Рішення

від 08.07.2020 по справі 480/859/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 р. Справа № 480/859/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представників позивача - Петренка О.М., Шкриль Л.Г.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/859/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра-Інвест 2011"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра-Інвест 2011" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Довіра-Інвест 2011") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту-відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просить:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30 січня 2020 року № 0000330505, №0000350505, №0000340505 та № 0001273304.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ГУ ДПС у Сумській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Довіра-Інвест 2011" згідно наказу ГУ ДФС у Сумській області від 15.11.2019 року №454, за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2019 року №344/18-28-05-05-20/36278578/36. Не погоджуючись з висновками акту перевірки, були подані заперечення від 20.01.2020 року №1 до акту перевірки від 21.12.2019 року №344/18-28- 05-05-20/36278578/36 та отримано відповідь на заперечення від 29.01.2020 року № 1618/10/18-28-05-05-09 про залишення акту планової перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення ФГ "Довіра-Інвест 2011", а саме:

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого, за висновками перевіряючих занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 419960,00 грн, в т.ч. за квітень 2018 року - 86588,00 грн. та за листопад 2018 на суму 333 372,00 грн.

п.292.1, п. п.292 Податкового Кодексу України - встановлено заниження єдиного податку четвертої групи на загальну суму 6271,5 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 6271,5 грн.

п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України - в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за період квітень 2018 року, в результаті чого, згідно п. 120і.2 ст. 120 Кодексу буде застосовано штрафну санкцію.

п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, в результаті чого, згідно п. 121.1 ст.121 Кодексу буде застосовано штрафну санкцію.

Свою позицію щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0000350505 (яким донараховано суму грошового зобов`язання з єдиного податку з с/г виробників в розмірі 6271,5 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1567,88 грн) від 30 січня 2020 року з єдиного податку з с/г виробників позивач обґрунтовує тим, що перевірка проводилась за період з 01.04.2018 р. по 30.09.2019 р., а строк подачі уточнюючого розрахунку у позивача настає 20.10.2019 р., строк сплати 30.10.2019 р. Тому донарахування з єдиного податку з с/г виробників за 3 квартал 2019 р. є неправомірними.

Протиправність податкового повідомлення - рішення від 30 січня 2019 р. №0000330505 (яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 419960 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 209980 грн) обґрунтовує тим, що в ході перевірки встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 85 688, 00 грн., в тому числі за квітень 2018 року по операціях з реалізації (постачання) необоротних активів (нежитлове приміщення) нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду. Однак позивач не погоджується з даним висновком, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезення товарів власними силами, а тому зазначені накладені не складались. Сертифікати якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції), а відтак відсутність вказаного документа не може свідчити про безтоварність господарської операції.

Свою позицію щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000340505 від 30 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій у відповідності до ст. 120-1 Податкового кодексу України позивач обгрунтовує тим, що даним податковим повідомленням - рішенням донараховано суму штрафних санкцій в розмірі 43 294 грн. В порушення п. 201.1, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2018 року на суму ПДВ 86 588 грн., що призвело до визначення суми штрафу у розмірі 43 294 грн., позивач зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено складання та реєстрація податкових накладних за операціями, за якими виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а також за операціями, звільненими від оподаткування податком на додану вартість; податкові накладні, які не надаються покупцю, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки ТОВ "Довіра-Інвест 2011" правомірно віднесена сума податку на додану вартість, сплачених у ціні товару та послуг за спірними господарськими операціями, до складу податкового кредиту, є обґрунтованим формування від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

Свою позицію щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000330505 від 30 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України в розмірі 510 грн позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до п.121.1. ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. ТОВ "Довіра-Інвест 2011" були надані первинні документи для проведення перевірки, а тому вказаних порушень не було допущено.

Свою позицію щодо протиправності податкового повідомлення-рішення № 00001273304 від 30 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій у відповідності до п.п. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в розмірі 510 грн. обґрунтовує тим, що відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті згідно вимог чинного законодавства на підставі акту перевірки, в якому відображені порушення податкового законодавства позивачем.

Щодо нарахування єдиного податку четвертої групи зазначив, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Довіра-Інвест 2011" у травні 2019 року орендувало землю (ріллю) згідно договору від 23.05.2019 року № б/н у ОСОБА_1 , яка не відображена у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи. ТОВ "Довіра-Інвест 2011" до Липоводолинського відділення не подано уточнюючі декларації та не скориговано суму єдиного податку четвертої групи за земельну ділянку загальною площею 3,0067 га, яку орендовано в ОСОБА_1 . Таким чином, позивачем занижено єдиний податок четвертої групи на загальну суму 6271,5 грн., в т.ч. за 2019 рік на суму 6271,5 грн.: II квартал = 39 днів * 1155,28 (10% від річної суми податку) / 91 день у кварталі = 495,1 грн.; III квартал = 11552,8 (річна сума податку) * 50% = 5776,4 грн.

Враховуючи зазначене, встановлено заниження податкового зобов`язання з єдиного податку четвертої групи внаслідок збільшення земельних ділянок протягом 2019 року та не відображення їх у декларації шляхом подання уточнюючих розрахунків всього на суму 6271,5 грн., в т.ч. за 2019 рік - 6271,5 грн.

Щодо заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з реалізації нежитлового приміщення відповідач зазначив, що під час перевірки встановлено, що у квітні 2018 року ТОВ "Довіра-Інвест 2011" проведено господарські операції щодо реалізації нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) на загальну суму 525012 грн. на підставі оформленого договору купівлі-продажу від 10.04.2018 року. Відповідно до укладеного договору купівлі - продажу від 10.04.2018 року ТОВ "Довіра-Інвест 2011" реалізовано в адресу ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) нежитлове приміщення та виписано податкову накладну від 10.04.2018 року №1 на загальну суму 525012 грн (в т.ч. ПДВ 87502 грн). Взаєморозрахунки між ТОВ "Довіра-Інвест 2011" та ФОП ОСОБА_2 згідно бухгалтерського обліку за постачання приміщення не проводились, тобто оплата за реалізований об`єкт нерухомості протягом перевіряємого періоду не здійснювалась. Перевіркою також не підтверджено документально правомірність проведеної оцінки нежитлового приміщення, загальною площею 434 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Данила Галицького, 35 , у зв`язку з чим встановлено заниження бази оподаткування з постачання необоротних активів всього на суму 432940 грн., що вплинуло на заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 86588 грн.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Довіра-Інвест 2011" порушено п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, абз. 2 п. 188.1 ст.188 Податкового Кодексу України, а саме: занижено податкове зобов`язання внаслідок реалізації (постачання) необоротних активів (нежитлове приміщення) нижче його балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду на суму 86588 грн., в т.ч. за квітень 2018 року - 86588 грн.

Щодо операцій з ТОВ "Халбрей" та ТОВ "ТД Агро Лідер" відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 333372 грн., в т.ч. за листопад 2018 року - 333372 грн., а саме: безпідставно включено до складу податкового кредиту операції з придбання товару (шин) від ТОВ "Халбрей" та ТОВ "ТД Агро Лідер", які документально не підтверджено. Висновки щодо нереальності досліджуваної господарської операції ґрунтувалися на сукупності з`ясованих доказів, їх об`єктивності та сутнісному зв`язку із такою операцією.

Щодо ненадання до перевірки документів та даних бухгалтерського обліку відповідач зазначив, що до перевірки посадовими особами ТОВ "Довіра-Інвест 2011" не надано регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 28 "Товари", 27 "Сільськогосподарська продукція", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 20 "Сировина та матеріали". Також, до перевірки не надано складський облік у зв`язку з чим неможливо документально підтвердити прийняття на облік товарів (матеріалів), їх рух всередині підприємства та подальше використання у господарській діяльності. 05.12.2019 року ТОВ "Довіра-Інвест 2011" надано пояснення, що дані рахунки та складський облік відсутній, оскільки підприємство веде спрощений облік.

Податковий кодекс України дозволяє юридичним особам - платникам єдиного податку вести спрощений бухгалтерський облік саме доходів та витрат, які визначені класами 7 "Доходи і результати діяльності" та 9 "Витрати діяльності" плану рахунків бухгалтерського обліку, але регістри бухгалтерського обліку по рахунках 28 "Товари", 27 "Сільськогосподарська продукція", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 20 "Сировина та матеріали" відносяться до класу 2 "Запаси" плану рахунків бухгалтерського обліку та є обов`язковими для їх ведення. Надані до суду картки складського обліку та рах. 207/1 створені вже після перевірки.

Щодо порушення пп. "б" п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України відповідач зазначив, що при перевірці правильності складання та своєчасності подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) про доходи отримані приватними підприємцями, штатними працівниками та по договорам виявлено порушення п.п. "б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України", а саме: в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за перевірений період не були відображені виплати на користь фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає висновок акту таким, що відповідає фактичним обставинам, складеним у відповідності до норм податкового законодавства та є правомірним, а податкові повідомлення - рішення від 30.01.2020 року №0000330505, №0000350505, №0000340505, №0000330505 та №0001273304 складено у відповідності до визначених норм Податкового кодексу України, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 200-214).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити (а.с. 225-236).

Ухвалою суду від 13.04.2020 р. вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2020 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 08.07.2020 р. представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно наказу ГУ ДФС у Сумській області від 15.11.2019 року №454 в період з 26.11.2019 р. по 09.12.2019 р. ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Довіра-Інвест 2011", за результатами якої складено акт перевірки від 21.12.2019 року №344/18-28-05-05-20/36278578/36 (а.с. 30-56, том 1).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення від 20.01.2020 року №1 до акту перевірки від 21.12.2019 року №344/18-28- 05-05-20/36278578/36 та отримав відповідь на заперечення від 29.01.2020 року № 1618/10/18-28-05-05-09 про залишення акту планової перевірки без змін, а заперечення без задоволення (а.с. 73-78, 79-105, том 1).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення ФГ "Довіра-Інвест 2011", а саме:

1) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого, за висновками перевіряючих занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 419960,00 грн, в т.ч. за квітень 2018 року - 86588,00 грн. та за листопад 2018 на суму 333372,00 грн.

2) п.292.1, п. п.292 Податкового Кодексу України - встановлено заниження єдиного податку четвертої групи на загальну суму 6271,5 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 6271,5 грн.

3) п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України - в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за період квітень 2018 року, в результаті чого, згідно п. 120і.2 ст. 120 Кодексу буде застосовано штрафну санкцію.

4) п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, в результаті чого, згідно п. 121.1 ст.121 Кодексу буде застосовано штрафну санкцію.

5) п.п. "б" п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 30.01.2020 р. ГУ ДПС України у Сумській області прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

- № 0000330505, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) на загальну суму 629940,00 грн, з яких: 419960 грн - за податковим зобов`язанням, 209980 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 20, том 1);

- №0000350505, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробників за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% (код податку 18050500) на загальну суму 7839,38 грн, з яких: 6271,5 грн - за податковим зобов`язанням, 1567,88 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 22, том 1);

- №0000340505, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 43294,00 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) (а.с. 24, том 1);

- №000330505, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: податок на додану вартість (код податку 14010100) (а.с. 26, том 1);

- № 0001273304, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: податок на доходи фізосіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (код платежу 11010100) (а.с. 27, том 1).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що відповідачем зазначено про порушення позивачем п.292.1, п. п.292 Податкового Кодексу України, а саме встановлено заниження єдиного податку четвертої групи на загальну суму 6271,5 грн. за 2019 рік

Проте, суд вважає помилковими наведені висновки суду, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 23.05.2019 року ТОВ Довіра-Інвест 2011 уклало договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 (а.с. 190).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 15.08.2019 року Відділом у Липоводолинському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 3,0067 га, що розташована на території Подільської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5923284400:03:001:110 (а.с. 191).

Згідно п.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.4 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст. ст. 13, 16, 17 Закону України " Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. 2921. 1, п. 2921.2 ст. 2921 Податкового кодексу України зазначено, що об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 2921. 2, п. 2921.2 ст. 2921 Податкового кодексу України базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом .

Згідно п.п. 295.9.1, 295.9.2. п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного кварталу.

За змістом п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники зобов`язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в зв`язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування уточнити суму податкових зобов`язань з податку на період починаючи з дані набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що оскільки 15.08.2019 року Відділом у Липоводолинському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 3,0067 га, що розташована на території Подільської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5923284400:03:001:110, а тому строк для подачі уточнюючого розрахунку у ТОВ Довіра-Інвест 2011 настає 20.10.2019 року та, відповідно, строк сплати зобов`язання 30.10.2019 року.

Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем перевірка проводилась за період з 01.04.2018 по 30.09.2019 року.

Отже, податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.292.1, п. п.292 Податкового Кодексу України, а саме заниження єдиного податку четвертої групи на загальну суму 6271,5 грн. за 2019 рік.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000350505 від 30 січня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2020 року № 0000330505 та 0000340505, суд виходить з наступного.

Так, зі змісту акту перевірки судом встановлено, що в ході перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 85 688, 00 грн., в тому числі за квітень 2018 року по операціях з реалізації (постачання) необоротних активів (нежитлове приміщення) нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду.

Проте, суд вважає помилковими наведені висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.04.2018 Довіра-Інвест 2011 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (загальною площею 342 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми. вул. Данила Галицького, буд. 35) із ОСОБА_2 за ціною 525012,00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с. 148-151 том.1).

Відповідно п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно ст. 188.1 ет. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Отже база оподаткування операцій з постачання товарів визначається, виходячи з їх договірної вартості. При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та постанови Кабінету міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706 Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів суб`єкти господарювання зобов`язані при веденні бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності дотримуватись національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до частини 6 Розділу 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.02.2013 року №73, фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Формування витрат на виробництво та придбання товарів (робіт/послуг) тобто визначення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг здійснюється на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Для визначення собівартості товарів (робіт/послуг) застосовуються Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 (надалі Стандарт 9 Запаси ) та Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (надалі Стандарт 16 Витрати ),

Відповідно до п.16 ГІ(С)БО 7, підприємство може переоцінювати об`єкт основних засобів, якщо залишкова вартість даного об`єкта суттєво відрізняється від ного справедливої вартості на дату балансу.

Відповідно до ст. ст. 1.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємство самостійно визначає принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Так, згідно змісту експертної оцінки від 05.04.2018 ТОВ Довіра-Інвест здійснило переоцінку основних засобів в т.ч. нежитлового приміщення, загальною площею 342 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми. вул. Данила Галицького, буд. 35.

Згідно звіту "Про оцінку майна" ринкова вартість об`єкта (справедлива вартість) об`єкта нежитлового приміщення, загальною площею 342 кв.м., що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Данила Галицького, буд. 35 склала - 525 012,00 грн.

Так, 10.04.2018 Довіра-Інвест 2011 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (загальною площею 342 кв. м., що знаходиться за адресою м. Суми. вул. Данила Галицького, буд. 35) із ОСОБА_2 за ціною 525012,00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с. 148-151 том.1).

ТОВ Довіра-Інвест 2011 дану операцію відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - К-т 712 "Дохід від відновлення корисності активів" на суму 525012,00 грн., Д-т 742 Дохід від відновлення корисності активів - К-т Податкові зобов`язання на суму 87502 грн.,; Д-т рахунку 131 Знос основних засобів - К-т рахунку 10 Основні засоби на суму 124350 грн.; Д-т рахунку 975 Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій - К-т рахунку 10 Основні засоби на суму 345438 грн.

Інформація про об`єкт: До уцінки: первісна вартість - 994800.00 грн.; знос -124350,00 грн.; залишкова вартість - 870450,00 грн. 2. Після уцінки: первісна вартість - 590638,50 грн. знос - 65626,5 грн. ; залишкова вартість - 525012,00 грн. Сума уцінки: залишкової вартості - 345438 грн. (870450 грн. - 525012 грн.); зносу - 58723,5 грн. (124350 грн. - 65626,5 грн.). 3. Залишкова вартість об`єкта за даними податкового обліку 525012,00 грн. 4. Ціна продажу об`єкта - 525012 грн. (у т. ч. ПДВ - 87502 грн.)

Отже, оскільки амортизація об`єктів нараховувалась прямолінійним методом, а тому підприємство уцінило об`єкт до вартості, що дорівнює ціні його реалізації, а тому при продажу цього об`єкта підприємство не донараховувало зобов`язання з ПДВ.

Відхиляючи доводи представника відповідача щодо визначення вартості наведеної нерухомості у розмірі її придбання а саме 994800грн , суд наголошує, що в акті перевірки та представником відповідача в судовому засіданні не зазначили про існування доказів які б спростовували оцінку нерухомого майна реалізованого позивачем.

Зокрема податковий орган не здійснював аналіз ринку нерухомості м.Суми та не звертався до належних органів про проведення відповідної оцінки.

За приписами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не виконано вимоги ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання належних та допустимих доказів на підтвердження власної позиції.

На підставі вищезазначеного суд зазначає про помилковість висновків податкового органу про порушення підприємством п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, щодо не віднесення до бази оподаткування ПДВ перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду над ціною реалізації, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в квітні 2018 року в сумі 86588 грн. та про порушення підприємством вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо відсутності реєстрації податкової накладної, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2020 року № 0000330505 та 0000340505 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, суд виходить з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами ТОВ Халбрей та ТОВ ТД Агро Лідер підтверджується первинними документами.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Халбрей укладено Договір поставки №0312/4 від 26.11.2018 року (а.с. 110 том.1). Згідно змісту наведеної угоди ТОВ Халбрей (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ Довіра-Інвест 2011 (Покупця) шини, надалі - Товар в асортименті, а (Покупець) зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано до суду: видаткову накладну №7 від 30.11.2018 року, №6 від 28.11.2018 року, №7 від 29.11.2018 року; податкові накладні №88 від 30.11.2018 року, №87 від 30.11.2018 року, №83 від 28.11.2018 року, №82 від 28.11.2018 року, №86 від 29.11.2018 року, №85 від 29.11.2018 року, №84 від 29.11.2018 року

Зазначені податкові накладні від постачальника ТОВ Халбрей в адресу ТОВ Довіра- Інвест 2011 належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2018 року, будь яких рішень щодо зупинення такої реєстрації чи відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, контролюючим органом не приймалося.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у сумі 248780 грн. ТОВ Довіра-Інвест 2011 включено до податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Транспортування вказаного товару здійснювалось власним транспортом автомобілем КАМАЗ 4543К НОМЕР_2 , що відображено у Додатку 2 до акту перевірки та підтверджується подорожніми листами №000006 від 28.11.2018 року, №000007 від 29.11.2018 року.

Придбаний товар позивачем було передано на зберігання згідно Договору про надання послуг відповідального зберігання від 28.11.2018 року №6 укладеного з ТОВ Украпрод - 2017 (Зберігач) та підтверджується Актами приймання-передачі майна №1 від 28.11.2018 року. №2 від 29.11.2018 року.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ТД Агро Лідер укладено договір поставки №0312/3 від 26.11.2018 року.

Згідно змісту наведеної угоди ТОВ ТД Агро Лідер (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ Довіра-Інвест 2011 (Покупця) шини, надалі - Товар в асортименті, а (Покупець) зобов`язується прийняти та оплатити Товар.

На підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем надано до суду видаткову накладну №13 від 30.11.2018 року та податкові накладні №70 від 30.11.2018 року, №71 від 30.11.2018 року.

Наведені податкові накладні від постачальника ТОВ ТД Агро Лідер в адресу ТОВ Довіра-Інвест 2011 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2018 року, будь яких рішень щодо зупинення такої реєстрації чи відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, контролюючим органом не приймалося.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у сумі 84592, 00 грн. ТОВ Довіра-Інвест 2011 включено до податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Транспортування вказаного товару здійснювалось власним транспортом ТОВ Довіра-Інвест , про що зазначено на ст. 25 Акту перевірки, оскільки підприємство володіє КАМАЗ 4543К НОМЕР_2 , що відображено у Додатку 2 до акту перевірки та підтверджується подорожнім листом №000008 від 30.11.2018 року.

Розрахунки за отриманий товар проведені в безготівковій формі, відповідно до платіжного доручення від 12.12.2018 року №269.

Придбаний товар позивачем було передано на зберігання ТОВ Украпрод - 2017 .

Наведені доводи підтверджуються наданими до суду Договір про надання послуг відповідального зберігання від 28.11.2018 року №6 укладеного з ТОВ Украпрод - 2017 (Зберігач) та TOB Довіра-Інвест 2011 (Поклажодавець) та Актом приймання-передачі майна №4 від 30.11.2018 року (а.с. 122).

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм суд, вирішуючи спір по суті, дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, судом були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентом.

При цьому цілком об`єктивно враховано, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, специфікації а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що товаросупроводжувальні документи, на відсутність яких посилається відповідач, в даній справі, не можуть слугувати підставою для висновку щодо нереальності чи безтоварності укладеної угоди позивача з його контрагентом, оскільки такі документи не можуть однозначно ствердити про наявність таких фактів, з урахуванням тієї обставини, що правовідносини між господарюючими суб`єктами не пов`язані в сфері транспортування, так як основна їх мета це купівля-продаж товару.

Таким чином, судами вважає, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 0000330505 від 30 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України в розмірі 510 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до п..121.1. ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Так, зі змісту акту перевірки судом встановлено, що відповідачем не зазначено які саме первинні документи ТОВ Довіра-Інвест 2011 не було збережено та не надано на перевірку, а тому суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 0001273304 від 30 січня 2020 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Так, згідно змісту акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у зв`язку з не відображенням позивачем в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку: а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 53 том.1).

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.08.2015 року № 727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки, згідно п.п. 4, 5 Розділу II Порядку, повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Згідно п. 5 Розділу IIІ Порядку інформація щодо виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи відображається за видами порушень у розрізі видів митних платежів у національній валюті України.

При цьому, акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов`язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб`єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв`язок з господарською діяльністю.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено посилання на первинні документи на підставі яких відповідачем дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з акту перевірки неможливо встановити на підставі яких норм права та документів податковий орган визначив наведене порушення, а тому оскаржуване повідомлення-рішення рішення № 0001273304 від 30 січня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 10231,40 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 10.02.2020 р. №29921044-1 (а.с.18).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра-Інвест 2011" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 30 січня 2020 року

№ 0000330505, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) на загальну суму 629940,00 грн, з яких: 419960 грн - за податковим зобов`язанням, 209980 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0000350505, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: єдиний податок з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробників за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% (код податку 18050500) на загальну суму 7839,38 грн, з яких: 6271,5 грн - за податковим зобов`язанням, 1567,88 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0000340505, яким застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 43294,00 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100);

№000330505, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: податок на додану вартість (код податку 14010100);

№ 0001273304, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн за платежем: податок на доходи фізосіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (код платежу 11010100).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра-Інвест 2011" (юридична адреса: 42530, Сумська область, Лебединський район, с. Потопиха, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 36278578) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір в сумі 10231 (десять тисяч двісті тридцять одна) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підпсано 20.07.2020 року.

Суддя О.А. Прилипчук