Рішення

від 09.07.2020 по справі 510/2034/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2034/19

Провадження № 2/510/416/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2020 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,

за участю секретаря Березенко С.П.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Ренійського району про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія витягу із ДЗК про земельну ділянку від 21.05.2015р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.07.2019 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя їй належало на підставі державного акту серії ІV-ОД № 020092, земельна ділянка площею 3,8796 га, розташована на території Лиманської сільської ради.

На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядилась належним їй майном. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Позивач як спадкоємець першої черги, у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, він прийняла спадщину з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, позивач постійно проживав разом із спадкодавцем, у зв`язку із її хворобою та похилим віком позивач здійснював за нею догляд, що підтверджується протоколом опитування особи за її згодою ОСОБА_3 від 05.05.2020 р., згідно п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, позивач про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2 , в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем законом першої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Представник відповідача не заперечує проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім`я.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на право на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку загальною площею 3,8796 га. (кадастровий номер 5124181700:01:002:0765) розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 020092.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков