Ухвала

від 21.07.2020 по справі 826/3349/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3349/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

21 липня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцька Л.Т., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295, 296 КАС України.

Не подано клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням причин поважності такого пропуску.

Відповідно до частин 1,2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, днем складення повного судового рішення суду першої інстанції є 10 січня 2020 року.

До суду першої інстанції, апеляційну скаргу скаржником було подано 07 липня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. При цьому, поновлення можливе виключно за умови наявності клопотання/заяви про поновлення строку.

Наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а не підставою вважати його не пропущеним або продовженим автоматично.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу вимог частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють скаржника від обов`язку сплатити судовий збір.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку скаржником не надані.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент подачі адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на 01.01.2018 становив 1762 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим за подачу апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 2643 грн. ((22901,97 х 1,5%) 1762 х 150%) - але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом №3674-VI та шляхом подання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням причин поважності його пропуску.

При постановленні ухвали враховується, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав законної сили 17.07.2020, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Л.Т. Черпіцька