Рішення

від 15.07.2020 по справі 910/8992/19 (910/20867/17)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2020Справа № 910/8992/19 (910/20867/17) За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська,46, ідентифікаційний номер 25959784)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд"(03061, м. Київ, вул. Промислова,10, ідентифікаційний номер 39516855)

відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай"(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886)

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" (01054, м. Київ, вул. В. Чорновола,41, оф.201, ідентифікаційний номер 39434825)

про визнання договору про переведення боргу від 07.12.2017 недійсним

в межах справи № 910/8992/19

За заявою Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай"(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники:

від позивача- не з`явилися

від відповідача-1- Патерилов В.В

від відповідача-2- не з`явилися

від відповідача-3- не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай".

В липні 2019 року генеральний директор Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" Дрючин О.В. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" у зв`язку із тим, що задоволення одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов`язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 № 910/8992/19 заяву Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" було прийнято до розгляду, засідання призначено на 24.07.2019, зобов`язано арбітражного керуючого Черкашина І.І., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у строк до 19.07.2019 надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 18.09.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 у справі №910/8992/19 залишено беззмін.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк України" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/8992/19 скасовано. Справу №910/8992/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8992/19 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886).

Наразі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" часткової суми заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 15/04/16 від 15.04.2016 у розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 190 236 430,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 (суддя Турчин С.О.) порушено провадження у справі №910/20867/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 (суддя Турчин С.О.) замінено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" на Публічне акціонерне товариство "Одеський Коровай". Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017, у зв`язку з набранням чинності 15.12.2017 Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", вирішено здійснювати розгляд справи №910/20867/17 у порядку загального позовного провадження, зі стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (з 15.05.2018 Акціонерне товариство "Сбербанк").

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.05.2018 задоволено самовідвід судді Турчин С.О. від розгляду справи №910/20867/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 відмовлено у відкритті провадження з розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача в межах справи № 910/20867/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 призначено колегіальний розгляд справи № 910/20867/17 у складі трьох суддів.

В результаті проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Васильченко Т. В., суддя Бойко Р. В., суддя Трофименко Т. Ю., яка ухвалою від 21.08.2018 прийняла справу до свого провадження.

29.08.2018 від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 по справі № 910/20867/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 зупинено провадження у справі № 910/20867/17 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва з суду вищої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2019 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, а справу № 910/20867/17 передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до спільного розгляду з первісними позовними вимогами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019, у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Васильченко Т.В., справу № 910/20867/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Приходько І.В., суддя Бойко Р.В., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 справу № 910/20867/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Приходько І.В., суддя - Бойко Р.В., суддя - Трофименко Т.Ю., поновлено провадження у справі № 910/20867/17, призначено підготовче засідання у справі на 13.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд", Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним, яка за своїм змістом є позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, до розгляду у справі №910/20867/17. Вимоги за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору об`єднано в одне провадження з первісним позовом шляхом залучення Акціонерного товариства "Сбербанк" до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 04.07.2019.

Підготовче засідання, призначене на 04.07.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019, у зв`язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці, справу № 910/20867/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Приходько І.В., судді: Бойко Р.В., Морозов С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 справу № 910/20867/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Приходько І.В., суддя - Бойко Р.В., суддя - Морозов С.М. Підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 підготовче засідання відкладено на 24.09.2019.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20867/17 до розгляду Господарським судом міста Києва заяви з грошовими вимогами у справі № 910/8992/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 підготовче засідання відкладено на 22.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 матеріали справи № 910/20867/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн.; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд", відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай", відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2019 справу № 910/20867/17 передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2019 (суддя Івченко А.М.) прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн.; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд", відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай", відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним в межах справи № 910/8992/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 (суддя Івченко А.М.) матеріали справи № 910/20867/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн. за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним передано для розгляду в межах справи № 910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай".

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу, справу №910/20867/17 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2020 справу № 910/20867/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн. за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним прийнято для розгляду в межах справи № 910/8992/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай". Підготовче засідання призначено на 13.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 відкладено підготовче засідання на 10.06.2020.

09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" про відмову від позову та повернення судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн.Закрито провадження у справі № 910/20867/17 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн. Закрито підготовче провадження у справі № 910/20867/17 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про визнання договору про переведення боргу недійсним. Призначено справу №910/20867/17 до розгляду по суті на 01.07.20.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва через електронний кабінет надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" на позовну заяву АТ "Сбербанк".

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" на позовну заяву АТ "Сбербанк".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 відкладено розгляд справи на 15.07.2020.

14.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" про прийняття заперечень на позовну заяву АТ Сбербанк .

У призначеному судовому засіданні 15.07.2020 представник відповідача-1 просив у позові відмовити.

Представники позивача та відповідачів 2,3 у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкордія Альянс Трейд (далі-Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор-Трейд ( далі-Позикодавець) укладено Договір №15/04/16 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 195 000 000,00грн.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 15.04.2017 (п. 3.1 Договору).

Так, позивач за первісним позовом зазначав, що останнім належним чином виконано зобов`язання щодо надання грошових коштів, що підтверджується платіжними дорученням, наявними у матеріалах справи, однак Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор-Трейд в порушення умов Договору зобов`язання не виконано у повному обсязі, що підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 08.11.2017, відповідно до якого сума невиконаного зобов`язання становить 190 236 430,32грн.

В ході розгляду справи, 07.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкордія Альянс Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор Трейд та Публічним акціонерним товариством Одеський коровай було укладено Договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник (ТОВ Пріор Трейд ) переводить борг за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №15/04/16 від 15.04.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкордія Альянс Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор Трейд , внаслідок чого, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 замінено відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю Пріор-Трейд на Публічне акціонерне товариство Одеський Коровай .

У подальшому, Акціонерне товариство Сбербанк звернулось до суду із позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, у межах якого просить суд визнати недійсним договір від 07.12.2017 про переведення боргу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкордія Альянс Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор Трейд та Публічним акціонерним товариством Одеський коровай , оскільки вказаний договір є таким, що не відповідає вимогам закону та з огляду на його фіктивність має бути визнаний недійсним.

Свою правову позицію АТ Сбербанк обґрунтовує наступним.

Станом на дату укладення Договору про переведення боргу, ПАТ Одеський коровай мав та має значні грошові зобов`язання перед кредиторами, а також перед АТ Сбербанк на підставі договорів про відкриття кредитних ліній №18-В/10 від 24.06.2010 року та №17-В/10 від 24.06.2010 року та договору поруки від 12.03.2012 року. Сума грошових зобов`язань ПАТ Одеський коровай перед АТ Сбербанк складає більше 750 000 000,00грн. Так, відділом примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України у відношенні до ПАТ Одеський коровай , як боржника, відкрито виконавчі провадження про стягнення на користь АТ Сбербанк грошових коштів та інформацію про ПАТ Одеський коровай внесено до Єдиного державного реєстру боржників. Відтак, як зазначає позивач, зважаючи на багатомільйонні кредитні зобов`язання ПАТ Одеський коровай , укладення Договору спірного договору, унеможливлює реальне його виконання, свідчить про те, що сторони на момент вчинення правочину наперед передбачали та свідомо допускали або навіть бажали ненастання правових наслідків, які обумовлюються цим договором, що в свою чергу підпадає під ознаки фіктивного правочину.

Наразі, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріор-Трейд" про стягнення 190 236 430,32 грн. Закрито провадження у справі № 910/20867/17 в частині.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову третьою особою з самостійними вимогами господарський суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1-2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За змістом положень частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, шляхом звернення до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними. Аналогічні правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позови про визнанням правочинів недійсними, крім сторін за договором, можуть бути пред`явлені також будь-яким підприємством, установою, організацією, а також фізичною особою, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

У цій справі Акціонерне товариство Сбербанк оспорює договір від 07.12.2017 про переведення боргу, як заінтересована особа, в розумінні частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, не будучи стороною цього договору.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Отже, для визнання зобов`язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов`язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 по справі №909/330/16).

Як на одну з підстав недійсності правочину, позивач посилається на те, що за спірним договором ПАТ Одеський коровай взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, договір має ознаки фіктивного правочину, оскільки має ознаки свідомого наміру сторін невиконання зобов`язань за таким договором та приховування справжніх намірів учасників правочину.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ЦК України закріплено принцип свободи договору, за яким відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості(стаття 627 ЦК України).

Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати змість договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

У частині четвертій статті 179 ГК України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Тобто ГК України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись вказаними приписами законодавства, суд дійшов висновку про те, що доводи ПАТ Сбербанк є хибними.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що приписами статті 520 Цивільного кодексу України визначений порядок зміни боржника в зобов`язанні, а саме: боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Отже, спірний договір про переведення боргу має на меті заміну боржника - ТОВ ПРІОР-ТРЕЙД на ПАТ ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ .

Ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Саме по собі звернення до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва з боку ТОВ ПРІОР-ТРЕЙД та відсутність заперечень з боку ПАТ ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ свідчить про свідоме прийняття сторонами на себе прав та обов`язків за спірним правочином про переведення боргу, що у свою чергу є спростуванням доводів про ознаки фіктивності в діях обох сторін.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вказане, суд дійшов висновку про те, що ПАТ СБЕРБАНК належними та допустимими доказами не доведені обставини, за наявності яких спірний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі статті 234 ЦК України.

Разом з тим, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З системного аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що сама по собі наявність у ПАТ СБЕРБАНК інтересу щодо повернення запозичених ПАТ Одеський коровай грошових коштів, не може бути покладена в основу позовних вимог про визнання недійсним договору від 07.12.2017 про переведення боргу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Конкордія Альянс Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Пріор Трейд та Публічним акціонерним товариством Одеський коровай . При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що встановлена судом відсутність підстав визнання спірного правочину недійсним свідчить про те, що подання ПАТ СБЕРБАНК такого позову спрямоване на втручання останнього в господарську діяльність іншої юридичної особи, що у свою чергу порушує принцип автономності господарської діяльності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимога ПАТ СБЕРБАНК про визнання недійсним договір про переведення боргу задоволенню не підлягає.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Акціонерного товариства "Сбербанк" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 23.07.2020

Суддя Мандичев Д.В.