Рішення

від 09.07.2020 по справі 592/2946/18

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/2946/18

Провадження №2/592/24/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користування приміщенням та штрафних санкцій та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користування приміщенням та штрафних санкції і пені. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між нею та вказаним товариством 01 січня 2017 року було укладено договір №39/17, згідно якого товариству передано в платне використання та розпорядження (крім права відчуження) належне їй та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності приміщення лабораторно-виробничого комплексу, загальною площею 599,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 8.1 вказаного договору встановлено, що користувач сплачує загальну місячну плату в розмірі 3 000 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок власника до 15 числа поточного місяця наступного за розрахунковим; у разі неповної або несвоєчасної оплати щомісячної плати користувач перераховує на користь власника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ; за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань користувач несе відповідальність в розмірі та порядку, визначеним договором та діючим законодавством України. На підставі Акту приймання-передачі майна від 01 січня 2017 року відбулася передача вказаних приміщень в платне користування та розпорядження, разом з тим ТОВ Юридична консалтингова група , порушуючи взяті на себе зобов`язання, не оплатило місячну плату за користування приміщенням за листопад-грудень 2017 року. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ Юридична консалтингова група заборгованість з плати за використання майна в сумі 6 000 грн., пеню за прострочення зобов`язання в сумі 428,63 грн. та 3 відсотки річних в сумі 40,68 грн.

Позиція відповідача за первісним позовом щодо заявлених позовних вимог

21 листопада 2018 року представник позивача за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група Краснонос О.В. подав до суду відзив на первісну позовну заяву, в якому, вказуючи на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , просив залишити їх без задоволення. Обґрунтовував свої вимоги тим, що площі лабораторно-виробничого комплексу між всіма 22 співвласниками не розподілялись, домовленість щодо порядку володіння та користування будівлею відсутня, тому доходи від користування входять до складу спільного майна і мають бути розподілені між всіма співвласниками відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності. Згідно спірного договору ТОВ Юридична консалтингова група зобов`язане сплатити за 2017 рік 36 000 грн., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 33,98% частки лабораторно-виробничого комплексу, тому їх частка доходу від використання спільного майна становить 12 232,80 грн., яка товариством вже була сплачена. (т.1 а.с.238-241)

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом

Також 08 травня 2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 , в якій представник Краснонос О.В. просить визнати частково недійсним пункт 1.1 договору №39/17 від 01 січня 2017 року Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого корпусу, який знаходиться у спільній частковій власності в частині передачі в користування 33,8 кв.м., що становить 1,91% від загальної площі лабораторно-виробничого корпусу; визнати недійсним пункт 1.2 договору та визнати частково недійсним пункт 5.3 вказаного договору, в частині щомісячної оплати в розмірі 196,00 грн. за 33,8 кв.м., що становить 1,91 % загальної площі лабораторно-виробничого корпусу; судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що будівля лабораторно-виробничого корпусу, розташована по АДРЕСА_1 , перебуває у спільній часткові власності 22-х фізичних осіб, частки власників не розподілялись та на місцевості не виділялись; на момент укладення договору ОСОБА_1 на надала нотаріально посвідчений договір між всіма співвласниками про виділ належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часток у натурі, не надала документи, які б підтверджували її право власності на частку в розмірі 1,91%, що відповідає 33,8 кв.м. лабораторно-виробничого корпусу, внаслідок чого ТОВ у 2017 році не користувалося вказаною часткою приміщення і не має сплачувати кошти в сумі 169,00 грн. щомісячної плати. Крім того, спірний договір укладений на збиткових для підприємства умовах внаслідок застосування до керівника Скрипки В.Г. психічного тиску, залякування, погроз та попереджень про виселення підприємства з офісу. Вказав, що на розгляді в Ковпаківському районному суді м. Суми перебуває цивільна справа №592/2946/18 за позовом ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_2 про стягнення 17 196,85 грн. за теплопостачання у січні 2018 року.

