Рішення

від 21.07.2020 по справі 908/1499/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/88/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 Справа № 908/1499/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1499/20

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", ідентифікаційний код юридичної особи 01181756 (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 151) в особі Центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", ідентифікаційний код 21908235 (49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 41)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-НЕТ", ідентифікаційний код юридичної особи 37021073 (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 76-Б, кв. 53)

про стягнення 6 450 грн 66 коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 09.06.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-НЕТ" 5938 грн 20 коп. основного боргу, 392 грн 23 коп. пені 60 грн 01 коп. інфляційних втрат, 60 грн. 22 коп. 3% річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2020 справу № 908/1499/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020 у справі №908/1499/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 07.07.2020 о 14 год. 40 хв. Відповідачеві встановлено строк для подання відзиву - до 03.07.2020.

07.07.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/1499/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 01.07.2020 до господарського суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, судове засідання 07.07.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 162, 163. 164 ГПК України та обґрунтовано порушенням умов договору № 37021073 від 01.01.2015.

За наслідками судового засідання 07.07.2020 оголошено перерву до 21.07.2020.

20.07.20 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" та підтримку позову в повному обсязі.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил). Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

Ухвали суду направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-НЕТ" - 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 76-Б, кв. 53, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Відповідач не надав відзиву на позов, не повідомив суду причин неявки. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 21.07.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 Державним підприємством "Український державний центр радіочастот", в особі начальника Центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " АЛЬФА-НЕТ" (замовник) укладено договір № 37021073 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі договір № 37021073).

Відповідно до п. 1.1. договору № 37021073 предметом договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.

Згідно із п. 2.1 договору № 37021073 виконавець зобов`язусться протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів; інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії; виявляти у присвоєній замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами; за заявками замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ замовника; виконавець зобов`язується не надавати відомості про структуру мережі та РЕЗ замовника без його дозволу, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Підпунктом 2.2.2 договору № 37021073 замовник зобов`язується: своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.

Згідно із п. 3.1 договору № 37021073 ціна виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства Український державний центр радіочастот , пов`язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт наведений у додатку.

Додатком № 1 до договору сторонами визначено суму оплати за місяць - 598 грн 32 коп.

Пунктами 6.1-6.4 договору № 37021073 визначено, що цей договір укладений на строк в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності та строку дії додаткових угод та додатків цього договору визначається сторонами у тексті самих додаткових угод та додатків. Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі. Зобов`язання за цим договором можуть бути припинені за взаємною згодою сторін за умови належним чином оформленого та у встановленому чинним законодавством порядку припинення експлуатації всіх РЕЗ ВП замовника і надання виконавцю документального підтвердження. Припинення зобов`язань за договором оформлюється шляхом укладання додаткової угоди.

Доказів припинення дії договору № 37021073 сторонами не надано.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін у даній справі врегульовані договором № 37021073 про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем були надані відповідачу послуги з радіочастотного моніторингу в серпні 2019 року - травні 2020 року.

Пунктами 3.3 - 3.4 договору № 37021073 визначено, що виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на рахунковий рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був пред`явлений (оформлений) рахунок .

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем до матеріалів справи надано докази надсилання рахунків та актів за спірний період, з яких вбачається, що: рахунок за вересень 2019 направлено відповідачеві 04.10.2019, рахунки за серпень, жовтень, листопад, лютий 2020 направлено відповідачеві 04.03.2020, рахунок за грудень 2019 направлено 13.01.2020, рахунок за січень 2020 направлено 28.01.2020, за лютий 2020 - 04.03.2020, за березень 2020 - 27.04.2020, за квітень і травень 2020 - 29.05.2020.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому суд враховує положення норми ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Приймаючи до уваги зміст п. 3.4 договору № 37021073 та ч. 5 ст. 254 ЦК України грошове зобов`язання відповідачем прострочено:

1) по рахунку за серпень 2019 - з 28.04.2020;

2) по рахунку за вересень 2019 - з 26.11.2019;

3) по рахунку за жовтень 2019 - з 28.04.2020;

4) по рахунку за листопад 2019 - з 28.04.2020;

5) по рахунку за грудень 2019 - з 26.02.2020;

6) по рахунку за січень 2020 - з 26.02.2020;

7) по рахунку за лютий 2020 - з 28.04.2020;

8) по рахунку за березень 2020 - з 26.05.2020;

9) по рахунку за квітень - з 26.06.2020;

10) по рахунку за травень 2020 - з 26.06.2020.

Доказів висунення заперечень відповідачем щодо кількості, якості наданих послуг матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, правомірно заявленими та підтвердженими документально вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5938 грн. 20 коп. основного боргу. При цьому суд враховує, що всього заборгованість по актам складає 5983 грн 20 коп. (598,32 грн * 10), однак позивачем до стягнення заявлено 5938 грн. 20 коп. основного боргу. Суд не може вийти за межі позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача заявлені позивачем до стягнення 5938 грн. 20 коп. основного боргу.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктами 4.2-4.3 договору № 37021073 передбачено, що за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу, але не більше ніж за 180 днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк нарахування пені обчислюється від настання строку виконання зобов`язання. Порядок обчислення цього строку не може бути змінений сторонами, оскільки він встановлений законодавством. Сторони можуть змінити тільки тривалість періоду нарахування пені, а не початок його обрахунку.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов`язань підлягають частковому задоволенню в сумі 155,58 грн. за загальний період з 26.11.2019 по 09.06.2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням норми ст. 625 Цивільного кодексу України та здійсненого перерахунку за допомогою ІПС "Законодавство", суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 29 грн 15 коп. 3% річних за загальний період прострочення з 26.11.2019 по 09.06.2020, та 39 грн 64 коп. втрат від інфляції за загальний період грудень 2019 року - травень 2020 року.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-НЕТ", ідентифікаційний код юридичної особи 37021073 (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 76-Б, кв. 53 на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", ідентифікаційний код юридичної особи 01181756 (03179, м. Київ, пр. Перемоги, 151) в особі Центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", ідентифікаційний код 21908235 (49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 41) 5938 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 20 коп. основного боргу, 155 (сто п`ятдесят п`ять) грн. 58 коп. пені, 29 (двадцять дев`ять) грн 15 коп. 3% річних, 39 (тридцять дев`ять) грн 64 коп. інфляційних втрат та 2008 (дві тисячі вісім) грн 12 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 236 (двісті тридцять шість) грн 65 коп. пені, 31 (тридцять одна) грн 07 коп. 3% річних, 20 (двадцять) грн 37 коп. інфляційних втрат та 93 (дев`яносто три) грн. 88 коп. судового збору в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23.07.2020.

Суддя А.О. Науменко