Рішення

від 02.07.2020 по справі 759/377/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/377/20

пр. № 2/759/2627/20

02 липня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

з участю секретаря - Кушнірчук А.Р.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Клавдіївська - 40-А про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Клавдіївська - 40-А про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири та осив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, суму в розмірі 30504 грн. 70 коп., витрати за проведення оцінки в сумі 4000,00 грн., на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Як вказує позивач, у період з 4 на 5 грудня 2018 р. позивач виявив залиття з даху будинку АДРЕСА_2 належної йому квартири, про залиття негайно повідомив голову ОСББ ОСОБА_2 , однак остання ухилилась від участі в складанні акту по залиття квартири, тому 06.12.2018 р. він вимушений був звернутись з проханням до мешканців сусідніх квартир ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з приводу складання акту претензії, який після складання 09.12.2018 р. було направлено голові ОСББ, яка відмовилася від підписання вказаного акту, та ухилилась від вжиття заходів щодо усунення причин залиття квартири позивача, внаслідок чого 30 січня 2019 р. повторно відбулося залиття з покрівлі будинку АДРЕСА_2 квартири позивача, про що він невідкладно проінформував гоову ОСББ ОСОБА_2 , однак остання і в даному випадку ухилилась від від отримання повідомлення про складання акту щодо залиття квартири позивача. 01.10.2019 р. за зверненням позивача судовим експертом Свиридою О.М. було укладено договір №42/19 на виконання робіт з проведення експертного будівельно-технічного дослідження щодо розміру завданих залиттям збитків та на виконання вказаного договору складен висновок відопвідно до якого вартість збитків завданих позивачу склала суму в розмірі 30504 грн. 70 коп., а вартість за послуги експерта - 4000,00 грн. Позивач вказує, що відповідальним за затоплення є відповідач, а відтак матеріальна шкода та вартість за послуги експерта має бути стягнута, з останнього, на його користь. Крім того, позивач вказує, що йому було завдано моральної шкоди, що проявилася у порушенні нормального ритму життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним. Відчуття постійного дискомфорту, всі ті незручності, які змушені були терпіти позивач та члени його сім`ї, суттєво похитнули його нервову систему, а тому позивач просить також стягнути із відповідача на його користь моральну шкоду, яка ним оцінена в 3000,00 грн. Позивач вказує, що вживав заходів досудового врегулювання спору, звернувшись до відповідача із відповідною заявою, однак, остання, була залишена без відповіді, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.02.2020 р. відповідачем надано відзив щодо заявлених позовних вимог, відповідно до якого, просить в задоволенні заявлених вимог відмовити вказуючи на те, що факти залиття зафіксовано не у встановленому законом порядку, квартиа позивача потерпала і від залить які мали місце в 2017 р., наголошувала на тому, що позиач є систематичним неплатиком внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.03.2020 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на підстави, які викладені у відзиві на позов, а також вважаючи, що вини відповідача у завданні позивачу матеріальної шкоди немає, та стороною позивача не доведено протиправність поведінки відповідача, що виключає відповідальність за завдану шкоду.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

За змістом зазначених норм, саме власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Правовідносини між сторонами є деліктними, оскільки, виникли у зв`язку із спричиненням шкоди, а тому регулюються Главою 82 ЦК України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Пленум Верховного Суду України у абз. 1 п. 2 постанови Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, із змісту наведених норм права випливає, що для застосування вимог ст. 1166 ЦК України суд повинен встановити наявність певних обставин, а саме - якими саме неправомірними діями відповідача було заподіяно шкоду позивачу і чи є між цими діями та шкодою безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.

Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги - факт завдання шкоди (збитків) відповідачем та обґрунтувати її розмір. Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування норм права, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 03 грудня 2014 року N 6-183цс14.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло. ( а.с. 18).

Згідно до технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною, знаходиться на десятому поверсі десятиповерхового будинку АДРЕСА_2 ( а.с. 21-23).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-техінчного дослідження від 15.10.2019 р. № 42/19 ( а.с. 52-75) встановлено, що :

1.пошкодження опорядження АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок залиття описані в дослідницькій частині висновку та зображені на фотознімках в додатку №1до висновку,

2.Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є потрапляння води через покрівлю будинку, яка на час залиття не виконувала свою проектну функцію із захисту будинку від проникнення в нього атмосферних опадів,

3.Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_1 , що виникли внаслідок залиття скадає 30504 грн. 70 коп.

Відповідно до акту приймання-передачі житового будинку в експлуатацію від 10.12.2013 р. будинок АДРЕСА_2 прийнято в експлуатацію ТОВ Гарант Інвест ( а.с. 88, )та відповідно до листа ТОВ Гарант Інвест вказаний житловий будинок передано з баланса в управілння ОСББ Клавдіївська 40-А ( а.с. 89- 93).

статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Стаття 13 Закону України Про житлово - комунальні послуги , визначає, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та поточний ремонт.

Крім того, Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Правилами передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2018 р. мешканцями будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 складено акт претензію про ненадання послуги відповідно до якого, встановлено, що в період з 04.12. по 05.12.2018 р. відбулося протікання даху будинку в частині що розтащована над квартирою позивача ( а.с. 28).

Вказаний акт було направлено на адресу голови ОСББ ( а.с. 29,30).

Суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджено те, що на відповідача, як виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_2 покладено обов`язок по утриманню в належному технічному стані зазначеного будинку, здійснення технічного обслуговування і ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій в межах зазначених чинним законодавством меж відгалуження (зон відповідальності).

За змістом статті 21 цього Закону, яка визначає права і обов`язки виконавця, як учасника відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. (пункт 2, 7 частини 2).

Отже, вказаними нормами матеріального права встановлений обов`язок відповідача утримувати будинок в належному та такому, що відповідає стандартам та нормативам, стані.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріалами справи доведена вина відповідача у залитті квартири, власником якої є позивач, а наведені стороною відповідача заперечення та доводи проти вимог позивача, на думку суду, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, та не підтверджені належними та достатніми доказами.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-техінчного дослідження від 15.10.2019 р. № 42/19 ( а.с. 52-75) встановлено, що :

1.пошкодження опорядження АДРЕСА_1 , які виникли внаслідок залиття описані в дослідницькій частині висновку та зображені на фотознімках в додатку №1до висновку,

2.Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є потрапляння води через покрівлю будинку, яка на час залиття не виконувала свою проектну функцію із захисту будинку від проникнення в нього атмосферних опадів,

3.Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_1 , що виникли внаслідок залиття скадає 30504 грн. 70 коп.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід вказати на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи розмір завданої позивачу шкоди не спростований, як і не спростовано обґрунтування позивача щодо наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в ході розгляд справи знайшов підтвердження факт завдання позивачу матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири, а відтак позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 30504,70 грн. та стягнення вартості за послуги з проведення оцінки в сумі 4000,00 грн. є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач вказував на те, що йому завдано моральної шкоди, що проявилася у порушенні нормального ритму життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним. Відчуття постійного дискомфорту, всі ті незручності, які змушені були терпіти позивач та члени його сім`ї, суттєво похитнули його нервову систему, крім того, як вбачається з матеріалів справи головою ОСББ розміщеного оголошення про довгострокове відключення ліфтів в якому вказано на те, що оскільки позивачем заявлено вимоги щодо відшкодування вказаної шкоди, а коштів на відшкодування в ОСББ не передбачено то з метою відшукання та економії коштів в будинку буде довготривале відключення ліфтів, освітлення коридорів, а тому у нього - позивача погіршились відносини з сусідами.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги характер завданої шкоди, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках, та те, що відповідач добровільно не відшкодував завдані збитки, пов`язані із залиттям квартири, суд вважає, що позивачу були заподіяні моральні страждання, та виходячи із вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім і необхідним стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000,00 грн.,задовольнивши заявлені позовні вимоги повністю..

В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір сплачений позивачем за позовну вимогу майнового характеру, яка задоволена судом, в сумі 840,80 грн. слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 76-81, 141, 258-260, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 23, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Клавдіївська - 40-А про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Клавдіївська - 40-А на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, суму в розмірі 30504 грн. 70 коп., витрати за проведення оцінки в сумі 4000,00 грн., на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 60 коп., а всього в розмірі 38345 ( тридцять вісім тисяч триста сорок п`ять) грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур.м.Києва, зареєстр. АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1

відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Клавдіївська - 40-А , місце знаходження : м.Київ вул.Клавдіївська буд. 40-А, код ЄДРПОУ 40956961.

Суддя : І.В.П`ятничук