Рішення

від 15.07.2020 по справі 525/241/20

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/241/20

Номер провадження 2/525/207/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2020 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО" про розірвання договору оренди землі, -

встановив:

02 березня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО" про розірвання договору оренди землі.

В своїй позовній заяві позивач посилалася на те, що є власником земельної ділянки 2,6796 гектара, кадастровий номер № 5320280300:00:003:1201, яка розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. 12 травня 2015 року між позивачем та ТОВ "Білагро" укладено договір оренди даної земельної ділянки строком на 49 років, яким визначені умови договору. Проте з часу підписання договору протягом 5 років відповідач жодного разу не сплачував їй орендної плати, ні в грошовій формі, ні в безготівковій, ні натуроплатою, як те передбачено договором, на відповідних фінансових документах позивач особисто не підписувалася. Вважає, також відповідачем порушено п. 13 договору оренди землі щодо перегляду 1 раз на два роки розміру орендної плати, про що відсутня інформація, так як нею не отримувалася орендна плата. Позивач неодноразово особисто зверталася до відповідача з приводу отримання орендної плати, але виплати не здійснювалися. Тому позивач вважає, що є підстави для розірвання договору оренди землі та просить розірвати даний договір.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася. Представник позивача ОСОБА_1 , який діє відповідно поданої до суду довіреності, позовні вимоги сторони позивача підтримав, посилався на аргументи зазначені в змісті позовної заяви поданої до суду (а.с. 8).

Відповідач подав до суду відзив з посиланням на відповідні докази, які долучені до матеріалів справи, у задоволенні позовних вимог позивача просив суд відмовити повністю. Представник позивача в судовому засідання позицію сторони позивача зазначену у змісті відзиву підтримала, зазначала, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, посилалася на аргументи зазначені у змісті відзиву поданого до суду.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6796 гектара, що розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320280300:00:003:1201, дата державної реєстрації земельної ділянки 22.09.2009 рік, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 703374053202, орендодавець (власник) земельної ділянки ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 6, 32).

12 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО" укладено договір оренди земельної ділянки № без номеру, який зареєстрований реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, дата державної реєстрації 14.08.2015 року, номер запису про інше речове право в реєстрі прав 10808451, строк дії договору 49 (сорок дев`ять) років (а.с. 4, 5, 6).

04 березня 2015 року позивач по справі ОСОБА_3 видала терміном на п`ять років довіреність на ім`я фізичної особи ОСОБА_4 , якою уповноважила останнього одержувати орендну плату за надану в оренду ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО" земельну ділянку площею 2,6800 гектара, кадастровий номер 5320280300:00:003:1201, з правом підпису за одержання від її імені орендної плати, розпоряджатися одержаною орендною платою на власний розсуд, а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов`язані з даною довіреністю, довіреність видана на п`ять років без права передоручення повноважень третім особам до 04 березня 2020 року (а.с. 33, 34).

Зазначені вище обставини встановлені судом не заперечувалися сторонами по справі в судовому засіданні.

Станом на 25 травня 2020 року, відповідно до первинних документів, позивачці ОСОБА_3 нарахована орендна плата за період з 12 травня 2015 року по 02 березня 2020 року в грошовій формі на загальну суму 28631,63 гривні, яку відповідно до довіреності отримав 27 лютого 2020 року ОСОБА_4 . Орендна плата нарахована за договором оренди землі від 12 травня 2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 5320280300:00:003:1201 (а.с. 59, 60, 61, 62, 63).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оренду землі", оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 16, 18, 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Одним із аргументів сторони позивача, як підстава розірвання договору оренди є невиплата на протязі п`яти останніх років орендної плати за надану у користування земельну ділянку, що в свою чергу є істотним порушенням договору.

На час розгляду справи в суді даний аргумент не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

На час подання позовної заяви до суду 02.03.2020, орендна плата за договором оренди станом на 27.02.2020 року була нарахована та виплачена.

Сам розмір правильності нарахування відповідної суму орендної плати стороною позивача у судовому засіданні не заперечувався.

Неотримання взагалі орендної плати позивачем по справі зважаючи на наявність відповідного довіреності на ім`я фізичної особи ОСОБА_4 , яким позивач уповноважує останнього вільно розпоряджатися його орендною платою на власний розсуд, зважаючи на позицію сторони позивача в судовому засіданні, яка не заперечувала наявності даної довіреності, як і її змісту, що була дійсна до 04 березня 2020 року включно, свідчить про відсутність в діях відповідача юридичної особи неналежної поведінки за договором оренди землі, щодо виплати орендної плити третій особі за відповідною довіреністю.

Сам факт існування спору щодо орендної плати до 02 березня 2020 року жодним чином не підтверджений стороною позивача по справі, жодних доказів на підтвердження того, що позивач неодноразово, або хоча б один раз звертався до відповідача з претензією щодо виплати орендної плати за договором оренди до суду не надано. Пояснення представника позивача з даного питання, як і зміст поданої до суду заяви з відповідними письмовими заявами по справі не містить відповідних фактів, які б могли бути перевірені судом на основі поданих до суду доказів по справі.

Щодо аргументу сторони позивача про те, що відповідачем по справі не виконано п. 13 договору оренди землі, яким встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, що не було зроблено відповідачем по справі на протязі п`яти років поспіль, то суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що розмір орендної плати не переглядався з моменту державної реєстрації договору оренди землі, що не заперечується сторонами по справі.

Між тим, пункти не 13 договору оренди землі виконується за відповідної умови, перелік яких визначено в самому пункті 13 договору, а саме: 1) зміни умов господарювання, передбачені договором; 2) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законом; 3) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; 4) інші випадки, передбачених законом .

Зміст позовної заяви, як і доданих до неї матеріалів не містить доказів на підтвердження того, що зазначені вище умови визначені пунктом 13 договору відбулися, а відповідно відповідач ухилився від дій визначених даним пунктом щодо перегляду розміру орендної плати відповідно до змісту договору.

Зважаючи, що зміст заяви не містить інших правових підстав для розірвання договору оренди, ніж наведені вище аргументи, суд не знаходить законних підстав для задоволення вимоги позивача по справі щодо розірвання договору оренди землі від 12 травня 2015 року, який укладено між ОСОБА_3 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО", що зареєстрований реєстраційною службою Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, дата державної реєстрації 14.08.2015 року, номер запису про інше речове право в реєстрі прав 10808451, строк дії договору 49 (сорок дев`ять) років.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЛАГРО" , місцезнаходження юридичної особи: вулиця Гоголя, 81, село Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи 32353457, про розірвання договору оренди землі , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Сторонам по справі роз`яснити, що відповідно до п. 3 Розділ XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕННЬ ЦПК України, строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2020 року.

Суддя Ю.І. Ячало