Рішення

від 15.07.2020 по справі 910/3967/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2020 р.Справа № 910/3967/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Україна"

про стягнення 25 257,23 грн,

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" звернулось до Господарського суд міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Україна" про стягнення 25 257,23 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду №13-1/09 від 13.09.2018 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення виявлених недоліків.

09.04.2020 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 15.04.2020 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду не надходило; про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про відправлення поштового відправлення №0105471812656.

Судом враховано, що відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04.05.2020 р.) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 22 травня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 500) продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 31 липня 2020 року.

Водночас, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов`язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.09.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренк Укаїна" (Підрядник) укладено Договір підряду №13-1/09 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку і на умовах, визначених Договором, Підрядник зобов`язується на власний ризик, своїми силами і засобами, за завданням Замовника провести роботи з монтажу дренажної системи ТОВ "Наташа-Агро" (надалі - роботи), за адресою: Чернігівська обл.,Бобровицький р-н, с. Н.Басань, вул. Шевченко, 1А (надалі - об`єкт) і здати Роботи по Об`єкту Замовнику в строк, обумовлений у Договорі, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані Підрядником роботи.

Згідно п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.10.2018 р. ) ціна Договору становить 124 680,70 грн, в тому числі ПДВ-20% -20 780,12 грн і визначається в Договірній ціні (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що роботи вважаються виконаними з дати підписання Акту прийомки виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

Підрядник зобов`язується виконати та передати Роботи, передбачені у п.1.1 цього Договору протягом 30 календарних днів з моменту здійснення Замовником передоплати Підряднику відповідно до п. 4.2 цього Договору (п. 3.1 Договору).

Сторони у п.п 4.2, 4.3 Договору погодили, що передоплата згідно виставлених рахунків погоджених з Замовником для забезпечення його діяльності (придбання останнім матеріалів необхідних для виконання робіт). Порядок оплати: по фату прийняття належно виконаних робіт у строк 10 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт.

Згідно п. 11.1 Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, позивачем, на виконання п. 4.2 Договору, перерахував на рахунок відповідача суму передоплати у розмірі 83 560,00 грн з ПДВ за платіжним дорученням № 9609 від 19.09.2018р. Відтак, Підрядник зобов`язаний був виконати роботи в термін до 18.10.2018 р.

Проте, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання виконав із порушенням строків, що підтверджується Актом №1 виконаних робіт за січень 2019 р. від 30.01.2019 р. на загальну суму 124 680,70 грн.

Також позивач зазначає, що вартість робіт ним була сплачена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №9609 від 19.09.2018 р. на суму 83 560,80 грн; № 12408 від 23.11.2018 р. на суму 17300,00 грн та № 1229 від 08.02.2019 р. на суму 23819,90 грн.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 883 Кодексу, за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.п. 8.4, 8.5 Договору, у разі порушення Підрядником термінів виконання Робіт та термінів передачі Замовнику виконаних робіт, згідно п.3.1 Договору Підрядник сплачує Замовнику пеню, у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення за Договором. У разі порушення Підрядником термінів виконання Робіт та термінів передачі Замовнику виконаних робіт, згідно п.3.1 Договору, більше ніж на 10 календарних днів, Підрядник зобов`язаний, на вимогу Замовника, додатково сплатити Замовнику штраф, у розмірі 10 % від ціни Договору зазначеної у п. 2.1 Договору.

Позивач, у зв`язку з невиконанням відповідачем у встановлені Договором строки робіт у повному обсязі за Договором, просить стягнути з останнього 12 468,07 грн. штрафу на підставі п. 8.5. Договору, та 12 789,16 грн. пені, на підставі п. 8.4 Договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт за Договором підряду, наявні підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум штрафу та пені, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим вважає вимоги про стягнення з відповідача 12 468,07 грн. штрафу та 12 789,16 грн. пені доведеними, обґрунтованими та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті позовних вимог суду не надав, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренк Україна" (02140, м. Київ, вул. М.Гришка, 4; код ЄДРПОУ 41406294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" (17461, Чернігівська обл., Бобровицький р-н, с. Нова Басань, вул. Циганівська, 27; код ЄДРПОУ 35052335) 12 789 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн 16 коп. пені, 12 468 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 07 коп. штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна