Ухвала

від 20.07.2020 по справі 607/23825/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 липня 2020 року

м. Київ

справа № 607/23825/18

провадження № 61-4093св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство Банк Форум , приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року та додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Хоми М. В., Щавурської Н. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради (далі - КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації ), треті особи: ОСОБА_3 ОСОБА_4. , Публічне акціонерне товариство Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум ), приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А. І., про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 26 січня 2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року, у цивільній справі № 607/14797/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , про стягнення коштів, вирішено стягнути з ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 348 304,36 грн в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15 жовтня 2011 року. ОСОБА_1 зверталася до спадкоємців ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогою про повернення заборгованості за договором позики у розмірі 13 946, 65 дол. США у строки встановлені статтями 1281, 1282 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

Однак, державним реєстратором КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації прийнято рішення від 01 жовтня 2018 року № 43286484 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення слугувало те, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_7 , як іпотекодавцем та майновим поручителем, ОСОБА_4 , як боржником, Акціонерним комерційним банком Форум (далі - АКБ Форум ), як кредитором та іпотекодержателем, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу за реєстровим № 6218.

Згідно з умовами іпотечного договору його предметом є спірне домоволодіння, яке на праві власності належить ОСОБА_7 . Цей іпотечний договір укладено з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань, що випливають з укладеного між АКБ Форум та останнім кредитного договору від 25 липня 2008 року № 240/08/26-ZNv, за умовами якого ОСОБА_4 зобов`язаний повернути АКБ Форум кредитні кошти в розмірі 90 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення - по 24 липня 2018 року.

Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 та ПАТ Банк Форум , як правонаступник АКБ Форум , після смерті ОСОБА_7 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , без повідомлення її спадкоємця ОСОБА_3 та пред`явлення до неї вимоги як кредитором спадкодавця у шестимісячний строк, уклали між собою 23 лютого 2018 року договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договором від 25 липня 2008 року № 240/08/26-ZNv, після чого відповідач ОСОБА_2 , користуючись правом, визначеним у застереженні, що міститься в іпотечному договорі, зареєстрував у відповідача державного реєстратора КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради Дубровицької О. І. право власності на спірне домоволодіння на своє ім`я.

Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради Добровицької О. І. від 01жовтня 2018 року № 43286484 про державну реєстрацію прав та обтяжень, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на нежитловий будинок з надвірними побудовами та спорудами АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 та КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради на користь ОСОБА_1 гроші в сумі 704,80 грн сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради Добровицької О. І. від 01 жовтня 2018 року № 43286484 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 та КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі по 352,40 грн з кожного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 , який набув права вимоги за іпотечним договором на підставі договору про відступлення, порушив строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, не пред`явив вимог до спадкоємців боржника, оформив право власності на іпотечне майно через Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в порушення процедури визначеної статтями 1281,1282 ЦК України.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1 057,20 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що державний реєстратор КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради діяв в межах процедури проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. На час реєстрації в Єдиному реєстрі не було запису про заборону відчуження об`єктів спірного нерухомого майна.

Правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов`язань спадкодавця перед своїм кредитором та вимоги спадкоємців - боржника про визнання кредитора таким, що втратив вимоги до спадкоємців за кредитним договором і за договором іпотеки, а не порядок звернення стягнення заборгованості, які випливають із інших правовідносин.

Суд першої інстанції в своєму рішенні не навів мотивів вчинення державним реєстратором порушень порядку проведення реєстраційних дій, які можуть бути незаконними, а посилання позивача на те, що відповідач ОСОБА_2 на підставі даної реєстрації безпідставно набув право власності на житловий будинок з надвірними будовами та спорудами по АДРЕСА_1 і що дана угода є нікчемною, не ґрунтуються на зібраних доказах.

Додатковою постановою від 03 вересня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року.

Приймаючи додаткову постанову у справі, апеляційний суд виходив із того, що при ухваленні постанови від 10 липня 2019 року по суті спору судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про стягнення судових витрат понесених із розглядом справи у суді першої інстанції, а саме витрат на правничу професійну допомогу, а також не було вирішено питання, щодо скасування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи

У серпні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене вище судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, заявник просив вирішити питання про розподіл судових витрат та про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:

- помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції;

- не врахував, що договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором від 25 липня 2008 року № 240/08/26-ZNv, укладений 23 лютого 2018 року між ОСОБА_2 та ПАТ Банк Форум , прямо суперечить положенням частини третьої статті 512, статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк, або інша фінансова установа. У даному випадку кредитором є фізична особа - ОСОБА_2 . Таким чином указаний договір є нікчемним;

- не звернув уваги на те, що державний реєстратор КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради Добровицька О. І. була позбавлена можливості встановити наявність виконання, або невиконання умов правочину (кредитного договору), з яким закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на іпотечне нерухоме майно або обтяження таких прав;

- залишив поза увагою, висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 909/968/16-ц та у постанові від 31 жовтня 2018 року по справі № 465/646/11;

- не надав належну оцінку доводам заявника про те, що дії відповідачів порушили її права, оскільки вона в установленому статтями 1281 і 1282 ЦК України порядку пред`явила вимоги, як кредитор спадкодавця ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її спадкоємця ОСОБА_3 , однак спірне домоволодіння, за рахунок якого заявник могла задовольнити свої майнові вимоги, протиправно перейшло у власність відповідача ОСОБА_2 .

У вересні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в якому просив касаційну скаргу відхилити, а постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Також заявник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 про ухвалення додаткового судового рішення у цій цивільній справі. Крім того, заявник просив зупинити виконання оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:

- не врахував те, що предметом позову у цій справі є лише одна вимога немайнового характеру, що заявлена до ОСОБА_2 та КП Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради, і справа не є складною;

- не звернув уваги на те, що окрім відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги не рішення суду першої інстанції, які зводяться до цитування норм права, адвокатом Ткачука В. Я. більше нічого не складалось.

Додаткова постанова Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.

У грудні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в якому просив касаційну скаргу відхилити, як безпідставну, а додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Також заявник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 16 серпня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 напостанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 напостанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у цій справі; витребувано матеріали справи № 607/23825/18 із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області; відмовлено у задоволенні заяви про зупинення дії оскаржуваної постанови апеляційного суду; надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2019 року матеріали справи № 607/23825/18 надійшли до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надодаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надодаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у цій справі; відмовлено у задоволенні заяви про зупинення виконання оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду;надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши матеріали справи, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у цій справі.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 638/22396/14-ц (провадження № 61-23099св18).

Постановляючи вказану ухвалу, Верховний Суд у справі, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виходив із наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 403 ЦПК України.

Передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 638/22396/14-ц (провадження № 61-23099св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-667цс15 та від 15 квітня 2015 року у справі № 6-59цс15) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18). Зокрема, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Цей договір може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надбання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі-продажу, оскільки частиною третьою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. У цих правовідносинах необхідно розрізняти право набувача за договором відступлення прав вимоги вимагати виконання зобов`язань в розмірі та обсязі на момент укладення цього договору, з його правом у подальшому виконувати та отримувати доходи за договором без відповідного статусу фінансової установи. Отже, для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

Враховуючи зазначене, вбачається, що оскаржувані судові рішення у цій справі та оскаржуване рішення, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухваленні у подібних правовідносинах.

За змістом пункту десятого частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц.

Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 607/23825/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства Агентство державної реєстрації та інвентаризації Заводської селищної ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство Банк Форум , приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2019 року та додаткову постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик