Рішення

від 13.07.2020 по справі 926/1218/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 липня 2020 року Справа № 926/1218/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра"

про стягнення заборгованості у сумі 70542,01 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Боднарчук В.В.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Системи" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра" про стягнення заборгованості у сумі 70542,01 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами 06 грудня 2018 року було укладено договір поставки товару № БС-0070 (далі - договір), згідно умов якого позивач (постачальник) зобов`язувався постачати (передавати у власність покупця) товар, а відповідач (покупець) зобов`язувався прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку передбаченому договором. Проте, в порушення умов договору відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару у повному обсязі не виконав, а тому позивач просить стягнути з відповідача 70542,01 грн, з яких: 56752,45 грн - основна заборгованість, 6524,06 грн - пеня, 738,45 грн - інфляційні втрати, 851,80 грн - 3% річних, 5675,25 грн - 10% договірного штрафу.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке призначив на 30 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 червня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 13 липня 2020 року.

01 липня 2020 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра" надійшла відповідь на позовну заяву в якій відповідач зазначає, що не відмовляється від взятих на себе зобов`язань згідно договору. При цьому відповідач просить суд відхилити позовну заяву про стягнення заборгованості як безпідставну, а витрати на професійну правничу допомогу вважає необґрунтованими.

Представники сторін в судове засідання 13 липня 2020 року не з`явилися.

При цьому, 07 липня 2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності позивача.

Також в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових листів, які надсилалися на адресу відповідача, з ухвалами суду від 11червня та від 30 червня 2020 року, які отримано відповідачем 15 червня та 02 липня 2020 року відповідно.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 120, частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

06 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Системи" (надалі - Постачальник/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра" (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено Договір поставки товару № БС-0070 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти (передавати) у власність Покупця, а Покупець - приймати та оплачувати, будівельні матеріали, що визначені у цьому Договорі, надалі іменується "Товар".

Згідно з пунктом 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами за згодою Сторін визначаються Специфікацією, яка міститься в додатку до Цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна за одиницю товару кожного найменування за згодою Сторін визначаються Специфікацією, яка міститься в додатку до Цього Договору та є його невід`ємною частиною, додатково погоджуються Сторонами при поставці кожної конкретної партії товару, з урахуванням умов поставки, додаткових знижок та інших обставин, що впливають на ціну товару, та остаточно вказуються в рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних на товар.

Згідно з пунктом 4.1. Договору постачання товару здійснюється окремими партіями.

Відповідно до пункту 5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочення платежу строком 7 (сім) календарних днів з моменту передачі товару Покупцю.

Відповідно до умов Договору позивач передав у власність відповідача товар (з урахуванням послуг із супроводження товару) на загальну суму 498199,53 грн (чотириста дев`яносто вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень 53 коп.).

Відповідачем було прийнято товар, але в порушення договірних вимог ним здійснено оплату частково у розмірі 428680,18 грн (чотириста двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят гривень 18 коп.).

Станом на 28 травня 2020 року, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору поставки товару №БС-0070 від 06.12.2018 складала грошову суму у розмірі 56752,45 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 45 коп.), що підтверджується відповідними видатковими накладними, актами наданих послуг до Договору, а саме: видаткова накладна №5016 від 15.11.2018 на суму 3569,95 грн; видаткова накладна №5019 від 15.11.2018 на суму 33230,65 грн; видаткова накладна №5307 від 06.12.2018 на суму 996,72 грн; видаткова накладна №5319 від 07.12.2018 на суму 46309,73 грн; видаткова накладна №5320 від 07.12.2018 на суму 674,76 грн; видаткова накладна №5363 від 12.12.2018 на суму 10434,60 грн; видаткова накладна №107 від 24.01.2019 на суму 46909,73 грн; видаткова накладна №3190 від 05.08.2019 на суму 72838,08 грн; видаткова накладна №4109 від 13.09.2019 на суму 85950,14 грн; видаткова накладна №4377 від 26.09.2019 на суму 98516,04 грн; акт надання послуг №4382 від 26.09.2019 на суму 2600,00 грн; акт надання послуг №4692 від 08.10.2019 на суму 2800,00 грн; видаткова накладна №4656 від 08.10.2019 на суму 8835,46 грн; акт надання послуг №4694 від 09.10.2019 на суму 2600,00 грн; видаткова накладна №4668 від 09.10.2019 на суму 25414,32 грн; видаткова накладна №5377 від 11.11.2019 на суму 25533,79 грн; видаткова накладна №5488 від 15.11.2019 на суму 18218,66 грн; видаткова накладна №6059 від 18.12.2019 на суму 12766,90 грн (товар повернено 17.12.2019 на суму 12766,90 грн), та виписками по банківському рахунку ТОВ "Буд Системи", а саме: виписка за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 47235,20 грн; виписка за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на суму 368328,94 грн; виписка за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на суму 13116,04 грн.