18 червня 2018 року представник ТОВ Юридична консалтингова група Краснонос О.В. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою, за змістом якої просить визнати недійсним договір №39/17 від 01 січня 2017 року Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого корпусу, який знаходиться у спільній частковій власності , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група та ОСОБА_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до вимог ст.ст. 203, 125, 237, 230 ЦК України, наявні правові підстави для визнання вказаного договору недійсним, оскільки цей правочин був укладений ТОВ на вкрай невигідних умовах і під впливом тяжких обставин, а саме під загрозою банкротства і під психологічним примусом з боку ОСОБА_1 . Крім того, остання, без отримання згоди всіх співвласників, одноосібно та протизаконно, порушуючи права інших співвласників лабораторно-виробничого корпусу, виділила свою та належну ОСОБА_2 частини і передала їх у користування. (т.1 а.с. 143-148)

Позиція відповідача за зустрічним позовом щодо заявлених позовних вимог

В поданому відзиві на зустрічну позовну заяву позивач за первісним позовом ОСОБА_1 вказує, що договір №39/17 Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого корпусу, який знаходиться в спільній частковій власності укладений у відповідності до вимог діючого законодавства, містить всі істотні умови, на виконання п.3.1 договору всі копії документів щодо власності на майно, відсутності будь-яких обмежень чи обтяжень щодо майна були надані ТОВ Юридична консалтингова група . ОСОБА_1 дійсно є власником 1,91% (33,8 кв.м.) від загальної площі нежитлової будівлі лабораторно-виробничого корпусу по АДРЕСА_1 Суми відповідно до Свідоцтва про спадщину за заповітом від 09 серпня 2016 року, відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щодо ОСОБА_2 , то право власності на 32,07 % (565,5 кв.м.) частки нежилої будівлі лабораторно-виробничого комплексу у нього виникло на підставі рішень зборів власників часток та Конференції підприємств-засновників Сумського міжгосподарського шляхо-будівельного об`єднання Сумиагробуд , а не на підставі договору про виділ частки в натурі з нерухомого спільного майна. Жодного доказу на підтвердження факту введення в оману щодо прав на передане в користування майно, повноважень, представництва, тиску на керівника ТОВ Скрипку В.Г. суду не надано. А тому, ОСОБА_1 просить суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ Юридична консалтингова група в повному обсязі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28 березня 2018 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (т.1 а.с.31).

10 травня 2020 року представник ТОВ Юридична консалтингова група Краснонос О.В. подав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за користуванням приміщенням та штрафних санкцій і пені в порядку спрощеного позовного провадження. (т.1 а.с.68)

Ухвалою суду від 10 травня 2020 року постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 09:30 год. 04 червня 2019 року (т.1 а.с. 96).

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року явку позивача ОСОБА_1 визнано обов`язковою. (т.1 а.с.107)

Ухвалою суду від 06 липня 2018 року прийнято до сумісного розгляду зустрічну позовну заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання договору частково недійсним з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості. (т.1 а.с. 207)

Ухвалою суду від 17 січня 2019 року зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користуванням приміщенням та штрафних санкцій та за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним до вирішення питання про відвід судді Корольової Г.Ю. за заявою директора ТОВ Скрипки В.Г. (т.2 а.с.13)

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 січня 2019 року (провадження №2-ві/592/1/19) відмовлено в задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група Скрипки Віктора Григоровича про відвід судді Корольової Г.Ю. у вказаній справі. (т.2 а.с.15-16)

Ухвалою суду від 29 січня 2019 року провадження у справі поновлено. (т.2 а.с.17)

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користуванням приміщенням та штрафних санкцій та за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним до вирішення питання про відвід судді Корольової Г.Ю. за заявою директора ТОВ Скрипки В.Г. (т.2 а.с.13)

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 квітня 2019 року (провадження №2-ві/592/4/19) відмовлено в задоволенні заяви Красноноса О.В. про відвід судді Корольової Г.Ю. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користування приміщенням та штрафних санкцій і пені та зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору від 01.01.2017.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Юридична консалтингова група про стягнення заборгованості з плати за користуванням приміщенням та штрафних санкцій та за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним до розгляду іншої справи, яка перебуває в провадженні судді Ковпаківського районного суду м. Суми Хитрова Б.В., за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група , ОСОБА_1 про визнання договору недійсним (справа №592/6635/19, провадження №2/592/3039/19). (т.2 а.с.87)

Ухвалою суду від 04 січня 2020 року провадження у даній справі поновлено. (т.2 а.с.88)

В судове засідання 09 липня 2020 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Представник позивача за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група Краснонос О.В. в судове засідання також не з`явився, про день, час і місце розгляду повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив, що 01 січня 207 року між ОСОБА_1 , яка діяла в своїх інтересах і інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21 липня 2016 року, та ТОВ Юридична консалтингова група укладено договір №39/17 Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого комплексу, який знаходиться у спільній частковій власності (т.1 а.с.6-12, 53-59).

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 передала, а ТОВ Юридична консалтингова група прийняло в платне користування та розпорядження (крім права на відчуження) 599,3 кв.м., що складає 33,98% від загальної площі, лабораторно-виробничого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Умовами пункту 1.2. договору визначено, що частка, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 599,3 кв.м., що відповідає 33,98% загальної площі лабораторно-виробничого корпусу за вказаною адресою. Приміщення зазначені у поверховому плані номерами відповідно до Додатку № 1 даного договору і розташовані на: цокольному поверсі: № 11 , площею 6,5 кв м., №12 площею 42,7 кв м., № 4 площею 15,4 кв м, №5 площею 64,6 кв м., загальною площею 129,2 кв м; першому поверсі: № 9, 10, 12, 19 частковою підсумковою площею загального користування 44,1 кв.м, №13 площею 31,4 кв.м, №14 площею 4,6 кв.м, №15 площею 11,0 кв.м, №16 площею 16,0 кв.м, №17 площею 21,8 кв.м, №18 площею 11,0 кв.м., загальною площею 139,9 кв.м; другому поверху: № 2 площею 63,9 кв.м, № 3 площею 4,4 кв.м, № 4 площею 4,3 кв.м, №5 площею 1,4 кв.м, № 6 площею 1,4 кв.м, № 7 площею 1,2 кв.м, №8 площею 2,9 кв.м, №9 площею 5,3 кв.м, №10 площею 9,0 кв.м, №11 площею 29,6 кв.м, №12 площею 19,2 кв.м, №13 площею 15,5 кв.м, №14 площею 14,8 кв.м, №15 площею 1,1 кв.м, №16 площею 5,3 кв.м, №17 площею 13,6 кв.м, №18 площею 9,5 кв.м, №19 площею 16,4 кв.м, № 20 площею 21,9 кв.м, № 21 площею 22,8 кв.м, № 22 площею 23,0 кв.м, № 23 площею 23,0 кв.м, № 24 площею 20,7 кв.м, загальною площею 330,2 кв.м, а загалом 599,3 кв.м.

Відповідно до пункту 5.1 договору, користувач сплачує за використовування майном, отриманим в платне користування від власника, на користь власника загальну місячну плату шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок власника, зазначений в даному договорі в розділі 1.1 Юридичні адреси та банківські реквізити сторін до 15 числа поточного місяця наступного за розрахунковим.

Умовами пункту 5.3 договору визначено, що розмір місячної плати за використовування майном за цим договором, за згодою сторін, визначається в національній валюті України, (за один повний календарний місяць користування майном) і становить суму три тисячі гривень за відрахуванням ПДФО та ВП.

Відповідно до пункту 5.2 договору, у разі неповної або несвоєчасної оплати загальної місячної плати за використовування майна користувач також перераховує на користь власника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 9.1 визначений строк дії договору - з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Згідно акту приймання - передачі від 01 січня 2017 року вказані вище приміщення лабораторно-виробничого комплексу, загальною площею 599,3 кв.м., власник передав, а користувач прийняв в платне використання та розпорядження (т.1 а.с.12).

28 лютого 2018 року позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача претензію за договором Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого комплексу, який знаходиться у спільній частковій власності щодо повернення боргу в сумі 6 302,68 грн., з яких 6 000 плата за використання майном за листопад і грудень 2017 року, 187,06 грн - пеня з 15 грудня по 28 лютого 2018 року, 115,62 грн. - пеня з 15 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року (т.1 а.с.13)

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом - ТОВ Юридична консалтингова група не здійснило оплату за листопад-грудень 2017 року, передбачену договором №39/17, за користування 599,3 кв.м. лабораторно-виробничого комплексу. Протилежне представником відповідача за первісним позовом не заперечувалось.

Отже, у відповідача за первісним позовом ТОВ Юридична консалтингова група утворилась заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 з плати за використання майном за вказаним договором, яка в загальному розмір становить 6 469,31 грн. та складається з 6 000 грн. - основного боргу оплати за 2 місяці користування майном, 428,63 грн. - пені за прострочення зобов`язання та 40,68 грн. - 3% річних.

Тому, позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про стягнення вказаної заборгованості з плати за користування приміщення та штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Щодо вирішення зустрічного позову, суд звертає увагу на таке.

Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачений перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Доводи представника позивача за зустрічним позовом щодо відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідача ОСОБА_1 по розпорядженню майном, яке є предметом спірного договору, спростовуються тим, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить частка у розмірі 33,8 кв.м., що складає 1,91% від загальної площі лабораторно-виробничого корпусу, яку вона успадкувала після померлої співвласниці ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 серпня 2016 року №2-2156 (0,28%) та №2-2158 (1,63%); ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить частка в розмірі 656,5 кв.м., що складає 32,07% від загальної площі лабораторно-виробничого комплексу. Згідно посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу довіреності від 21 липня 2016 року, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися та користуватися належним йому нерухомим майном - нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Укладаючи спірний договір, ОСОБА_1 діяла в своїх інтересах та в інтересах свого довірителя ОСОБА_2 , та передала ТОВ Юридична консалтингова група в користування належні їм на праві спільної часткової власності частки, що складає 599,3 кв.м., та становить 33,98% від загальної площі лабораторно-виробничого комплексу.

Доводи представника позивача за зустрічним позовом про вчинення правочину ТОВ Юридична консалтингова група під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах, суд не може прийняти до уваги та оцінює їх критично, оскільки всупереч вимогам статей 76-84 ЦПК України, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту застосування психічного тиску, залякування, погроз та попереджень про виселення підприємства з офісу з боку ОСОБА_1 до керівника Скрипки В.Г. з метою укладення спірного договору. Зазначений в договорі розмір загальної місячної плати за користування майном в 3 000 грн. визначений за згодою сторін, справно сплачений товариством за 10 з 12 місяців користування частиною приміщення лабораторно-виробничого комплексу, а відсутність достатньої фінансової можливості у товариства сплачувати орендні платежі через наявну заборгованість перед ТОВ Сумитпелоенерго жодним чином не нівелює визначений ч.1 ст.526 ЦК України обов`язок виконувати належним чином взяті на себе зобов`язання.

Також суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача за зустрічним позовом щодо недійсності спірного договору у зв`язку з передачею ОСОБА_1 у користування ТОВ Юридична консалтингова група своєї та належної ОСОБА_2 часток лабораторно-виробничого комплексу без отримання згоди інших співвласників цього приміщення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що співвласниками будівлі лабораторно-виробничого комплексу, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 1763,3 кв.м., є 22 фізичні особи. Як зазначалось вище, згідно договору №39/17 Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого комплексу, який знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1 , передала в платне користування товариству належні їй та ОСОБА_2 частки лабораторно-виробничого комплексу, а саме 599,3 кв.м.

В разі порушення права інших співвласників будівлі на отримання плати за користуванням належним їм на праві спільної часткової власності майном, враховуючи, що на думку представника позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_1 без отримання їх згоди, одноосібно та протизаконно виділила свою та належну ОСОБА_2 частини і передала їх у користування, вони не позбавлені можливості звернутися з позовом про стягнення плати за використання майна пропорційно до їх часток як співвласників вказаного нерухомого майна, оскільки визнання недійсним оспорюваного договору, строк дії якого на час розгляду справи закінчився, не є належним способом захисту порушеного права.

Аналогічної позиції дотримується і Сумський апеляційний суд, постановою якого від 12 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ Юридична консалтингова група , ОСОБА_1 про визнання договору №39/17 Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого комплексу, який знаходиться у спільній частковій власності . (т.2 а.с. 92-95)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ТОВ Юридична консалтингова група до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №39/17 Про порядок та умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого комплексу, який знаходиться у спільній частковій власності є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група на користь позивача за первісним позовом -відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 704,80 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ Юридична консалтингова група задоволенню не підлягають, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на вказаного позивача.

Керуючись ст.ст.2,13,81,141,259-265,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за користування приміщенням та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група на користь ОСОБА_1 заборгованість з плати за використання майна за Договором №39/17 від 01.01.2017 року про порядок і умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого корпусу, який знаходиться у спільній частковій власності у сумі 6000 грн. 00 коп., пені за прострочення зобов`язання в сумі 428 грн. 63 коп. та 3% річних в сумі 40 грн. 68 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група про визнання недійсним Договір №39/17 від 01.01.2017 року про порядок і умови використання та розпорядження частиною приміщень лабораторно-виробничого корпусу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група та ОСОБА_1 - відмовити за необгрунтованістю.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична консалтингова група , м.Суми, вул.Білопільський шлях, 24, код ЄДРПОУ 37785758.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Г.Ю. Корольова