських будівель та споруд вулиць і доріг.

За висновками інспектора, наміри забудови земельної ділянки на бульв. Т. Шевченка, 32, 32-А в Шевченківському районі м. Києва відповідають положенням відповідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Слід вказати, що судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідності намірів забудови земельної ділянки за адресою бульв . Т. Шевченка, 32 , 32-А Генеральному плану міста Києва. Крім того, судом апеляційної інстанції визнано необгрунтованими доводи позивача про невідповідність намірів Третьої особи щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (Генеральному плану м. Києва), оскільки містобудівною документацією на зазначеній земельній ділянці не передбачено житлове будівництво.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції в частині того, що Третьою особою до заяви про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в порушення п. 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не було додано всіх необхідних документів, а саме не надано документів на підтвердження права власності або право користування земельною ділянкою чи земельними ділянками площею 0,0368 га, оскільки, як вбачається з п. 6 спірних Містобудівних умов, вказано, що площа земельної ділянки: 0,1861 га, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.12.2012 № 01-8-00269 та 0,0271 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2010 № 91-6-00910.

Містобудівні умови, видані третій особі, не містять посилання на будь-які інші земельні ділянки, тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що третьою особою не надано документів на підтвердження права власності або права користування будь-якою іншою земельною ділянкою чи земельними ділянками є безпідставними.

Як вбачається з процитованих вище правових приписів, фактично єдиною законодавчою підставою для скасування містобудівних умов та обмежень у вказаний період часу слід вважати невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Щодо вимог до наявності цифрових визначень показників у наданих третій особі Містобудівних умовах та обмеженнях, яке позивач вважає підставою для скасування останніх, колегія суддів зазначає наступне.

Оскаржувані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містять розділ під назвою містобудівні умови та обмеження , що визначає вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд.

Вказані вимоги слід вважати дотриманими під час видачі містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення про подальше визначення таких показників відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації "згідно з чинним законодавством", "відповідно до нормативно-правових актів", "в установленому чинним законодавством порядку", "урахувати законні інтереси та вимоги".

Вказане формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини 5 статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника, є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією. Тому конкретизація параметрів будівництва саме у цифровому вигляді в даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування виданих третій особі Містобудівних умов та обмежень.

Крім вищенаведеного, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки наділений відповідними повноваженнями орган видав третій особі спірні містобудівні умови та обмеження у встановленому порядку, ТОВ Рома-М правомірно розраховувало на відповідність нормам чинного законодавства поданої ним документації.

В той же час, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозвільних документів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

ТОВ Рома-М , маючи у розпорядженні земельну ділянку для будівництва та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до Генерального плану забудови, діючи послідовно, правомірно очікувало на те, що право на розпорядження належним йому майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено шляхом прийняття іншого рішення.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У рішенні у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Вочевидь, інтереси позивача ТОВ МДЦ та третьої особи ТОВ РОМА-М у вказаній справі розходяться. Тому для збалансованого підходу при вирішенні спірного питання між зацікавленими особами слід виходити також із реального співвідношення та наявності/відсутності рівноваги щодо права на отримання та реалізацію містобудівних умов та обмежень кожним із вказаних суб`єктів господарювання.

На думку суду касаційної інстанції, такий баланс інтересів порушено в бік позивача ТОВ МДЦ . Адже, як вбачається з матеріалів справи, останнім 24.12.2012 року - із різницею в півроку також отримано містобудівні умови та обмеження забудови сусідньої земельної ділянки по бульвару Тараса Шевченка 28-30 в м.Києві , аналогічні за змістом оскаржуваним, та реалізовані ним шляхом будівництва готелю Хілтон . Вказане не свідчить про сумлінність та розумну пропорційність з боку позивача у підході відносно до інтересів третьої особи та підтверджує порушення розумного балансу в прагненні кожного суб`єкта господарювання до здійснення підприємницької діяльності.

Разом із тим також існує презумпція відносин добросусідства й обов`язку дотримуватися правил добросусідства, які не потребують державної реєстрації, а є обопільним обов`язком власників та землекористувачів вибирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, за яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. При цьому посилання позивача на недостатність інсоляції та затікання до будівлі позивача не можуть сприйматися за належне, бо є надто передчасними за умови відсутності зведеної будівлі третьої особи.

Що стосується вимог позивача в частині визнання протиправною відмови Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві у скасуванні наданих Департаментом містобудування та архітектури КМДА Товариству з обмеженою відповідальністю Рома-М Містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п. 2 ч. 8 статті 29 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час звернення позивача з заявою про проведення перевірки визначено, що скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

Таким чином, наведеною статтею визначено три окремі самостійні підстави, за якими здійснюється скасування містобудівних умов та обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для скасування містобудівних умов ініційовано проведення перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Так, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, згідно підпункту 3 пункту 15 Порядку №698 є однією із підстав для проведення уповноваженим органом позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Згідно пункту 29 Порядку №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис).

При цьому позивач вдався до крайнього заходу у вигляді скасування містобудівних умов та обмежень, виданих третій особі, хоча вказана правова норма дозволяє усунути порушення вимог містобудівного законодавства, в разі їх встановлення, шляхом виконання припису.

Наведені норми вказують на те, що належним розглядом обґрунтованого звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, є саме проведення уповноваженим органом перевірки, за наслідками якої викладені у зверненні обставини можуть бути підтверджені, або виявлено відсутність викладених заявником порушень.

В разі виявлення під час такої перевірки порушень суб`єктом містобудування, уповноваженим органом складаються протокол або припис, які створюють правові наслідки саме для суб`єктів містобудування.

Щодо фізичної чи юридичної особи, яка направила звернення про порушення її прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, - свідченням належного забезпечення прав такої особи у спірних правовідносинах є повідомлення уповноваженим органом вказаної особи про наслідки проведеної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання такого повідомлення позивачем від Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві №10/26-29/0806/07 від 17.06.2018, яким доведено до відома ТОВ Міжнародно-діловий центр про проведену перевірку і її результати вказує на відсутність в діях Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві будь-яких порушень прав та інтересів позивача.

Слід наголосити, що згідно ч. 8 статті 29 Закону №3038-VI позивач мав можливість самостійно звернутись з позовом до суду про скасування Містобудівних умов та обмежень.

Однак, позивачем обрано інший порядок захисту порушених прав шляхом скасування містобудівних умов та обмежень, а саме ініційовано проведення перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Оскільки містобудівним законодавством передбачено окремі процедури скасування містобудівних умов і обмежень, серед яких - скасування судом та скасування органом нагляду, то одна процедура (звернення про проведення перевірки органом нагляду) не може бути способом досудового урегулювання щодо іншої самостійної процедури (позов про скасування судом), яка проводиться окремо і незалежно від здійснення заходів нагляду.

Таким чином, у разі наявності порушень порядку проведення перевірки або незгоди з результатами такої перевірки, позивачу, відповідно до обраного способу захисту свого права, слід оскаржувати результати такої перевірки.

Натомість позивачем у даній справі обрано невірний спосіб захисту порушених на його думку прав та інтересів, оскільки повідомлення Департаменту Держархбудінспекції в м. Києві №10/26-29/0806/07 від 17.06.2018, яким доведено до відома ТОВ Міжнародно-діловий центр про проведену перевірку і її результати, не є рішенням про відмову у скасуванні містобудівних умов та обмежень, що правильно встановлено судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів вказує на дотримання позивачем процесуальних строків звернення до суду, зважаючи на приписи частини 8 статті 29 Закону №3038-VI щодо чинності містобудівних умов та обмежень до завершення будівництва об`єкта, а отже триваючих правовідносин, позаяк таке не завершене.

Згідно ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на скасування судового рішення в справі від 25 березня 2019 року, підлягає скасуванню і додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 341, 344, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома-М", Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародно-діловий центр" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук

Повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року.