Ухвала

від 22.07.2020 по справі 911/2032/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2032/20

Суддя А.Ю.Кошик , розглянувши матеріали заяви б/н від 14.07.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Елетер-23 (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, 13, к. 107, код ЄДРПОУ 39301468) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, код ЄДРПОУ 05408059) 22 631, 45 грн. заборгованості

встановив:

До Господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю Елетер-23 подано заяву б/н від 14.07.2020 року про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів 22 631, 45 грн. заборгованості за договором на електромонтажні роботи з улаштування антикризової системи № -12.02.19 ЕЛ від 12.02.2019 року.

За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Заявником заявлено вимоги про стягнення з боржника 22 631, 45 грн. заборгованості за договором на електромонтажні роботи з улаштування антикризової системи № -12.02.19 ЕЛ від 12.02.2019 року та 210,20 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Судом встановлено, що у вступній та прохальній частинах заяви про видачу судового наказу заявником зазначено місцезнаходження самого заявника: 02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, 12, к. 107. Однак, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням заявника є: 02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, 13, к. 107.

Крім того, вказаний поштовий індекс боржника (Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів ) також не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Елетер-23 подана з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1. ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Елетер-23 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів 22 631, 45 грн. заборгованості за договором на електромонтажні роботи з улаштування антикризової системи № -12.02.19 ЕЛ від 12.02.2019 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик