Рішення

від 23.06.2020 по справі 201/4981/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4981/20

Провадження № 2/201/2308/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 29 травня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 19.01.2017 р. між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено Договір позики, відповідно до умов Договору позики сторони домовились, що Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн, а Позичальник приймає вказані вище грошові кошти та зобов`язується повернути їх не пізніше ніж 19 січня 2019 року. Відповідач 1, в свою чергу, зобов`язався сплатити проценти за користування позикою у розмірі 15 % річних, одним платежем не пізніше 19 січня 2019 року. Також, в забезпечення зобов`язання Позичальника перед Позикодавцем за Договором позики, 19.01.2017 року, між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено Договір поруки. Відповідно до умов договору поруки відповідач 2 несе разом з Відповідачем 1 солідарну відповідальність за договором позики від 19.01.2017 року. Проте, термін повернення позики закінчився, однак ані відповідач 1, ані відповідач 2 свої зобов`язання за договором позики не виконали, а тому, станом на 22 червня 2020 року у відповідача 1 та відповідача 2 перед ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 1 300 000 грн., яка складається з: основний борг - 1 000 000 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування позикою в розмірі 300 000,00 грн.

У зв`язку з вище викладеним позивач був змушений звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за договором позики в розмірі 1 300 000 грн. та судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 10 510 грн.

Від Позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач-1 та відповідач-2 звернулися до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності, у вказаних заявах підтвердили існування Договору позики від 19.01.2017 року та Договору поруки від 19.01.2017 року, однак внаслідок відсутності грошових коштів не мали можливості повернути заборгованість. Просять рішення винести на розсуд суду.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного договору позики від 19.01.2017 р., відповідач 1 отримав позику у розмірі 1 000 000 грн., на строк до 19 січня 2019 року включно.

Пунктом 3 Договору позики встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві суму позики, визначену в п. 1 даного Договору, а також сплатити на користь Позикодавця відсотки за користування позикою у розмірі 15 % річних, одним платежем не пізніше 19 січня 2019 року.

Отримання грошових коштів Відповідачем 1 підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 19.01.2017 року.

Відповідно до п. 6 Договору позики, повернення суми позики підтверджується розпискою Позикодавця про отримання грошових коштів.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики 19.01.2017 року між позивачем та відповідачем 2 ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно з яким поручитель поручився перед кредитором за виконання обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик за договором позики від 19.01.2017 року щодо повернення боржником кредитору суми грошей.

Відповідно до пункту 3.3 договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) Основного зобов`язання, Поручитель і Позичальник відповідають перед Позикодавцем як солідарні боржники.

Відповідно до умов Договору поруки, Відповідач 2 підтвердив, що він ознайомлений зі змістом Договору позики, не має заперечень щодо його змісту та виражає свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов`язань Позичальником за Основним договором з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи й ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором позики виконав повністю, що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера та не заперечується сторонами по справі.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Договором позики позивачем 24.01.2019 року на адресу відповідача - 1 та відповідача-2 були направлені претензії з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак вказані претензії залишені останніми без задоволення.

На час розгляду справи грошові кошти відповідачем-1 та відповідачем-2 не повернуті, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із відповідним позовом.

Судом встановлено, що у даній цивільній справі спір виник у зв`язку із неповерненням Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик та ОСОБА_2 суми боргу за договором позики та відсотків за користування договором позики.

Згідно із ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 ЦК України). Позичальник зобов`язується повернути (погасити) борг, сплатити проценти згідно умов договору.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому Позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1,2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідач-1 та відповідач-2 належним чином не виконали умов договору позики у встановлений строк. Станом на 22 червня 2020 року у ТОВ Пластик та ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 виникла заборгованість у розмірі 1 300 000 грн., яка складається з: основний борг - 1 000 000 грн., заборгованість по відсоткам - 300 000 грн.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є уповноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Встановивши відсутність належних і допустимих доказів про повернення відповідачами зазначеної суми боргу, суд дійшов висновку щодо необхідності солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за договором позики у розмірі 1 300 000 грн., яка складається з основного боргу - 1 000 000 грн., заборгованості по відсоткам - 300 000 грн, а відтак вказані вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 273ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр-т. Героїв, будинок 20, Код ЄДРПОУ 30010939) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) суму заборгованості за договором позики у розмірі 1 000 000 (один мільйон гривень 00 коп.) грн, суму заборгованості по сплаті відсотків за користування позикою у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн., а всього 1 300 000 грн. (один мільйон триста тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Пластик (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр-т. Героїв, будинок 20, Код ЄДРПОУ 30010939) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 255 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев