Рішення

від 13.07.2020 по справі 915/2417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 915/2417/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління комунальної власності Вознесенської міської ради, вул. Соборності, 41, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 20907417)

до відповідача Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації, пл. Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 02144890)

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафу в сумі 12 698, 40 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Управління комунальної власності Вознесенської міської ради з позовною заявою, в якій просить суд:

- витребувати з чужого незаконного володіння - Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації - окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення загальною площею 90,4 кв. м (в плані приміщення № 61 площею 4,6 кв. м, приміщення № 62 площею 10,9 кв. м, приміщення № 63 площею 9,3 кв. м, приміщення № 64 площею 6,3 кв. м, приміщення № 65 площею 10,5 кв, м, приміщення № 66 площею 22,4 кв. м, приміщення № 68 площею 9,0 кв. м, приміщення № 79 площею 12,4 кв. м, частина приміщення № 77, 75 площею 5,0 кв. м), розташовані за адресою: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, площа Центральна, 1, та передати Управлінню комунальної власності Вознесенської міської ради.

- стягнути з Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації на користь Управління комунальної власності Вознесенської міської ради штраф у розмірі 5% від вартості майна, що орендується, за кожний день прострочення, а саме: 12 698, 40 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 23.01.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 18.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.02.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.03.2020 року.

В підготовчому засіданні 05.03.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 19.03.2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у відпустці, підготовче засідання по справі № 915/2417/19, призначене на 19.03.2020 року, не відбулось.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2020 року призначено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.06.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 23.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2417/19. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 13.07.2020 року.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 13.07.2020 року не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. 149, 150).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

06.07.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 8193/20), в якій позивач просить суд проводити засідання без участі представника Управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи заяву позивача про розгляд справи за відсутності представника, судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.

В судовому засіданні 13.07.2020 року судом відповідно до ст. 240 ГПК України прийнято вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а також вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивачів.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, передачу майна та стягнення штрафу за неповернення майна. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення № 148 від 26.07.2006 року припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Управління неодноразово повідомляло відповідача (орендаря) про необхідність звільнення приміщення. Проте, відповідач (орендар) продовжує користуватись майном без належної правової підстави, у зв`язку з чим позивачем (орендодавцем) нараховано відповідачу (орендарю) штраф. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст. 631, 759, 785 ЦК України, ст. 180, 283, 291 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

14.02.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача засобом електронного зв`язку та 17.02.2020 року поштовим зв`язком надійшли заперечення (вх. № 1991/20 та № 2085/20).

Подані відповідачем заперечення за своїм змістом фактично є відзивом на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.02.2020 року відзив відповідача залишено судом без розгляду, у зв`язку з вчиненням процесуальної дії з пропуском строку, встановленого судом, та неподанням заяви про поновлення/продовження процесуального строку.

В підготовчому засіданні 18.02.2020 року представник відповідача усно зазначила, що право власності на адмінбудівлю та гараж за адресою пл. Центральна, 1, м. Вознесенськ, зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства. Право передання майна у найм відповідно до ст. 761 ЦК України має власник речі. Відповідачем проводиться робота щодо підготовки позову до суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.07.2002 та скасування права власності на адмінбудівлю та гараж, оформленого за Вознесенською міською радою.

18.02.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на заперечення (вх. № 2176/20).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.02.2020 року відповідь на заперечення (відзив) судом не прийнято, оскільки відповідь може бути подано лише на відзив, який в даному випадку залишено судом без розгляду.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на адміністративний будинок б/н від 17.07.2002 року, яке видано на підставі рішення виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів № 62 від 09.03.1992, адміністративний будинок та гараж по пл. Центральна, 1, м. Вознесенськ, належить територіальній громаді міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради на праві комунальної власності (арк. 28).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності адміністративна будівля та гараж, що розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, площа Центральна, будинок 1, належить територіальній громаді міста Вознесенська. Форма власності комунальна. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності б/н від 17.07.2002 року (арк. 29).

26.07.2006 року між Управлінням комунальної власності Вознесенської міської ради (орендодавець) та Відділом освіти Вознесенської районної державної адміністрації (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 148 (арк. 11-14).

В подальшому між сторонами до договору було складено та підписано 7 договорів про внесення змін від 24.07.2007 року, від 24.07.2008 року, від 24.07.2009 року, від 22.07.2011 року, від 18.07.2014 року, від 21.07.2017 року та від 10.08.2018 року, якими сторони продовжували строк дії договору (арк. 18-24).

Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції договору про внесення змін від 10.08.2018 року) термін дії договору встановлюється з 26.07.2006 р. по 23.07.2019 р.

Договір та договори про внесення змін підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування окреме індивідуальне визначене майно: майно, являє собою: нежитлові приміщення загальною площею 90,4 кв.м. (в плані пр. № 61 пл. 4,6 кв.м., пр. № 62 пл. 10,9 кв.м., пр. № 63 пл. 9,3 кв.м., пр. № 64 пл. 6,3 кв.м., пр. № 65 пл. 10,5 кв.м., пр. № 66 пл. 22,4 кв.м., пр. № 68 пл. 9,0 кв.м., пр. № 79 пл. 12,4 кв.м., час тина пр. № 77,75 пл. 5,0 кв.м.) розташовані за адресою: 56500, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, знаходиться на балансі виконавчого комітету міської ради, балансова вартість яких стано вить 40 358, 84 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору мета оренди - розташування відділу освіти Вознесенської райдержадміністрації.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний в договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток № 1).

Відповідно до п. 3.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Вознесенська міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 4.3 Договору після закінчення терміну дії оренди, договір вважається дійсним в частині сплати орендної плати та інших обов`язкових платежів, до повного врегулювання цих зобов`язань.

Відповідно до п. 12.5 Договору дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 8.9 Договору орендар обов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1 Договору майно повинно бути передано орендарем та прийнято орендодавцем протягом 10-ти календарних днів з моменту закінчення договору оренди .

Відповідно до п. 10.2 Договору при передачі об`єкта, що орендується, складається акт прийому-передачі, який підписується орендодавцем та орендарем.

Відповідно до п. 10.3 Договору об`єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з мо менту підписання акту прийому-передачі.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв наступне майно: нежитлові приміщення по пл. Центральній, 1, площею 90,4 кв.м. вартістю 40 358, 84 грн., про що між сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення по пл. Центральній, 1 (арк. 15).

13.06.2019 року (більше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору) орендодавець Управління комунальної власності Вознесенської міської ради направив на адресу відповідача Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації лист № 08-01/25-363, в якому Управління повідомило відповідача, що договір оренди на нежитлові приміщення загальною площею 90,4 кв.м., які розташовані по пл. Центральній, 1, поновлюватись на новий термін не буде, в зв`язку з необхідністю у використанні даних приміщень для власних потреб. Крім того, Управління запропонувало до 23.07.2019 року звільнити вищевказані нежитлові приміщення (арк. 33). Факт отримання відповідачем вказаного листа підтверджується вхідним штампом за вх. № 462/04 від 13.06.2019 року.

19.08.2019 року орендодавець Управління комунальної власності Вознесенської міської ради направив на адресу відповідача Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації лист № 08-01/25-495, в якому Управління наполягало на терміновому звільненні майна, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди. Крім того, Управління зазначило, що комісія по прийманню-передачі приміщень прибуде на об`єкт 27.08.2019 року (арк. 34). Факт отримання 20.08.2019 року відповідачем вищевказаного листа підтверджується вхідним штампом за вх № 567/07/04 від 20.08.2019 року.

27.08.2019 року представниками орендодавця складено Акт прийому-передачі нежитлових приміщень по пл. Центральній, 1, в якому зазначено, що на вказану дату приміщення не звільнені орендарем та не повернуті орендодавцю. Як вбачається з Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 27.08.2019 року орендар від підпису відмовився (арк. 35).

Невиконання відповідачем обов`язку з повернення орендованого майна і стало підставою для звернення позивача із даним позовом про витребування майна та передачу майна позивачу, а також про стягнення штрафу за несвоєчасне повернення майна з орендного користування.

При цьому, після відкриття провадження у даній справі та під час розгляду даної господарської справи орендар Відділ освіти Вознесенської районної державної адміністрації передав (повернув) орендодавцю Управлінню комунальної власності Вознесенської міської ради орендовані нежитлові приміщення по пл. Центральній, 1, м. Вознесенськ загальною площею 90, 4 кв. м., про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін відповідний Акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.05.2020 року (арк. 140).

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (тут і далі в редакції станом на дату припинення дії договору 23.07.2019 року), у частині 1 ст. 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як встановлено судом вище, 13.06.2019 року (до закінчення строку дії договору) орендодавець направив на адресу орендаря лист № 08-01/25-363 з повідомленням, що договір оренди поновлюватись на новий термін не буде, в зв`язку з необхідністю у використанні даних приміщень для власних потреб.

19.08.2019 року (протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору) орендодавець направив на адресу орендаря лист № 08-01/25-495 з вимогою терміново звільнити майно, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням строку дії договору 23.07.2019 року.

1. Щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом положень ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України (ч. 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру , зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати КЦС ВС від 18.05.2020 року № 381/3165/17 (61-44458сво18).

Враховуючи вищевикладене, існування між сторонами договірних відносин виключає застосування до виниклих правовідносин положень ст. 387, 388 ЦК України.

Отже, у задоволенні позовної вимоги в частині витребування майна з чужого незаконного володіння судом відмовлено.

2. Щодо вимоги про зобов`язання передати майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на дату припинення дії договору 23.07.2019 року) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Як встановлено судом вище, після відкриття провадження у даній справі та під час розгляду даної господарської справи орендар Відділ освіти Вознесенської районної державної адміністрації передав (повернув) орендодавцю Управлінню комунальної власності Вознесенської міської ради орендовані нежитлові приміщення по пл. Центральній, 1, м. Вознесенськ загальною площею 90, 4 кв. м., про що між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін відповідний Акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.05.2020 року (арк. 140).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року закрито провадження у даній справі № 915/2417/19 в частині позовної вимоги про передачу майна на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Щодо вимоги про стягнення штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.1 Договору орендар несе наступну відповідальність за даним договором, зокрема: у разі непередачі об`єкта, що орендується, після закінчення терміну дії договору на протязі 10-ти календарних днів, штраф у розмірі 5 % від вартості майна, що орендується, за кожний день прострочення.

Відповідно до довідки, наданої Управлінням комунальної власності Вознесенської міської ради Миколаївської області № 08-01/25-668 від 05.11.2019 року, балансова вартість нежитлових приміщень загальною площею 90,4 кв.м. станом на 01.07.2019 року становить 2 116, 27 грн. (арк. 36).

Отже, розмір штрафу в день становить 105, 81 грн. (2 116, 27 грн. х 5 %).

Відповідач (орендар) зобов`язаний був повернути майно на протязі 10-ти календарних днів після закінчення терміну дії договору, тобто не пізніше 02.08.2019 року (включно). Фактично майно повернуто 05.05.2020 року.

Позивачем нараховано відповідачу штраф за 120 днів прострочки повернення майна (з 03.08.2019 по 30.11.2019) в розмірі 12 698, 40 грн.

Проте, позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку. Розмір штрафу за вказаний період становить 12 697, 20 грн. (105, 81 грн. х 120).

Позовна вимога в частині стягнення штрафу в розмірі 12 697, 20 грн. підлягає задоволенню. В решті штрафу судом відмовлено.

Щодо заперечень відповідача, то суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію ВС (ч. 4 ст. 236 ГПК України), а саме: "за відсутності в матеріалах справи допустимих, передбачених ст. 204 ЦК України, доказів спростування правомірності договору оренди приміщення, та за відсутності в межах даного спору вимог про визнання такого правочину недійсним, обставини правомірності набуття орендодавцем та реєстрації права власності на нерухоме майно, яке є об`єктом оренди за чинним правочином, не відносяться до предмету доказування та відповідно не стосуються предмету спору про розірвання договору" (правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 16.06.2020 року № 904/983/18).

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. слід покласти на позивача, у зв`язку з відмовою в позові в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судовий збір в розмірі 1 920, 82 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовної вимоги про стягнення штрафу.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в позові в частині витребування з чужого незаконного володіння - Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації - окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення загальною площею 90,4 кв. м (в плані приміщення № 61 площею 4,6 кв. м, приміщення № 62 площею 10,9 кв. м, приміщення № 63 площею 9,3 кв. м, приміщення № 64 площею 6,3 кв. м, приміщення № 65 площею 10,5 кв, м, приміщення № 66 площею 22,4 кв. м, приміщення № 68 площею 9,0 кв. м, приміщення № 79 площею 12,4 кв. м, частина приміщення № 77, 75 площею 5,0 кв. м), розташовані за адресою: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, площа Центральна, 1.

3. Стягнути з відповідача Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації, пл. Центральна, 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 02144890) на користь позивача Управління комунальної власності Вознесенської міської ради, вул. Соборності, 41, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 20907417):

- 12 697, 20 грн. (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто сім грн. 20 коп.) - штрафу;

- 1 920, 82 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять грн. 82 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в позові в частині стягнення штрафу в сумі 1, 20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.07.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш