Ухвала

від 22.07.2020 по справі 910/10511/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/10511/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши заяву Громадської організації Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві (04210, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 18, кв.476; ідентифікаційний номер 37858972) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Одеон (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 37-Б; ідентифікаційний код 41251280) заборгованості в розмірі 149685,13 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Громадська організація Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Одеон заборгованості в розмірі 149685,13 грн, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору підряду №30/01 від 30.01.2020.

Розглянувши подану Громадською організацією Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у його видачі з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статі 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так судом встановлено, що до суми заборгованості за зазначеним договором позивачем включено вартість матеріальної шкоди (збитків) завданої виконавцем робіт.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Так суд зазначає, що хоча й вимога про стягнення збитків у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань має грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основними зобов`язаннями за Договором.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 152 ГПК України передбачено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Суд зазначає, що у заяві Громадської організації Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення збитків, яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення заборгованості за Договором, та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, в той же час, заявником об`єднано вимоги про стягнення заборгованості та збитків у одну вимогу.

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства стосовно того, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з частиною другою статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 148, 152 - 154, 234 - 236 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Громадській організації Комітет сприяння захисту прав співвласників багатоквартирних будинків у м. Києві у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Дата підписання: 22.07.2020.

Суддя Я.В. Маринченко