Постанова

від 06.07.2020 по справі 911/3105/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа№ 911/3105/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кулинич Агро", м. Яготин, Київська обл.

на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020

у справі №911/3105/19 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" , м. Київ

до: 1. Фермерського господарства "Кулинич Агро", м. Яготин, Київська обл.

2. ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення 72 646,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "Кулинич Агро" (далі - відповідач 1, ФГ "Кулинич Агро") та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, ОСОБА_1 ) про стягнення 72646,49 грн., з яких: 72633,41 грн. заборгованості за кредитом, 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 5,13 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФГ "Кулинич Агро" порушено зобов`язання за кредитним договором від 26.03.2019 в частині щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів у вигляді щомісячної комісії. Позовні вимоги до ОСОБА_1 мотивовано невиконанням останнім договору поруки № POR1553529685872 від 26.03.2019, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ФГ "Кулинич Агро" зобов`язань за кредитним договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/3105/19 позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ФГ "Кулинич Агро" та з ОСОБА_1 на користь АТКБ "ПриватБанк" 66 666,67 грн. заборгованості за кредитом та 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ФГ "Кулинич Агро" на користь АТ КБ "ПриватБанк" 881,55 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 881,54 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 1 неналежним чином виконувалися зобов`язання за договором в частині здійснення своєчасного повернення частини позики та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки № від 25.03.2019, у відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем виник солідарний обов`язок у розмірі 66 666,67 грн. Також судом першої інстанції перевірено наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за відсотками та встановлено, що останній відповідає вимогам умов договору (Заяви від 26.03.2019) та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 5,13 грн. пені місцевим господарським судом відмовлено у зв`язку з тим, що сторонами в договорі (Заяві від 26.03.2019) не було передбачено розміру пені, а законом її розмір для такого виду зобов`язань не передбачений.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Кулинич Агро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, відповідач 1 вказує, що на час винесення рішення у справі у відповідача 1 була відсутня заборгованість за кредитом, що підтверджується випискою за період з 01.03.2019 по 26.03.2020 по кредитному рахунку НОМЕР_2 та довідкою про стан заборгованості №200316SU121111805 від 16.03.2020.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/3105/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 поновлено ФГ "Кулинич Агро" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/3105/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Кулинич Агро" на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2020 у справі №911/3105/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

04.05.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, з дослідженням всіх обставин справи, тобто є законним та обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, 26.03.2019 ФГ "Кулинич Агро" (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), згідно з якою клієнт приєднується до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua. Вказана Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Підписання сторонами вказаної заяви підтверджується витягом електронного документа pdf: "Об`єкт перевірки: Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf", який свідчить про накладення АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 143605570) електронного цифрового підпису установи (технічний ключ MSDGO) та накладення 26.03.2019 керівником ФГ "Кулинич Агро" ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ/ДРФО НОМЕР_1 ) власного електронного цифрового підпису та електронної печатки ФГ "Кулинич Агро" (код ЄДРПОУ 41807007).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням наведеного клієнт, підписавши зазначену вище Заяву, погодився з умовами останньої та уклав кредитний договір з банком.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6. Заяви банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Розмір кредиту: 80000,00 грн. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту. Проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Додатком №1 до Заяви сторони погодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом:

- щомісячний платіж за кредитом - 13333,33 грн. (80000,00 грн./6 міс.);

- щомісячний розмір процентів (перші шість місяців) - 1440,00 грн. (80000,00 х 1,8%);

- щомісячний розмір процентів (починаючи з 7-го місяця) - 1280,00 грн. (80000,00 х 1,6%).

Разом з цим, між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ КБ "ПриватБанк" (кредитор) укладено договір поруки № POR1553529685872 від 25.03.2019 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ "Кулинич Агро" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1,8 відсотка в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 відсотка від початкового розміру кредиту;

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4,0% відсотки в місяць від початкового розміру кредиту;

б) кредиту в розмірі 80000,00 грн.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителям всіх зобов`язань за Угодою-1 цей Договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Договір поруки підписано 26.03.2019 з використанням електронного цифрового підпису: з одного боку АТ КБ "ПриватБанк" та з іншого - ОСОБА_1 .

На підставі укладеного кредитного договору, банком 26.03.2019 було перераховано на поточний рахунок ФГ "Кулинич Агро" кредитні кошти у розмірі 80000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача 1 за період з 01.01.2019 по 01.11.2019 (т.1, а.с. 8).

Зі змісту вказаної виписки вбачається, що клієнтом здійснювалось погашення кредиту наступним чином: 26.07.2019 - 118,84 грн.; 29.10.2019 - 7247,75 грн.; 31.10.2019 - 5966,74 грн. Вказані оплати здійснювались з призначенням платежів: "погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 26.03.2019".

Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує про те, що оскільки зобов`язання за кредитним договором ФГ "Кулинич Агро", які забезпечені порукою за договором поруки № POR1553529685872 від 25.03.2019, належним чином не виконуються, банк звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з боржника і поручителя 72633,41 грн. заборгованості за кредитом, 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, та 5,13 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Водночас місцевим господарським судом вірно зазначено, що без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неврахування положень, викладених в Умовах та правилах надання банківських послуг, витяг з яких надано позивачем, оскільки позивачем не надано доказів погодження з позичальником саме цієї редакції Умов. Тож при вирішенні даного спору місцевий господарський суд обґрунтовано керувався лише умовами, що викладені у Заяві, безпосередньо підписаній відповідачем 1.

Враховуючи, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання в частині надання клієнту кредитних коштів, у позичальника виник обов`язок повернути останні на умовах, узгоджених сторонами в Заяві.

У Заяві сторони погодили, що строк, на який видано позичальнику кредит - 12 місяців з дати видачі кредиту.

При цьому, як слідує з умов Заяви, клієнт взяв на себе обов`язок здійснювати погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сума щомісячного платежу за кредитом - 13333,33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 1 в період з 26.07.2019 по 31.10.2019 здійснено три платежі на загальну суму 13333,33 грн., проте з порушенням графіку погашення основної суми боргу, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2019 по 01.11.2019.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У зв`язку з тим, що відповідач 1 допустив порушення строків погашення відповідного кредиту, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у позивача наявне право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та складає 66666,67 грн. (80000,00 грн. - 13333,33 грн.). Таким чином вимога позивача про стягнення 72633,41 грн. заборгованості за кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 66666,67 грн.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів, окрім суми боргу за кредитом, 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, які передбачені п. 1.6 Заяви.

Перевіривши розрахунок процентів, здійснений позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та складеним відповідно до укладеного умов договору (Заяви) та вимог закону, а відтак підлягає задоволенню повністю розмірі 7,95 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 5,13 грн. пені, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням позичальником свого обов`язку зі своєчасного повернення кредиту, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Обґрунтовуючи підстави для нарахування пені, позивач посилається на п. 1.6 Заяви, згідно з яким неустойка нараховується в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Як зазначалося вище, при вирішенні даного спору суд керується лише умовами, що викладені у Заяві, безпосередньо підписаній клієнтом.

Пунктом 1.6 Заяви не передбачено розміру, в якому нараховується неустойка у випадку порушення позичальником строку погашення заборгованості за кредитом.

Отже, враховуючи те, що сторонами в договорі (Заяві від 26.03.2019) не було передбачено розміру пені, а законом її розмір для такого виду зобов`язань не передбачений, вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5,13 грн. не підлягають задоволенню.

Водночас, як встановлено апеляційним господарським судом, між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриваБанк" укладено договір поруки від 25.03.2019 №POR1553529685872, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ФГ "Кулинич Агро" зобов`язань за угодою приєднання (Заявою).

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відповідає солідарно з ФГ "Кулинич Агро" перед АТ КБ "ПриватБанк" за невиконані відповідачем 1 зобов`язання за кредитним договором (Заявою).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки факт наявності у ФГ "Кулинич Агро" заборгованості за кредитним договором належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки №POR1553529685872 від 25.03.2019, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню та з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення солідарно 66666,67 грн. заборгованості за кредитом та 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

Щодо твердження відповідача 1 про відсутність заборгованості перед позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідачем одночасно з апеляційною скаргою подано додаткові докази на підтвердження відсутності заборгованості відповідача 1, а саме:

- довідка про стан позичкової заборгованості №200316SU121111805 від 16.03.2020;

- виписка по рахунку за період з 01.03.2019 по 26.03.2020 по кредитному рахунку відповідача 1 НОМЕР_2.

Як убачається із змісту апеляційної скарги, на дату прийняття оскаржуваного рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядженні не мав.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідачем не подано клопотання про залучення додаткових доказів з обґрунтуванням неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.

За таких обставин, додані відповідачем до апеляційної скарги довідка про стан позичкової заборгованості №200316SU121111805 від 16.03.2020 та виписка по рахунку за період з 01.03.2019 по 26.03.2020 по кредитному рахунку відповідача 1 НОМЕР_2, як додаткові докази колегією суддів апеляційного господарського суду не приймаються.

Оскільки встановлені судом першої інстанції обставини знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення солідарно з відповідачів 66 666,67 грн. заборгованості за кредитом та 7,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість.

Зважаючи на викладене, доводи ФГ "Кулинич Агро", викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального і процесуального права, відповідачем 1 не подано належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст. ст. 73, 76-79, 86 ГПК України, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом було всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача 1 (скаржника) .

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кулинич Агро" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2020 у справі №911/3105/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2020 у справі №911/3105/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3105/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко