Рішення

від 16.07.2020 по справі 214/4307/18

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/4307/18

2/214/1065/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 липня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Гак С.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривого Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, із залученням третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який надалі змінив та у зміненому позові просить суд визнати нещасний випадок, що стався з вогнетривником Товариства з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ ОСОБА_4 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом, у зв`язку з чим скасувати акт форми Н-5 від 16.06.2017 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ . В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що він є сином ОСОБА_4 , який працював у ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ та помер 04 червня 2014 року від нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин. За результатами проведеного спеціальною комісією розслідування було складено акт за формою Н-5, в якому було зазначено, що такий випадок не пов`язаний з виробництвом, позаяк згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року причиною смерті ОСОБА_4 стала сполучена травма голови та грудної клітки на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії та враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів. Проте, з такими висновками позивач не погодився, позаяк такі були зроблені комісією на підставі лише припущень проведеної експертизи та без достовірного встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про скасування вказаного акту. Однак, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишеному без змін апеляційним судом Дніпропетровської області, у задоволенні його позову було відмовлено, позаяк він обрав невірний спосіб захисту своїх прав, так як не оскаржив до відповідного органу Держгірпромнагляду акт про проведення розслідування нещасного випадку, складений 03 вересня 2014 року. Разом з тим, згідно висновку експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі постанови старшого слідчого СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.05.2016 року, причиною смерті ОСОБА_4 стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_4 встановлено не було. Так, наказом по Головному управлінню Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07.09.2016 року №287-р за заявою позивача було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_4 . Згідно акту форми Н-5 від 16.06.2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ , причиною настання нещасного випадку із ОСОБА_4 є психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_4 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Однак позивач уважає, що такі висновки були зроблені комісією на підставі висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року в частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, проте такий висновок було спростовано висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, а відтак висновок комісії щодо причин нещасного випадку, а саме незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 було зроблено на підставі недостовірних даних, які не можуть бути покладені в основу результатів розслідування, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі за підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Так, згідно наданого представником відповідача відзиву на позов, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не погоджується із позовними вимогами позивача у повному обсязі, позаяк складання та затвердження акту за формою Н-5 з висновками про те, що випадок пов`язаний з виробництвом є компетенцією спеціальної комісії, суд не вправі підміняти собою уповноважену спеціальну комісію виконувати функції, що належать до її виключної компетенції з приводу надання аналізу нещасного випадку, визначати пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом. Так, за результатами спеціального розслідування було складено акт за формою Н-5 від 16.06.2017 року, який був підписаний всіма членами комісії без зауважень чи окремих думок. Крім того, з матеріалами спеціального розслідування належним чином були повідомлені і представники постраждалого (родичі), у яких також не виникло жодних зауважень до роботи комісії чи результатів розслідування. Комісія ознайомившись із документацією, відповідями КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР про причини смерті та інформацією по розслідуванню кримінального провадження від 04.06.2014 року, фотографіями місця, де стався нещасний випадок, результатами аналізу повітря на місці нещасного випадку, з`ясувавши причини і обставини нещасного випадку дійшла до висновку, що нещасний випадок з вогнетривником ОСОБА_4 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Так, для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, необхідно, щоб погіршення стану здоров`я працівника відбулось внаслідок дії небезпечного виробничого фактору чи середовища в процесі виконання ним трудових обов`язків, що підтверджено медичним висновком. Проте, комісія не вбачає шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що могли привести до раптового погіршення стану здоров`я та привести до падіння ОСОБА_4 та отримання ним травм. Між тим, особи, дія або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку також не встановлені.

Представник ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ у судове засідання не з`явився, але також надав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України і, що єдиною обставиною, яку вони визнають є те, що ОСОБА_4 дійсно був травмований в результаті нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на ТОВ ОСС та Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була створена комісія з розслідування даного нещасного випадку, якою був складений відповідний акт повторного спеціального розслідування від 16.06.2017 року, згідно якого було встановлено, що даний нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, як убачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, позивач є сином ОСОБА_4 , який працював у ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ бригадиром вогнетривників та з яким 30 травня 2014 року під час знаходження на своєму робочому місті та виконуючи свої трудові обов`язки, стався нещасний випадок, в результаті чого останній отримав чисельні травми та, будучи госпіталізованим до КЗ Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР , помер у відділенні політравми 04 червня 2014 року (а.с.45-51).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ було проведено розслідування даного нещасного випадку, результати якого були викладені в акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку, складеного 03 вересня 2014 року за формою Н-5, з висновками, що такий нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, позаяк згідно висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року причиною смерті ОСОБА_4 стала сполучена травма голови та грудної клітки на фоні інфаркту міокарду, що супроводжувалась переломами кісток черепу, ребер, правої ключиці, крововиливами від оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилось розвитком застійної бронхопневмонії та враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін серцево-судинної системи - інфаркту міокарду в стадії загоєння, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, експерт вважала, що стан здоров`я постраждалого перед травмуванням погіршився, що могло призвести до втрати координації його рухів (а.с.6-10).

Між тим, згідно акту судово-медичного дослідження (гістологічного) №4858, проведеного у відділенні судово-медичної гістології КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі направлення лікаря судово-медичного експерта КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР відділення комісійних експертиз ОСОБА_5 по факту смерті ОСОБА_4 , враховуючи розміри, розташування, клітинно-тканинний склад, морфологічну картину, патологічні зміни, що виявлені у досліджених об`єктах серця не можуть мати травматичний характер і виникли до моменту травми (падіння), до 30 травня 2014 року. Морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда, не визначаються (а.с.15-17).

Згідно висновку експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, проведеної КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР на підставі постанови старшого слідчого СВ Дзержинського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 26.05.2016 року, причиною смерті ОСОБА_4 стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла. Між тим, комісією у вказаному висновку було відмічено, що якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_4 встановлено не було (а.с.24-36).

Так, наказом Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області від 07.09.2016 року №287-р було призначено комісію з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 30 травня 2014 року із ОСОБА_4 за результатами проведення якого було складено акт форми Н-5 від 16.06.2017 року повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ , згідно якого причиною настання нещасного випадку із ОСОБА_4 є психофізіологічна причина: незадовільний стан здоров`я, при цьому технічні та організаційні причини нещасного випадку не виявлено, а відтак комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із ОСОБА_4 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Однак позивач уважає, що такі висновки були зроблені комісією на підставі висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року в частині встановлення у потерпілого інфаркту міокарду, проте такий висновок було спростовано висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, а відтак висновок комісії щодо причин нещасного випадку, а саме незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 було зроблено на підставі недостовірних даних, які не можуть бути покладені в основу результатів розслідування, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійний захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30.11.2011 року. Вказаний Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним

струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Відповідно до п. 36 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками.

Згідно п. 42 Порядку спеціальна комісія зобов`язана: 1) обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; 2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 3) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); 5) з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; 6) визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; 7) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; 8) зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім`ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз`яснення їх прав у зв`язку з настанням нещасного випадку.

Відповідно до п.п.1 п. 15 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

Між тим, п. 16 Порядку передбачено вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, це є: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, за наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у п. 15 Порядку та за відсутності обставин, зазначених у п. 16 цього ж Порядку нещасний випадок, що трапився з працівником є таким, що пов`язаний з виробництвом.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що нещасний випадок, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин із ОСОБА_4 під час перебування ним на своєму робочому місці та виконанні трудових обов`язків, не містить обставин, визначених п. 16 вказаного Порядку, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, натомість містить обставини, за наявності яких нещасний випадок відповідно до п. 15 Порядку визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Так, на думку суду, комісія з повторного спеціального розслідування вказаного нещасного випадку дійшла хибного висновку, що нещасний випадок, що стався із ОСОБА_4 при виконанні ним трудових обов`язків, не пов`язаний з виробництвом, приймаючи до уваги висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз ДОР №1119 від 20.06.2014 року, зокрема стосовно того, що перед травмуванням стан здоров`я постраждалого погіршився, враховуючи ступінь розвитку хворобливих змін його серцево-судинної системи - інфаркт міокарду, із вираженими ознаками хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, що могло привести до втрати координації його рухів та як слідство, неконтрольованого падіння, яке і спричинило травмування ОСОБА_4 , позаяк зазначене не є встановлений фактом, а є лише припущенням експерта, тоді як доказування не може грунтуватися на припущеннях. Окрім того, зазначений висновок спеціаліста спростовується актом судово-медичного дослідження (гістологічного) №4858, згідно якого морфологічні зміни, що свідчили б про наявність інфаркту міокарда у ОСОБА_4 , не визначаються та висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким, якихось проявів загострення захворювання з боку серцево-судинної системи, у тому числі і ускладнення у вигляді гострого інфаркту міокарду у ОСОБА_4 встановлено не було, а причиною його смерті стала сполучена тупа травма голови та грудної клітини з переломами кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під твердою та м`якою оболонки, в речовину головного мозку, забоєм речовини мозку з некротичними змінами, численними переломами ребер, забоєм серця, з ознаками струсу тіла.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що зазначені позовні вимоги не повинні розглядатися судом, оскільки суд не вправі підміняти собою уповноважену спеціальну комісію виконувати функції, що належать до її виключної компетенції з приводу надання аналізу нещасного випадку, визначати пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом, оскільки предметом даного позову є оскарження рішення комісії з повторного спеціального розслідування нещасного випадку, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеному за наслідками повторного розслідування нещасного випадку, що трапився із ОСОБА_4 30 травня 2014 року, а такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що нещасний випадок із ОСОБА_4 трапився у робочий час під час перебування його на робочому місці та при виконанні трудових обов`язків, висновком експерта №143 від 03.08.2016 року комісійної судово-медичної експертизи встановлено причинний зв`язок між подією та отриманими травмами ОСОБА_4 , від яких останній і помер, інших доказів, які б спростували висновки зазначеної експертизи суду не надано, а тому нещасний випадок, який стався із ОСОБА_4 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відтак, зважаючи на вище викладене, уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Закону України Про охорону праці , Порядком про розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року під №1232, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 82, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Змінені позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати нещасний випадок, що стався з вогнетривником Товариства з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ ОСОБА_4 30 травня 2014 року о 11 годині 52 хвилин, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом.

Скасувати акт форми Н-5 від 16.06.2017 року проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30 травня 2014 року об 11 годині 52 хвилин на Товаристві з обмеженою відповідальністю ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ код згідно з ЄДРПОУ 37664013.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через цей суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Попов.

Повне рішення виготовлено 21 липня 2020 року.