Рішення

від 22.07.2020 по справі 154/1628/20

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/1628/20

2/154/502/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Володимир-Волинський

Володимир - Волинський міський суд Волинської області в складі :

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Баскаковій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Лященка С.О. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Володимир-Волинського міського суду Волинської області перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням від 19 червня 2020 рокупозов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів відповідно до рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 вересня 2009 року та ухвалено стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнено з ОСОБА_2 630, 60 гривень судового збору на користь держави пропорційно до задоволено позовних вимог.

Під час ухвалення рішення у справі не було вирішено питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, пов`язаними з наданням правової допомоги, надано право позивачу в порядку п.4 ч.1 ст.270 ЦПК України звернутись до суду з відповідною заявою для ухвалення додаткового рішення.

01 липня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат, понесених нею на правничу допомогу при розгляді даної справи у розмірі 1000 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі ч.4 ст.270 ЦПК України, участь сторін в судовому засіданні при ухваленні додаткового рішення є необов`язковою.

Відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін в судове засідання розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі відбувся без їх виклику та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Звертаючись із даним позовом до суду позивач ОСОБА_1 уклала із адвокатом Лященком С.О. договір про надання правової допомоги № 15-20 від 27 травня 2020 року (а.с. 25-27). У відповідності до п.1.1 даного договору погодили участь Лященка С.О. у цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Пунктами 1.4, 4.1 та 4.2 цього договору визначили, що послуги адвоката є платними, встановлено порядок оплати послуг адвоката з надання правничої допомоги у справі.

На підставі додаткової угоди від 27 травня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 15-20 від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 та адвокат Лященко С.О. погодили, що вартість послуг адвоката буде складати 2000 гривень, встановли порядок їх виплати (а.с.28-29).

Під час розгляду справи в суді представником позивача до матеріалів були долучені також копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Лященка С.О. серії ВЛ № 1216 (а.с.31); акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги № 15-20 (а.с.30) із наведеним описом та розрахунком виконаних робіт на загальну суму 2000 гривень; квитанцію № 15-20 від 27 травня 2020 року про отримання Лященком С.О. від позивача ОСОБА_1 на підставі договору № 15-20 від 27 травня 2020 року за надання правничої допомоги 2000 гривень (а.с.24).

У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі від 30 червня 2020 року адвокат Лященко С.О. повідомив суд про намір позивача стягнути з відповідача за результатами розгляду справи та часткового задоволення позову судові витрати, які були понесені позивачем пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1000 гривень.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

В силу ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 цієї статті, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу врегульовано статтею 137 ЦПК України, відповідно до положень якої, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу ч.3, 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги . Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст.137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.

В судових засіданнях відповідачем та його представником клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу суду не заявлялося.

За позовними вимогами ОСОБА_1 просила стягувати із відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням у справі від 19 червня 2020 року позов було задоволено частково, ухвалено стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Тобто позовні вимоги ОСОБА_1 за однією наявною позовною вимогою у пропорції були задоволені на 75% від заявлених.

Отже, враховуючи наданий адвокатом Лященком С.О. розрахунок понесених витрат ОСОБА_1 на надання професійної правничої допомоги щодо позову із відповідача на користь позивача слід стягнути 75% вказаних витрат, що від суми 2000 гривень становить 1500 гривень.

Проте, представник позивача у заяві просив стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 гривень.

У відповідності до положень ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, із врахуванням означеного принципу диспозитивності суд не вправі самостійно виходити за межі заявлених стороною вимог, а відтак вважає підставним стягнути з відповідача ту саме суму, яку просить позивач.

Крім того, суд вважає понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у даній цивільній справі обґрунтованими та пропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лященка Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 1000 (одну тисячу) гривень витрат, сплачених нею за професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий (підпис).

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер