Постанова

від 20.07.2020 по справі 916/3832/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3832/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін:

Від Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля" - Колісник Б.О., ордер серія СЕ № 1009275, від 17.07.20;

Від Акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля"

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2020

у справі №916/3832/19

за позовом Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля"

до Акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця"

про стягнення 360 953,67 грн.,

(суддя першої інстанції: Петров В.С . , дата та місце ухвалення рішення: 12.05.2020, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

В грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (ПрАТ ПК Поділля ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (далі - АТ Українська залізниця ) про стягнення суми вартості нестачі вугілля в розмірі 360953,67 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на нездійснення відповідачем, як перевізником, доставки вантажу залізницею в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачу завдано збитки, які відповідно до п. 113 Статуту залізниць України підлягають відшкодуванню відповідачем.

Позивач стверджує, що вартість недостачі, виявленої у вагонах з урахуванням норми природної втрати, складає 360953,67 грн. (78128,5 кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 4620,00 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ)).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 по даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на наявні матеріали справи, господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що залежать саме від залізниці.

Разом з тим, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що в матеріалах справи відсутній договір транспортного експедирування, укладений між вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу. Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2018 у справі №910/963/17, позивачем у даній справі не доведено належними доказами дійсної вартості втраченого вантажу, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем вартості нестачі вантажу у заявленому позивачем розмірі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ ПК Поділля звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області по даній справі скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивач не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та зазначає, що при розгляді справи судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Апелянт зазначає, що відправником, насамперед, є вантажовласник товару (вантажу), який при передачі прав власності на товар складає документи, які підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу та інші відомості про товар (вантаж). Заявник апеляційної скарги звертає увагу на п.4.4. Договору, в якому визначено, що фактична вартість вугілля, що відвантажується, вказується у рахунках, які надаються постачальником.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній визнає обставини справи - факт недостачі вантажу (втрата вантажу залізницею під час перевезення), вину перевізника, вартість вантажу, при цьому навіть здійснює контррозрахунок завданих збитків. Таким чином, відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджувався лише із застосуванням норми природної втрати - 1% чи 2%.

Апелянт зазначає, що вартість недостачі, виявленої у вагонах та підтвердженої комерційними актами, з урахуванням норми природної втрати складає 360953,67 грн.

Крім того, позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність рівня вологи у вугіллі, що перевозилося відповідачем, але не свідчить про знаходження даного вугілля у вологому стані та спростовує доводи відповідача про необхідність застосування норми втрати на рівні 2%.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ „ПК „Поділля" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 у справі №916/3832/19, призначено розгляд справи №916/3832/19 за апеляційною скаргою ПрАТ „ПК „Поділля" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 на: 20.07.2020 року о 10-00 год.

25.06.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме - копїї завіреної податкової накладної №102 від 30.06.2019.

Розглянувши клопотання апелянта про долучення додаткових документів до матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Надані апелянтом додаткові докази не були предметом розгляду у суді першої інстанції, в клопотанні про долученні додаткових доказів не зазначено обставин неможливості їх подання до суду першої інстанції, що виключає можливість прийняття їх судом апеляційної інстанції у порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів зазначає, що залучення відповідних документів до матеріалів справи матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

За таких обставин, долучені апелянтом до відповідного клопотання докази в розумінні ст. 269 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не приймаються та повертаються заявнику.

Відповідач не свористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 20.07.2020 представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" (покупець) та ТОВ "Д.Трейдінг" (постачальник) було укладено договір постачання № 1-1-2019/018 від 07.03.2019.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, надалі "вугілля?, за марочним складом, ціною та в кількості, наведеним у відповідних специфікаціях до цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору №1-1-2019/018 від 07.03.2019 року об`єми та строки (періоди) постачання вугілля узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору №1-1-2019/018 від 07.03.2019 за взаємної домовленості сторін впродовж виконання цього договору можуть бути змінені конкретні дані (марочний склад, ціна, кількість, умови та строки постачання) вугілля, внесені до положень цього договору та/або у специфікаціях до нього. Така зміна повинна бути оформлена у вигляді додаткової угоди та/або специфікації до цього договору та/або специфікації, підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками. Після чого така додаткова угода та/або специфікація набуває чинності і стає невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.4 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 сторони передбачили, що при постачанні приймається відхилення від узгодженої у відповідній специфікації до цього договору кількості вугілля, належного до постачання, у межах (+/-) 5,0 % (п`яти відсотків).

За положеннями п. 2.1 договору №1-1-2019/018 від 07.03.2019 року вугілля, вказане у специфікації до цього договору, постачається на умовах поставки СРТ (Інкотермс 2000): до станції "Княжево? Одеська залізниця, код станції - 407709, код покупця - 2920 ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля", якщо умови поставки не будуть змінені відповідною додатковою угодою до цього договору.

В п. 2.2 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 визначено, що датою доставки (передачі) вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення, на залізничній накладній, яка засвідчує про приймання вантажу до перевезення.

Сторони обумовлюють, що право власності на вугілля, а також усі ризики втрати або пошкодження вугілля (його частини), яке постачається за цим договором, переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини).

Умовами п. 2.3 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 визначено, що вугілля постачається партіями, залізничним транспортом у справних полувагонах навалом. Мінімальна партія відвантаження - 1 (один) полувагон.

Згідно з п. 2.4 договору №1-1-2019/018 від 07.03.2019 на кожну партію вугілля протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи: залізничні накладні - копія, засвідчена печаткою вантажовідправника - один примірник; посвідчення якості - оригінал один примірник; рахунок-фактуру - один примірник; акт приймання-передачі вугілля із зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, вагонів - два примірники.

Відповідно до п. 2.5 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 покупець зобов`язується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання актів приймання-передачі вугілля (партії вугілля) передати підписані та належним чином оформлені зі сторони покупця акти приймання-передачі постачальнику.

Пунктом 3.1 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 сторони передбачили, що ціна (базова договірна ціна) вугілля встановлена на базисних умовах постачання, передбачених цим договором, та зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

За положеннями п. 3.2 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 фактична договірна ціна вугілля, яке постачається за цим договором, буде розрахована за фактом приймання вугілля з урахуванням положень цього договору.

В п. 4.4 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 визначено, що фактична вартість вугілля, що відвантажується, вказується у рахунках, які надаються постачальником у відповідності до п. 2.4 цього договору.

Умовами п. 6.1 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 погоджено, що приймання кожної партії вугілля за кількістю та якістю проводиться вантажоодержувачем: за кількістю - на підставі даних, наведених у залізничній накладній; за якістю - згідно якості, наведеної у посвідченні (сертифікаті) якості, наданим виробником.

Згідно з п. 10.2 договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 останній набуває чинності з моменту (дати) його підписання обома сторонами (дати початку строку дії договору). Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх обов`язків, обумовлених цим договором, датою припинення строку дії договору є 28.02.2022, а у разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх обов`язків щодо цього договору, датою припинення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (у відповідності з умовами даного договору) усіх прийнятих на себе за договором зобов`язань. Строк дії цього договору визначається як проміжок часу з дати початку строку дії договору до дати припинення строку дії договору.

31.05.2019 між ПрАТ "ПК "Поділля" (покупець) та ТОВ "Д.Трейдінг" (постачальник) була складена специфікація №831307 до договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019, в якій сторони обумовили вартість вугілля, що підлягає поставці (передачі) замовником у відповідності з умовами даного договору, яка складає 9240000,00 грн.

Пунктом 3 вказаної специфікації сторони визначили вантажоодержувача - ПрАТ "ПК "Поділля", адреса: 24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. Ю.Тютюнника, 74А, код вантажоодержувача: 2920. Станція призначення вантажоодержувача: залізнична станція "Княжево?, код 407709. Також в п. 5 вказаної специфікації сторони вказали реквізити вантажовідправника: ТОВ "ЦЗФ "Курахівська?, адреса: 85621, Донецька область, Мар`їнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1А, код вантажовідправника: 1571. Станція вантажовідправника: залізнична станція "Курахівка?, код 481209. В п. 6 специфікації 831307 від 31.05.2019 р. сторонами договору було додатково погоджено, що поставка вугілля по цій специфікації здійснюється на умовах "СРТ, залізнична станція призначення? згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС? в редакції 2000 р.

26.06.2019 між ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" (покупець) та ТОВ "Д.Трейдінг" (постачальник) було укладено додаткову угоду до договору № 1-1-2019/018 від 07.03.2019, згідно якої сторони внесли зміни до п. 1 специфікації № 831307 від 31.05.2019 щодо марки та вартості вугілля.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 1-1-2019/018 від 07.03.2019 ТОВ "ЦЗФ "Курахівська? як вантажовідправником було передано відповідачу (перевізнику) для перевезення вантаж - вугілля кам`яне марки Г насипом газовий у залізничних вагонах на адресу одержувача - ПрАТ "ПК "Поділля", що оформлено залізничними накладними №50232750, №50185388, №50171719 (залізнична накладна 47119821), №50232818, №50217413, №50259704, №50217538, №50259753, №50245695, №50292929, №50292853, №50245679, №50308543, №50422971, №50422971, №50438357, №50438258, №50478130.

При цьому в матеріалах справи містяться рахунки-фактури №0806-1 від 08.06.2019 на суму 798336,00 грн., №0906-1 від 09.06.2019 на суму 246246,00 грн., №1106-2 від 11.06.2019 на суму 515130,00 грн., №1206-11 від 12.06.2019 на суму 1384152,00 грн., №1306-8 від 13.06.2019 на суму 508200,00 грн., №1406-7 від 14.06.2019 на суму 741048,00 грн., №17061 від 17.06.2019 на суму 521136,00 грн., №1806-1 від 18.06.2019 на суму 981288,00 грн., №2606-6 від 26.06.2019 на суму 503580,00 грн., №2706-8 від 27.06.2019 на суму 1272683,00 грн., №3006-1 від 30.06.2019 на суму 740124,00 грн., в яких зазначено, що постачальником є ТОВ "Д.Трейдінг", платник - ПрАТ "ПК "Поділля", вантажовідправник - ТОВ "ЦЗФ "Курахівська?, вантажоодержувач - ПрАТ "ПК "Поділля".

Як свідчать матеріали справи, під час перевезення залізницею були складені комерційні акти згідно ст. 129 Статуту залізниць України, зокрема:

-комерційний акт № 407709/6 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача у вагоні №67657767 за залізничною накладною 50232750 відправлено вантаж масою 64300 кг, в документі зазначено: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23800 кг, нетто 64300 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 80900 кг, тара 23800 кг, нетто 57100 кг, що менше проти документа на 7200 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Навантаження на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/2 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною 50232750 було здійснено відправлення вагону № 66231903 з масою вантажу 58800 кг. При цьому по вагону №66231903 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23800кг, нетто 58800 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 77900 кг, тара 23800 кг, нетто 54100 кг, що менше проти документа на 4700 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Поверхня вантажу вище бортів на 20 см, маркування рівномірне. Над 5-6 люками в наявності виїмка 300 см х 100 см х 30 см, маркування порушене. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/7 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною 50232750 було здійснено відправлення вагону №65489569 з масою вантажу 61000 кг. При цьому по вагону №65489569 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23800 кг, нетто 61000 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 79600 кг, тара 23800 кг, нетто 55800 кг, що менше проти документа на 5200 кг. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Навантаження на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/1 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною 50232750 було здійснено відправлення вагону №60365582 з масою вантажу 52800 кг. При цьому по вагону № 60365582 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23300 кг, нетто 52800 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 № 3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 70900 кг, тара 23300 кг, нетто 47600 кг, що менше проти документа на 5200 кг. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Навантаження на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/3 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50185388 було здійснено відправлення вагону №67353987 з масою вантажу 53300 кг. При цьому по вагону № 67353987 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23100 кг, нетто 53300 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019), виявилось брутто 74550 кг, тара 23100 кг, нетто 51450 кг, що менше проти документа на 1850 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Поверхня вантажу вище бортів на 20 см зі скосами до бортів, маркування вапняним розчином, в наявності виїмки: над 1-им люком справа 100 см х 100 см х 20 см, над 4-им люком справа 60 см х 60 см х 30 см, над 7-им люком справа 150 см х 150 см х 20 см. Маркування в місцях виїмок відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/4 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50171719 (залізнична накладна 47119821) було здійснено відправлення вагону №61856472 з масою вантажу 55600 кг. При цьому по вагону № 61856472 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22900 кг, нетто 55600 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019 р.) виявилось брутто 71800 кг, тара 22900 кг, нетто 48900 кг, що менше проти документа на 6700 кг, зважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж якого не вистачає у вагоні поміститися міг. Навантажено вище рівня, маркування рівномірне. В наявності виїмки: над 1-им люком 130 см х на ширину вагона х 20 см, над 6-7-ми люками 300 см х на ширину вагона х 20 см, маркування у виїмках порушене. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №407709/5 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50232818 було здійснено відправлення вагону №65292047 з масою вантажу 62700 кг. При цьому по вагону № 65292047 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23900 кг, нетто 62700 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 81600 кг, тара 23900 кг, нетто 57700 кг, що менше проти документа на 5000 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Навантажено на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/5 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50217413 було здійснено відправлення вагону № 65943326 з масою вантажу 61400 кг. При цьому по вагону №65943326 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23800 кг, нетто 61400 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 79800 кг, тара 23800 кг, нетто 56000 кг, що менше проти документа на 5400 кг, переважування проводилось двічі, при повторному переважуванні вказану вагу підтверджено, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично порушено маркування над 1-2 люками виїмка довжина 300 см на ширину вагона, глибина 40 см. Решта вантажу у вагоні навантажено на рівні бортів маркування не чітке. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/6 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50259704 було здійснено відправлення вагону № 60254703 з масою вантажу 54800 кг. При цьому по вагону № 60254703 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23300 кг, нетто 54800 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019), виявилось брутто 73450 кг, тара 23300 кг, нетто 50150 кг, що менше проти документа на 4650 кг, переважування проводилось двічі, при повторному переважуванні вказану вагу підтверджено. Вантаж якого не вистачає у вагоні поміститися міг. Фактично виявилось навантаження нерівномірне, нижче бортів 10 см. Маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/7 від 22.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50217538 було здійснено відправлення вагону № 67852061 з масою вантажу 50100 кг. При цьому по вагону №67852061 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22800 кг, нетто 50100 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 67200 кг, тара 22800 кг, нетто 44400 кг, що менше проти документа на 5700 кг, переважування проводилось двічі, при повторному переважуванні вказану вагу підтверджено, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично переривається маркування над 1-2 люкам, далі маркування відсутнє. Вантаж розташований нижче бортів 30 см. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/8 від 22.06.2019 р., з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50259753 було здійснено відправлення вагону №67853606 з масою вантажу 57700 кг. При цьому по вагону № 67853606 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 21800 кг, нетто 57700 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 74950 кг, тара 21800 кг, нетто 53150 кг, що менше проти документа на 4550 кг, переважування проводилось двічі, при повторному переважуванні вказану вагу підтверджено, вантаж якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично порушено маркування над 3, 4, 5, 6, 7 люками. Вантаж розміщений рівномірно нижче бортів на 10 см. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/9 від 28.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50245695 було здійснено відправлення вагону № 66567587 з масою вантажу 54000 кг. При цьому по вагону №66567587 зазначено в документі вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22200 кг, нетто 54000 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 72450 кг, тара 22200 кг, нетто 54000 кг, що менше проти документа на 3750 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. В наявності виїмки над 3-7 люками розмірами: довжина 800 см, ширина 250 см, висота 50 см, маркування у виїмках відсутнє. Вагон бездверний, люка закриті, просипання вантажу не має. Вагон технічно справний;

-комерційний акт №408504/10 від 28.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50292929 було здійснено відправлення вагону № 66628587 з масою вантажу 51500 кг. При цьому по вагону №66628587 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22200 кг, нетто 51500 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019), виявилось брутто 68300 кг, тара 22200 кг, нетто 46100 кг, що менше проти документа на 5400 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Фактично навантаження на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/11 від 28.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50292853 було здійснено відправлення вагону №65384273 з масою вантажу 61300 кг. При цьому по вагону № 65384273 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, навантаження вище бортів, вага брутто не вказана, тара 24500 кг, нетто 61300 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019), виявилось брутто 81050 кг, тара 24500 кг, нетто 56550 кг, що менше проти документа на 4750 кг, переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. В наявності виїмки над 1-7 люками справа переривається маркування, мають місце виїмки розмірами: довжина 1050 см, ширина 150 см, висота 30 см. Вагон бездверний. Люки вагона закриті, просипання вантажу не має, вагон технічно справний;

