Рішення

від 15.07.2020 по справі 709/693/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/693/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

за участі секретаря - Дем`яненко Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_3 вказує, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 1999 року. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2019 року шлюб розірвано. В період шлюбу відповідно до договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року придбано жилий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 0,2532 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Дане майно зареєстроване за відповідачем. Позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вищезаначеного майна, а також припинити право спільної сумісної власності сторін як подружжя на вказаний будинок та земельну ділянку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Зазначив, щодійсно вказане майно придбане сторонами спільно в період шлюбу. Проте просив не стягувати з відповідача судові витрати, оскільки позивачем не вжито заходів врегулювання спору до подачі позову до суду. Позивач не заперечував здійснити поділ майна в добровільному порядку.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами 18 вересня 1999 року було укладено шлюб, який рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2019 року розірвано.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 жовтня 2014 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14 лютого 2020 року № 200364701, власником житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки площею 0,2532 га, кадастровий номер 7125186800:01:000:0402, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 (а.с. 14-18).

Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що спірна земельна ділянка та житловий будинок з надвірними спорудами були придбані сторонами в період шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і норма ст. 368 ЦК України.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до роз`яснень викладених в абз. 1 п. 22, абз. 1 п. 23, абз. 1 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, надавши оцінку заявленим позовним вимогам, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що представник відповідача визнав позов, а спірний житловий будинок та земельна ділянка, яка знаходиться під ним, було придбано під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, суд вважає, що в порядку поділу спільного майна подружжя необхідно визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та 1/2 частину земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 . Іншу 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та 1/2 частину земельної ділянки залишити у власності відповідача.

Відповідно ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та поділу майна подружжя.

При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази перейменування в с. Москаленки Чорнобаївського району вулиці Петровського на вулицю Соборна, що впливає на адресу місцезнаходження спірного майна. А тому суд вважає, що спірне нерухоме майно знаходиться в АДРЕСА_1 , як вказано у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) гривень судового збору.

Заперечення представника відповідача з цього приводу суд до уваги не приймає, оскільки вони не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2532 га, кадастровий номер 7125186800:01:000:0402, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності сторін як подружжя на вказані будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Кваша