Рішення

від 01.08.2006 по справі 28/186пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/186пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.08.06 р.                                                                               Справа № 28/186пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Кониченко О.М.

при секретарі судового засідання Трубачовій О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача 1. Приватного підприємства “ІнтерЛіга”  м.Костянтинівка

до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс-інтел”  м. Харків

про визнання господарського зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р. укладену між ПП “ІнтерЛіга” м. Костянтинівка та ТОВ “Краусс - інтел” м. Харків, недійсним.

За участю представників:

від позивача:  Азаров О.А.- за довір.

від відповідача: Заікін О.В. – за довір., Матейченко Г.М.- директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “ІнтерЛіга” м. Костянтинівка та Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс - інтел” м. Харків про визнання господарського зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р. укладену між ПП “ІнтерЛіга” м. Костянтинівка та ТОВ “Краусс - інтел” м. Харків, недійсним, та просить стягнути з ПП “Інтерліга” на користь держави України матеріальні цінності на суму 1309,50 грн., одержані від ТОВ “Краусс - інтел” м. Харків за усною угодою.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, розрахунки за отриманий товар Відповідачем -1 не здійснено, що визначає не виконання господарського зобов'язання за угодою. Даний факт підтверджено даними бухгалтерського обліку ПП "ІнтерЛіга". Зокрема, станом на 30.09.2004 р. за даними журналу-ордеру № 6 значиться кредиторська заборгованість ТОВ "Краусс-інтел" в сумі 2012,35 грн., яка виникла внаслідок невиконання Відповідачем-1 господарських зобов'язань за усними угодами: від 25.12.2003 р. (частково) в сумі 702,85 грн., від 12.01.2004 р. в сумі 1309,50 грн. Також позивач посилається на те, що господарське зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р., укладеною між Приватним підприємством "ІнтерЛіга" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краусс-інтел" слід визнати недійсним на підставі його вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Краусс-інтел" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 ГК України. Господарське зобов'язання, вчинене відповідачами мало мету свідомо суперечну інтересам держави і суспільства. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2005 р. визнано недійсним установчий договір ТОВ “Краусс-Інтел” від 16.01.2003 р., укладений між  учасниками Демниченко С.О. та Лавриком Ю.М., та статут товариства з моменту їх укладення та затвердження. Свідоцтво про державну реєстрацію товариства та про реєстрацію платника ПДВ скасовано з моменту їх видачі, тобто підприємство мало за мету укладення угод, спрямованих на ухилення від оподаткування.

Відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує відзив на позов не надав, але надав пояснення відповідно до яких між ПП «Інтерліга» та ТОВ «Краусс - Інтел» здійснювалась господарська діяльність на підставі документації і по нормах відповідно до діючого законодавства України. 12.01.2004 р. ТОВ «Краусс - Інтел» реалізував на адресу ПП “Інтерліга” свинину в кількості 87,3кг на суму 1309,50 грн. (Рахунок № 6, видаткова накладна 4, податкова накладна 4). ПП «Інтерліга» взаємозаліком № 12/1 від 12.01.2004 р. погасило свій борг перед ТОВ «Краусс - Інтел» відпустивши йому стеклохолст ВВТ - 1200 у кількості 29400 м кв. на суму 15241,28 грн. (Рахунок № 15, видаткова накладна 17/1, податкова накладна 17/1). ПП «Інтерліга» реалізувало свинину 81,5 кг на суму  1304,65 грн. 12.01.2004 р. (Рахунок № 1, видаткова накладна 1, податкова накладна 1); 26.03.2004 р. - 5,8 кг. на суму 94,10 грн. (Рахунок № 2, видаткова накладна 2, податкова накладна 2) – Костянтиновскому  державному хімічному заводу. Розрахунок був зроблений шляхом безготівкового розрахунку   (банківська виписка від 02.02.2004 р. - 500 грн., від 09.02.2004 р. - 600 грн., від 16.02.2004 р. - 519 грн.).

Позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що  оскільки відповідач 1 надав пояснення стосовно того, що зобов'язання були припинені 12.01.2004 р. за рахунок зустрічної поставки, яка відбулася 20.11.2003 р. за документом  № 17/1 – тобто розрахунок було проведено повністю товарно – матеріальними цінностями, а також доведення того факту що товарно – матеріальні цінності були в подальшому реалізовані, в зв'язку з чим просить визнати господарське зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р., укладеною між Приватним підприємством ПП "ІнтерЛіга" м. Костянтинівка та Товариством з обмеженою відповідальність "Краусс-інтел" м Харків, недійсним. Стягнути з Приватного підприємства ПП "ІнтерЛіга" на користь держави Україна грошові кошти в сумі 1309,50 грн., одержані від ТОВ "Краусс-інтел" м Харків за угодою. Стягнути з ТОВ "Краусс-інтел" м. Харків на користь ПП "ІнтерЛіга" товарно -  матеріальні цінності на суму 1309,50 грн.   

01.08.2006 року до прийняття  рішення по справі від позивача до суду надійшло клопотання відповідно до якого позивач просив суд, враховуючи, що зобов'язання фактично були виконані, стягнути з ТОВ "Краусс-інтел"  на користь ПП „ІнтерЛіга” грошові кошти у сумі 1309,50 грн.     

Відповідач 2 явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством "ІнтерЛіга" за період з 21.03.2003 р. по 30.09.2005 р., за наслідками якої складено Акт від 24.01.2006 р. № 66/23-1-32401531. В ході перевірки було встановлено, що приватним підприємством "ІнтерЛіга" м. Костянтинівка (далі по тексту рішення Відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краусс-інтел" м. Харків (далі по тексту рішення Відповідач 2) 12.01.2004 р. було укладено усну угоду на постачання товарно-матеріальних цінностей.      

12.01.2004 р. Відповідач 1 отримав від Відповідача 2 м'ясо (свинина у кількості 87,3 кг за ціною 12,5 грн.) відповідно накладної № 4 від 12.01.2004р. на загальну суму 1309,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 218,25 грн. та отримав податкову накладну № 4 від 12.01.2004 р. на суму 1309,50 грн., в тому числі ПДВ  218,25 грн., яка відображена у книгі придбання товарів (робіт, послуг) у 2004 р. Розрахунки за отриманий товар Відповідачем -1 не здійснено, що визначає не виконання господарського зобов'язання за угодою. Даний факт підтверджено даними бухгалтерського обліку ПП "ІнтерЛіга". Зокрема, станом на 30.09.2004 р. за даними журналу-ордеру № 6 значиться кредиторська заборгованість ТОВ "Краусс-інтел" в сумі 2012,35 грн., яка виникла внаслідок невиконання Відповідачем-1 господарських зобов'язань за усними угодами: від 25.12.2003р. (частково) в сумі 702,85 грн., від 12.01.2004р. в сумі 1309,50 грн.

Відповідно до  заяви відповідачів  № 12/1 від 12.01.2004 р. про припинення  зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, відбувся залік однорідних грошових зобов”язань відповідачів за рахунок зустрічної поставки товарів, яка відбулась 20.11.2003 р. за документом № 17/1 - тобто розрахунок було проведено повністю товарно - матеріальними цінностями, товарно - матеріальні цінності були в подальшому реалізовані відповідачем 1 Костянтинівському державному хімічному заводу.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.  Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до  п.4 Прикінцевих положень Господарського Кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.          

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, наведені в ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до якої, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням місцевого Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2005 р. установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс - інтел” м. Харків були визнані недійсними.

Під час розгляду справи місцевим Комінтернівським районним судом м. Харкова було встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ “Краусс-інтел"   вказане   товариство   було   зареєстровано  виконкомом Харківської міської ради 04.02.2003 р., код ЄДРПОУ 32336541, запис у журналі обліку реєстраційних справ 04069224ЗЮ0028298.

Державну реєстрацію було проведено на підставі установчого договору від 16.01.2003 р., укладеного між Демченком С.О. та Лавриком Ю.М., згідно якого засновники зробили майнові внески до статутного фонду у сумі 9250 грн. кожний, та мають корпоративні права у товаристві у розмірі 1/2 частки голосів кожний, та Статуту товариства, який так само є формою договору між сторонами, який регламентує порядок діяльності товариства та контролю з боку засновників.

Після державної реєстрації ТОВ „Краусс - інтел", воно прийнято на облік в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, за юридичною адресою, та зареєстровано, як платник податку на додану вартість про що 03.03.2003 р. видане свідоцтво № 29017051, бланк НБ № 206051.

З пояснень Шаповалової Н.Ю., яка займалася наданням допомоги при державній реєстрації ТОВ “Краусс - інтел" випливає, що нікого з представників товариства вона не пам'ятає, з наданих фотографій Лаврика Ю.М. та Демченка С.О. впізнати не  може.

Згідно свідоцтва про смерть, бланк І-ВО № 640319, виданого 23.10.2003 р.,  Лаврик Ю.М. помер 06.08.2003 р., про що відділом ЗАГС адміністрації МО Лужський район, Ленінградської області зроблено актовий запис № 1182.

Зі свідчень Демченка С.О., якого було допитано в якості свідка в м. Лисичанськ, витікає, що в січні 2003 року він виїздив до м. Києва з метою працевлаштування в будівельну фірму, де, при оформленні на роботу в нього на декілька днів було вилучено загальногромадянський паспорт. Жодних документів щодо реєстрації ТОВ „Краусс -інтел", в тому числі установчих договорів, статутів та ін., він не підписував, назву товариства чує вперше, ніяких намірів на створення товариства ні він, ні Лаврик Ю.М., з яким він знайомий раніше, не мали.

Рішення місцевого Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.10.2005 р., відповідно до відмітки суду,  набрало законної сили.   

Актом № 323 від 24.11.2005 р. було анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 29017051, видане Товариству з обмеженою відповідальністю “Краусс - інтел”.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на  Товариство з обмеженою відповідальністю “Краусс - інтел”, як особу що уклала господарське зобов'язання з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд зазначає, що зобов'язання сторін  були визначені у грошовій формі, а припинені шляхом взаємозаліку внаслідок поставки товарів, тому клопотання позивача про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс - інтел” грошових коштів  у сумі 1309,50 грн. на користь Приватного підприємства „ІнтерЛіга” є  обґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного Кодексу України,  ст. 33, 34, 35, 44, 49, ст. 82 – 85 ГПК України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства “ІнтерЛіга” м. Костянтинівка та Товариства з обмеженою відповідальністю “Краусс-інтел” м. Харків про визнання господарського зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р., укладеною між Приватним підприємством ПП "ІнтерЛіга" м. Костянтинівка та Товариством з обмеженою відповідальність "Краусс-інтел" м Харків недійсним, задовольнити.

Визнати господарське зобов'язання за усною угодою від 12.01.2004 р., укладеною між Приватним підприємством ПП "ІнтерЛіга" м. Костянтинівка та Товариством з обмеженою відповідальність "Краусс-інтел" м Харків, недійсним.

Стягнути з ТОВ "Краусс - інтел" м. Харків код ЄДРПОУ 32336541(м. Харків,

Комінтернівський район, пр-т. Московський, 96 р/р № 260090046 у ТОВ "Банк

Перспектива", МФО 335902) на користь ПП "ІнтерЛіга" код ЄДРПОУ 32401531 (Донецька

область, м. Костянтинівка, вул. Островського, 300/4 р/р № 26007301550591 в філії

"Відділення Промінвестбанк" м. Костянтинівка , МФО 334550 грошові кошти у сумі  1309,50 грн.   

Стягнути з Приватного підприємства ПП "ІнтерЛіга", код ЄДРПОУ 32401531 (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Островського, 300/4 р/р № 26007301550591 в філії "Відділення Промінвестбанк" м. Костянтинівка , МФО 334550) на користь держави Україна (р/р 31113129600058 в УДК в Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24166604, код платежу 31010000) грошові кошти у сумі 1309,50 грн., одержані від ТОВ "Краусс - інтел" м. Харків за угодою.

Стягнути з ТОВ "Краусс - інтел" м. Харків код ЄДРПОУ 32336541(м. Харків,

Комінтернівський район, пр-т. Московський, 96 р/р № 260090046 у ТОВ "Банк

Перспектива", МФО 335902) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 187 грн.

Стягнути з ТОВ "Краусс - інтел" м. Харків код ЄДРПОУ 32336541(м. Харків,

Комінтернівський район, пр-т. Московський, 96 р/р № 260090046 у ТОВ "Банк

Перспектива", МФО 335902) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі  118 грн.

Суддя                                                                         Кониченко О.М.