Рішення

від 13.07.2020 по справі 915/609/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 915/609/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт", вул. Овідіопольська, 1, с. Лиманка, Одеська область, 65037 (код ЄДРПОУ 38058298)

адреса для листування: адвокат Оксюта В.В., вул. Жаботинського, 56а, оф. 245, м. Одеса, 65049

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Кристал", вул. Промислова, 2, с. Сливине, Миколаївський район, Миколаївська область, 57133 (код ЄДРПОУ 31475801)

про стягнення коштів в сумі 100 002, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт" з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Кристал" грошових коштів в розмірі 100 002, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

В період з 06.07.2020 року по 10.07.2020 року (включно) суддя Олейняш Е.М. перебувала на навчанні суддів.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем усних домовленостей між ТзОВ "Моравтотранспорт" та ТзОВ "Завод "Кристал" щодо поставки товару, внаслідок чого позивач просить суд стягнути кошти, перераховані позивачем в якості передоплати на підставі виставленого відповідачем рахунку № 2019/345 від 27.12.2019 року. Вважаючи, що договір є неукладеним, у зв`язку з непогодженням сторонами всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду, позивач просить суд стягнути грошові кошти як такі, що отримані відповідачем без належної правової підстави. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 180, 265 ГК України, ст. 638, 662, 664, 712, 1212 ЦК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

03.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6672/20), в якому відповідач просить суд:

- відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 100 002 грн., які є необгрунтованими;

- об`язати ТзОВ Моравтотранспорт прийняти, за перераховані кошти, своєчасно виготовлений для нього товар шляхом самовивозу, після узгоджуваного проведення його контроля якості приймально-здавальними випробуваннями на території виробника - ТзОВ Завод Кристал .

Докази направлення відзиву з додатками на адресу позивача долучено до відзиву. Поданий відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.

В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне:

- відповідач вважає, що за вказані кошти, які сплачені за товар, позивач має прийняти своєчасно виготовлений для нього товар, про що він був своєчасно проінформований відповідачем листом від 12.02.2020;

- угода про поставку товару, хоч і не була закріплена в формі договору, проте регламентуються іншими договірними документами, які укладені в письмовій формі, а саме документами, що створюються під час господарської діяльності, перелік яких затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зокрема, виставленим відповідачем позивачу рахунком № 2019/345 від 27.12.2020 року, яким чітко визначені істотні умови угоди;

- на підставі виставленого рахунку позивач провів оплату товару;

- між сторонами вже були оформлені договірні правовідносини аналогічним чином в 2017 році, які виконано сторонами в повному обсязі;

- товар не має таких характеристик, які несумісні з проектним рішенням виробу; про такі характеристики товару позивач заявив після того, як товар вже був повністю виготовлений відповідачем (в телефонній розмові);

- позивач зупинив поставку готового товару, скасував відрядження фахівців відповідача на приймально-здавальні випробування за адресою кінцевого користувача, адресу якого дав відповідачу сам;

- позивач не сплатив за доставку товару по рахунку відповідача;

- позивач не міг не знати про технічні характеристики товару, оскільки він раніше купував у відповідача товар;

- позивач зробив помилковий висновок про невизначеність товару, оскільки характеристики модернізованого товару доповнено лише напрямком зварювання, крім штатних кутових швів, ще і стикових швів (тобто відрізняється тільки напрямками зварювання);

- жодних усних вимог до товару аж до повної готовності товару позивач не висловлював;

- відповідачем додаються технічні паспорти автоматів А-1698 проектного та модернізованого виконання автомата А1698М;

- обсяг модернізації товару був вказаний у предметі угоди письмово.

15.06.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № ЕП: 7043/20), в якій позивач зазначив наступне:

- ТзОВ Завод Кристал та ТзОВ Моравтотранспорт як суб`єкти господарювання не погодили між собою всі істотні умови договору поставки (купівлі-продажу) товару, що зумовило неможливість виконання такого договору; такий договір вважається неукладеним, що має наслідком відсутність взаємних прав та обов`язків сторін, а отримані відповідачем грошові кошти є такими, що отримані без належної правової підстави;

- відповідач ввів в оману позивача, оскільки обіцяв виготовити позивачу саме комплекс модернізованих автоматів А-1698 для кутового та стикового зварювання електродною проволокою діаметром саме 4 мм.;

- поставка по рахунку № 2017/78 від 29.03.2017 року не має ніякого відношення до вказаної справи, оскільки за вказаним рахунком у 2017 році ТзОВ Моравтотранспорт придбало інший товар, а саме: Комплект зварювальних автоматів А-1698 ;

- рахунком № 2019/345 від 27.12.2020 передбачена грошова сума в розмірі 100 002 грн., більше ніяких доплат передбачено не було, місце та інші умови договору поставки не були визначені;

- щодо зупинення поставки товару та скасування відряджень фахівців відповідача, то позивач зазначає, що поставка товару здійснюється відповідачем, а отже позивач скасувати її не міг. Про відрядження фахівців взагалі не було домовленостей між сторонами;

- щодо технічних паспортів, то на момент виставлення рахунку вказана документація відповідачем позивачу не надавалась.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Судом встановлено, що на підставі усної домовленості сторони погодили поставку товару шляхом виставлення відповідачем позивачу рахунку № 2019/345 від 27.12.2019 року на суму 100 002, 00 грн. на оплату комплекту модернізованих автоматів А-1698 для кутового та стикового зварювання (арк. 5).

Відповідно до рахунку сторони погодили наступні умови:

- отримувач плати: ТзОВ Завод Кристал ;

- вантажовідправник товару: ТзОВ Завод Кристал ;

- вантажоотримувач товару: ТзОВ Моравтотранспорт ;

- найменування продукції: комплект модернізованих автоматів А-1698 для кутового та стикового зварювання;

- кількість продукції: 1 шт.;

- ціна за одиницю: 83 335, 00 грн. без ПДВ;

- ціна всього: 100 002, 00 грн. з ПДВ.

В рахунку сторонами також погоджено додаткові умови:

- авансовий платіж в розмірі 20 % суми рахунку здійснюється не пізніше 27.12.2019 року;

- остаточний платіж в розмірі 80 % суми рахунку здійснюється не пізніше 15.01.2020 року;

- продукція відвантажується у строк до 20.02.2020 року за умови оплати 100 % суми рахунку;

- завод Кристал є платником податку на прибуток по повній схемі оподаткування.

На виконання усних домовленостей та виставленого рахунку позивачем проведено попередню оплату за товар в загальній сумі 100 002, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (арк. 6-8), а саме:

- платіжне доручення № 6162 від 27.12.2019 на суму 20 002, 00 грн. (20 % від суми рахунку) (призначення платежу передплата за комплект зварювальних автоматів зг. рах. 2019/345 від 27.12.2019 з ПДВ) (арк. 6);

- платіжне долучення № 16 від 21.01.2020 року на суму 20 000, 00 грн. (призначення платежу за обладнання зг. рах. 2019/345 від 27.12.2019 з ПДВ) (арк. 7);

- платіжне долучення № 31 від 30.01.2020 року на суму 20 000, 00 грн. (призначення платежу за обладнання зг. рах. 2019/345 від 27.12.2019 з ПДВ) (арк. 8);

- платіжне долучення № 50 від 07.02.2020 року на суму 40 000, 00 грн. (призначення платежу остаточна сплата за обладнання зг. рах. 2019/345 від 27.12.2019 з ПДВ) (арк. 8);

Договір у письмовій формі між сторонами не укладався, про що вказано позивачем в позовній заяві, не заперечується відповідачем та не спростовано матеріалами справи.

В свою чергу, відповідачем на виконання усних домовленостей 12.02.2020 року, засобом електронного зв`язку, направлено на електронну адресу позивача 4831365@gmail.com лист вих. № 2020/5 від 12.02.2020 року, в якому відповідач просив позивача організувати у замовника відвантаження та приймання матеріальної частини зварювального автомата А-1698М, а також підготувати робоче місце для випробувань, включаючи рекомендовані зварювальні джерела (ВС-400, ВС-600) та листи для кутового та стикового зварювання. В листі відповідачем також зазначено, що на виконання усного прохання позивача для проведення приймально-здавальних випробувань зварювального автомата А-1698М відповідач направляє у відрядження на підприємство замовника (м. Ізмаїл СРЗ) 14.02.2020 року своїх працівників, перелік, посада, паспортні дані яких зазначено в самому листі. Відповідач також просив позивача оформити пропуска на спеціалістів та автомобіль Mitsubishi Pagero Wagon ВЕ2344АХ, повідомивши також про список інструментів та приналежностей, які ввозитимуться з поверненням вищевказаними спеціалістами (арк. 28).

Крім того, додатково до вищевказаного листа відповідачем виставлено позивачу рахунок № 2020/16 від 12.02.2020 року на суму 9 000 грн. для проведення оплати за виконання приймально-здавальних випробувань зварювального автомату А-1698М на території кінцевого замовника (арк. 35). Додаткові умови: оплата послуги по рахунку проводиться не пізніше 12.02.2020; послуга надається протягом 2 днів з моменту надходження грошових коштів на р/р підприємства.

Факт направлення відповідачем позивачу листа вих. № 2020/5 від 12.02.2020 року та рахунку на оплату на електронну адресу позивача 4831365@gmail.com підтверджується скріншотом з електронної пошти (арк. 29). При цьому, судом встановлено, шо вказана електронна адреса зазначена в рахунку на оплату товару № 2019/345 від 27.12.2019, а саме: вантажоотримувач товару ТзОВ Моравтотранспорт , м. Одеса, 4831365@gmail.com (арк. 5).

"... в укладеному сторонами договорі відсутні будь-які умови щодо можливості чи неможливості направлення їх електронною поштою, відповідно направлення відповідачем їх на офіційну електронну адресу позивача судом апеляційної інстанції визнано таким, що свідчить про належне виконання ним своїх зобов`язань за договором..." (постанова КГС ВС від 14.01.2020 № 925/1082/18).

Доказів оплати позивачем рахунку № 2020/16 від 12.02.2020 року на суму 9 000 грн. суду не подано.

Доказів надання позивачем відповіді на вищевказаний лист відповідача вих. № 2020/5 від 12.02.2020 року суду не подано.

Натомість, 31.03.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про повернення коштів від 30.03.2020 року, в якій позивач зазначив, що в установлений термін товар не був поставлений. Основною причиною непоставки товару стало те, що автомат А-1698 не здатний проводити зварювання проволокою діаметром 4 мм, як заявлялось ТзОВ Моравтотранспорт , тобто між сторонами не було чіткої домовленості щодо товару (предмету договору), а також умов поставки. Сторони не визначили чітко та однозначно основні критерії та параметри товару. Посилаючись на положення ст. 638, 662, 664, 712 ЦК України, ст. 180, 265 ГК України, позивач, зазначаючи, що відповідачем не здійснено поставку товару, відмовився від прийняття товару та вимагав повернути сплачені кошти у розмірі 100 002, 00 грн. як безпідставно отримане майно на підставі ст. 530, 1212 ЦК України (арк. 9).

Факт направлення та отримання відповідачем 04.04.2020 року вимоги підтверджується копією фіскального чеку, поштової накладної, описом вкладення та витягом із сайту Укрпошта щодо перевірки статусу відстеження за поштовим ідентифікатором (арк. 10-11).

З поданих до матеріалів справи доказів, судом також встановлено, що відповідачем ТзОВ Завод Кристал виготовлялись наступні вироби, зокрема:

- "Комплект автоматів для дугової зварки А 1698.00.00.000 УЗ" відповідно до паспорту найменування "комплект автоматів для дугової зварки А 1698-УЗ", зазначення А 1698.00.00.000 (арк. 36-56);

- Комплект малогабаритних зварювальних тракторів А 1698М УЗ відповідно до паспорту найменування "комплект автоматів для дугової зварки А 1698М-УЗ", зазначення А 1698.00.00.000 (арк. 57-77).

Відповідно до п. 2.1 Паспорта Комплект малогабаритних зварювальних тракторів А 1698М УЗ (арк. 60) комплект автоматів А 1698М-УЗ призначений для автоматичної дугової зварки під шаром флюсу або вуглекислоти стальних прямолінійних стикових з`єднань , а також кутових з`єднань в нижньому положенні катетом від 5 до 10 мм під шаром флюсу або вуглекислоти на постійному струмі зворотної полярності електродом, який плавиться.

Паспорт Комплект малогабаритних зварювальних тракторів А 1698М УЗ містить наступну інформацію: основні відомості про виріб, основні технічні дані, комплектність, пристрій та принцип роботи, загальний вид автомата, заходи безпеки, підготовка до роботи та порядок роботи, технологію зварки, технічне обслуговування, можливі несправності та методи їх усунення, ресурси, строки служби та зберігання, гарантії виробника, консервацію, свідоцтво про пакування, свідоцтво про приймання, рух виробу при експлуатації, роботу при експлуатації, відомості про ремонт, лист реєстрації змін, перелік елементів, схему електричних з`єднань, схему електричну принципову, відомість відвантажувальну.

В п. 2 Паспорту визначено основні параметри та розміри виробу, а в п. 3 - комплектність виробу.

Відповідно до п. 13 Паспорту комплект автоматів А 1698М-УЗ виготовлено та прийнято у відповідності з обов`язковими вимогами державних стандартів, діючої технічної документації та визнаний придатним до експлуатації.

Недосягнення домовленості щодо предмету договору, на думку позивача, свідчить про те, що договір є неукладеним. Через недосягнення сторонами домовленостей щодо предмета договору останній, на думку позивача, неможливо виконати. У зв`язку з викладеним, сплачені позивачем в якості попередньої оплати грошові кошти, на думку позивача, є безпідставно набутим майном. В свою чергу, невиконання відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів, які позивачем заявлено як безпідставно набуте майно, і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правочин - це вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи, і за цією ознакою правочин відрізняють від юридичних вчинків, правові наслідки яких настають в силу закону незалежно від волі його суб`єктів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Правове регулювання договору поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Форма правочину. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості . Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ГК України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для: суб`єктів господарювання, якщо обов`язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Номенклатура (від лат. nomenclatura, перелік, список) - багатозначний термін, який визначає сукупність, зокрема: 1) назв продукції, що виробляється (наприклад: номенклатура кабелів, тросів, електродвигунів, центрифуг тощо); 2) прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання.

Відповідно до ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання сторонами (постанова КГС ВС від 13.02.2019 по справі № 914/2746/17; постанова ВС України від 23.09.2015 у справі №3-502гс15).

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 922/189/18).

Права та обов`язки сторін за договором поставки. Наслідки порушення умов договору.

Відповідно до ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 672 ЦК України у разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред`явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Попередня оплата товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі № 910/5444/17, постанова Верховного суду від 20.02.2019 року по справі № 912/2275/17).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правове регулювання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей) (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 09.07.2019 у справі №918/926/17, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

VІ. ВИСНОВКИ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

В силу положень ст. 205, 639 ЦК України правочин може вчинятися усно або письмово, а сторони наділені правом обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За загальним правилом та в силу положень ст. 180 ГК України договір укладається у письмовій формі, однак допускається укладення договору у спрощений спосіб.

Однією з необхідних умов для укладення договору є досягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору (предмет, ціна та строк).

Судом встановлено, що на підставі усної домовленості сторони погодили поставку товару шляхом виставлення відповідачем позивачу рахунку № 2019/345 від 27.12.2019 року на суму 100 002, 00 грн. на оплату товару, в якому погодили всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду: зокрема, сторонами погоджено наступні умови: 1) предмет договору: поставка комплекту модернізованих автоматів А-1698 для кутового та стикового зварювання, тобто сторонами погоджено номенклатуру - автомат для зварювання ; асортимент товару - автомат А-1698 ; додаткові функціональні характеристики / призначення товару - для кутового та стикового зварювання ; 2) кількість товару : 1 шт.; 3) ціну товару за одиницю: 83 335, 00 грн. без ПДВ; 4) строки оплати товару та строки поставки товару. В силу положень ст. 15, 180 ГК України якість товару визначена в технічній документації (паспорті на виріб).

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив зазначає, що основною причиною не поставки товару стало те, що автомат А-1698 не здатний проводити зварювання електродною проволокою діаметром 4 мм., як цього вимагало ТзОВ Моравтотранспорт . Натомість, в порушення ст. 74 ГПК України позивачем не подано суду жодного доказу на підтвердження замовлення останнім товару саме з вказаними технічними характеристиками (можливість автомату здійснювати зварювання електродною проволокою діаметром саме 4 мм). Технічні характеристики товару, який виготовляється та реалізовується відповідачем, вказано у технічній документації (паспортах на вироби), що дозволяє стверджувати про серійність продукції. Відтак, в суду відсутні підстави для тверджень, що позивач як покупець товару був позбавлений можливості ознайомитись з технічними характеристиками товару під час замовлення. В рахунку-фактурі сторонами погоджено поставку модернізованого автомату для зварювання з функцією для кутового та стикового зварювання , який і відповідає згідно технічного паспорту "Комплект малогабаритних зварювальних тракторів А 1698М УЗ" (п. 2.1 технічного паспорту). Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем виготовляються будь-які інші вироби - автомати для зварювання з функцією для кутового та стикового зварювання .

Судом також встановлено, що позивачем на виконання усних домовленостей проведено попередню оплату за товар, а відповідачем виготовлено товар та повідомлено позивача 12.02.2020 про готовність товару для відвантаження (у строк, встановлений на підставі домовленостей сторін, які відображені в рахунку).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено усі істотні умови, необхідні для укладення договорів даного виду, а поведінка сторін (оплата позивачем коштів за товар, виготовлення відповідачем товару) засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. За таких обставин, враховуючи, що сторонами здійснено фактичні дії щодо виконання договору, в суду відсутні правові підстави для тверджень та кваліфікації договору як неукладеного.

В силу положень ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а в силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання.

Матеріалами справи також не доведено неможливість виконання договору.

Відповідачем як продавцем вчасно та у встановлений строк повідомлено позивача про готовність товару та запропоновано умови поставки товару, в тому числі проведення випробувань, що спростовує твердження позивача про непоставку товару та, як наслідок, не надає право останньому відмовитись від договору (лист позивача від 31.03.2020). За відсутності у матеріалах справи (на дату розгляду цієї справи) доказів вчинення сторонами необхідних дій щодо передачі та прийняття товару (ст. 662, 663, 689, 664 ЦК України), в суду відсутні правові підстави для тверджень про неможливість виконання договору (як вказує позивач).

Позивачем не наведено та не подано доказів на підтвердження наявності будь-якого факту, який би наділяв останнього (покупця) правом на відмову від договору та повернення попередньої оплати.

Враховуючи, що правовідносини між сторонами виникли на підставі усного договору, звернення до суду із позовом про стягнення коштів (попередньої оплати) саме на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно набутого та збереженого майна є помилковим.

Щодо вимоги відповідача (п. 2 відзиву) про зобов`язання позивача прийняти товар шляхом самовивозу, то суд зазначає, що вказана вимога могла бути розглянута судом у даному провадженні у разі звернення до суду із зустрічною позовною заявою, однак відповідач не скористався наданим йому процесуальним законом правом на звернення до суду із зустрічним позовом. Відповідач також не позбавлений права звернутись до суду із самостійним позовом за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними належними та допустимими доказами у справі (ст. 74 ГПК України) та задоволенню не підлягають. В позові слід відмовити.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.07.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш