Рішення

від 21.07.2020 по справі 365/192/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/192/20

Номер провадження: 2-о/365/12/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2020 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

в ході розгляду у відкритому засіданні в залі засідань суду № 1 цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації, Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2020 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, яку обґрунтовував тим, що він є безпосереднім учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із залученням до складу формувань Цивільної оборони, будучи прорабом в Іванківській ПМК-168. В період з 8 по 19 жовтня 1986 у зоні відчуження ЧАЕС виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема займався поставками будматеріалів для комплектації аварійних об`єктів ЧАЕС. Відповідно до наказу № 159 від 01 жовтня 1986 року та посвідчення про відрядження № 82 від 08 жовтня 1986 року. Згідно висновку МСЕК заявнику встановлено другу групу довічно. Заявнику було відмовлено Управлінням соціального захисту населення Згурівської РДА у встановленні статусу інваліда війни, з посиланням на відсутність підтвердження залучення заявника під час ліквідації аварії на ЧАЕС до складу формувань Цивільної оборони. Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації заявнику надано роз`яснення, що інформація про залучення до формувань Цивільної оборони міститься в первинних документах (наказах або розпорядженнях про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи, особових рахунках, табелях обліку часу, посвідченнях про відрядження, шляхових листах тощо). Відповідно до довідки № 2 від 23 грудня 1998 року, виданої Дочірнім підприємством ВАТ КИЇВВОДБУД Іванківська пересувна механізована колона № 168, заявник був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, Ради СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-387 і Постановою Ради СРСР і ВЦСПС від 05.06.1986 року № 665-195, що надають право на державну пенсію на пільгових умовах. Жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення конкретної особи до складу формувань Цивільної оборони. Встановлення факту залучення заявника до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році у період з 08 по 19 жовтня 1986 року необхідне заявнику для отримання посвідчення інваліда війни та встановлення передбачених законом пільг.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заявник ОСОБА_1 направив до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність за наявними у справі матеріалами, заяву про встановлення юридичного факту підтримав

Начальник Управління соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Гузь В. направила до суду заяву, в якій як повноважний представник Управління, просила проводити розгляд справи у відсутність представника заінтересованої особи, проти задоволення заявлених вимог заперечувала у зв`язку з відсутність підтверджуючих документів про залучення заявника ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Таку ж позицію підтримав Київський окружний адміністративний суд рішенням № П/320/931/20 від 10.04.2020 року, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову про встановлення йому статусу інваліда війни.

Представник за довіреністю Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації Федишин О. направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність представника заінтересованої особи. Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту підтримали повністю, оскільки вважають надані заявником пояснення та документи по суті справи достатніми для підтвердження залучення заявника до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році у визначений період.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, враховуючи позиції учасників справи, що були викладені в їх заявах по суті, суд вважає заяву про встановлення юридичного факту обґрунтованою, а тому такою, що підлягає до задоволення.

Письмовими доказами по справі встановлено, що заявник ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 1. Заявнику встановлена друга група інвалідності довічно, захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (копія посвідчення серії НОМЕР_1 - а.с.4, копія довідки МСЕК серії НОМЕР_2 від 12.11.2019 року - а.с.5, копія експертного висновку Центральної міжвідомчої комісії МОЗ та МНС України № 70 від 29.10.2019 року - а.с.6).

У 1986 році заявник ОСОБА_1 працював прорабом в Іванківській ПМК-168 та згідно наказу № 159 від 01.10.1986 року був командирований в м. Чорнобиль строком для виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС. Заявник прибув в м. Чорнобиль 08.10.1986 року та вибув з нього 19.10.1986 року , що підтверджується копією посвідчення про відрядження (а.с.7), довідкою № 2 від 23 грудня 1998 року, виданою Дочірнім підприємством ВАТ КИЇВВОДБУД Іванківська пересувна механізована колона 168 (а.с.8).

На звернення заявника ОСОБА_1 до Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації йому повідомлено про те, що інформація про залучення до формувань Цивільної оборони міститься в первинних документах (наказах або розпорядженнях про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби), особових рахунках, табелях обліку часу, посвідченні про відрядження, шляхових листах), що встановлено з копії письмового повідомлення Департаменту (а.с.9).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № П/320/931/20 від 10.04.2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні адміністративного позову про встановлення йому статусу інваліда війни, у зв`язку із необґрунтованістю доводів позивача щодо його безпосередньої участі в складі формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (копія рішення суду - а.с.17-18).

Положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зазначена норма Закону вказує на те, що обов`язковою умовою надання особі статусу інваліда війни є саме у складі формувань Цивільної оборони.

Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту не визначає якими саме доказами має підтверджуватись факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.

Формування Цивільної оборони підлягали створенню на кожному об`єкті народного господарства, мали визначену чисельність, а їх укомплектування здійснювалося за рахунок громадян, причому дехто з громадян підлягав обов`язковому залученню до таких невоєнізованих формувань.

Відповідно до Положення про Цивільну оборони СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111- 1976 року, Наказу заступника Міністра оборони СРСР начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 року (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об`єкті народного господарства); Розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року № 1, від 30.04.1986 року № 02, від 04.05.1986 року № 16, від 19.05.1986 року № 52 та ін.), Цивільна оборона організовувалася за територіально-виробничим принципом на всій території країни, тобто в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства. Загальне керівництво Цивільної оборони СРСР здійснювала Рада Міністрів СРСР, а безпосереднє керівництво - Міністерство оборони СРСР. Керівництво Цивільною обороною на об`єктах народного господарства здійснював керівник такого об`єкту, який виконував свої функції через штаби і служби Цивільної оборони. Служби Цивільної оборони створювались для виконання інженерно-технічних, медичних та інших спеціальних заходів цивільної оборони, підготовки сил та засобів, а також для забезпечення діяльності невоєнізованих формувань в ході проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. До складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком військовозобов`язаних, які мають мобілізаційні приписи та інвалідів І та ІІ груп.

Відповідно до ст. 10 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Для визначення за заявником статусу інваліда війни необхідна наявність одночасно декількох фактів: наявність інвалідності, отриманої внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС, а також виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони.

Документи, які б підтверджували безпосереднє залучення заявника для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони, відсутні. Іншим чином, ніж у судовому порядку, заявник не має можливості підтвердити факт його залучення до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1986 році у період з 08 жовтня 1986 року по 19 жовтня 1986 року. Встановлення вказаного факту необхідне заявнику для встановлення статусу інваліда війни та отримання обумовлених таким статусом пільг.

Формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювалися з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих. Виходячи з цього, громадяни, які виконували роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

В ході судового розгляду судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, до виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи заявник був залучений у складі формувань Цивільної оборони.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити та встановити, що ОСОБА_1 був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1986 році у період з 08 жовтня 1986 року по 19 жовтня 1986 року.

Враховуючи те, що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та громадянином, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (учасник ліквідації), суд вважає на підставі п.п. 9,10 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнити його від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,10,12,19,81,263-265,273,293,294,315,319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації, Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1986 році у період з 08 жовтня 1986 року по 19 жовтня 1986 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.п. 9,10 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На підставі п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заявник: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 19, Київської області, код ЄДРПОУ 20624042,

Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, адреса: м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 14372952.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В.ХИЖНИЙ