Рішення

від 15.07.2020 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р.Справа № 5023/10655/11

Господарський суд Харківської області у складі: головуючий суддя Усатий В.О. судді: Яризько В.О. , Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

та за участю:

від відповідача - Гедзь Д.І. (положення про виконавчий орган, статут, наказ від 01.08.2019 № 290-к) прибув до приміщення Господарського суду Харківської області;

від позивача - ліквідатор арбітражний керуючий Голінний А.М. (свідоцтво № 1407 від 16.07.2013 на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 у справі № 5011-28/10974-2012) прибув до приміщенні Господарського суду Черкаської області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 22.06.2020, якою задоволено відповідне клопотання позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2770/19

позовну заяву ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м. Київ (код ЄДРПОУ 19499574) до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629) простягнення коштів в межах справи про банкрутство ДП "Завод вм. В.О. Малишева"

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" в особі ліквідатора звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. 2770/19), в якій просить суд: стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь ТОВ "Науково - дослідний та технічний центр "Ротор" кошти в розмірі 600 000 грн. Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" судовий збір у розмірі 9000 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між сторонами укладено договір № 23/22Н-04-98, за умовами якого виконавець ДП "Завод ім. В.О. Малишева" зобов`язувався виготовити та передати у власність замовника ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" продукцію. На виконання умов договору ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" перерахував на рахунок ДП "Завод ім. В.О. Малишева" грошові кошти в загальному розмірі 800 000 грн.

В наступному ДП "Завод ім. В.О. Малишева" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 23/22Н-04-98. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/1281/17 позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір №23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/1281/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 касаційну скаргу ТОВ "НДТЦ "Ротор" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 залишено без змін.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення ліквідатора ТОВ "НДТЦ "Ротор" з позовом у праві № 922/2770/19.

В якості підстави для задоволення позовних вимог позивач вказує на статтю 1212 ЦК України. Позивач вважає, що оскільки підстава для набуття відповідачем грошових коштів у вказаному розмірі (договір №23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004) відпала (договір розірвано), отже грошові кошти утримуються відповідачем безпідставно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду для розгляду справи: суддя Кухар Н.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2019 матеріали справи за позовом ТОВ "НДТЦ "Ротор" до ДП "Завод імені В.О. Малишева" передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області в межах розгляду справи про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : головуючий суддя Усатий В.О., суддя Савченко А.А., суддя Яризько В.О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2019 задоволено заяву про самовідвід колегії суддів у складі головуючий суддя Усатий В.О., суддя Савченко А.А., суддя Яризько В.О. Суд зазначив, що ухвалою суду від 27.12.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева" та введено процедуру розпорядження майном. Заявлені позивачем вимоги є поточними, тому суд дійшов висновку про порушення п. 4 ч.1 статті 35 ГПК України та заявили самовідвід.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованої системи розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 визначено склад суду для розгляду даної справи: суддя Аюпова Р.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2019 залишено позовну заяву без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків заяви. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 відкрито провадження у справі № 922/2770/19 та призначено її до розгляду.

11.11.2019 до суду надійшло клопотання від ДП "Завод імені В.О. Малишева" (вх. 27087), в якому просить передати справу про стягнення коштів у розмірі 600 000 грн до розгляду в межах справи про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева". Посилається на те, що 21.10.2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства, яким прямо передбачено (ст. 7), що в межах справи про банкрутство вирішуються всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2019 клопотання ДП "Завод імені В.О. Малишева" про передачу справи за підсудністю задоволено. Передано матеріали справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області в межах справи про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2019 визначено для розгляду даної справи : головуючий суддя Усатий В.О., суддя Савченко А.А., суддя Яризько В.О.

Оскільки набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким передбачено розгляд справ з вимогами до боржника в межах справи про банкрутство та за наявності чинної ухвали суду про передачу справи за підсудністю в межах справи про банкрутства, то справа (922/2770/19) підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева" і підстави, викладені в увалі про самовідвід відпали.

До суду відповідачем подано відзив (вх. 27618 від 14.11.2019), в якому він просить відмовити у задоволенні вимог ТОВ "НДТЦ "Ротор". Вказує на те, що договір розірвано саме з ініціативи ДП "Завод імені В.О. Малишева" (виконавця за цим договором) у зв`язку з істотним порушенням умов договору ТОВ "НДТЦ "Ротор" (замовником).

Крім того, зазначає про те, що вважає, що заборгованість ДП "Завод імені В.О. Малишева" перед ТОВ "НДТЦ "Ротор" є конкурсною. Вказує на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2013 у справі № 5023/10655/11 затверджено реєстр вимог кредиторів та визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений строк або не заявлені взагалі погашеними. На підставі зазначеної ухвали ДП "Завод імені В.О. Малишева" було списано конкурсну заборгованість перед ТОВ "НДТЦ "Ротор" у розмірі 400 000 грн.

Крім того, відповідач висловив сумніви у наявності у ТОВ "НДТЦ "Ротор" оригіналів банківських виписок та просив витребувати у позивача оригіналів зазначених виписок про перерахування коштів у розмірі 800 000 грн.

Зазначає також про те, що ТОВ "НДТЦ "Ротор" заявлено про стягнення з відповідача у цій справи 600 000 грн, а у справі № 922/465/19 - 200 000 грн.

Позивачем подано відповідь (вх. 28528 від 25.11.2019) на відзив, в якій не погоджується з позицією відповідача, викладеній у відзиві, та наводить свої заперечення. Вказує на те, що на його думку під час розгляду справи № 922/1281/17 про розірвання договору не встановлено обставин повного чи часткового виконання ДП "Завод імені В.О. Малишева" умов договору, тому грошові кошти, які просить стягнути позивач перераховані безпідставно.

Від ДП "Завод імені В.О. Малишева" надійшли заперечення (вх. 1770 від 23.01.2020), в яких він вважає невідповідною матеріалам справи твердження позивача про те, що під час розгляду справи № 922/1281/17 не досліджувалось питання щодо виконання ДП "Завод імені В.О. Малишева" (виконавцем) умов договору.

На підтвердження своїх заперечень вказує на те, що у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та постанові Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 922/1281/17 встановлено , що "АВАНС ЗА ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИНИ МТ (50% ВІД ВАРТОСТІ) ВИКОНАНО У СУМІ 400 000 ГРН".

Додатково ДП "Завод імені В.О. Малишева" зазначає, що в ході ревізії Східним офісом Держаудитслужби, серед іншого, досліджувалось питання взаєморозрахунків по договору № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004. Так, в результаті проведення ревізії складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Завод імені В.О. Малишева" за період з 01.01.2004 по 30.11.2018 №08-20/1, яким встановлено, що на підприємстві знаходиться продукція, яка виготовлялась ДП "Завод імені В.О. Малишева" на виконання договору № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004.

Враховуючи наведене підкреслює, що судами під час розгляду інших справ підтверджено факт часткового виконання обов`язку ДП "Завод імені В.О. Малишева" за договором.

Тобто, зазначає, що на 400 000 грн ДП "Завод імені В.О. Малишева" виконані роботи, а щодо іншої частини вимог : 400 000 грн вважає, що оскільки ТОВ "НДТЦ "Ротор" не заявлені зазначені вимоги у встановлений на той момент Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, то ДП "Завод імені В.О. Малишева" списав цю заборгованість, як таку, що є погашеною.

До заперечень додані копію інвентаризаційного опису запасів, копію довідки про перебування на балансовому рахунку 26 "Готова продукція" за даними бухгалтерського обліку.

До суду 11.02.2020 (вх. 3554) надійшло клопотання відповідача ДП "Завод імені В.О. Малишева" (вих. № 581/13 від 07.02.2020) про долучення до матеріалів справи документів, в якому просить суд долучити до матеріалів справи на підставі статті 42 ГПК України довідку вих. № 340/ЗДВ від 15.11.2019, яка, на думку відповідача, підтверджує що відповідно договору № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004 роботи по виготовленню машини траншейної МТ виконано ДП "Завод імені В.О. Малишева" на 79,3%, фактичні витрати підприємства з виготовлення вищезазначеної машини складають 1 722 546,07 грн, вузли та агрегати машини траншейної МТ виготовлені та укомплектовані силами та за рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева". Відповідач стверджує, що зазначена довідка підтверджує, що підприємством виконано роботи по виготовленню машини траншейної МТ за договором №23/22Н-04-98дп від 20.01.2004 з фактичними витратами у розмірі 1 722 546,07 грн.

До суду надійшли заперечення позивача (вх. 6710 від 16.03.2020), в яких просить суд залишити без розгляду заперечення відповідача від 23.01.2020. На думку позивача заперечення відповідача подані поза межами встановленого строку для їх подання.

До суду надійшли заперечення позивача (вх. 3711 від 16.03.2020), в яких просить суд залишити без розгляду клопотання позивача (за вих. № 581/13 від 07.02.2020) про долучення документів до матеріалів справи та не приймати до розгляду зазначені документи. Вказує на те, що зазначені документи необхідно надавати разом з відзивом, отже, вважає, що відповідачем порушено вимоги процесуального закону та строки, в які закон надає право подати такі документи.

Розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2020.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Савченко А.А., яка входить до складу судової колегії, визначеною автоматизованою системою для розгляду даної справи, у березні 2020 року судове засідання 02.03.2020 не відбулось.

Після виходу судді з відпустки ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2020 призначено розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

До суду надійшли письмові пояснення (вх. 16170 від 14.07.2020) від позивача по суті заявлених вимог, які також надійшли до суду і засобами електронної пошти (вх. 2483 від 13.07.2020).

Судове засідання 15.07.2020 проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області за клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2020.

До судового засідання до приміщення Господарського суду Черкаської області прибув ліквідатор ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", який підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

До судового засідання до приміщення Господарського суду Харківської області прибув представник відповідача, який заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заявлені вимоги та заперечення на них, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до позовної заяви позивачем стверджується, що з рахунку ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" перераховано грошові кошти в загальній сумі 800 000 грн, а саме:

- 19.03.2004 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 11.06.2004 в розмірі 10 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 16.07.2004 в розмірі 190 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 24.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008".

Позивач вказує у позовній заяві про те, що в межах іншої справи № 922/465/19 позивачем заявлено до стягнення 200 000 грн, які були перераховані 19.03.2004 року, тому у справі № 922/2770/19 заявлені вимоги стосуються перерахованих ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" : 11.06.2004 10 000 грн; 16.07.2004 190 000 грн; 24.12.2008 - 200 000 грн; 26.12.2008 - 200 000 грн.

Зважаючи на те, що у платежах 24.12.2008 року 200 000 грн та 26.12.2008 року 200 000 грн відсутні посилання на договір № 23/22Н-04-98 від 20.01.2004, а є лише посилання на рахунки, то суд поставив питання позивачу: "чи були інші договірні відносини між сторонами, окрім договору № 23/22Н-04-98 від 20.01.2004?"

На запитання суду представником позивача надано відповідь: "що відповідно до документації ТОВ "НДТЦ "Ротор" інших договірних відносин з ДП "Завод імені В.О. Малишева" позивач не мав".

Натомість, в судовому засіданні 15.07.2020 представник ДП "Завод імені В.О. Малишева" зазначив, що між сторонами були інші договірні стосунки.

Однак, суд зазначає, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, жодних доказів на підтвердження зазначений тверджень відповідачем не надано, а матеріали справи не містять. Крім того, судом зауважено на тому, що згідно положень процесуального закону встановлено певний порядок та строк протягом якого сторони можуть подавати відповідні докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи № 922/1281/17

"20.01.2004 між позивачем - Державним підприємством Завод імені В.О. Малишева (Виконавець) та відповідачем - Товариством обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (Замовник) укладено договір № 23/22Н-04-98дп (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов`язання виготовити та передати у власність Замовника продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та в строки, визначені календарним планом, а Замовник зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість."

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 922/1281/17 розірвано договір № 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004. Копії зазначених судових рішень знаходяться в матеріалах справи та містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень.

Між тим, на виконання умов договору, крім іншого, ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" було перераховано ДП "Завод імені В.О. Малишева":

- 11.06.2004 10 000 грн призначення платежу "аванс за виготовлення траншейної машини Договір 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004";

- 16.07.2004 190 000 грн призначення платежу "аванс за виготовлення траншейної машини Договір 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004";

- 24.12.2008 200 000 грн призначення платежу "часткова оплата за виготовлення машини МП згідно рах. № 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 призначення платежу "часткова оплата за виготовлення машини МП згідно рах. № 397Н від 15.12.2008".

Перерахування коштів підтверджується банківськими виписками по рахунках ТОВ НДТЦ "Ротор".

Постановою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 по справі № 5011-28/10974-2012 ТОВ НДТЦ "Ротор" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. В подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 по справі № 5011-28/10974-2012 призначено ліквідатором ТОВ НДТЦ "Ротор" арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Ліквідатор ТОВ НДТЦ "Ротор" звернувся з позовом до ДП "Завод імені В.О. Малишева", в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти на підставі статті 1212 ЦК України у розмірі 600 000 грн, оскільки підстава, на якій отримані відповідачем зазначені кошти відпала (договір розірвано в судовому порядку).

Надаючи правову кваліфікацію зазначеним відносинам суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Так, як встановлено та зазначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 600 000 грн, сплачених на виконання умов договору виконання робіт № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004, укладеному між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (виконавець) та ТОВ НДТЦ "Ротор" (замовник).

Як встановлено та зазначено вище, договір, на виконання умов якого ТОВ НДТЦ "Ротор" сплачені вказані кошти, розірвано в судовому порядку 13.06.2017.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.

Зважаючи на те, що правова підстава (договір № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004) відпала (визнана недійсною у судовому порядку, то вимога ліквідатора про повернення сплачених за таким договором грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України законна та обґрунтована.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами перерахування грошових коштів у розмірі 600 000 грн саме на виконання умов договору 23/22Н-04-98 від 20.01.2004.

Відповідачем не доведено наявності між сторонами інших правовідносин, на підставі яких ним могли бути отримані зазначені грошові кошти.

Поряд з цим, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ДО моменту розірвання договору виконавцем ДП "Завод імені В.О. Малишева" частково виконані зобов`язання за договором, а саме щодо виготовлення "машины МТ" на суму 400 000 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи додатком № 2 до додаткової угоди № 6 до договору № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004 (а.с. 25 т. 1 зворотній бік аркуша), в якому значиться, що виготовлення "машины МТ" виконано на суму 400 000, що складає 50% від її вартості.

Крім того, факт виконання ДП "Завод імені В.О. Малишева" робіт за договором № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004 на суму 400 000 грн ДО моменту його розірвання встановлено судовими рішеннями під час розгляду вимог про розірвання договору:

так, у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 922/1281/17 (4 аркуш постанови) встановлено, що "аванс за виготовлення машины МТ (50% від вартості) замовником виконано в сумі 400 000 грн."

Відповідно до частини 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновку про те, відсутні правові підстави вимагати виконане за припиненим зобов`язанням до моменту його припинення викладений у постанові Верховного Суду у справі № 910/1332/17 від 11.11.2018.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи те, що судом під час розгляду справи № 922/1281/17 встановлено факт виконання ДП "Завод імені В.О. Малишева" робіт за договором № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004 на суму 400 000 грн ДО моменту його розірвання, тому позовні вимоги в частині стягнення 400 000 грн не підлягаються задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 200 000 грн (600 000 - 400 000 (які виконані до моменту розірвання договору).

Суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача про те, що зазначена сума заборгованості списана ним у зв`язку з тим, що ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" не звернувся протягом встановленого Законом строку з кредиторськими вимогами, тому такі вимоги ДП "Завод імені В.О. Малишева" вважає погашеними та здійснив їх списання у своєму бухгалтерському обліку.

Однак, суд звертає увагу на те, що на час звернення ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" з позовом у даній справі та її розгляду, ДП "Завод імені В.О. Малишева" перебуває на стадії розпорядження майном, отже не ухвалено постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи наведене, списання ДП "Завод імені В.О. Малишева" зазначеної суми не обґрунтоване чинними положеннями законодавства та не може свідчити про відсутність правових підстав для задоволення таких вимог за відсутності відповідного судового рішення про визнання таких вимог погашеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та розподіляє судові витрати між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 194-195, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1 код ЄДРПОУ 19499574) 200 000,00 грн та 3000 грн судового збору за звернення з позовом у даній справі.

В іншій частині вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 1 код ЄДРПОУ 19499574);

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2020 (суддя доповідач Усатий В.О. перебував у відпустці з 17.07.2020 - 20.07.2020 включно).

Головуючий суддя Суддя Суддя Усатий В.О. Яризько В.О. Савченко А.А.