Ухвала

від 08.07.2020 по справі 1-989/11

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-989/11

№ 1-в/183/74/20

У Х В А Л А

08 липня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбуття покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

15 квітня 2020 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбуття основного покарання ОСОБА_4 , узв`язкуз закінченнямстроків давностівиконання вироку, засудженого Новомосковським міськрайоннимсудом Дніпропетровськоїобласті 18.05.2012 року за ч.3 ст.212 КК України до штрафу у розмірі 3626661, 76 (три мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна гривня сімдесят шість копійок) з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, за ст. 366 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 245 (двісті сорок п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 4 165 грн. (чотири тисячі сто шістдесят п`ять гривень).

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 3626661, 76 грн. (три мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна гривня сімдесят шість копійок) з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року вказаний вирок змінено в частині призначення покарання за ч.1 ст. 366 КК України, а саме на штраф в дохід держави в сумі 850 грн. В решті вирок суду залишено без зміни.

В обґрунтування захисником зазначено, що станом на дату подання даного клопотання вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року, який змінено ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 року - не виконано.

Протягом двох років після набрання вироком чинності засуджений ОСОБА_4 не вчинив нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину та не ухилявся від відбування покарання, протягом всього терміну. Добровільно не сплатив призначений штраф, у зв`язку з відсутністю коштів, через скрутне матеріальне положення. Крім того, в Новомосковському МВ ДВС не відкривалося виконавче провадження про стягнення з нього штрафу в розмірі три мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна гривня сімдесят шість копійок, так як виконавчий лист не пред`являвся.

При цьому, засуджений, як на час постановлення судом вироку, так і на час розгляду даного клопотання, фактично проживає в АДРЕСА_1 , тобто місце проживання не змінював, що підтверджується копією паспорту ОСОБА_4 .

В судовомузасіданні захисникзасудженого -адвокат ОСОБА_3 просив судзвільнити ОСОБА_4 від відбуттяосновного покарання, призначеного йому вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку.

Прокурор в судовому засіданні підтримав надане до суду подання вважаючи його обґрунтованим, оскільки минув строк пред`явлення вироку до виконання.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, доповнив, що дійсно штраф не сплатив, так як в нього бракувало коштів, постійно знаходився за місцем свого мешкання та працював, а питання щодо розстрочки виплат не розглядалось.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання дійшов до наступного:

02.10.2012 року набрав чинності вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року, який змінено 02.10.2012 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, відповідно дояких ОСОБА_4 був засудженийза ч.3ст.212,ч.1ст.366,ч.1ст.70 КК Українидо штрафу у розмірі 3626661, 76 грн. (три мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна гривня сімдесят шість копійок) з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на три роки з конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави, строк виконання якого закінчився.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано зокрема в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання Обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас, засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Так, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 24 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-324кс15, висловився про те, що правило відмови у звільненні засудженої особи від відбування покарання у виді штрафу у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не може пов`язуватися із самим фактом несплати засудженим протягом місячного строку суми штрафу (http://www.reyestr.cоurt.qov.ua/Review/55223194).

Окрім того, частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. В частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За загальними правилами, особа (крім тих, що засуджені за злочини, передбачені ст. ст. 437- 439 і ч. 1 ст. 442 КК України, або за інші злочини до довічного позбавлення волі) звільняється від відбування покарання, відповідно до ст. 80 КК України, при наявність трьох обов`язкових елементів: 1) закінчення зазначених у ч. ч. 1 і 3 ст. 80 КК України строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; 3) не ухилення засудженого від відбування покарання.

Враховуючи, що строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не пов`язаних з ухиленням особи від його виконання, протягом двох років після набрання вироком чинності засуджений ОСОБА_4 не вчинив нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину та не ухилявся від відбування покарання, протягом всього терміну, добровільно не сплатив призначений штраф, у зв`язку з відсутністю коштів, через скрутне матеріальне положення, Новомосковським МВ ДВС не відкривалося виконавче провадження про стягнення з нього основного покарання у виді штрафу в розмірі три мільйони шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одна гривня сімдесят шість копійок, так як виконавчий лист не пред`являвся, а тому суд вважає, що дане подання підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 - звільненню від відбування основного покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від відбуття основного покарання у виді штрафу в розмірі 3 626661,76 грн., призначеного йому вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1