Рішення

від 21.07.2020 по справі 240/3011/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/3011/20

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - Малинівська сільська рада Малинського району Житомирської області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.25-28), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 24.01.2020. за № 6-775/14-20-СГ, яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Малинського району за межами населених пунктів Малинівської сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання та прийняти рішення у виді наказу, яким надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Малинського району за межами населених пунктів Малинівської сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову зазначає, що у відмові відповідача не було посилання на конкретну підставу, визначену ч. 7 ст. 118 ЗК України; доказів того, що бажана позивачем земельна ділянка перебуває в комунальній або іншій власності відповідачем не надано.

Ухвалою від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 48-76), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач бажає отримати земельну ділянку комунальної форми власності; земельна ділянка щодо якої подав клопотання позивач знаходиться на землях колективної власності КСП "Малинівське" відповідно до державного акту; Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є власником та розпорядником даної земельної ділянки, а отже відсутні повноваження стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою; позивач повинен звернутися з клопотанням до Малинівської сільської ради; надання дозволу відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 77-85), в якому просив задовольнити позов в повному обсязі з тих підстав, що відповідач сам підтверджує припинення Державного акту права комунальної форми власності на землю; відповідно до чинного законодавства надання дозволу на розробку документації із землеустрою здійснюється органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 86-87), в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що земельна ділянка є сформованою, незалежно від присвоєння їй кадастрового номеру; землі сільськогосподарських підприємств, що припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Ухвалою від 10.06.2020 справу призначено до розгляду в судовому засіданні, залучено Малинівську сільську раду Малинського району Житомирської області до участі в справі як третю особу на стороні відповідача.

Третя особа подала заяву (а.с. 95-98), в якій зазначила, що повністю визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує щодо задоволення позову, зазначивши, що Малинівська сільська рада повідомляє, що не приймала жодних рішень та не отримувала від інших органів виконавчої влади рішення про передачу земельної ділянки у комунальну власність разом з актом приймання-передачі; Малинівською сільською радою не приймалось рішення про проведення інвентаризації, як наслідок остання не є розпорядником спірної земельної ділянки. Просили розглянути справу буз їх участі.

В судовому засіданні:

- позивач та його представник просили задовольнити позовні вимоги;

- представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

За згодою учасників справи суд перейшов до її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Малинського району Житомирської області (а.с. 32). До клопотання додав графічні матеріали (а.с. 33).

На запит відповідача Малинівська сільська рада листом № 27 від 17.01.2020 (а.с. 34) повідомила, що підтримує виділення ОСОБА_1 земельної ділянки.

24.01.2020 відповідачем прийнято наказ № 16-775/14-20-СГ (а.с. 30) про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Малинського району за межами населених пунктів Малинівської сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав відсутності повноважень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розпорядження землями комунальної форми власності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Щодо твердження відповідача, що дана земельна ділянка відноситься до комунальної власності, то суд вважає його хибним, не обґрунтованим та не доведеним.

Так, в матеріалах справи міститься довідка Малинівської сільської ради від 02.03.2020 № 107 (а.с. 39) про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до комунальної власності.

Крім того, з інформації, яка міститься в Публічній кадастровій карті України (а.с. 9, 82) вбачається, що дана земельна ділянка взагалі не відноситься до жодної форми власності.

Щодо посилання відповідача на Інформацію Відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 24.12.2019 (а.с.71), що земельна ділянка щодо якої ОСОБА_1 подав клопотання належить до земель комунальної власності, то суд її до уваги не приймає, оскільки як вбачається з цієї Інформації, в ній зазначені данні згідно Довідки форми 6-зем, а наказом Державної служби статистики України від 19.08.2015 № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2015 р. за № 1084/27529, "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" з 01.01.2016 втратила чинність.

Інших доказів про те, що земельна ділянка щодо якої ОСОБА_1 подав клопотання належить до земель комунальної власності відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється, не тільки, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, а і шляхом інвентаризації земель у випадках передбачених законом. На сьогодні інвентаризація земель проводиться відповідно до Порядку проведення інвентаризації земель, затверджених постановою КМУ від 5 червня 2019 року №476. Цей Порядок розроблений на вимогу частини третьої статті 35 Закону України "Про землеустрій" у редакції вище згаданого Закону 2498-VIII від 10 липня 2018 року.

Як стверджує Малинівська сільська рада, що не спростовано відповідачем, вона не приймала рішення про проведення інвентаризації, не отримувала у власність земельну ділянка щодо якої ОСОБА_1 подав клопотання.

Дане твердження підтверджується і п. 6 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", з якого слідує, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 (землі комунальної власності) і 4 (землі державної власності) цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

- у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

- за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області належить надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо якої ОСОБА_1 подав клопотання, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняти наказ про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, оскільки відповідач безпідставно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, інших підстав для відмови, ніж вказано у спірному наказі, не навів, судом встановлено порушення прав позивача, відсутність передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, слід прийти до висновку, що з метою захисту прав та інтересів позивача, відповідача належить зобов`язати надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код 39765513), третя особа - Малинівська сільська рада Малинського району Житомирської області (вул. Молодіжна,4, с. Малинівка, Малинський район, Житомирська області, код 04346391), задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 24.01.2020 за № 6-775/14-20-СГ.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Малинського району за межами населених пунктів Малинівської сільської ради орієнтовною площею 2,00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк