Ухвала

від 20.07.2020 по справі 540/2388/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2020 року

м. Київ

справа № 540/2388/19

адміністративне провадження № К/9901/16752/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №528/956/19 за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївни про визнання дій протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Державне підприємство Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області, державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївні, а саме: визнання протиправними дії державних інспекторів щодо проведення перевірки земельних ділянок; скасування припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0311Пр/03/01/-19 та припису від 25 вересня 2019 року № 409-ДП/0310Пр/03/01/-19.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного проваадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 в частині висновку про правомірність припису Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25 вересня 2019 року № 409-ДК/0310Пр/03/01/-19. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України частково понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, у сумі 4802,50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п`ятдесят копійок).

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії справ незначної складеності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 КАС України відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене також у пункті 7 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 13 КАС України, а також частини 1 статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, розглядає спори, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів а - в пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа має виняткове значення для відповідача. Крім того вказав, що був позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом в пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.

При цьому посилання скаржника на те, що він що був позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовим рішенням, не заслуговує на увагу з огляду на те, що скаржник не надав доказів, що в даному випадку суди встановлювали обставин, які доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої ці обставини встановлені.

Крім того, правова оцінка, надана судами певним фактам під час розгляду справи не є обов`язковою для суду під час розгляду іншої справи.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належних обґрунтувань щодо їх наявності в касаційній скарзі не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 3, 328, 333, 359 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 по справі №528/956/19 за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Брилівське Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Лабенка Олександра Івановича, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Бабич Дар`ї Миколаївни про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В.Тацій,