Рішення

від 20.07.2020 по справі 917/460/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 Справа № 917/460/20

м. Полтава

За позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 55 Кременчуцької міської ради Полтавської області, вул. Довженка, буд. 8, м. Кременчук, 39610

про стягнення грошових коштів

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ АТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 55 Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - відповідач/ ДНЗ № 55) 20155,63 грн., в тому числі 16308,36 грн. пені та 3847,27 грн. 3% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1716 від 01.01.2010.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на його необґрунтованість, а також просить суд зменшити розмір пені на 90%, оскільки заборгованість виникла не з його вини.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення ухвалюється в порядку визначеному ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між позивачем і відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1716 (далі - Договір) з додатками, відповідно до якого позивач зобов`язався надавати в вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та діючого законодавства України.

Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 Правил користування тепловою енергією (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію до Договору.

Відповідно до п. 6 Додатку № 4 до Договору та п. 4.2.2 Договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.09.19 по справі № 917/1283/19, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.09.2019 по справі № 917/1283/19 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Вищевказаним рішенням по справі № 917/1283/19 судом встановлено факт несвоєчасної оплати відповідачем спожитої ним теплової енергії за грудень 2018 року та січень - квітень 2019 року; з відповідача на користь позивача було стягнуто пеню у розмірі 19429,35 грн. (розмір пені зменшено на 50%), нарахованої за період з 28.12.2018 по 06.06.2019, інфляційні нарахування у розмірі 6866,56 грн. станом на 06.06.2019 та 3% річних в розмірі 3309,79 грн. за загальний період з 28.12.2018 по 06.06.2019.

У позовній заяві, що розглядається у даній справі, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану на прострочені суми оплати за березень та квітень 2019 року за період з 07.06.2019 по 22.10.2019, розмір якої складає 16308,36 грн., а також 3847,27 грн. 3% річних, нарахованих на прострочені суми основного боргу за грудень 2018 року - квітень 2019 року за загальний період з 07.06.2019 по 22.10.2019.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує. Зокрема, відповідач зазначає, що позивач усвідомлював, що відповідач фінансується тільки в межах затвердженого кошторису, оскільки йому достовірно було відомо, що відповідач є бюджетним закладом дошкільної освіти, є не господарюючим суб`єктом і не наділений іншими коштами, крім бюджетних. Крім того, відповідно до п. 3.1.2 Договору Теплопостачальна організація мала право, у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту теплову енергію, за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укласти договір про погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. В зазначеному договорі сторонами відображається узгодження графіку погашення заборгованості. Жодного разу протягом дії Договору позивач, з метою скорочення своїх втрат не звертався до відповідача з вказаною пропозицією. У зв`язку з відсутністю коштів у місцевому бюджеті відповідач не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем за зобов`язаннями по Договору, так як враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, відповідач просив зменшити розмір пені на 90 відсотків, оскільки заборгованість виникала не з вини відповідача, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів.

Позивач у відповіді на відзив вказує, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання і просить суд задовольнити позов повністю.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем сплата відповідачем за отриману теплову енергію в інші, ніж визначені договором, терміни.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 4.2.2. договору за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 4.2.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- 16308,36 грн. пені, нарахованої на прострочені суми оплати за березень та квітень 2019 року за період з 07.06.2019 по 22.10.2019, розмір якої складає 16308,36 грн.;

- 3847,27 грн. 3% річних, нарахованих на прострочені суми основного боргу за грудень 2018 року - квітень 2019 року за загальний період з 07.06.2019 по 22.10.2019.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних і пені та встановив їхню правильність.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення сум пені та 3% річних є обґрунтованими.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити стягувану суму пені на 90%.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, який є бюджетною неприбутковою установою, а також те, що причиною несвоєчасної оплати зобов`язань за договором стало несвоєчасне фінансове забезпечення з бюджету, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 8154,18 грн. (16308,36 грн. - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла - садок) комбінованого типу № 55 Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. Довженка, буд. 8, м. Кременчук, 39610 вул. Довженка 8, Кременчук, Полтавська область, 39610; код ЄДРПОУ 24830982) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи, 8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 8154 грн. 18 коп. пені, 3847 грн. 27 коп. 3% річних, 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук