Рішення

від 08.07.2020 по справі 916/3917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3917/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Шпак І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1);

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 44);

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 27.12.2019 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44", в якій просив суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення №608/2018 від 30.10.2018р., виселити відповідача з нежитлових приміщень першого поверху №557, загальною площею 12,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44 та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 15485,87 грн. та пеню в сумі 1730,75 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов укладеного договору в частині внесення орендної плати та зазначає про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.04.2019 р. по 31.12.2019 року в розмірі 15485,87 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.01.2020 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3917/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням проведення підготовчого засідання на 03.02.2020 року.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року, підготовче засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 19.02.2020 року.

У судовому засіданні 19.02.2020 року судом було постановлено протокольну ухвалу, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, якою строк підготовчого провадження у справі № 916/3917/19 було продовжено до 01.04.2020 року. При цьому, у судовому засіданні 17.02.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, якою підготовчого засідання було відкладено на 13.03.2020 року.

У судовому засіданні 13.03.2020 року судом, за клопотанням позивача, було постановлено протокольну ухвалу, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якою підготовче засідання було відкладено на 23.03.2020 року.

23.03.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було розглянуто судом, а відповідні докази долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та недопущення створення загрози життю та здоров`ю працівників апарату Господарського суду Одеської області, суддів, учасників судових справ та відвідувачів суду, водночас, для забезпечення процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо участі у судових засіданнях, можливість здійснення яких на даний час обмежена, суд, з урахуванням дотримання принципу розумності строків розгляду справи, підготовче судове засідання у справі №916/3917/19 було відкладено на 08.04.2020 року.

Ухвалою суду від 08.04.2020 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.04.2020 року.

У судовому засіданні 29.04.2020р. та 27.05.2020 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 27.05.2020 року та до 08.07.2020 року відповідно.

У судове засідання 08.07.2020 року представник позивача не з`явився, між тим про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач - ОСББ „Корольова 44" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто поштою із відміткою у довідці поштової установи "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи в засіданні суду від 08.07.2020 року суд таокж зазначає таке:

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291, від 04.05.2020 р. № 343) з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №292 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з 22.05.2020р. до 22.06.2020р. на усій території України установлено карантин, з продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України щодо продовження процесуальних строків згідно прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дійсно визначені вказаною постановою обмежувальні заходи певною мірою перешкоджають учасникам справи здійснювати користування своїми процесуальними правами, зокрема, щодо участі у судовому засіданні.

Поряд з цим, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

За умовами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Поряд з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також порядок подання сторонами доказів встановлений ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності повідомлення учасників справи про необхідність подання додаткових доказів, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про подання сторонами всіх доказів необхідних для розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення своєчасного судового захисту, дотримуючись завдань судочинства щодо своєчасного розгляду справи, у межах розумного строку, суд приймає рішення у даній справі за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 08.07.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст, якого буде складено 20.07.2020 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.10.2018р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець) та ОСББ „Корольова 44" (надалі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №608/2018 (надалі - договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху №557, загальною площею 12,3 м 2 , що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44.

У п. 1.3 договору встановлено, що термін дії договору оренди: з 30.10.2018 року по 30.09.2021 року.

Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради і виконкому Одеської міської ради.

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання цього договору місяць 1472,07 грн.(без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно умов п. 2.4 договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що розмір орендної плати змінюються у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Положеннями п. 3.3 договору передбачено право орендодавця виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4 договору, орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду нежилу будівлю згідно з п. 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

За умовами п. 4.1 договору, вказані у п. 1.1 приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для розміщення об`єднання співвласників багатоквартирних будинків.

У п. 4.7 договору визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Положеннями п. 5.3 договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкту оренди. Також, орендодавець має право відмовитись від договору оренди, у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Умовами п. 7.5 договору встановлено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно з умовами п. 7.6 договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. У разі розірвання договору в судовому порядку або відмови від договору оренди впродовж його строку, внаслідок невиконання обов`язків за договором, всі невід`ємні поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від цього майна без нанесення йому збитку, здійснених орендарем при проведені капітального ремонту та реконструкції за час його оренди за рахунок власних коштів, залишаються у власності орендодавця безкоштовно і компенсації не підлягають.

У відповідності до п. 7.9 договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії, стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Пунктом 7.11 договору передбачено, зокрема, що дія договору припиняється достроково внаслідок згоди сторін або за рішенням господарського суду.

За змістом п. 7.13 договору, вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.

Відповідно до п. 7.15 договору, у випадку зміни: юридичної адреси, номерів розрахункових рахунків, місцезнаходження та інших реквізитів, сторони зобов`язані у 10-денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту всі повідомлення, направленні за юридичною адресою, вважаються отриманими.

Згідно розділу 8 договору, додатками до нього є розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, в порушення вимог зазначеного договору ОСББ „Корольова 44" орендна плата не сплачувалась починаючи з квітня 2019 року, в зв`язку з чим у відповідача рахується заборгованість з орендної плати станом на 12.12.2019р. у розмірі 15485,87 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся на адресу орендаря з претензією від 13.09.2019р. за №01-13/4415, в якій просив сплатити заборгованість з орендної плати та пеню, а також з повідомленням про відмову від договору оренди від 04.11.2019р. за №01-13/5330, в якому позивач просив здійснити передачу відповідного приміщення та погасити заборгованість.