-комерційний акт № 408504/12 від 28.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50245679 було здійснено відправлення вагону № 66560129 з масою вантажу 56000 кг. При цьому по вагону № 66560129 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22200 кг, нетто 56000 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 № 3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 74350 кг, нетто 52150 кг, що менше проти документа на 3850 кг, переважування проводилось двічі, недостачу підтверджено, вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично навантаження на рівні бортів, маркування відсутнє. Вагон технічно справний. Просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт № 408504/13 від 28.06.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною №50308543 було здійснено відправлення вагону № 67383455 з масою вантажу 53000 кг. При цьому по вагону № 67383455 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 21800 кг, нетто 53000 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 № 3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 71850 кг, тара 21800 кг, нетто 50050 кг, що менше проти документа на 2950 кг, зважування проводилось двічі, недостача підтвердилась, вантаж, якого не вистачало, у вагоні поміститися міг. Навантаження вище та нижче бортів на 10 см, над 7 люком справа виїмка довжина 120 см, ширина 80 см, висота 20 см, над 6-7 люками злів виїмка довжиною на 300 см, ширина 100 см, висота 20 см, маркування у виїмках відсутнє. Вагон технічно справний. Люки вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт № 408504/17 від 05.07.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50422971 було здійснено відправлення вагону №61810750 з масою вантажу 56800 кг. При цьому по вагону №61810750 зазначено в документі вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23000 кг, нетто 56800 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 № 3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 75550 кг, тара 23000 кг, нетто 52550 кг, що менше проти документа на 4250 кг, переважування проводилось двічі. При повторному переважуванні вказану вагу підтверджено. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично поверхня вантажу над 1-м люком на рівні бортів укатана, з 2-го по 7-й люка нижче бортів на 10 см, розрівняна не маркована, над 4-м, 5-м люками виїмка 200 см х 280 см х 30 см. Вагон технічно справний, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/16 від 05.07.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50422971 було здійснено відправлення вагону №67117309 з масою вантажу 52200 кг. При цьому по вагону № 67117309 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23200 кг, нетто 52200 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 73150 кг, тара 23200 кг, нетто 49950 кг, що менше проти документа на 2250 кг, переважування проводилось двічі. При повторному переважуванні вказану вагу підтверджено. Вантаж якого не вистачає у вагоні поміститися міг. Фактично поверхня вантажу над 1-м люком вища бортів на 10 см, укатана, з 2-го по 7-й люка на рівні бортів розрівняна, не маркована. Вагон технічно справний, люка вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт № 408504/14 від 05.07.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50438357 було здійснено відправлення вагону №60508207 з масою вантажу 46850 кг. При цьому по вагону № 60508207 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 23500 кг, нетто 46850 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 №3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 67150 кг, тара 23500 кг, нетто 43650 кг, що менше проти документа на 3200 кг, переважування проводилось двічі. При повторному переважуванні вказану вагу підтверджено. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично порушено маркування: в наявності виїмки над 1, 2, 3-ми люками 400 см, на ширину вагона х 30 см, над 6, 7-ми люками 300 см х на ширину вагона х 40 см. Вагон технічно справний, люка вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт №408504/15 від 05.07.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50438258 на адресу позивача було здійснено відправлення вагону №63606347 з масою вантажу 53800 кг. При цьому по вагону № 63606347 зазначено в документі: вантаж вугілля кам`яне, маркований вапняним розчином, вага брутто не вказана, тара 22100 кг, нетто 53800 кг. При зважуванні вагона на справних вагах ВЦ 150 № 3471 (повірені 07.06.2019) виявилось брутто 73400 кг, тара 22100 кг, нетто 51300 кг, що менше проти документа на 2500 кг, переважування проводилось двічі. При повторному переважуванні вказану вагу підтверджено. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Фактично порушено маркування над 1-им люком 170 см х 280 см х 30 см, з 2-го по 5-й люка 600 см х 85 см х 35 см. Вагон технічно справний, люка вагона щільно закриті, просипання вантажу відсутнє;

-комерційний акт № 410006/150/8 від 05.07.2019, з якого вбачається, що на адресу позивача за залізничною накладною № 50478130 було здійснено відправлення вагону №66520701 з масою вантажу 54200 кг. При цьому по вагону № 66520701 зазначено в документі: навантажено насипом, навантаження вище рівня борті, вага тара з бруса 22400 кг, нетто 54200 кг, вантаж маркується вапняним розчином. При перевірці виявлено навантаження рівномірне, вище бортів на 100 мм, поверхня вантажу марковано вапном. На поверхні вантажу в наявності виїмка праворуч за ходом поїзда над 4-5-6-7 люками довжиною 5400 мм, шириною 2000 мм, глибиною 250 мм. Просипання вантажу не має. В місці виїмки маркування відсутнє, доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався. У вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Об`єм кузова 74 м.куб. При зважуванні вагона з розчепкою 05.07.2019 р. на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 ст. Знам`янка Од. (держсповірка ваг 05.09.2018) виявилось брутто 75800 кг, тара 22400 кг, нетто 53400 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 800 кг.

Незабезпечення первізником зберечження ввіреного йому вантажу стало підставою для звернення ПрАТ ПК Довкілля до Господарськогос суду Одеської області з відповідним позовом про відшкодування втраченого вантажу у розмірі 360953,67 грн.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Наявні в матеріалах справи копії залізничних накладних № 50232750, № 50185388, № 50171719 (залізнична накладна 47119821), № 50232818, № 50217413, № 50259704, № 50217538, № 50259753, № 50245695, № 50292929, № 50292853, № 50245679, № 50308543, № 50422971, № 50422971, № 50438357, № 50438258, № 50478130 свідчать про укладення між вантажовідправником і залізницею, як перевізником, договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача - ПрАТ "ПК "Поділля" до станції Княжево Одеської залізниці.

За ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч. 2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Із зазначеного вбачається, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Статтею 920 Цивільного Кодексу України визначено, що в разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 110 Статуту залізниць передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Виходячи з наведених положень, підставою для покладення на залізницю відповідальність у вигляді відшкодування вартості прийнятого до перевезення вантажу є саме втрата вантажу з вини залізниці.

Згідно зі ст. 8 Статуту залізниць перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У спірних залізничних накладних в графі 28 вказано, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося вантажовідправником, маса визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150-тонних).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 308 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов`язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, а також у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

При цьому згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Згідно з п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Також згідно п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як зазначено в п. 3.21 Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", з метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Так, відповідно до залізничних накладних завантаження вагонів проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці.

Викладене свідчить про визначення вантажовідправником маси вантажу у відповідності з Правилами приймання вантажів до перевезення, а також засвідчено обставину вжиття вантажовідправником всіх необхідних заходів для збереження вантажу під час здійснення його перевезення, як це передбачено вимогами чинного законодавства. Також матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.

Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Однак, як з`ясовано судом, під час приймання вантажу у спірних вагонах було виявлено нестачу вугілля, про що станцією Княжеве Одеської залізниці було складено комерційні акти № 407709/6 від 22.06.2019, № 407709/2 від 22.06.2019, № 407709/7 від 22.06.2019, №407709/1 від 22.06.2019, №407709/3 від 22.06.2019, №407709/4 від 22.06.2019, №407709/5 від 22.06.2019, №408504/5 від 22.06.2019, №408504/6 від 22.06.2019, №408504/7 від 22.06.2019, №408504/8 від 22.06.2019, №408504/9 від 22.06.2019, №408504/10 від 28.06.2019, №408504/11 від 28.06.2019, №408504/12 від 28.06.2019, №408504/13 від 28.06.2019, №408504/17 від 05.07.2019, №408504/16 від 05.07.2019, №408504/14 від 05.07.2019, №408504/15 від 05.07.2019, №410006/150/8 від 05.07.2019.

Враховуючи вищевикладене, а також наявні матеріали справи, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що залежать саме від залізниці.

Суд апеляційної інсатнції зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували відсутність вини відповідача у нестачі вантажу, а тому доводи позивача щодо наявності підстав для покладення на залізницю матеріальної відповідальності за нестачу вантажу є правомірними.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність в матеріалах справи документу вантажовідправника на підтвердження вартості вантажу, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, слід застосовувати норми Статуту залізниць України, яким встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з п.3.1 Договору поставки №1-1-2019/018 укладеного позивачем та ТОВ Д.ТРЕЙДІНГ від 07.03.2019 ціна (базова договірна ціна) вугілля встановлена на базисних умовах постачання, передбачених цим договором, та зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що фактична вартість вугілля, що відвантажується, вказується у рахунках, які надаються постачальником.

Так, вартість товару (вантажу) вказано в Специфікації №831307 від 31.05.2019 до Договору №1-1-2019/018 ві 07.03.2019, Додатковій угоді від 26.06.2019 до Договору №1-1-2019/018 від 07.03.2019, рахунках-фактурах №№0806-1 від 08.06.2019, 0906-1 від 09.06.2019, 1106-2 від 11.06.2019, 1206-11 від 12.06.2019, 1306-8 від 13.06.2019, 1406-7 від14.06.2019, 1706-1 від 17.06.2019, 1806-1 від 18.06.2019, 2606-6 від 26.06.2019, 2706-3 від 27.06.2019, 3006-1 від 30.06.2019. У специфікації №831307 до Договору поставки між ТОВ Д.ТРЕЙДІНГ та ПрАТ ПК Поділля зазначено виробника вугілля 0 ПрАТ ДТЕК Павлоград-вугілля та вантажовідправника - ТОВ ЦЗФ Курахівська . Вказані документи наявні в матеріалах справи.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апеляційної скарги, що у спірних правовідносинах ТОВ ЦЗФ Курахівська не виступало ні власником вантажу, ні його виробником, ні постачальником, тобто не виступає як учасник господарських відносин з продажу товару щодо якого виявлено недостачу, а відтак, і не має права встановлювати ціну і виставляти рахунок, у зв`язку з чим останнє не може надати документи на підтвердження вартості товару.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання місцевого господарського суду на постанову Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №910/963/17, оскільки у вказаній справі позов було пред`явлено саме експедитором на підставі, в тому числі договору транспортного експедирування, а відтак висновок в цій справі сформовано за інших фактичних обставин.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем у даному випадку доведено належними та допустими доказами розмір фактичної заподіяної йому шкоди.

Крім того, при розрахунку вартості недостачі вантажу, позивачем обґрунтовано було враховано норми природної втрати відповідно до Правил видачі вантажів.

Так, п. 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить маси, 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Доводи відповідача стосовно необхідності застосування при визначенні розміру втраченого вугілля норми природної втрати 2% є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять відомостей та доказів, які б підтверджували перевезення вантажу (вугілля) у вологому стані. Крім того, в матеріалах справи наявні посвідчення якості вантажу, які підтверджують якість та належний стан вугілля.

Таким чином позивачем правомірно застосовано коефіцієнт природної втрати маси вантажу 1 % від маси нетто у відповідності до положень 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач визнає обставини справи - факт недостачі вантажу (втрата вантажу залізницею під час перевезення).

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ ПК „Поділля", вважає його помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2019 у справі №915/1642/19 задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 у справі №916/3832/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2020 у справі №916/3832/19 скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт.Крижопіль, вул.Юрія Тютюнника, 74а, інд.код: 33143011) про стягнення з Акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, інд.код: 40075815) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" (65012, Одеська область, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, інд.код: 40081200) суми вартості нестачі вугілля в розмірі 360 953,67 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, інд.код: 40075815) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" (65012, Одеська область, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, інд.код: 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт.Крижопіль, вул.Юрія Тютюнника, 74а, інд.код: 33143011) суму вартості нестачі вугілля в розмірі 360 953,67 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, інд.код: 40075815) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" Акціонерного товариства „Українська залізниця" (65012, Одеська область, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, інд.код: 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства „Продовольча компанія „Поділля" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт.Крижопіль, вул.Юрія Тютюнника, 74а, інд.код: 33143011) 5414,32 грн. судового збору за подання позовної заяви та 8121,48 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.07.2020 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош