Рішення

від 21.07.2020 по справі 420/4323/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4323/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційної фірми Екотех (приватне підприємство) про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2019 році у розмірі 59557,71 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору

22.05.2020 року позивач, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Виробничо-комерційної фірми Екотех (приватне підприємство), в якому просило:

(1) стягнути з Виробничо-комерційної фірми Екотех (приватне підприємство) 65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд.24, код ЄДРПОУ 24533971, МФО 328704, р/р НОМЕР_1 , Южне ГРУ ПАТ КБ Приватбанк , телефон: 49 62 37 на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області/Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у Приморському районі/50070000, МФО 899998, р/р UA368999980313141230000015008, тел./факс: (048) 722-52-42, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2019 році у розмірі 58 956,25 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 601,46 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Згідно з «Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2019 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на склала 16 осіб.

На підприємстві протягом 2019 року не працювало жодної особи з інвалідністю.

У відповідності до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не було створено жодного.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2019 р. відповідач не виконав.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 58 956,25 грн., середньорічна заробітна плата 943,30 грн. х1000:16 = 58956,25 грн. Так сума адміністративно - господарських санкцій = 58956,25 грн х 1 = 58956,25 грн.

Крім того, станом на 19.05.2020 р. відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 601,46 грн.

(б) Позиція Відповідача

Обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, у відповідності до ч.1 ст.18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Відповідач у 2019-2020 роках створив робоче місце інваліда та регулярно звертався до Фонду зайнятості зі звітністю - інформацією про попит на робочу силу (формою №3-ПН) про вільне робоче місце та вакантну посаду, на якій може використовуватися праця особи з інвалідністю, що підтверджується копіями звітів форми №3-ПН від 05.11.2019 р., 13.01.2020 р., 03.02.2020 р., 28.05.2020 р.

Крім того, відповідач зазначив, що на вакансію, яку запропонував відповідач, не було видано направлення особам з інвалідністю, оскільки у центрі зайнятості на той період не було зареєстровано безробітних осіб з інвалідністю з необхідним професійним рівнем чи досвідом роботи.

Відповідач 09.06.2020 р. звернувся до Центру зайнятості з листом про надання підтвердження про те, що з моменту звернення в період з листопада 2019 р. до теперішнього часу жодного кандидату на вакансію слюсаря-сантехника з інвалідністю не надіслано.

Отже на думку відповідача ним не було допущено жодних із наведених в позовній заяві порушень, а тому відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських стягнень.

(в) Відповідь на відзив

25.06.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив, що у відповідності з нормативом місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не створив жодного.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2019 р. відповідач не виконав.

ІІІ Процедура та рух справи

26.05.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Згідно з «Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2019 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на склала 16 осіб.

На підприємстві протягом 2019 року не працювало жодної особи з інвалідністю

У відповідності до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не було створено жодного.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2019 р. відповідач не виконав.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 58 956,25 грн., середньорічна заробітна плата 943,30 грн. х1000:16 = 58956,25 грн. Так сума адміністративно - господарських санкцій = 58956,25 грн х 1 = 58956,25 грн.

Крім того, станом на 19.05.2020 р. відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 601,46 грн.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з п. 3.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" регулюється відповідним Порядком, затвердженим Міністерством соціальної політики України №316 від 31.05.2013року (далі - Порядок №316).

Пунктом 5 Порядку №316 передбачено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, з огляду на наведені судом норми законодавства, на роботодавця покладено обов`язок зі створення робочих місць для інвалідів, обов`язку ж щодо пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування на створені робочі місця у відповідача не має.

Суд зазначає, що до обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості, а в силу приписів частини третьої статті 18 названого закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 20.03.2018 року у справах №817/652/17, № 802/707/17-а, від 26.06.2018 року у справі №806/1368/17 та від 31.01.2019 року у справі № 820/2267/17.

Згідно з Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 р., поданого до Фонду 25.02.2020 р., середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2019 р. склала 16 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях -1 відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Суд встанови, що відповідач подав звітність позивачу, а саме звіти про попит на робочу силу за формою 3-ПН про наявність вакансії Слюсар-сантехник .

Крім того, відповідач звертався до позивача з листом, в якому просив надати лист-підтвердження про те, що з моменту звернення в період з листопада 2019 р. до теперішнього часу жодного кандидату на вакансію слюсаря- сантехніка з інвалідністю не надіслано до відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач подавав звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів позивачу, та не зайнятість необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів виникла не з його вини, а тому твердження позивача стосовно не створення відповідачем робочих місць спростовується.

Суд встановив, що відповідач виконав всі вимоги законів України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та Про зайнятість населення , а саме:

- доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми №3-ПН;

- звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю подано до 01.03.2020 р. у відділення Фонду, за формою затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Позивач не надав жодного доказу ненадання відповідачем вищезазначеної звітності, та не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача з метою працевлаштування і відмови в такому працевлаштуванні.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач у 2019 році виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до задоволення не належать.

VI. Розподіл судових витрат

Оскільки суд не залучав свідків та призначав проведення експертизи з відповідача судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів адреса:вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 37984056

Відповідач: Виробничо-комерційна фірма Екотех (приватне підприємство), адреса:65048, м. Одеса, вул. Базарна, буд.24 ЄДРПОУ 24533971.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.