Рішення

від 22.07.2020 по справі 420/4952/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Одеса справа № 420/4952/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс про стягнення з відповідача, а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 6035,69 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5021,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс має заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 11054, 05 грн., яка виникла на підставі несплати відповідачем суми узгоджених податкових зобов`язань, самостійно задекларованих ним у податкових деклараціях, та визначених позивачу податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Одеській області №0103185106 від 08.08.2019 року. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 16.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали суду від 16.06.2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено засобами зв`язку відповідачу за адресою зазначеною позивачем в адміністративному позові яка збігається з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була доставлена за адресою підприємства 19.06.2020 року, водночас не була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс під час доставки.

Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд зазначає, що станом на 21.07.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс не надходило відзиву на позовну заяву або будь-яких інших пояснень по суті спірних правовідносин.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс зареєстровано юридичним департаментом Одеської міської ради як юридична особа 11.07.2013 року за №1 556 102 0000 047146 знаходиться на обліку в податковому органі, як платник податків (а.с.51-54).

Відповідно до інтегрованої картки платника податків (а.с.10-40) та довідки-розрахунку про суму податкового боргу (а.с.9) станом на 03.06.2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс рахується заборгованість у загальному розмірі 11057, 05 грн., яка виникла на підставі самостійно визначених відповідачем у податковій декларації зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 20.12.2017 року №9272606103 податкових зобов`язань у розмірі 6035,69 грн., податкової декларації зі сплати податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2018 року №9299221876 податкових зобов`язань у розмірі 4851,36 грн. та на підставі податкового повідомлення-рішення з податку прибуток приватних підприємств №0103185106 від 08.08.2019 року у розмірі 170 грн. (а.с.43).

Водночас, як встановлено судом відповідно до податкової декларації зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9272606103 від 20.12.2017 року сума податкового зобов`язання складає 15 803 грн., проте інтегрована картка місить відомості щодо операцій, а саме 30.12.2017 року була зафіксована переплата 9 765,31 грн. - а тому виходячи з розрахунку 15 803 грн. (податкове зобов`язання) - 9 765,31 (переплата) = 6035,69 грн. є сумою яка підлягає стягненню.

Також судом встановлено, що 21.03.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Північного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області Мовчан В.Ю. проведено камеральну перевірку з питання не надання податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс за результатами якої складено відповідний акт перевірки №1177/15-32-51-06 (а.с.44-45). У висновках зазначеного акту встановлено не подання податкової звітності з податку на прибуток відповідачем за 2018 рік, що є порушенням приписів Податкового кодексу.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки Головним управління ДФС в Одеській області винесене податкове повідомлення-рішення №0103185106 від 08.08.2019 року (а.с.43), яким до відповідача за не подання податкової декларації за 2018 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 170,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення та акт перевірки були направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс , однак повернуто поштою на адресу податкової з підстав закінчення встановленого терміну зберігання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про направлення та довідки ф.20.

Відомостей щодо оскарження вищезазначеної податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Водночас, як встановлено судом відповідно до податкової декларації №9299221876 від 27.02.2018 року сума податкового зобов`язання складає 4 861 грн., проте інтегрована картка місить відомості щодо операцій, а саме 11.03.2018 року була зафіксована переплата 9,64 грн. - а тому виходячи з розрахунку 4 861 грн. (податкове зобов`язання) - 9,64 (переплата) = 4851,36 грн. є сумою яка підлягає стягненню.

З огляду на зазначене судом встановлено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс рахується податкова заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5021, 36 грн., що складається з 4851,36 грн. (самоузгоджена сума) + 170, 00 грн. (штрафні санкції).

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід`ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Згідно до п.49.1, п.49.2, пп.49.18.3, п.49.18 ст.49 ПК України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс направило податкову вимогу форми "ю" від 12.01.2018 року №1889-17 на суму податкового боргу 6035, 69 (а.с.41).

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог пп.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

За приписами п.41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що сума заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість на суму 11 057,05 грн. є узгодженою, зазначена заборгованість платника податків підлягає стягненню з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс .

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 11 057,05 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс (68003, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, буд.7, корп.1, кв. (офіс) 11, код ЄДРПОУ 38787033) - задовольнити.

Стягнути з усіх відкритих банківських рахунків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Союзвнєштранс кошти за податковим боргом, а саме суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 035,69 грн. на бюджетний рахунок UA098999980313010029000015007, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі/Малиновського р-н./14060100 та суму заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 5 021,36 грн. на бюджетний рахунок UA6589999803331109318000015007, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м. Одесі/Малиновського р-н./14060100.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.