Позивач звернувся 27 лютого 2020 року з письмовою претензією до відповідача щодо заборгованості за поставлений товар на загальну суму 67868,49 грн.

03 квітня 2020 року відповідач надав відповідь №0304/2 на претензію, в якій зазначає, що не зміг виконати свої зобов`язання за договором з незалежних від нього причин та визнає наявність заборгованості по договору поставки товару №БС-0070 від 06 грудня 2018 року, а також зобов`язується її погасити найближчим часом.

Судом встановлено, що сторонами договору поставки товару №БС-0070 від 06 грудня 2018 року було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків станом за період 2019 року про те, що кінцеве сальдо станом на 31.12 2019 року складає 69868,49 грн та визнається відповідачем.

Відтак, за результатами взаємозвірки встановлено, що відповідач заборгував станом на 31 грудня 2019 року позивачу 69868,49 грн.

Статтями 655, 712 Цивільного кодексу України, статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статтей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевказані обставини, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 56752,45 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до п.6.4 Договору за порушення строків розрахунків, встановлених цим Договором, Покупець сплачує Постачальникові:

6.4.1. пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом простроченого періоду, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення;

6.4.2. згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми;

6.4.3. за порушення строків розрахунків, встановлених цим Договором, понад 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від ціни неоплаченої партії товару.

Так, нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованим та законним, розрахунок здійснений вірно.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 738,45 грн інфляційних втрат та 851,80 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 22.11.2019 по 12.12.2019 в сумі 1012,21 грн; за період 13.12.2019 по 30.01.2020 в сумі 2057,08 грн; за період 31.01.2020 по 12.03.2020 в сумі 1432,77 грн; за період з 13.03.2020 по 23.04.2020 в сумі 1302,52 грн; за період 24.04.2020 по 22.05.2020 в сумі 719,48 грн.

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 6524,06 грн.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені та штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару суд встановив, що позивачем дотримано правил нарахування пені, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, складові пені і її остаточна сума обчислені правильно, відтак, позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 6524,06 грн та 10 % договірного штрафу у розмірі 5675,25 грн підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 70542,01 грн, з яких: 56752,45 грн - основна заборгованість, 6524,06 грн - пеня, 738,45 грн - інфляційні втрати, 851,80 грн - 3% річних, 5675,25 грн - 10% договірного штрафу є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані відповідачем, інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом не встановлено тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі згідно з позовною заявою - 70542,01 грн.

Одночасно, в позовній заяві позивач заявив про понесенні ним витрати на професіну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується актом про надані юридичні послуги від 29 травня 2020 року за договором про надання правової допомоги № 3/20 від 01 травня 2020 року, укладеним між позивачем та адвокатським об`єднанням "Нечаєв і партнери", ордером серії КВ №063482 від 01 травня 2020 року та рахунком №53 від 29 травня 2020 року та випискою по рахунку станом на 29.05.2020 року.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.

Також, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Системи" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 9-А, код 40443988) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра" (60236, м. Новодністровськ, мікрорайон Сонячний, буд.24, кв.45, код 39248368) про стягнення заборгованості у сумі 70542,01 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Віра" (60236, м. Новодністровськ, мікрорайон Сонячний, буд.24, кв.45, код 39248368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Системи" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 9-А, код 40443988) заборгованість у сумі 70542,01 грн, з яких: 56752,45 грн - основна заборгованість, 6524,06 грн - пеня, 738,45 грн - інфляційні втрати, 851,80 грн - 3% річних, 5675,25 грн - 10% договірного штрафу, а також судовий збір у сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Відповідно до статті 240 ГПК України повне судове рішення складено та підписано 20 липня 2020 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок