Рішення

від 07.07.2020 по справі 140/1276/18

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/1276/18

Провадження № 2/930/19/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2020 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі:

в складі: головуючого судді - Науменко С.М.

за участю секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Нечепуренко Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Немирівський Комбінат Хлібопродуктів , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача ТОВ Немирівський Комбінат Хлібопродуктів на його користь заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 5 641 грн. 37 коп. та упущену вигоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 102 091 грн. 42 коп. та витрати зі сплати судового збору.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ВН № 000201 від 28 березня 2000 року, він є власником земельної ділянки, площею 3,2836 га, кадастровий номер 0523083600:01:001:0403, на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Між ним як власником зазначеної земельної ділянки та будь-якими фізичними чи юридичними особами жодних договорів оренди вказаної земельної ділянки не укладалось.

Навесні 2017 року йому стало відомо, що відповідач - ТОВ Немирівський Комбінат Хлібопродуктів незаконно, самовільно всупереч його волі заволодів вищевказаною земельною ділянкою і використовує її для вирощування сільськогосподарських культур, а саме кукурудзи. Неодноразові звернення до керівництва підприємства щодо повернення земельної ділянки або приведення відносин у правове поле не дали жодних результатів, як і звернення до Заньковецької сільської ради.

У зв`язку з цим, 01.06.2017 він звернувся до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з вимогою про вжиття необхідних заходів, щодо відновлення моїх порушених прав.

За результатами розгляду його заяви було проведено перевірку дій відповідача (Код ЄРДПОУ: 33437862) щодо самовільного зайняття земельної ділянки (кадастровий номер 0523083600:01:001:0403 ), що належить йому на праві приватної власності. Факт самовільного зайняття відповідачем встановлено та підтверджується Актом обстеження земельної ділянки №163 від 20.09.2017; Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 321 від 20.09.2018, Приписом про усунення порушення вимог земельного законодавства № 199 від 20.09.2018, Протоколом про адміністративне правопорушення № 156 від 20.09.2017, Постановою про накладення адміністративного стягнення № 144 від 20.09.2018.

Згідно із зазначеними матеріалами перевірки, що здійснювалась старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницького, Немирівського, Тиврівського, Тиврівського районів, м. Вінниці Ковальовим Володимиром Олеговичем , було встановлено, що TOB Немирівський Комбінат Хлібопродуктів в особі директора ОСОБА_6 використовує вищевказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 126, ст. 125 Земельного кодексу України. Вказаний факт та дії директора TOB Немирівський комбінат хлібопродуктів ОСОБА_6 кваліфікуються як самовільне зайняття земельної ділянки відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, а постановою КМ України від 22.07,2016р. № 482 внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМ України від 14.01.2015р. № 15 та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорон земель усіх категорій і форм власності, який відповідно до п.а ч.1 ст.6 Закону України „ Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснює державний контроль у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю .

Згідно з п. 5-1 зазначеного Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних та фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Статтею 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок, а у ст.10 Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

На підставі зазначених вище нормативно-правових актів з метою здійснення державного контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право отримати необхідну інформацію щодо об`єкту перевірки на предмет відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, правовий статус земель, власника (землекористувача) земельної ділянки, наявність державної реєстрації права на земельну ділянку тощо. Таким чином, державний інспектор володіє інформацією щодо об`єкта перевірки (земельної ділянки), власника (землекористувача), категорії земель тощо.

Тому згідно з вказаним вище, перевірка проводилась правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Варто звернути увагу і на те, що відповідач не мав жодних правових підстав використовувати зайняту ділянку. Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, правовстановлюючі документи у відповідача на використання вказаної земельної ділянки відсутні.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Положеннями ст. 1 Закону України „ Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними визначаються як самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст . 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п. д) ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Отже, такими неправомірними діями відповідача, як самовільне зайняття та використання земельних ділянок державної власності, завдано шкоди державі як власнику земельних ділянок, від імені якої у спірних правовідносинах виступає Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як розпорядник земельних ділянок держаної форми власності.

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.12 та 14 Постанови № 7 від 16,04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.211, 212 ЗК України , ст. 22 , 1166 , 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224,224 ГК, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України , відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Що у них наявне згідно із матеріалів перевірки.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 211 ЗК за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

У випадку не укладення договору оренди або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст.157 Земельного кодексу України , відповідно до якої відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Розмір завданої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007р. № 963.

Згідно з пунктом 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 року. № 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. № 783

Отже, матеріальне право, яке регулює спірні правовідносини, нормативно визначає спосіб розрахунку розміру завданих власникові збитків відповідно до положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

На підставі зазначених нормативно-правових актів державними інспекторами, складені Розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки площею 3,2836 га. у розмірі 5 641грн. 37 коп., що підтверджується розрахунком розміру шкоди, здійснений державним інспектором І. В. Чухном.

Що ж стосується втраченої вигоди, то вона становить 62 655 гривень з огляду на таке. 14 березня 2017 року він купив 900 кг сільськогосподарської продукції, а саме сої, що підтверджується Накладною № 28 від 14. Березня 2017 року у ПСП Мрія (код ЄРДПОУ - 02128891). Цією культурою мав намір засіяти усі земельні ділянки, що має у власності та у користуванні. Крім вищевказаної земельної ділянки, він користується земельними ділянками дочки - ОСОБА_7 , площею 2,0 га, кадастровий номер 0523083600:01:001:0006 та дружини - ОСОБА_8 , площею 2,0 га, кадастровий номер 0523083600:01:001:0002. На засів одного гектару земельної ділянки в середньому виходить 120-130 кг сої. Ним було куплено 900 кг. З розрахунку на засів усіх земельних ділянок, в тому числі і тієї, що належить йому на праві приватної власності, площею 3,2836 га. Тому на 7,2836 га земельних ділянок на засів необхідно приблизно 874 кг сої.

З огляду на вищевказане, він дійсно мав намір засіяти, зайняту відповідачем земельну ділянку соєю. У результаті чого має упущену вигоду. Згідно з Експертного висновку № В-71 від 09.02.2018 Вінницької торговельно-промислової палати визначено, що середня оптово-ринкова вартість за одну тонну сої станом на грудень 2017 року з урахуванням ПДВ становить 11 224,30 грн. Згідно з Статистичного бюлетеня Збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 листопада 2017 року урожайність сої становила 27,7 ц на 1га. Тому відповідно до обрахунку: 27,7 ц*3,2836 га=90,95572 ц; 90,95572 ц/10=9,095572 тонн; 9,095572 тонн * 11224,30 грн. = 102 091 грн. 42 коп.

Таким чином, розмір упущеної вигоди становить 102 091 грн. 42 коп.

Враховуючи приписи законодавства та документи, що підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та будь - яких законних підстав, у цій справі наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, завданих зайняттям земельної ділянки та використанням її без документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача адвокат Нечепуренко Г.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення, просить відмовити у задоволенні позову повністю, так як позивачу було надано іншу земельну ділянку в с. Семенки Немирівського району взамін первісної. Договір вони не оформляли. ОСОБА_1 захотів забрати земельну ділянку, яка вже була засіяна. Накладна не відповідає вимогам про купівлю сої так як позивач кошти за придбання насіння сої не слачував, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..

В судове засідання представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не зявився, надав суду пояснення до позовної заяви, в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги щодо стягнення шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 5641,7 грн. підтримує у повному обсязі, щодо інших позовних вимог покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працював комбайнером і дружить з позивачем. Він йому допомагав сіяти сою в минулому році. Мали засіяти ще одну земельну ділянку, але вона була вже засіяна в районі с. Анцеполівки. Знає, що у позивача була ще одна земельна ділянка в с. Семенки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він дружить з позивачем. Разом з ним купляли сою в с. Косанове.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 використовував земельну ділянку в с. Семенках.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює директором СГ Мрія . Позивач хотів купити в нього насіння сої, однак позивач коштів на їх рахунок не перерахував і сої не отримав. Однак накладні забрав. Дав довідку, що сої не брав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює бухгалтером ПСП Мрія . Викликав директор і сказав, що ОСОБА_1 прийде отримувати сою. Сказав виписати накладну і касовий ордер, так як він з обіду прийде за соєю. Гроші позивач не платив. Сою не брав. Гроші в касу підприємства не надходили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 28 березня 2000 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2836 га, кадастровий № 0523083600:01:001:0403, на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.09.2017 року в порядку розгляду листа ОСОБА_1 про самовільне зайняття його земельної ділянки управлінням встановлено, що земельна ділянка площею 3,2836 га розташована на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523083600:01:001:0403, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, шкода за самовільне зайняття земельної ділянки за кадастровим № 0523083600:01:001:0403 площею 3,2836 га становить 5 641,37 грн.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Зяньковецької сільської ради 05.07.2017 року, земельна ділянка, площею 3,2836 га, кадастровий № 0523083600:01:001:0403 розташована на території Зяньковецької сільської ради Немирівського району та знаходиться на праві користування у ОСОБА_1 (а.с.20).

Відповідно до положень ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Згідно з статтями125,126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації .

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.ст.152,158 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом.

Статтею 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України "Про охорону земель"передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Шкода заподіяна самовільним зайняттям відшкодовується на підставі загальних норм ЦК України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.

Таким чином, факт самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки позивача з 2017 року підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 163 від 20.09.2017 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області; актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, № 321 від 20.09.2017 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, протоколом про адміністративне правопорушення № 156 від 20.09.2017 року ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, тому позицію відповідача, що позивачем не доведено вказаного факту суд вважає безпідставною.

Розмір шкоди обрахований ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до акту обстеження земельної ділянки згідно Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963.

Відтак суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт самовільного зайняття його земельної ділянки ТОВ Немирівський Комбінат Хлібопродуктів у 2017 році, тому стягненню підлягає шкода у розмірі 5 641 грн. 37 коп., а тому Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 102091 грн. понесеної внаслідок не проведення посіву сої на вказаній земельній ділянці позивачем, то суд вважає що в їх задоволенні слід відмовити за недоведеністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що позивач не оплатив придбання насіння сої у ПСП Мрія , що підтвердили в судовому засіданні директора вказаного підприємства ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_10 та не проводив жодних сільськогосподарський робіт по її посіву на спірній земельній ділянці.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати щодо сплати судового збору в сумі 373 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 141, 223, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Немирівський Комбінат Хлібопродуктів , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальностю "Немирівський Комбінат Хлібопродуктів" Код ЄДРПОУ: 33437862, що розташоване за адресою Вінницька область Немирівський район, с. Зяньківці, вул. Миру, 23 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою с. Зяньківці, Немирівського району Вінницької областішкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 5 641 (пять тисяч шістсот сорок одна) грн. 37 коп.

Стягнути з ТОВ "Немирівський Комбінат Хлібопродуктів" на користь ОСОБА_1 судових витрат на сплату судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 373 (триста сімдесят три ) грн. 00 коп., понесених позивачем при поданні позову.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: С.М.Науменко