Постанова

від 14.07.2020 по справі 484/629/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

14.07.20

22-ц/812/434/20

Провадження №22-ц/812/434/20

Провадження №22-ц/812/462/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2020 року м. Миколаїв

справа № 484/629/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державних актів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 06 грудня 2019 року під головуванням судді Максютенко О.А., повний текст судового рішення складений 13 грудня 2019 року, та додаткове рішення цього ж суду, ухвалене 20 січня 2020 року, повний текст якого складений цього ж дня,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним та скасування державних актів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.

Позивач зазначав, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 824147, виданого 02 березня 2007 року на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 23 грудня 2006 року № 530-р, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010802200017, його мати - ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку площею 7,38 га, яка розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за кадастровим номером 4825485100:05:000:0124.

ІНФОРМАЦІЯ_1 червня 2008 року ОСОБА_5 померла. Позивач прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Грушанською І.В. за реєстровим № 527. На підставі зазначеного свідоцтва, 23 липня 2010 року він отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263707, що був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011048300073. Після цього ОСОБА_1 звернувся до відділу Держгеокадастру у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Однак, рішенням державного кадастрового реєстратора від 16 січня 2019 року № РВ - 4800478532019 відмовлено у цьому, оскільки в межах цієї земельної ділянки знаходяться інші земельні ділянки, які належать відповідачам. Державним реєстратором встановлено, що земельна ділянка позивача на 49,5705% перетинається з земельною ділянкою площею 3,6904 га, кадастровий номер № 4825485100:05:000:0769, 1/3 якої належать відповідачці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, 1/3 - ОСОБА_4 , та 1/3, ще не оформлена спадкоємицею вказаної частки - ОСОБА_2 . Також належна позивачеві земельна ділянка перетинається з земельною ділянкою площею 3,69 га, кадастровий номер № 4825485100:05:000:0772, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263717 від 20 липня 2010 року, але яка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Як вказав позивач, в додатку № 4 до копії розпорядження Первомайської РДА від 05 березня 2009 року, на підставі якого були видані державні акти ОСОБА_6 (спадкодавцеві відповідачів) та ОСОБА_2 , вбачається виправлення номеру земельної ділянки, що підлягала виділенню в натурі, а тому технічна документація була виготовлена на земельну ділянку, яка вже була виділена в натурі за розпорядженням № 530-р від 23 грудня 2006 року та належить позивачу. Дане порушення було виявлено вже після того, як одна із власників земельної ділянки померла та виправити допущені порушення державний реєстратор не має можливості у зв`язку з тим, що спадщина уже була переоформлена та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Посилаючись на викладене, позивач просив:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 15 березня 2009 року № 64-р про виділення громадянам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в частині передачі у власність земельних часток (паїв) в межах території Мигіївської сільської ради ОСОБА_7 М ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263717, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20 липня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 011048300067, на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 3,6900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0772 ;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263716 виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20 липня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 011048300065, на ім`я ОСОБА_6 , на земельну ділянку площею 3,6904 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,6904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769 в Державному земельному кадастрі;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 грудня 2017 року, посвідчене, державним нотаріусом Другої Первомайської ДНК Миколаївської області Грушанською І.В за реєстровим номером 1-2424 на ім`я ОСОБА_4 на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 3,6904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 вересня 2018 року, посвідчене державним нотаріусом Другої Первомайської ДНК Миколаївської області Грушанською І.В за реєстровим номером 1-933 на ім`я ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 3.6904 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області кадастровий номер 4825485100:05:000:0769.

ОСОБА_4 та її представник - адвокат Пшесмецька Т.М. - просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідачі у справі успадкували земельну ділянку на законних підставах та володіють нею не порушуючи прав та інтересів інших осіб, а посилання позивача на виправлення номеру земельної ділянки в розпорядженні Первомайської РДА від 05 березня 2009 року № 64-р. є недостатнім підтвердженням для позбавлення їх права власності на дану земельну ділянку, як і задоволення усіх позовних вимог в цілому. Також просили застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що про порушене право відповідач міг дізнатися з 01 січня 2013 року коли в Україні запрацювала національна кадастрова система.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що законодавством передбачено лише дві підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки, як передбачено п.114 постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051, а саме: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворились в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну. За такого, визнання недійсними, скасування розпорядження Первомайської РДА, державних актів та свідоцтв про право на спадщину не тягне за собою скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали заяви про застосування строку позовної давності та просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області також просила відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду від 06 грудня 2019 року та додаткове рішення суду від 20 січня 2020 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд не дав належної оцінки технічній документації із землеустрою, з якої вбачається співпадіння земельних ділянок, які є предметом спору, передчасно визнав доведеним факт, що земельна ділянка позивача та земельні ділянки відповідачів є різними земельними ділянками, оскільки вказані номери в технічній документації це умовні позначки земельних ділянок на карті розпаювання. Вважає незаконним висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження позовних вимог, оскільки допитаний в судовому засіданні державний кадастровий реєстратор пояснив, що має місце співпадіння земельних ділянок. Крім того, суд першої інстанції в порушення приписів п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України не навів мотивів відхилення змісту рішення державного кадастрового реєстратора № РВ -4800635012019 від 25.10.2019 року та виписки з протоколу № 1 Загальних зборів власників земельних часток (паїв) ВАТ Бузькі пороги від 09.10.2004 року в якості доказів на підтвердження позовних вимог.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення позивач посилається на відсутність підстав у стягненні з нього витрат на правничу допомогу виходячи зі змісту ст. 133, 137 ЦПК України. Крім того, зазначає, що розмір гонорару, який за рішенням суду відшкодовується за рахунок позивача, який є пенсіонером та має неналежний майновий стан, не є справедливим та пропорційним якості та об`єму наданої відповідачці правничої допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_4 та її представник адвокат Пшесмецька Т.М просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Данилова К.Ю. - підтримала доводи і вимоги апеляційних скарг.

Представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат Пшесмецька Т.М., просила відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість основного та додаткового рішень суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджуються матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , після її смерті спадщину за заповітом у вигляді земельної ділянки площею 7.38 га., що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області прийняв її син - позивач ОСОБА_1 , який на підставі свідоцтва про право на спадщину отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263707, що був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів землі за № 011048300073, з кадастровим номером земельної ділянки 4825485100:05:000:0124. Дана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 824147, який зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010802200017. Даний державний акт було видано на підставі розпорядження Первомайської РДА Миколаївської області від 23.12.2006 року № 530-р.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.12.2017 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , є співвласниками (по 1/3 частині за кожним) земельної ділянки площею 3.69904 га, що знаходиться в межах Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 серпня 2008 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області року на Ѕ частку майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 . 20 липня 2010 року Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 05 березня 2009 року № 64-р. ОСОБА_6 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263716. Кадастровий номер земельної ділянки 4825485100:05:000:0769.

Також, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3.6900 га, що розташована: Миколаївська область, Первомайський район, Мигіївська сільська рада (за межами населеного пункту) та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту серії ЯИ №263716 від 20.07.2010 року, виданого на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 05.03.2009 року №64-р. Кадастровий номер земельної ділянки 4825485100:05:000:0772. Вказану земельну ділянку ОСОБА_2 успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 серпня 2008 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області року на Ѕ частку майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстрували своє право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 3.6904 з кадастровим номером 4825485100:05:000:0769.

Рішенням № РВ-4800478532019 від 16.01.2019 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру власнику земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0772 - позивачу ОСОБА_1 - у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перетинається з ділянкою з кадастровим номером: 4825485100:05:000:0769 - площа співпадає на 49.5705%.

Рішенням № РВ-4800635012019 від 25.10.2019 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру власнику земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки: 4825485100:05:000:0772 - позивачу ОСОБА_1 - у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перетинається з ділянкою з кадастровим номером: 4825485100:05:000:0769 - площа співпадає на 49.5705% та ділянкою 4825485100:05:000:0772- площа співпадає на 49.987 %.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щоналежних та допустимих доказів щодо перетинання земельних ділянок відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із земельною ділянкою ОСОБА_1 суду не надано, а тому в задоволенні позовних вимог щодо скасування Розпорядження Первомайської РДА від 15.03.2009 року № 64-р слід відмовити, а за такого слід відмовити і у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вони є похідними від первинної вимоги.

Проте колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижчевикладене.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 статті 21 ЦК України).

Частиною першою статті 78 та частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України. Зокрема, частинами другою та третьою цієї статті передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування .

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Статтями 116 , 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Необхідною передумовою виникнення права приватної власності на земельну ділянку державної чи комунальної власності має бути рішення про передання у приватну власність цієї ділянки, прийняте відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, які діють від імені власника.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 50 Закону України "Про землеустрій" в редакції, що діяла на час прийняття Первомайською районною державною адміністрацією розпорядження від 15 березня 2009 року № 64-р).

Положеннями пункту 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року (в редакції на час складання технічної документації із землеустрою на підставі розпорядження Первомайської РДА від 15 березня 2009 року № 64-р), встановлено, що проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності факту перетинання земельних ділянок відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із земельною ділянкою ОСОБА_1 , оскільки такого висновку місцевий суд дійшов внаслідок неповного з`ясування обставин справи.

Так, відповідно до протоколу Загальних зборів власників земельних часток (паїв) ВАТ Бузькі Пороги від 09 жовтня 2004 року за результатами проведеного розподілу земельних ділянок між власниками земельних паїв ОСОБА_5 (спадкодавиці позивача) була виділена ділянка за № 291, а ОСОБА_10 (після якої відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2007 року, виданого державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, право на земельну частку (пай) успадкував ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 59), спадкоємцями якого були ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ) - ділянка № 26 (т. 1 а.с. 226).

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 28.07.2006 року № 308-р "Про надання дозволу на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в межах території Мигіївської сільської ради" надано дозвіл на складання технічної документації на виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в межах території Мигіївської сільської ради громадянам згідно з додатком. Згідно додатку до цього розпорядження у списку громадян, які подали заяви на передачу їм у власність земельних часток (паїв) в межах території Мигіївської сільської ради, зазначена, в тому числі, ОСОБА_5 , номер земельної ділянки, що передається їй у власність - 291 (т. 3 а.с. 5).

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 23.12.2006 року № 530-р було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності громадянам України на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Мигіївської сільської ради згідно з додатком та передано безоплатно у власність земельні ділянки у розмірах, визначених технічною документацією із землеустрою. Згідно додатку до цього розпорядження у списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки, зазначена ОСОБА_5 , номер земельної ділянки, що передається їй у власність - 291, площа земельної ділянки - 7,78 га, з яких 7,38 га - рілля, 0,10 га -сади. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_5 02.03.2007 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 824147 (т. 1 а.с. 12-14).

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 05.03.2009 року № 64-р "Про виділ громадянам земельних ділянок часток (паїв) в натурі (на місцевості) п.1 зазначено виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) в межах території в тому числі Мигіївської сільскої ради громадянам (власникам сертифікатів) у відповідності з проектами розподілу земельних ділянок, згідно з додатками". Згідно додатку №4 до вказаного розпорядження у списку громадян, які подали заяви на передачу їм у власність земельних часток (паїв) в межах території Мигіївської сільської ради зазначено ОСОБА_6 - 1\2 земельної ділянки 291 та ОСОБА_2 - 1\2 земельної ділянки 291 (т.1. а.с. 20-21).

При цьому у вказаному додатку до розпорядження Первомайської РДА від 05.03.2009 року № 64-р вбачається виправлення номеру земельної ділянки, яка підлягає передачі у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на номер 291 без яких небудь про це застережень.

Аналогічне виправлення вбачається у даному додатку, що міститься в оригіналі технічної документації із землеустрою, виготовленої на підставі розпорядження Первомайської РДА від 05.03.2009 року № 64-р, яка була досліджена судом.

Згідно відповіді Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 08.10.2019 року на запит суду проекти розподілу земельних ділянок (з додатками) виділу земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), виготовлених відповідно до розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 05.03.2009 року № 64-р, в матеріалах Первомайської РДА відсутні (т. 1 а.с. 217).

Отже, всупереч встановленого рішенням Загальних зборів власників земельних часток (паїв) ВАТ Бузькі Пороги від 09 жовтня 2004 року розподілу земельних ділянок між власниками земельних паїв щодо виділення ОСОБА_10 ділянки номер АДРЕСА_1 , технічна документація із землеустрою була виготовлена на земельну ділянку за № 291, яка була розподілена ОСОБА_5 та на яку вже була виготовлена технічна документація із землеустрою, яка була затверджена розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 23.12.2006 року № 530-р та відповідно до якої передано у власність ОСОБА_5 земельні ділянки у розмірах, визначених цією технічною документацією.

Крім того, оскаржуване розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 05 березня 2009 року № 64-р, на підставі якого були видані спірні Державні акти, було прийнято ще до виготовлення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , тоді як відповідне рішення районної державної адміністрації про затвердження даної земельної технічної документації та про передачу у власність зазначеним особам земельних ділянок розміром, як зазначено у Державних актах, всупереч вищевикладеним вимогам статей 116 , 118 ЗК України , пункту 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 року, не приймалося.

Рішенням № РВ-4800478532019 від 16.01.2019 року державного кадастрового реєстратора Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Сопунова О.В. відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру власнику земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0772 - позивачу ОСОБА_1 - у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перетинається з ділянкою з кадастровим номером: 4825485100:05:000:0769 (земельна ділянка ОСОБА_6 ) - площа співпадає на 49.5705% (т. 1 а.с. 17-18).

Рішенням № РВ-4800635012019 від 25.10.2019 року державного кадастрового реєстратора Відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Сопунова О.В. відмовлено позивачу ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру власнику земельної ділянки з кадастровим номером земельної ділянки: 4825485100:05:000:0772 у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перетинається з ділянкою з кадастровим номером: 4825485100:05:000:0769 (земельна ділянка ОСОБА_6 ) - площа співпадає на 49.5705% та ділянкою 4825485100:05:000:0772 (земельна ділянка ОСОБА_2 ) - площа співпадає на 49.987 %. (т. 1 а.с. 222-223).

Викладені у зазначених рішеннях висновки підтвердив допитаний судом першої інстанції державний кадастровий реєстратор ОСОБА_11 , який також пояснив, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 4825485100:05:000:0772 та технічна документація і землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 4825485100:05:000:0769 і 4825485100:05:000:0772 виготовлені на одну й ту саму земельну ділянку.

Висновком земельно-технічного експертного дослідження № 1 від 16.03.2020 року, проведеного судовим експертом ОСОБА_12 , також підтверджено перетинання вищезазначених земельних ділянок (т. 2 а.с. 115-129). Аналогічні пояснення дав експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції.

Доказів, які б спростовували факт накладання земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на земельну ділянку ОСОБА_1 відповідачами не було надано.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про недоведеність порушення прав позивача оскаржуваним розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації від 05 березня 2009 року № 64-р в частині виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в межах території Мигіївської сільської ради не відповідає встановленим обставинам справи.

За таких обставин, відповідно до вимог статей 152, 155 ЗК України, ч. 1 статті 21 ЦК України колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 05 березня 2009 року № 64-р в частині виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в межах території Мигіївської сільської ради.

Аналогічні висновки містять постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 540/861/16-ц, постанова Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 233/4679/18-ц.

У спорах, пов`язаних з правом власності або правом постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видані відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Таким чином, оскільки державні акти на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 і ОСОБА_6 були видані на підставі незаконного рішення Первомайської районної державної адміністрації, то визнання їх недійсними буде відповідати вимогам законодавства.

Вимоги позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0769 в Державному земельному кадастрі та визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 11 грудня 2017 року та від 20 вересня 2018 року на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0769 за кожною - є похідними від основних позовних вимог, а тому вони також підлягають задоволенню.

Стосовно застосування позовної давності до спірних правовідносин слід зазначити таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позов у цій справі поданий до суду 04 лютого 2019 року.

Відповідачі заявили у суді першої інстанції про застосування позовної давності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про порушення своїх прав власника земельної ділянки ОСОБА_1 стало відомо тільки після отримання ним рішень державного кадастрового реєстратора від 16 січня 2019 року та 25 жовтня 2010 року про відмову у реєстрації його земельної ділянки.

Як пояснили представники ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у суді апеляційної інстанції, фактично межові знаки на земельних ділянках сторін не встановлені, права позивача як власника земельної ділянки ніхто не оспорював, отже про порушене право відповідач міг дізнатися тільки після відмови державного кадастрового реєстратора у реєстрації його земельної ділянки з причин її перетинання із ділянками відповідачів.

За такого, колегія суддів вважає, що перебіг позовної давності за вимогами ОСОБА_1 , починається з 17 січня 2019 року, а тому строк позовної давності ним не пропущено.

Отже, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що призвело до помилкового висновку про відмову у позові у зв`язку із його недоведеністю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову ОСОБА_1 .

За правилами частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки оскаржуване рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2019 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 підлягає скасуванню, то відсутні і передбачені законом підстави для стягнення з нього на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Таким чином, додаткове рішення суду від 20 січня 2020 року також підлягає скасуванню.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, та витрати на професійну правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

ОСОБА_1 за подачу позовної заяви було сплачено 4 610 грн. 60 коп. судового збору та за подачу апеляційної скарги - 2 000 грн. (у зв`язку зі зменшенням розміру судового збору з 6 915 грн. 60 коп. до 2 000 грн. на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року про часткове задоволення відповідного клопотання апелянта).

Крім того, за проведення експертизи ОСОБА_1 було сплачено 4 977грн. (т. 2 а.с. 226).

На підставі договору № 251219 від 25 грудня 2019 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 , додаткової угоди № 1 до цього договору, якою встановлений розмір адвокатського гонорару, та Акту приймання виконаних робіт Лінкевич зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню Регіональна колегія адвокатів 8000 грн., з яких: 2000 грн. - за ознайомлення із матеріалами справи у Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області, 4000 грн. - за складання апеляційної скарги, 2000 грн. за участь у двох судових засіданнях у суді апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 222-225).

Про стягнення судових витрат було заявлено представником позивача - адвокатом Даниловою К.Ю. - 19 травня 2020 року.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю не заявлялося.

За такого, виходячи з вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку, що з відповідачів у рівних частках підлягає стягненню: на користь держави - недоплачений судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 4 915 грн. 60 коп., тобто по 983грн.12коп. з кожного; на користь ОСОБА_1 - 19 587 грн. 40 коп. відшкодування судових витрат (6 610 грн. 40 коп. судового збору + 4 977 грн. витрат на експертизу + 8 000 грн. витрат на правничу допомогу), тобто по 3 917 грн. 48 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367 , 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2019 року та додаткове рішення цього ж суду від 20 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення .

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 05 березня 2009 року № 64-р в частині виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) в межах території Мигіївської сільської ради.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263717, виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20 липня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 011048300067, на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку площею 3,6900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0772.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 263716 виданий Первомайською районною державною адміністрацією 20 липня 2010 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 011048300065, на ім`я ОСОБА_6 , на земельну ділянку площею 3,6900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,6904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769 в Державному земельному кадастрі.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 грудня 2017 року, посвідчене, державним нотаріусом Другої Первомайської ДНК Миколаївської області Грушанською І.В за реєстровим номером 1-2424 на ім`я ОСОБА_4 на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 3,6904 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485100:05:000:0769.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 вересня 2018 року, посвідчене державним нотаріусом Другої Первомайської ДНК Миколаївської області Грушанською І.В за реєстровим номером 1-933 на ім`я ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 3.6904 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області кадастровий номер 4825485100:05:000:0769.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь держави судовий збір в розмірі по 983грн.12коп. (дев`ятсот вісімдесят три гривні дванадцять копійок) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в розмірі по 3 917 грн. 48 коп. (три тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень сорок вісім копійок) з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді І.В. Лівінський

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 22 липня 2020 року