Рішення

від 20.07.2020 по справі 766/7445/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/7445/19

н/п 2/766/4374/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20.07.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Єпішина Ю.М. розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 у справі за позовом адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2020 року частково задоволено позов адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Представник відповідача адвокат Заверюха К.О. звернувся із заявою про стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати у розмірі 7000,00 грн., оскільки при розгляді справи не було вирішено питання щодо судових витрат, які поніс відповідач, у зв`язку з розглядом справи.

Сторони та інші учасники справи в судове засідання не викликалися, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2020 року частково задоволено позов адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Стягнуто з ОСББ Сенявіна 26 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 26212 грн. 50 коп., що визначена без вирахування податків, обов`язкових внесків і платежів, що підлягають відрахуванню та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп. В частині інших вимог відмовлено.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частина 2 ст. 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 26 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах Двойних проти України (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, East/West Alliance Limited проти України (пункт 268) від 23 січня 2014 року, Баришевський проти України (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу. А саме зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, надано договір про надання правничої допомоги від 15.11.2019 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2019 року.

Представником відповідача не надано суду жодних належних доказів, на підтвердження понесених витрат у вказаному в заяві розмірі, документів, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд не вбачає правових підстав для задоволення цих вимог.

Керуючись ст. ст.1 ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 270, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом адвоката Іванова Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 , про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яким в задоволені заяви адвоката Заверюхи Костянтина Олександровича, який діє в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сенявіна 26 про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М.Єпішин