Ухвала

від 20.07.2020 по справі 171/1228/20

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1228/20

2-з/171/25/20

У х в а л а

20 липня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А., розглянувши заяву Сільськогосподарського Риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно,

встановив:

17.07.2020 року Сільськогосподарське Риболовецьке товариство з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького (далі - ТДВ ім. Б. Хмельницького) звернулося до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову вказаного товариства до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (земельної ділянки).

Обґрунтовуючи вказану заяву, ТДВ ім. Б. Хмельницького зазначило, що рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року частково задоволено позовні вимоги товариства до Голови Апостолівської РДА та визнано протиправним та скасовано розпорядження Голови Апостолівської РДА Дніпропетровської області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 51 громадянину, визнано протиправними та скасовано рішення Голови Апостолівської РДА про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки. На даний час відповідач володіє земельною ділянкою, площею 1,838 га, з кадастровим номером 1220385500:01:001:2041, хоча державний акт на право власності на цю земельну ділянку скасовано. Також заявник вказує, що в зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває у володінні відповідача безпідставно, то у відповідача існує реальна можливість вільного розпорядження земельною ділянкою і він може в будь-який час здійснити їх відчуження на користь інших осіб, що в подальшому може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду. На підставі ст.ст.151-153 ЦПК України просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на належну відповідачу земельну ділянку.

Вивчивши заяву ТДВ ім. Б. Хмельницького про забезпечення позову, а також надані документи, суд доходить наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.153 ЦК України .

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК . Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову наведені у статті 151 ЦПК України . Згідно п. 5 та п.7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вказана заява ТДВ ім. Б. Хмельницького не містить відомостей щодо ціни позову та до заяви не долучено докази на підтвердження вартості спірного майна.

Крім того, відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Однак зазначені заявником ТДВ ім. Б. Хмельницького в заяві факти щодо ускладнення або неможливості виконання можливого судового рішення за його позовом не підтверджені належними доказами та ґрунтуються лише на припущеннях заявника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України , а тому підлягає поверненню заявнику, оскільки вказані вище обставини не дають змоги суду прийняти законне та обґрунтоване рішення за даною заявою. Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України , суд

постановив:

Заяву Сільськогосподарського Риболовецького товариства з додатковою відповідальністю ім. Богдана Хмельницького про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно повернути.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20 липня 2020 року.

Суддя:Т. А. Чумак