Однак, як стверджує позивач, зазначені вище вимоги залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №608/2018 від 30.10.2018р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт обстеження нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 12,3м 2 , що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44 (а.с. 65), з якого вбачається, що орендар використовує приміщення згідно з договором оренди.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із змісту договору №608/2018 від 30.10.2018р., за своєю правовою суттю вказаний договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 12), у відповідача за період з 01.04.2019р. по 31.12.2019р. наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 15485,87 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність факту наявності заборгованості за спірний період у розмірі 15485,87 грн.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ОСББ „Корольова 44" у встановлений договором строк не здійснило сплату орендної плати у відповідності до умов договору №608/2018, в зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15485,87 грн. є цілком обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов`язку припиняється через один рік з дня, коли обов`язок повинен був бути виконаний.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд, перевіривши розрахунок пені у розмірі 1730,75 грн., що наведений у розрахунку позивача (а.с.12 з оборотом), встановив його помилковість, а саме позивачем за деякими зобов`язаннями невірно визначено правомірний період нарахування пені, а саме, не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, а також здійснено нарахування пені на суму заборгованості без врахування суми часткової проплати здійсненої відповідачем у зазначений день. Крім того, позивачем також невірно визначено розмір подвійної облікової ставки НБУ у грудні 2019 року.

З огляду на викладене вище, суд за допомогою системи „Ліга Закон" здійснив власний розрахунок пені та встановив, що її розмір складає 1677,60 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені 1836.24 16.01.2019 - 28.01.2019 13 18.0000 % 0.099 % 23.54 205.11 29.01.2019 - 31.01.2019 3 18.0000 % 0.099 % 0.61 205.11 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 % 8.50 205.11 15.03.2019 - 25.03.2019 11 18.0000 % 0.099 % 2.23 1854.60 16.02.2019 - 14.03.2019 27 18.0000 % 0.099 % 49.39 15.03.2019 - 25.03.2019 11 18.0000 % 0.099 % 20.12 266.26 16.04.2019 - 25.04.2019 10 18.0000 % 0.099 % 2.63 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 % 10.72 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 % 10.72 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 12.15 06.09.2019 - 15.10.2019 40 16.5000 % 0.090 % 9.63 1899.46 16.05.2019 - 06.06.2019 22 17.5000 % 0.096 % 40.07 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 % 76.50 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 86.70 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 84.15 25.10.2019 - 15.11.2019 22 15.5000 % 0.085 % 35.49 1912.75 18.06.2019 - 18.07.2019 31 17.5000 % 0.096 % 56.86 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 87.31 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 84.74 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 79.60 13.12.2019 - 15.12.2019 3 13.5000 % 0.074 % 4.24 1903.19 16.07.2019 - 18.07.2019 3 17.5000 % 0.096 % 5.47 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 % 86.87 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 84.31 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 79.20 13.12.2019 - 31.12.2019 19 13.5000 % 0.074 % 26.75 1891.76 16.08.2019 - 05.09.2019 21 17.0000 % 0.093 % 37.01 06.09.2019 - 24.10.2019 49 16.5000 % 0.090 % 83.81 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 78.73 13.12.2019 - 31.12.2019 19 13.5000 % 0.074 % 26.59 1886.09 17.09.2019 - 24.10.2019 38 16.5000 % 0.090 % 64.80 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 78.49 13.12.2019 - 31.12.2019 19 13.5000 % 0.074 % 26.51 1899.29 16.10.2019 - 24.10.2019 9 16.5000 % 0.090 % 15.45 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 % 79.04 13.12.2019 - 31.12.2019 19 13.5000 % 0.074 % 26.69 1912.58 16.11.2019 - 12.12.2019 27 15.5000 % 0.085 % 43.86 13.12.2019 - 31.12.2019 19 13.5000 % 0.074 % 26.88 1914.49 17.12.2019 - 31.12.2019 15 13.5000 % 0.074 % 21.24 Всього: - - - - 1677,60

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1677,60 грн.

Щодо вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.10.2018 року №608/2018 суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналізуючи умови договору оренди приміщення, положення якого передбачають обов`язок орендаря сплачувати орендну плату до 15-го числа поточного місяця, суд вважає неналежне виконання даних положень істотним порушенням умов діючого договору.

Як вже було встановлено судом з розрахунку позивача (а.с.12), відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань з травня місяця 2019 року взагалі не сплачував орендну плату, що обумовило наявність боргу на протязі 8-ми місяців поспіль, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, та є відповідно, підставою для його розірвання, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №608/2018 від 30.10.2018р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору №608/2018, яким встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття ОСББ „Корольова 44" нежитлового приміщення першого поверху №557, загальною площею 12,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 15485,87 грн., пені у сумі 1677,60 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення №608/2018 від 30.10.2018р. та виселення відповідача з займаного приміщення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених судом вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №608/2018 від 30.10.2018 року, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1; код ЄДРПОУ 26302595) та Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 44; код ЄДРПОУ 40610921)

3.Виселити Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 44; код ЄДРПОУ 40610921) з нежитлових приміщень першого поверху №557, загальною площею 12,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595).

4.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 44; код ЄДРПОУ 40610921) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 15485/п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять/грн. 87 коп. заборгованості з орендної плати та 1677/одна тисяча шістсот сімдесят сім/грн. 60 коп. пені.

5.В решті позову відмовити.

6.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку „Корольова 44" (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 44; код ЄДРПОУ 40610921) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 5757/п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім/грн. 24 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст складено 20 липня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська