Постанова

від 21.07.2020 по справі 916/1736/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1736/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "КАРАБІНЕР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР"

на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року

у справі № 916/1736/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "КАРАБІНЕР"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР"

про стягнення 63377,15 грн.;

У червні 2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА до Товариства з обмеженою відповідальністю Служба безпеки Карабінер про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, в якій просило суд стягнути з ТОВ Служба безпеки Карабінер на користь ПрАТ Страхова компанія Уніка в порядку регресу, майнову шкоду в розмірі 63377,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1172 ЦК України та на Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначає, що працівник відповідача скоїв зіткнення з транспортним засобом, позивачем сплачено страхове відшкодування страховій компанії потерпілого, та вважає що є підстави для подання регресного позову, оскільки водій не надав страховику повідомлення про настання ДТП.

09.09.2019 за вх.№2-4320/19 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ "Охоронна служба "Карабінер"(65088, місто Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 101), в порядку ст.48 ГПК України. У поданому клопотанні заявник посилається на те, що позивачу в процесі розгляду справи стало відомо, що водій ОСОБА_1 , який скоїв ДТП з 19.04.2017 року був прийнятий на роботу на посаду охоронців в групу швидкого реагування ТОВ "Охоронна служба "Карабінер" та під час скоєння ДТП виконував свої трудові (службові) обов`язки у якості працівника ТОВ "Охоронна служба "Карабінер", а відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, то обов`язок щодо відшкодування збитків, спричинених з вини ОСОБА_1 у повному обсязі покладається на ТОВ "Охоронна служба "Карабінер", як юридичну особу у якості працівника якої ОСОБА_1 під час скоєння ДТП виконував свої трудові (службові) обов`язки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2019 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР" (вул. Люстдорфська дорога,101,м. Одеса,65088) до участі у справі №916/1736/19 в якості співвідповідача.

09 вересня 2019 року ПрАТ Страхова компанія УНІКА подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ПрАТ Страхова компанія УНІКА просить суд стягнути солідарно з Співвідповідача-1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР та Співвідповідача-2 ТОВ ОХОРОННА СЛУЖБА КАРАБІНЕР на користь ПрАТ Страхова компанія УНІКА , в порядку регресу, майнову шкоду в розмірі 63 377,15 грн. (шістдесят три тисячі триста сімдесят сім гривень 15 копійок) та судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року у справі № 916/1736/19 (суддя Літвінов С.В.) позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Служба безпеки Карабінер та Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона служба Карабінер на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА шкоду в порядку регресу у розмірі 63377,15 грн., та по 960,50 грн. судового збору з кожного з відповідачів.

Рішення мотивовано посиланням на підпункт ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38, підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону №1961-IV, а також ст. 541, 1172 та ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно яких на Співвідповідача 1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР , який є страхувальником забезпеченого транспортного засобу, а також на Співвідповідача 2 ТОВ ОХОРОННА СЛУЖБА КАРАБІНЕР , як на юридичну особу, у якості працівника якої водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 під час скоєння ДТП виконував свої трудові (службові) обов`язки, покладається солідарний обов`язок щодо відшкодування Позивачу збитку у розмірі виплаченого страхового відшкодування 63 377,15 грн..

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 обов`язку водія забезпеченого транспортного засобу щодо надання страховику невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмового повідомлення встановленого зразка про дорожньо-транспортну пригоду яка відбулась 23 серпня 2017 року у Привокзальному провулку у місті Одеса, у зв`язку з чим, Позивач набув права зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого страхового відшкодування 63 377,15 грн. до водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , у відповідності до приписів ст. 1172 ЦК України, обов`язок щодо відшкодування збитків у розмірі 63 377,15 грн., спричинених з вини ОСОБА_1 у повному обсязі покладається на Співвідповідача 2 ТОВ "ОХОРОННА СЛУЖБА "КАРАБІНЕР".

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що оскільки предмет зобов`язання, встановлений п.п. ґ) п. 38.1.1. ст. 38, а також п. 33.1. ст. 33 Закону №1961-IV є неподільним, то на Співвідповідача 1 ТОВ "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ "КАРАБІНЕР" та Співвідповідача 2 ТОВ "ОХОРОННА СЛУЖБА "КАРАБІНЕР" покладається солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди у розмірі 63 377,15 грн.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Служба безпеки Карабінер та Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР" звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року у справі № 916/1736/19, ідентичного змісту.

В апеляційних скаргах апелянти просять суд скасувати судове рішення по справі №916/1736/19 від 11 грудня 2019 року повністю та відмовити Приватному акціонерному Товариству Страхова компанія Уніка в позивних вимогах про стягнення 63377,15 грн.

Апеляційні скарги обгрунтовано тим, що на думку апелянтів, судом першої інстанції порущено норми матеріального та процесуального права, а саме не було враховано факт щодо підтвердження відсутності вини відповідачів, оскільки водієм - винним у скоєнні ДТП, були виконані вимоги Закону, та у 3-х денний строк Позивач був повідомлений про факт ДТП. Це підтверджується представленими до суду копіями документів, які були надані позивачу. Проте суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги зазначені обставини, не врахував докази, надані відповідачами.

Відсутність вини заявника по справі, за доводами апелянтів, доведена доданими документами, наданими суду першої інстанції, тому з матеріалів справи можливо зробити висновок, що відповідачем не було порушено вимоги ст.1172 ЦК України та ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Також скаржники зазначають, що цивільно-правова відповідальність не настала оскільки не доведено наявність вини заявника.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/1736/19 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Охорона служба Карабінер та Товариства з обмеженою відповідальністю Служба безпеки Карабінер на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року, об`єднано апеляційні скарги до сумісного розгляду.

Розгляд справи № 916/1736/19 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.05.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УНІКА на апеляційні скарги ТОВ Служба безпеки Карабінер та ТОВ Охорона служба Карабінер , в якому позивач просить суд апеляційні скарги ТОВ Служба безпеки Карабінер та ТОВ Охорона служба Карабінер залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року без змін.

Відзив мотивовано тим, що у складі додатків до відзиву від 15.07.2019 року ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР було надано копію повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 24 серпня 2017 року, на якій стоїть підпис ОСОБА_2 та копії додатків до неї (пояснення від 24.08.2017 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія паспорту та коду ОСОБА_1 ).

Проте ці докази судом першої інстанції було досліджено та визнано неналежними, а обґрунтовані ними доводи обох Відповідачів було відхилено, про що судом було зазначено у Рішенні та наведено обґрунтування такого висновку.

Також, позивач зазначає, що судом першої інстанції були досліджені у повному обсязі всі обставини та факти, якими обґрунтовувались позовні вимоги Позивача та вірно визначено правовідносини сторін, що виникають з встановлених обставин, вірно визначено правові норми, що має застосовуватись до цих правовідносин. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а всі обставини, на які посилаються апелянти у власних апеляційних скаргах було досліджено судом першої інстанції об`єктивно та в повному обсязі.

03.06.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли Доповнення ТОВ Служба безпеки Карабінер до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року за вх.. №1621/20/Д2, в яких просить скасувати судове рішення по справі № 916/1736/19 від 11 грудня 2019 року повністю та відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Уніка в позивних вимогах про стягнення 63377,15 гривень.

Апелянт зазначає, що у якості додатку №1 до Позовної заяви Позивачем було надано суду завірену належним чином копію витягу з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо основних умов договору №АК/4595980.

09 жовтня 2019 року Позивачем надано суду лист МТСБУ вих. №9-09/29713 від 12.09.2019 року та лист з МТСБУ вих. №9-09/31857 від 30.09.2019 року з додатком з інформацією щодо основних умов договору №АК/4595980.

Тобто Позивачем, у встановленому законом порядку надано суду докази, які містять та підтверджують інформацію про укладання та основні умови договору №АК/4595980, проте замість договору страхування, який є письмовим доказом у розумінні ст. 91 ГПК, позивачем було подано, а судом першої інстанції безпідставно прийнято в якості доказу договірних відносин не сам договір, а інформацію про договір, яку у відмінності від договору, не скріплено підписами та печатками сторін договору.

Також, скаржник зазначає, що відповідно до п.5.9 Положення до відкритої інформації відносяться відомості про наявність чи відсутність в базі даних договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування. Відкрита інформація надається користувачам шляхом доступу через мережу Інтернет до відповідного інформаційного ресурсу, та/або в порядку, передбаченому чинним законодавством про звернення громадян, та/або відповідно до укладених договорів з МТСБУ.

Проте, всупереч цим відомостям, на підставі яких суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, щодо наявності договірних правовідносин страхування між Відповідачем та Позивачем, у базі даних МТСБУ за посиланням https://policy-web.mtsbu.ua/ станом на дату ДТП зазначено, що Поліс на ТЗ № ВН9654НС не знайдено , що підтверджує роздруківка з вище вказаного сайту.

03.06.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли Доповнення ТОВ Охорона служба Карабінер до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року за вх.. №1621/20/Д3, в яких просить суд постановити Рішення, яким скасувати судове рішення по справі № 916/1736/19 від 11 грудня 2019 року повністю та відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Уніка в позивних вимогах про стягнення 63377,15 гривень.

Зміст поданого Доповнення ТОВ Охорона служба Карабінер повністю ідентичний зі змістом поданого Доповнення ТОВ Служба безпеки Карабінер .

22.06.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли Доповнення ТОВ Служба безпеки Карабінер до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року за вх.. №1621/20/Д4, в яких просить суд постановити Рішення, яким скасувати судове рішення по справі № 916/1736/19 від 11 грудня 2019 року повністю та відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія Уніка в позивних вимогах про стягнення 63377,15 гривень. Постановити Поворотний Наказ по справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Служба безпеки Карабінер 55312, 98 гривень.

Так, апелянт зазначає, що під час розгляду апеляційний скарги, Приватне акціонерне Товариство Страхова компанія Уніка отримало у суді першої інстанції виконавчий лист № 916/1736/19, згідно з якого з Апелянта було стягнуто платіжним дорученням № 61917825 - 55312,98 гривень, та просить постановити поворотний наказ по справі, яким стягнути з ПрАТ Страхова компанія УНІКА на користь ТОВ Служба безпеки Карабіне 55312,98 грн.

Судова колегія відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки приписами чинного господарського процесуального законодавства не передбачено винесення поворотного наказу судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України , переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2016 року між ПрАТ Страхова компанія УНІКА та відповідачем-1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4595980 (далі Договір №АК/4595980), забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль RENAULT Duster державний номерний знак НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 23 серпня 2017 року у Привокзальному провулку у місті Одеса ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT Duster державний номерний знак НОМЕР_1 скоїв зіткнення з транспортним засобом SKODA Rapid державний номерний знак НОМЕР_2 .

Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються постановою Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2016 року у справі №522/17219/17.

Відповідно наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 з 05 жовтня 2016 року відповідач-1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР є власником транспортного засобу RENAULT Duster державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідач-2 ТОВ ОХОРОНА СЛУЖБА КАРАБІНЕР є орендарем забезпеченого транспортного засобу RENAULT Duster державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі договору оренди транспортного засобу від 30 вересня 2016 року.

Під час скоєння ДТП 23 серпня 2017 року ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обов`язки у якості працівника відповідача-2 ТОВ ОХОРОНА СЛУЖБА КАРАБІНЕР .

На підставі вищезазначених документів, претензії ПрАТ СК ІНГО Україна вих. №671 від 22.02.2018 року з додатками, страхового акту №00251991 від 27 лютого 2018 року та наказу №00251991 від 30 березня 2018 року Позивачем сплачено ПрАТ СК Інго України страхове відшкодування в розмірі 63 377,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №015037 від 02 квітня 2018 року та угодою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 29 квітня 2018 року.

Відповідно до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV Страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до Страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово не надав Страховику повідомлення встановленого зразка про дорожньо-транспортну пригоду.

Позивач зазначає, що вищезазначені вимоги Закону виконано не було, письмового повідомлення про настання означеної страхової події ні від водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , ні від страхувальника забезпеченого транспортного засобу ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР до ПрАТ Страхова компанія УНІКА не надходило. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування збитків, спричинених з вини ОСОБА_1 , які у відповідності до приписів статті 1172 ЦК України покладаються на відповідачів солідарно.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі- Закон).

Відповідно до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону №1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов`язок особи, яка скоїла ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Згідно правової позиції, наведеної у Висновках Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за І півріччя 2014 року, аналіз положень ст. ст. 33 , 38 Закону № 1961-IV дає підстави для висновку про те, що у зв`язку з внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов`язок страхувальника або водія щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо страховика не було повідомлено про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів п. 33.1 ст. 33 та підпунктів п. 38.1 ст. 38 указаного Закону після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 р. № 3045-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування не може обмежувати встановлене ст. 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про ДТП, тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Згідно правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду України у справі №6-1цс14 від 12 лютого 2014 року, у справі №6-186цс16 від 30 березня 2016 року, у справі №6-1253цс16 від 22 червня 2016 року та постанові Вищого Господарського суду України у справі №910/9123/17 від 05 грудня 2017 року підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 та підпунктом ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV установлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам та лише наявність документально підтверджених поважних причин для неповідомлення Страховика є підставою для відмови у задоволенні регресного позову.

Основним доводом апеляційної скарги є неврахування судом першої інстанції доказів повідомлення водієм, винним у скоєнні ДТП, страховика про настання ДТП, вказаним обставинам судова колегія вважає за необхідне надати оцінку.

Так, матеріали справи містять копію повідомлення про настання 23 серпня 2017 року у Привокзальному провулку у місті Одеса дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу RENAULT Duster державний номерний знак НОМЕР_1 , підписане Раковим Є.С., пояснення до повідомлення від 24.08.2017 року зі схемою розташування автомобілів, також підписане ОСОБА_1 , копію водійського посвідчення, копію паспорту та ІНН Ракова Є.С. (т.1 а.с.77-82), які були подані ТОВ "Служба безпеки "Карабінер" з клопотанням про приєднання до матеріалів справи від 19.08.2019 року до суду першої інстанції.

Проте, як вірно було зазначено судом першої інстанції, повідомлення не містить відмітки про його отримання та реєстрацію позивачем ПрАТ Страхова компанія УНІКА , також відсутні докази направлення зазначеного повідомлення поштою - квитанції, описи вкладення тощо.

Тобто, копія письмового повідомлення встановленого зразка про дорожньо-транспортну пригоду від 24.08.2017 року з додатками не містить інформації, згідно до якої можливо встановити факт надання чи надсилання цього повідомлення Позивачу як у встановлений Закону №1961-IV триденний строк, так і взагалі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що аналіз зазначеного копії повідомлення та доданих до неї додатків дозволяє зробити висновок про те, що ні на цьому повідомленні, ні на жодному з доданих до нього додатків, не проставлено жодного маркування (відбиток штампу, печатки, підпис, примітка тощо) про те, що це повідомлення було вручено будь-якому уповноваженому представнику Позивача, не має дати такого вручення. Відсутність такого маркування свідчить про те, що зазначене повідомлення, хоча й було складене, але надано Позивачу не було, про що саме й стверджує у своїй позовній заяві Позивач.

За таких обставин, доводи апелянтів про дотримання заявником вимог законодавства та повідомлення у 3-денний строк страховика про скоєння ДТП, відхиляються судовою колегією, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст.74-76 ГПК України.

Також судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги завірену належним чином копію витягу з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо основних умов договору №АК/4595980, лист МТСБУ вих. №9-09/29713 від 12.09.2019 року та лист з МТСБУ вих. №9-09/31857 від 30.09.2019 року з додатком з інформацією щодо основних умов договору №АК/4595980.

Статтею 11 Закону N1961-IV визначено, що Страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до п.1.2 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №566 від 09.07.2010 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за №691/17986, метою створення єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності), страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням.

Відповідно до п.5.9 Положення до відкритої інформації відносяться відомості про наявність чи відсутність в базі даних договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування. Відкрита інформація надається користувачам шляхом доступу через мережу Інтернет до відповідного інформаційного ресурсу, та/або в порядку, передбаченому чинним законодавством про звернення громадян, та/або відповідно до укладених договорів з МТСБУ.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги докази, які містять та підтверджують інформацію про укладання та основні умови договору №АК/4595980, взявши до уваги доводи позивача про те, що оригінал договору №АК/4595980 (поліс) знаходиться у страхувальника, тобто у відповідача ТОВ Служба безпеки Карабінер та повинен бути наданий водію, який керував транспортним засобом.

Відповідно до ст.541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що у зв`язку з невиконанням водієм забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 та страхувальником забезпеченого транспортного засобу відповідачем-1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР обов`язку щодо невідкладного письмового повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до підпункту ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38, підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону №1961-IV, ст.541, ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, Позивач набував права зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого страхового відшкодування 63 377,15 грн., солідарно як до водія забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , так і до відповідача-1 ТОВ СЛУЖБА БЕЗПЕКИ КАРАБІНЕР , який є страхувальником забезпеченого транспортного засобу.

Зазначені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема, договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4595980, постановою Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2016 року у справі №522/17219/17, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО 672611 з 05 жовтня 2016 року, а також копіями претензії ПрАТ СК ІНГО Україна вих. №671 від 22.02.2018 року з додатками, страхового акту №00251991 від 27 лютого 2018 року та наказу №00251991 від 30 березня 2018 року.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року у справі № 916/1736/19 без змін, апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "КАРАБІНЕР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР" - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "КАРАБІНЕР" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона служба "КАРАБІНЕР" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2019 року у справі №916/1736/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська