Рішення

від 21.07.2020 по справі 905/1000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2020 Справа № 905/1000/20

Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг (61100, місто Харків, бульвар Жасминовий, будинок 3, корпус 2, квартира 3; адреса для листування: 84200, місто Дружківка, Донецька область, вулиця Попова, будинок 53; код ЄДРПОУ 41920758)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (85352, Донецька область, Покровський район, селище Новоолександрівка (Новоолександрівська с/р), вулиця Гагаріна; код ЄДРПОУ 30486409)

про стягнення 167 217,60 гривень, -

без виклику представників сторін

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська про стягнення 167 217,60 гривень заборгованості.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №М024/02/19 від 25.02.2019, відповідно до якого позивач поставляє відповідачу товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеними в додатку до договору, а відповідач - приймає та оплачує його, у разі виявлення розбіжностей складається відповідний акт. Як стверджує позивач, відповідач свого зобов`язання щодо полати товару не виконав, чим порушив умови господарського зобов`язання та зумовив звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, враховуючи клопотання позивача, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 на всій території України карантин.

Так, ухвалою суду від 29.05.2020 надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив з урахуванням триваючих на території України карантинних заходів.

Суд звертає увагу сторін, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, одним із засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судомю

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Так, Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Також, суд зазначає, що внесені пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) зміни до перебігу процесуальних строків покликані забезпечити можливість учасникам справи реалізувати належним чином надані їм процесуальні права у господарському процесі в умовах введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину, тоді як направлення до суду та іншим учасникам справи заяв по суті спору не перебуває в залежності від обмежень встановлених таким карантином.

Суд вказує, що поштові організації, зокрема Укрпошта, під час дії карантину продовжує працювати у штатному режимі, не запроваджено жодних обмежень на роботу засобів поштового зв`язку чи здійснення ними відправлень, а отже у сторін відсутні об`єктивні обмеження у вчиненні відповідних дій.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Натомість, 13.07.2020 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неподання розрахунку сум, що стягуються; не зазначення про наявність оригіналів письмових доказів; відсутності в матеріалах справі доказів, що підтверджують повноваження директора Михеєнко О.В.; не подання до суду належним чином засвідчених копій доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Вказане клопотання відповідача судом залишено без задоволення, адже в ухвалі суду від 29.05.2020 визначено, що позов подано з додержанням вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, і додані до нього матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

25 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг (далі - Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (далі - Покупець, відповідач) укладено договір поставки №М024/02/19, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця Товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а Покупець - прийняти і оплатити Товар.

Сторони домовились, що Постачальник передає Покупцю Товар у кількості визначеному додатками до даного договору. Загальна кількість Товару за даним договором визначається кількістю Товару, зазначеного в додатках до даного договору (п.2.1. договору).

Згідно з п.3.1. договору сторони домовились, що Постачальник поставляє Покупцю Товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеними в додатку до даного договору.

Оплата Товару за п.4.1. договору здійснюється згідно з додатками до даного договору. Оплата вартості партії товару проводиться Покупцем прямим банківським перерахуванням на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до п.8.4. цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

У Додатку №4 від 15.04.2019 до договору сторони погодили поставку амонію сульфат коксохімічного виробництва сорт 1 ТУ у 24.1-00190443-067:2007 кількістю 22,0т на загальну суму 167 217,60 гривень.

У п.3 вказаного Додатку сторони визначили умови оплати - до 20.05.2019 на підставі виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Строк поставки - до 31.05.2019 при надходженні 100% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника (п.4 Додатку).

Вказаний договір та Додаток №4 до цього договору підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем виставлявся рахунок-фактура на оплату №СФ-0000120 від 15.04.2020 на суму 167 217,60 гривень.

На виконання умов договору та Додатку №4 від 15.04.2019, позивачем було здійснено поставку на суму 167 217,60 гривень, що підтверджується видатковою накладною №210 від 23.05.2019.

Доказів здійснення 100% передоплати за поставлений товар відповідачем суду не надано.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене з урахуванням ст.692 ЦК України відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, отже строк оплати товару є таким, що настав 24.05.2019.

Позивачем із супровідним листом за вих.№219 від 10.04.2020 повторно надіслав відповідачеві рахунок-фактуру №СФ-0000120 від 15.04.2020 на суму 167 217,60 гривень для оплати.

Відповідачем вказаний лист отримано 16.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Додана до позовної заяви претензія б/н від 07.11.2019 у відповідності до ч.1 ст. 76 ГПК України судом не приймається, адже вимоги щодо сплати заборгованості за текстом претензії стосуються поставки Товару за Додатком №5 від 25.04.2019 до договору №М024/02/19 від 25.02.2019, в той час як позовні вимоги стосуються стягнення заборгованості за Додатком №4 від 15.04.2019 до договору №М024/02/19 від 25.02.2019.

Доказів оплати заборгованості в розмірі 167 217,60 гривень на момент прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська про стягнення 167 217,60 гривень заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (85352, Донецька область, Покровський район, селище Новоолександрівка (Новоолександрівська с/р), вулиця Гагаріна; код ЄДРПОУ 30486409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг (61100, місто Харків, бульвар Жасминовий, будинок 3, корпус 2, квартира 3; код ЄДРПОУ 41920758) 167 217,60 гривень заборгованості, а також 2 508,26 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 21.07.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохім Трейдинг (61100, місто Харків, бульвар Жасминовий, будинок 3, корпус 2, квартира 3; код ЄДРПОУ 41920758)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новоолександрівська (85352, Донецька область, Покровський район, селище Новоолександрівка (Новоолександрівська с/р), вулиця Гагаріна; код ЄДРПОУ 30486409)

Суддя С.М. Фурсова