Рішення

від 08.07.2020 по справі 759/6117/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/6117/20

пр. № 2/759/3701/20

08 липня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина А.О.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права", третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про розірвання трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 13.04.2020 року звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права", третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про розірвання трудового договору.

Ухвалою судді від 16.04.2020 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовано тим, що вона на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ Юридичне бюро Аксіома права була призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичне бюро Аксіома права (код ЄДРПОУ: 31809390, яке знаходиться за адресою: 03040, м. Київ, вул. Михайла Стельмаха, буд. 10-А). З 19.08.2009 року вона фактично приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Юридичне бюро Аксіома права , про що було видано відповідний наказ відповідача №1109 від 19.08.2009 року. Відтак, цього числа між позивачем та відповідачем був укладений трудовий договір, за умовами якого ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора. Трудовий договір між нею та відповідачем був укладений на невизначений строк, тобто безстроково. Згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців єдиним учасником (засновником) ТОВ Юридичне бюро Аксіома права є Товариство з обмеженою відповідальністю Промінвестекологія . 25.02.2020 року ОСОБА_1 на ім`я загальних зборів учасників ТОВ Юридичне бюро Аксіома права направила заяву про звільнення її з посади директора ТОВ Юридичне бюро Аксіома права з 31.03.2020 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП. Разом з заявою про звільнення з посади директоратакож було направлено Загальним зборам Повідомлення від 25.02.2020 року про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю. Аналогічні заяви було надіслано єдиному учаснику (засновнику) відповідача ТОВ Промінвестекологія . Звільнення директора ТОВ Юридичне бюро Аксіома права відноситься до включної компетенції загальних зборів учасників, а єдиний учасник товариства не бажає звільнити її із займаної посади, тому змушена звернутися до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів як працівника. На підставі наведеного позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року відкрито провадження в справі, ухвалою від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а.с.31, 48-49).

У судове засідання позивач не з`явилась, направила до суду заяви, в яких просить слухати справу за її відсутності на підставі наявних доказів у справі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала (а.с. 38-39, 63).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю"Юридичне бюро "Аксіома права" в судове засідання не з`явився повторно (02.06.2020, 08.07.2020), повідомлявся належним чином, причини неявки до суду невідомі, відзиву до суду не подав (а.с.34, 53-54, 61-62)

Представник третьої особи Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки до суду невідомі, письмові пояснення до суду не подав (а.с. 46, 51, 60).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, в порядку заочного розгляду справи. Відповідно до ч. 4 вказаної статті, заочний розгляд справи проводиться у разі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ Юридичне бюро Аксіома права була призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичне бюро Аксіома права , код ЄДРПОУ - 31809390, яке знаходиться за адресою: 03040, м. Київ, вул. Михайла Стельмаха, буд. 10-А. З 19.08.2009 року вона фактично приступила до виконання обов`язків директора ТОВ Юридичне бюро Аксіома права , про що було видано відповідний наказ відповідача №1109 від 19.08.2009 року. Відтак з 19.08.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений трудовий договір, за умовами якого її було прийнято на посаду директора (а.с. 9-11, 12-14).

Згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та іізичних осіб - підприємців єдиним учасником (засновником) ТОВ Юридичне бюро Аксіома права є Товариство з обмеженою відповідальністю Промінвестекологія (а.с. 12-14).

25.02.2020 року на ім`я загальних зборів учасників ТОВ Юридичне бюро Аксіома права позивач направила заяву про звільнення її з посади директора ТОВ Юридичне бюро Аксіома права з 31.03.2020 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП (а.с. 15, 17, 19).

Разом з заявою про звільнення з посади директоратакож було направлено Загальним зборам Повідомлення від 25.02.2020 року про скликання Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 16, 17).

Аналогічні заяви було надіслано єдиному учаснику (засновнику) віповідача ТОВ Промінвестекологія (а.с. 21, 22, 23, 24,26).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії заяв про звільнення та про проведення позачергових зборів учасників товариства та факт направлення позивачем листа засновнику відповідача про скликання загальних зборів із заявою про звільнення підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа.

Як зазначає позивач, загальні збори засновників товариства не відбулися, відповідач на заяву позивача не відреагував, на зв`язок з останньою не вийшов.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.

Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за її власним бажанням на підставі поданої заяви не проведено, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно норми частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач подавала засновникуТовариство з обмеженою відповідальністю Промінвестекологія -ТОВ Юридичне бюро Аксіома права заяву від 31.03.2020року про звільнення з посади директора за власним бажанням та проведення позачергових зборів учасників, до компетенції яких належить розгляд питання про звільнення директора товариства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме визнання припиненими між сторонами трудових відносин у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства за власним бажанням з 31.03.2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Враховуючи те, що позивач на даний час фактично є працівником у відповідача, подав заяву про звільнення, та зважаючи, що такими діями порушуються права позивача, передбачені ст. 43 Конституції України, то позов слід задовольнити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючисьст. 43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права", третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про розірвання трудового договору, - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права", у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням з 31.03.2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначити дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Аксіома права", код ЄДРПОУ:-31809390, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-а.

Зазначити дані третьої особи: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ: 37308812, юридична адреса: м. Київ, проспект Голосіївський, 42.

Суддя: Бабич Н.Д.