Рішення

від 09.07.2020 по справі 905/998/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

---

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.2020 Справа № 905/998/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши справу

за позовом: Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка, Донецька область, в інтересах держави в особі Добропільської міської ради, м. Добропілля, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика , м. Добропілля, Донецька область

про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля та стягнення 1866367,42грн

Представники учасників справи:

прокурор відділу прокуратури Харківської області Хряк О.О.

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: Шамкій В.М. - адвокат на підставі довіреності №51/ДП ЦОФ/2020 від 31.12.2019

СУТЬ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка, в інтересах держави в особі позивача, Добропільської міської ради, м. Добропілля, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика , м. Добропілля, Донецька область, (далі - ? ) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля між ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ та Добропільською міською радою та стягнення коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля у сумі 1866367,42грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач здійснив будівництво фільтр-пресового відділення за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1; у липні 2017 року подав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, проте в порушення ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ухилився від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля та не сплатив внески на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля у сумі 1866367,42грн з розрахунку 1% від вартості будівництва відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля, затвердженого рішенням Добропільської міської ради від 22.05.2013 №6/41-3.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що вимога про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля між позивачем та відповідачем не відповідає положенням ст. 179, ч. 1 ст.187 Господарського кодексу України щодо обов`язковості укладання такого договору, оскільки споруда фільтр-пресове відділення, збудована за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, відноситься до об`єктів енергетики, з огляду на що до сплати пайової участі відповідач як забудовник не залучається відповідно до п.9 ч.4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; вимога про стягнення з відповідача коштів пайової участі у сумі 1866367,42грн є передчасною; заперечує проти повноважень прокурора звертатись до суду з даним позовом з мотивів відсутності обґрунтованих та доведених належними доказами підстав для представництва інтересів держави у суді в особі Добропільської міської ради в розумінні ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2019 у справі №905/998/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 05.02.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 905/998/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020 для розгляду даної справи визначено суддю господарського суду Донецької області Аксьонову К.І.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.03.2020 справу №905/998/18 прийнято до розгляду; підготовче засідання призначене на 30.03.2019 з подальшим відкладанням підготовчого засідання на 22.04.2020, 05.05.2020, 19.05.2020, 02.06.2020.

Під час тривання підготовчого провадження судом розглянуто клопотання прокурора про призначення повторної комплексної будівельно-технічної експертизи, проти чого відповідач заперечував; за наслідком розгляду клопотання суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з мотивів недоведеності прокурором підстав для вчинення такої процесуальної дії як призначення повторної комплексної будівельно-технічної експертизи з урахуванням положень ч.2 ст.107 Господарського процесуального кодексу України, про що у підготовчому засіданні 02.06.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлена ухвала в протокольній формі відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду 02.06.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.06.2020 з подальшим відкладанням розгляду справи за клопотанням відповідача до 09.07.2020.

У судовому засіданні 09.07.2020 судом розглянуто справу по суті позовних вимог; прокурор позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні; позивач представника у судове засідання не направив, в поданих до справи письмових заявах позовні вимоги підтримав; звернувся до суду з клопотанням про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача; представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у заявах по суті спору; зазначив, що позов підписаний не уповноваженою особою.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, суд встановив таке.

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 16.12.2016 №ДЦ 083163511157 відповідачем, ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ було розпочато будівництво фільтр-пресового відділення за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1; вид будівництва - нове будівництво, код об`єкта 2301.9 (споруди гірничопромислових та добувних підприємств інші).

29.06.2017 складено та підписано акт готовності об`єкта - фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ , м. Добропілля - до експлуатації, код об`єкта 2301.9 згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000; п. 12 Акту визначено, що до сплати пайової участі відповідач не залучається відповідно до п. 9 ч.4 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності оскільки збудована споруда фільтр-пресового відділення є об`єктом енергетики.

На підставі акту готовності об`єкта до експлуатації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України виданий сертифікат IV №162171850531 від 04.07.2017 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

Добропільська міська рада 22.03.2018 направила ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Добропілля.

Згідно з відповіддю Добропільської міської ради від 27.10.2017 №05/3132-10/01/02, що надійшла на адресу першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури, ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ не зверталося до Добропільської міської ради для укладання договору пайової участі в розвитку інфраструктури міста та не перераховувало відповідні кошти пайової участі.

Як стверджує прокурор та позивач, ухилення відповідача від укладення договору про пайову участь суперечить вимогам ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, є порушенням прав та інтересів територіальної громади міста Добропілля на отримання коштів пайової участі на розвиток створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням вимог чинного законодавства, фактичних та правових підстав позовних вимог, судом враховано наступне.

Стаття 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, містила наступні приписи:

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу) Частину четверту статті 40 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 4570-VI від 22.03.2012 ;

10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

11. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації .

На виконання наведених вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності рішенням Добропільської міської ради 22.05.2013 №6/41-3 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля (далі - Порядок).

Порядок є обов`язковим для виконання всіма розміщеними на території міста Добропілля органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, їх посадовими та службовими особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які здійснюють будівництво на території міста Добропілля (п. 1.3 Порядку).

Будівництво - нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва (п. 1.6 Порядку).

Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 2.2 Порядку).

В 4.1 Порядку встановлено обов`язок замовника звернутися до Добропільської міської ради із заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля.

Величина пайової участі визначається у договорі про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля відповідно до встановленого міською радою розміру пайової участі з урахуванням кошторисної вартості будівництва (п.3.1 Порядку).

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків (п.3.4 Порядку).

Зокрема для об`єктів промисловості, виробництва розмір пайової участі встановлений на рівні 1% від загальної кошторисної вартості будівництва (п.3.5 Порядку).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника. Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є: розмір пайової участі (внеску), строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін (п. 4.5, п. 4.6 Порядку).

Таким чином положення Порядку не суперечать ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, приписами якої був визначений обов`язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті), що має відбуватись згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затвердженим органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Даною нормою встановлено, що замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Отже обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом покладено саме на замовника такого будівництва та укладання договору пайової участі є обов`язковим.

Вичерпний перелік замовників об`єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, визначений ч.4 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Законом України від 22.03.2012 № 4570-VI ч.4 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності доповнено п.9, згідно якого до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності не містить визначення терміну об`єкт енергетики . Разом з тим на час внесення змін Законом України від 22.03.2012 №4570-VI до ч.4 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та доповнення її п.9 щодо звільнення забудовників від сплати коштів на пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів термін об`єкт енергетики був визначений ст. 1 Закону Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів .

Так ст. 1 Закону Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів встановлено, що об`єкт енергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об`єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо; землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів.

Тобто аналіз Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів свідчить про те, що збудований об`єкт: споруда фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ не є об`єктом енергетики.

Посилання відповідача на вживання вказаного терміну в Законі України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів у більш вузькому розумінні ніж загальновживаний не доведено жодними доказами.

Згідно з п.1.1, п.1.5 ст.1 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу кам`яне вугілля є енергоносієм; гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики) є підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Як пояснено відповідачем діяльність Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика полягає у агломерації та збагаченні вугілля, отже відповідач є гірничопромисловим підприємством, що відповідає коду його діяльності згідно з КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля .

Отже, погоджуючись з тим, що збагачувальна фабрика є підприємством паливно-енергетичного комплексу, суд критично ставиться до твердження відповідача стосовно того, що цілісний майновий комплекс збагачувальної фабрики та його складова, збудована споруда фільтр-пресового відділення, є об`єктом енергетики.

Щодо посилань відповідача на те, що діяльність ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ пов`язана з діяльністю теплоелектростанцій та є початковою ланкою в генерації електроенергії, не свідчать про те, що будівлі цілісного майнового комплексу ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ як гірничодобувного підприємства відносяться до об`єктів енергетики за цільовим призначенням в розумінні ст.1 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів та, відповідно ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Дослідивши укладені відповідачем договори з вугледобувними підприємствами (ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТДВ Шахта Білозерська , ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля ), на підставі яких ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ надавались вугледобувним підприємствам послуги зі збагачення вугілля для подальшого постачання вугілля енергогенеруючим підприємствам (Зуївська ТЕС, Курахівська ТЕС ТОВ Східенерго, ДТЕК Запоріжська ТЕС, ДТЕК Добротворська ТЕС тощо), судом встановлено, що постачання збагаченого вугілля відбувалось на підставі прямих договорів між вугледобувними та енергогенеруючими підприємствами; відповідач же виступав вантажовідправником за дорученням постачальників - вугледобувних підприємств. Отже діяльність відповідача за цільовим призначенням не розцінюється судом як складова діяльності енергогенеруючих підприємств з виробництва/передачі енергії.

Матеріали справи не містять доказів, що будівлі цілісного майнового комплексу ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ є складовою комплексного угрупування підприємств, які є об`єктами енергетики.

Належні відповідачу будівлі та споруди цілісного майнового комплексу збагачувальної фабрика (в тому числі збудований об`єкт фільтр-пресового відділення за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) не належать як складові до угрупувань будівель енергогенеруючих/енергопередаючих підприємств тобто не є за цільовим призначенням об`єктом енергетики в розумінні ст.1 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів та, відповідно ст.40 Законі України Про регулювання містобудівної діяльності .

Вказане відповідає відомостям декларації про початок виконання будівельних робіт №ДЦ 083163511157 та акту готовності об`єкта - фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ від 29.06.2017 щодо віднесення об`єкту фільтр-пресового відділення до коду Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 2301.9 (споруди гірничопромислових та добувних підприємств інші).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру цільовим призначення земельних ділянок, на яких розташований спірний збудований об`єкт: кадастрові номери: 1411500000:00:023:0055 (площа 8,8256га), 1411500000:00:023:0056 (площа 2,6252га); розташування: Донецька область, м. Добропілля; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що по`вязані з користуванням надрами (код - 11.01).

Таким чином спірний збудований об`єкт фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ код об`єкта 2301.9 (споруди гірничопромислових та добувних підприємств інші) розташований на землях промисловості код 11 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548,

Отже збудований об`єкт фільтр-пресового відділення розміщений на землях промисловості (код 11 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель), а не на землях енергетики (код 14 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель).

Тобто матеріали справи свідчать про те, що об`єкт фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ не є виробничим об`єктом, необхідним для експлуатації об`єктів енергетики, в розумінні ст.1 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів оскільки в протилежному випадку спірний збудований об`єкт мав бути розміщений на землях енергетики за кодом 14 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, розробленого відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій .

Таким чином посилання відповідача на невичерпаний перелік об`єктів енергетики у наведеному в ст.1 Закону Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів визначенні терміну об`єкт енергетики суд не приймає до уваги, оскільки вказане не свідчить про віднесення чинним законодавством до об`єктів енергетики саме споруди фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ , яка не є виробничим об`єктом, необхідним для експлуатації об`єктів енергетики, в розумінні цієї статті.

Надаючи оцінку висновку будівельно-технічної експертизи №3930/3931 від 12.03.2019, складеному судовим експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Солодухіною С.М., у виконання ухвали господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі №905/998/18, стосовно того, що об`єкт фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська,1, відноситься до цілісного комплексу об`єктів нерухомості ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ та є об`єктом енергетики, суд на підставі ст.104 Господарського процесуального кодексу України відхиляє такий висновок як такий, що суперечить іншим матеріалам справи та нормам чинного законодавства, які свідчать про протилежне.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що об`єкт фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ , м.Добропілля, який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, не є об`єктом енергетики, а є об`єктом гірничої промисловості.

Таким чином відповідач підпадав під категорію забудовників, які були зобов`язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Обов`язковість укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури прямо передбачена Законом України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Укладення господарського договору за приписами ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону, і в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Отже нормами чинного законодавства можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору, якщо обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом.

Положеннями ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності був встановлений обов`язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста. Накладення такого обов`язку, в свою чергу, встановлювало право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов`язків щодо укладання договору у розвитку інфраструктури міста та сплати пайової участі.

Підсумовуючи викладене, встановивши, що відповідач як забудовник фільтр-пресового відділення, який відповідно до ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин був зобов`язаний укласти з Добропільською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля, та неправомірно ухилився від укладання наведеного договору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля між ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ та Добропільською міською радою.

Разом з тим, суд зазначає, що неукладення відповідачем як забудовником договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, не звільняє його від виконання в натурі законодавчо встановленого на час виникнення спірних правовідносин обов`язку зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля.

Згідно з ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. Основою успішного виконання бюджетів усіх рівнів є своєчасне і повне надходження відповідних коштів.

За приписами п.п.4-1 ч.1 ст.71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Відповідно до ст.40 Закону Про регулювання містобудівної діяльності кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , приписи ст. 40 якого на час виникнення спірних правовідносин були визначені як імперативні та підлягали обов`язковому виконанню замовниками будівництва.

Враховуючи пряму вказівку чинних на час виникнення спірних правовідносин положень ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо обов`язковості прийняття пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідач власними діями, спрямованими на ухилення від участі у розвитку інфраструктури м. Добропілля порушивя права та інтереси територіальної громади міста Добропілля на отримання пайових внесків, чим було завдано майнову шкоду місцевому бюджету.

Приймаючи до уваги наявність правових підстав для сплати відповідачем пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Добропілля, суд дійшов висновку щодо доведеності наявності цивільно-правових складових збитків в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.124-126 Господарського кодексу України, як-то: власне збитку у вигляді неотримання місцевим бюджетом коштів пайової участі у сумі 1866367,42грн, протиправної поведінки відповідача, яка полягає в ухиленні від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля та несплаті коштів пайової участі у сумі 1866367,42грн (1% від кошторисної вартості об`єкта будівництва), причинно-наслідкового зв`язку між збитками та бездіяльністю відповідача, вини останнього у заподіянні збитків, отже, позов в частині стягнення з відповідача коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля у сумі 1866367,42грн є таким, що підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача, що прокурор не мав відповідних повноважень на подачу позову в інтересах позивача, Добропільської міської ради, м. Добропілля, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.1 ст.24 Закону України Про прокуратуру в чинній на час звернення Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області до господарського суду з даним позовом редакції Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства було надано Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Отже посилання відповідача на підписання позову неповноважною особою суд не бере до уваги, підстав для залишення позову без розгляду не вбачає.

Відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами ч.4 вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, але також у захисті інтересів органів місцевого самоврядування, компетенція яких не має загальнодержавного характеру, але направлена на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до відання цих органів.

Керуючись ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор направляв позивачу, Добропільській міській раді повідомлення про представництво інтересів держави від 25.05.2018 №66-7154вих-10, тобто прокурор повідомив Добропільську міську раду про представництво інтересів держави.

Кошти пайової участі сплачуються до бюджету міста Добропілля, тобто Добропільска міська рада є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах міської ради.

Позивач, Добропільська міська рада, до суду з відповідними позовними вимогами не зверталась, отже, суд констатує наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі Проніна проти України , яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням задоволення позовних вимог за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 29754,51грн, сплаченого платіжним дорученням №1239 від 17.05.2018 (платник: прокуратура Донецької області), судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 44636,26грн, сплаченого платіжним дорученням №1446 від 06.06.2019 (платник: прокуратура Донецької області) та судового збору за подання касаційної скарги в сумі 59515,02грн, сплаченого платіжним дорученням №2916 від 22.11.2019 (платник: прокуратура Харківської області) покладаються на відповідача. Витрати відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика на оплату проведення експертизи у розмірі 18018,00грн покладаються на відповідача, враховуючи те, що рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2019 у справі №905/998/19 під час попереднього розгляду справи стягнуто з Прокуратури Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика витрати на проведення експертизи у розмірі 18018,00грн, на виконання якого було видано наказ №905/998/19 від 06.05.2019, який, як пояснено представником відповідача, до виконання не пред`являвся. Доказів понесення інших судових витрат сторонами не надано.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області, м. Костянтинівка, Донецька область, в інтересах держави в особі Добропільської міської ради, м. Добропілля, Донецька область, до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика , м. Добропілля, Донецька область, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля та стягнення 1866367,42грн задовольнити.

Визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Добропілля між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) та Добропільською міською радою (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул.Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 327897190) у запропонованій позивачем редакції:

Договір №14

про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля

м. Добропілля

Добропільська міська рада, в особі Добропільського міського голови Аксьонова Андрія Анатолійовича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з одного боку, іменована надалі Сторона 1 , та Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика , в особі генерального директора Судак Надії Григорівни, яка діє на підставі Статуту з другої сторони, іменована надалі Сторона 2 , які разом за текстом договору іменуються Сторони , уклали цей Договір про таке:

1. Предмет Договору

1.1. Відповідно до цього Договору Сторона 2 зобов`язується прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля та перерахувати до бюджету розвитку у складі спеціального фонду міського бюджету міста Добропілля на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в місті Добропіллі Донецької області, грошові кошти в розмірі, визначеному у Розрахунку величини пайової участі в розвитку інфраструктури міста Добропілля (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

1.2. Грошові кошти за цим Договором перераховуються Стороною 2 за такими реквізитами:

Отримувач - Добропільське УК/місто Добропілля/ 24170000

ЕДРПОУ - 37755456

Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області

Код банку отримувача - 834016

Рахунок - 31513921700035

Код платежу: 24170000

1.3. При перерахуванні коштів Сторона 2 повинна зазначити у платіжному документі у рядку призначення платежу: Пайова участь у розвитку інфраструктури м. Добропілля .

1.4. Кошти, отримані за цим Договором як пайова участь Сторони 2, можуть використовуватися Стороною 1 виключно для розвитку інфраструктури м. Добропілля.

2. Зобов`язання Сторін

2.1. Сторона 2 зобов`язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п.1.1. розділу 1 цього Договору, згідно з Графіком оплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля (додаток 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

2.2. Оплату буде внесено згідно графіка шляхом перерахування Стороною 2 грошових коштів за реквізитами, визначеними у п.1.2 розділу 1 цього Договору.

2.3. Якщо після укладання цього Договору технічними умовами буде передбачена необхідність будівництва Стороною 2 інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі в розвитку інфраструктури міста Добропілля може бути зменшено на суму їх кошторисної вартості, про що Сторони мають укласти відповідну додаткову угоду.

2.4. Інженерні мережі та (або) об`єкти, побудовані Стороною 2 поза межами її земельної ділянки, на вартість яких зменшено розмір пайової участі Сторони 2 у розвитку інфраструктури міста Добропілля, передаються нею у комунальну власність територіальної громади міста Добропілля в особі виконавчого комітету міської ради.

3. Особливі умови

3.1. З моменту зарахування на рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету міста Добропілля коштів, передбачених цим Договором, Сторона 2 передає право володіння, користування та розпорядження вказаними коштами Добропільській міській раді відповідно до їх цільового призначення, і ці кошти стають комунальною власністю територіальної громади м. Добропілля.

3.2. Об`єкти, майно та інші активи, придбані та (або) створені за рахунок, внесених Стороною 2 як пайова участь у розвитку інфраструктури м. Добропілля за цим Договором, є комунальною власністю територіальної громади м. Добропілля.

4. Відповідальність Сторін

4.1. У разі невиконання або несвоєчасного виконання Стороною 2 зобов`язань щодо перерахування в повному обсязі коштів, визначених цим Договором, Сторона 1 здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів.

4.2. У випадку несвоєчасної сплати пайового внеску фізичні та юридичні особи сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України від суми заборгованості за кожен день прострочки.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за Договором, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили, як-то: пожежа, повінь, землетрус, втручання з боку органів влади, воєнні дії тощо, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання умов цього договору. При цьому строк виконання Договору відтерміновується пропорційно часу, протягом якого діяли такі обставини. Якщо ці обставини триватимуть понад 6 (шість) місяців, Сторони можуть переглянути умови цього Договору.

5.2. Наявність та період дії форс-мажорних обставин має бути підтверджено Торгово-промисловою палатою за місцем знаходження Сторони, яка заявляє про настання таких обставин.

6. Строк дії договору

6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

7. Інші умови

7.1. Зміни до цього Договору вносяться в установленому законодавством порядку за взаємною згодою Сторін шляхом укладання відповідних угод, які є невід`ємною частиною цього Договору, або в судовому порядку.

7.2. Одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього Договору не допускається.

7.3. У разі виникнення розбіжностей між Сторонами, щодо яких вони не можуть дійти згоди мирним шляхом, спір передається на розгляд суду відповідно до підвідомчості та підсудності справи за місцезнаходженням Сторони 1.

7.4. Питання, не врегульовані цим Договором, вирішуються Сторонами згідно з приписами чинного законодавства України.

7.5. Визнання одного або кількох пунктів цього Договору не чинними або скасування його окремих положень не тягне за собою визнання Договору не чинним у цілому.

7.6. Цей Договорі складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Сторони 1, другий - у Сторони 2.

8. Адреси та реквізити Сторін

Сторона 1 Сторона 2

Добропільська міська рада ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ

85000, Донецька область, м. Добропілля, 85000, Донецька область, м. Добропілля

вул. Першотравнева, 83 вул. Київська, 1

код ЄДРПОУ 32897190 код ЄДРПОУ 00176472

тел.: (277)2-78-60 тел.: (06277)2-74-91

Міський Генеральний

голова

---

А.А. Аксьонов директор

---

Н.Г. Судак

Підпис М.П. Підпис М.П.

Додаток №1 до Договору

про пайову участь у

розвитку інфраструктури

міста Добропілля

Розрахунок величини пайової участі в розвитку інфраструктури

міста Добропілля

Добропільська міська рада, в особі Добропільського міського голови Аксьонова Андрія Анатолійовича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з одного боку, іменована надалі Сторона 1 , та Публічне акціонерне товариство ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика , в особі генерального директора Судак Надії Григорівни, яка діє на підставі Статуту з другої сторони, іменована надалі Сторона 2 , які разом за текстом договору іменуються Сторони , відповідно до умов Договору від 21.03.2018 №14, домовились про таке:

1. Затвердити розрахунок розміру пайової участі в розвитку інфраструктури міста Добропілля у зв`язку з будівництвом фільтр-пресового відділення ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ (далі об`єкт будівництва), що знаходиться за адресою:

85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1 який є грошовим виразом відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, установленого відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Добропілля, затвердженого рішенням міської ради від 22.05.2013 №6/41-3 (далі за текстом - Порядок).

2. Підставою для здійснення розрахунку, крім зазначених вище документів та нормативно-правових актів, є проектно-кошторисна документація на об`єкт реконструкції, а саме:

Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва.

3. Інші документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта містобудування (угоди, договори, кошториси тощо):

---

-

---

4. Згідно з документами загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва становить: 186636,742 тис.грн.

5. Витрати на виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, улаштування внутрішніх та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій згідно з наданими Стороною 2 документами становлять:

---

-

---

6. Будівництво інженерних мереж та (або) об`єктів, які Сторона 2 має побудувати за межами своєї земельної ділянки згідно з технічними умовами, вартість яких має бути враховано під час розрахунку розміру пайової участі в розвитку інфраструктури міста Добропілля, на момент підписання цього Договору не передбачено.

7.Розмір пайової участі визначений за формулою, визначеною п.п.3.5., 3.6. Порядку, становить: Z=(X-Взд-Вбм-Вім)xY=186636,742тис.грн.х1%=1866,367тис.грн

8. Цей Додаток складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у Сторони 1, другий - у Сторони 2.

9. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Добропілля і набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє протягом усього строку дії основного Договору.

Адреси та реквізити Сторін

Сторона 1 Сторона 2

Добропільська міська рада ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ

85000, Донецька область, м. Добропілля, 85000, Донецька область, м. Добропілля

вул. Першотравнева, 83 вул. Київська, 1

код ЄДРПОУ 32897190 код ЄДРПОУ 00176472

тел.: (277)2-78-60 тел.: (06277)2-74-91

Міський Генеральний

голова

---

А.А. Аксьонов директор

---

Н.Г. Судак

Підпис М.П. Підпис М.П.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (87000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Добропільської міської ради (85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 327897190) кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Добропілля у сумі 1866367,42грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (87000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь прокуратури Донецької області (одержувач - прокуратура Донецької області, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) витрати зі сплати судового збору в сумі 29757,51грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 44636,26грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська Центральна Збагачувальна Фабрика (87000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь прокуратури Харьківської області (одержувач - прокуратура Харьківської області, 87500, Харківська область, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 59515,02грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова