Ухвала
від 16.07.2020 по справі 922/301/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


УХВАЛА

"16" липня 2020 р.Справа № 922/301/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши заяву ліквідатора про субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника на засновника боржника та керівника боржника по справі

за заявою Головне управління ДФС у Харківській області, м. Харків до ТОВ "Флоксар", м. Харків про визнання банкрутом за участю сторін: ліквідатор - Чипиженко Є.В. (свідоцтво №523 від 21.03.13),

пр-к ГУ ДПС у Харківській області - Гануленко А.О. (витяг з ЄДР, самопредставництво)

гр. ОСОБА_2 - особисто (паспорт НОМЕР_5),

пр-к ОСОБА_2 - Загребельний Г.С. (ордер ХВ №001577 від 06.03.2020, договір від 06.03.2020),

гр. ОСОБА_1 - особисто (паспорт НОМЕР_1 ),

пр-к ОСОБА_1 - Загребельний М.С. (ордер ХВ №7001937 від 20.05.2020, свідоцтво адвоката ХВ №00213 від 13.05.15),

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Постановою суду від 21.05.2019 ТОВ "Флоксар" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Чипиженко Є.В., зобов`язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

16.04.2020 на адресу суду надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника боржника та керівника боржника, в якій ліквідатор просить суд:

- задовольнити заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Флоксар", код ЄДРПОУ 38634372, на засновника боржника та керівника боржника;

- покласти солідарно субсидіарну відповідальність на засновника та керівників ТОВ "Флоксар" у зв`язку з доведенням до банкрутства ТОВ "Флоксар";

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТОВ "Флоксар" 93446758,99 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2020 призначено до розгляду в межах справи про банкрутство заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника Дубініна Станіслава Юрійовича та керівників Гончаренка Володимира Сергійовича та ОСОБА_3 (далі - відповідачі), яка мотивована винними діями вказаних осіб щодо доведення боржника до банкрутства. Цією ж ухвалою суд залучив до розгляду даної заяви засновника боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що виконували функції директора в різні періоди, зобов`язавши залучених осіб надати суду відзив на заяву ліквідатора.

Крім того, 28.04.2020 судом здійснено запит щодо доступу персональних даних з метою встановлення місця проживання фізичної особи, на які отримано відповідь, що ОСОБА_3 знятий з реєстрації, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вимог ухвали суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву ліквідатора, в якому він заперечує проти заяви ліквідатора в повному обсязі, посилаючись на те, що засновником та директором ТОВ "Флоксар" він був з липня 2013 по березень 2015 року і за цей період підприємство дійсно працювало та вело фінансово-господарську діяльність. В березні 2015 директором ТОВ "Флоксар" призначено ОСОБА_1 . За цей період ТОВ "Флоксар" неодноразово оскаржував в судовому порядку акти про результати перевірок підприємства, податкові повідомлення-рішення тощо. В подальшому, в зв`язку з тим, що в зазначений період часу податковими органами безпідставно проводились перевірки, незаконно, з грубими порушеннями виносилися податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги, не виконувалися рішення суду, які набрали законної сили, ОСОБА_2 продав свої корпоративні права ТОВ "Флоксар" і з 12 вересня 2015 року єдиним учасником та директором ТОВ "Флоксар" став ОСОБА_3 , якому були передані всі первинні фінансово-господарські документи, установчі документи, печатка. Тобто, на час передачі своїх прав та обов`язків ТОВ "Флоксар" не мало жодних ознак неплатоспроможності, активи підприємства перевищували заборгованість перед податковим органом, але станом на 12.09.2015 податкове зобов`язання було неузгоджене в зв`язку з адміністративним оскарженням. На підставі зазначеного у відзиві, ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора щодо покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Флоксар".

Від ОСОБА_1 також надійшов відзив, в якому він заперечує проти вимог ліквідатора, зазначає, що директором ТОВ "Флоксар" він був з березня 2015 по 12.09.2015 і в цей період підприємство займалось фінансово-господарською діяльністю, надавало різноманітні послуги та поставляло ТМЦ на замовлення інших суб`єктів господарювання. В період з березня по вересень 2015 податковими органами щомісяця проводились перевірки підприємства, за результатами яких складалися акти та виносились податкові повідомлення-рішення. Проте, директором ОСОБА_1 були оскаржені всі податкові повідомлення-рішення, які були винесені за цей період. Також, в своєму відзиві ОСОБА_1 зазначає, що декілька постанов Київського районного суду м. Харкова, які надані арбітражним керуючим у даній справі, про притягнення його до адміністративної відповідальності за начебто порушення вимог податкового законодавства, обгрунтовуються актами перевірок, висновки яких виявилися незаконними і підтвердженими рішеннями суду, в зв`язку з чим просить суд відмовити в задовленні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представником кредитора ГУ ДПС у Харківській області було надано суду додаткові письмові пояснення, в яких кредитор зазначає, що висновки, які викладені у відзивах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на думку кредитора, жодним чином не спростовують обставин справи та заявлених вимог, з якими звернулось ГУ ДПС у Харківській області в межах справи №922/301/19 та ліквідатора у заяві про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновника та керівників. Кредитор зазначає, що керівництво ТОВ "Флоксар" неодноразово притягалося до адміністративної відповідальності за порушення норм податкового законодавства, однак судові рішення у справі №640/8086/15-п від 18.05.2015, №640/11251/15-п від 24.06.2015 та №640/14132/15-п від 08.10.2015 оскаржені у встановлений законом строк не були і набрали законної сили. На підставі зазначеного, кредитор просить суд заяву ліквідатора задовольнити в повному обсязі.

В судових засіданнях, що проведені у справі, ліквідатор підтримав заявлені вимоги про стягнення з відповідачів суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута у розмірі 93 446 758,99 грн, солідарно на користь боржника для зарахування до ліквідаційної маси. В обґрунтування своїх вимог ліквідатор посилається на вимоги законодавства України, надані ліквідатору копії податкових декларацій підприємства за 2015 рік, з яких вбачається, що загальний обсяг постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Флоксар" за 2015 рік складав 168 988 217 грн, у тому числі лютий - 35 494 781 грн, березень - 47 196 323 грн, квітень - 35 736 491 грн, травень - 50 560 622 грн. Отже, ліквідатор вважає, що наявність майнових активів у ТОВ "Флоксар" в 2015 році документально підтверджено, але в ліквідаційній процедурі встановлено відсутність будь-яких активів банкрута. Крім того постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 по справі № 820/8202/15 та постановою від 22.06.2017 по справі №820/2125/17 встановлено факти порушення посадовими особами банкрута норм податкового законодавства, не виконання обов`язків щодо сплати платежів до бюджету, що призвело до неможливості виконання грошових зобов`язань і, як наслідок, ТОВ "Флоксар" було доведено до банкрутства.

Кредитор, ГУ ДПС у Харківській області, в судовому засіданні заяву ліквідатора підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні залучені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їх представники проти заяви ліквідатора заперечували, надали суду письмові заяви про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що в заяві ліквідатора мова про дії засновника та директора йде за 2015 рік, проте заяву ліквідатором подано в 2020 році, тобто через п`ять років після зазначених подій.

Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора, надані суду відзиви та додаткові пояснення і документи, вислухавши пояснення ліквідатора та представників кредитора і залучених осіб, здійснивши оцінку всіх доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

НОРМИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ.

Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, з 21.10.2019 почав діяти новий Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ТОВ "Флоксар" та заяви ліквідатора повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.

Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За цих обставин, суд вважає за необхідне здійснювати вирішення питань, які виникли під час розгляду судом зазначеної заяви ліквідатора, за приписами норм нового Кодексу України з процедур банкрутства (далі за текстом - Кодекс).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р. (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Зазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок вирішення спорів у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 74 ГПК України (обов`язок доказування і подання доказів), визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 9 зазначеного Кодексу визначено, що за результатом розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, суд виносить ухвали.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ І ВИСНОВОК СУДУ.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою суду від 19.02.2019 у справі №922/301/19 за заявою ГУ ДФС у Харківській області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоксар" (далі - ТОВ Флоксар") визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора в сумі 66 350 745,85 грн, з яких неустойка (пеня, штраф) складає - 32 558 351,84 грн. Зазначена сума підтверджена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.17 р. по справі №820/2125/17 та інкасовими дорученнями на суму 66 350 765,67 грн на підставі грошових зобов`язань згідно акта перевірки №1954/20-31-15-01-10/38634372 від 01.07.2015 р. та податкового повідомлення-рішення №00019991501 від 16.07.15 р. з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 11.12.2019 здійснено заміну кредитора ТОВ Флоксар ГУ ДФС у Харківській області на кредитора Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код 43143704).

Ухвалою суду від 23.04.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 66 369 955,85 грн до якого увійшли лише вимоги ініціюючого кредитора ГУ ДФС у Харківській області (правонаступник ГУ ДПС у Харківській області).

Постановою суду 21.05.2019 ТОВ "Флоксар" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Підставою для визнання боржника банкрутом стали висновки арбітражного керуючого та комітету кредиторів, з якими погодився господарський суд, про відсутність обставин, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена.

Приписами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Аналогічні положення містив і Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції після 19.01.2013, який застосовувався до 21.10.2019.

Отже, предметом доказування у цій справі є обставини господарської діяльності боржника, які стали підставою нездатності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, виконання керівником та учасниками (засновниками) боржника своїх обов`язків відповідно до вимог законодавства України та Статуту боржника щодо недопущення банкрутства боржника та наявності їх вини у банкрутстві боржника - доведення до банкрутства.

При чому, згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. А згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 211 Господарського кодексу України засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.

Частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції після 19.01.2013 (яка застосовувалась в справі до 21.10.19) засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Отже, законодавством передбачено право ліквідатора заявити вимоги до засновників (учасників) та керівника (директора) підприємства, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

На виконання повноважень, покладених на арбітражного керуючого Кодексом України з процедур банкрутства та постановою суду, протягом ліквідаційної процедури здійснені відповідні заходи з метою отримання фінансово-господарської документації, печатки, штампів та матеріальних цінностей. Але будь-яких фінансово-господарських документів або їх копій, установчих документів печаток, штампів, матеріальних цінностей ліквідатору передано не було.

За результатами виїзду за юридичною адресою банкрута ліквідатором встановлено відсутність органів управління (посадових осіб), а також бухгалтерської та іншої документації (акти від 21.05.19, 15.11.2019, 12.02.2020).

Згідно протоколу інвентаризаційної комісії від 28.06.2019 (із додатками) будь-якого майна банкрута, що підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, ліквідатором не виявлено. Отримано відповіді з установ що здійснюють реєстрацію майна.

Крім того, отримано відповідь з Головного управління статистики у Харківській області (лист від 10.03.2020), згідно якої вбачається, що ТОВ "Флоксар" (код ЄДРПОУ 38634372) не залучалися Держстатом до сукупностей звітуючих одиниць державних статистичних спостережень та звітність до ГУ статистики у Харківській області не подавали.

На запит ліквідатора до податкових органів, ГУ ДПС у Харківській області повідомила ліквідатора (лист від 13.04.2020), що ТОВ "Флоксар" за період 2015 по 2018 рік фінансову звітність не подавало, однак ліквідатору було надано копії податкових декларацій підприємства за 2015 рік.

За результатами аналізу наданих ліквідатору податкових декларацій, ліквідатор зробив висновок, що підприємство здійснювало господарську діяльність, яка була фінансово прибутковою, ТОВ "Флоксар" мав у власності обігові кошти та товаро-матеріальні цінності.

Так, з копій податкових декларацій, які були надані ліквідатору, вбачається, що загальний обсяг постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Флоксар" за 2015 рік складав: 168988 217 грн, у т.ч. лютий - 35 494 781 грн, березень 47 196 323 грн, квітень - 35 736 491 грн, травень - 50 560 622 грн.

Отже, на думку ліквідатора, наявність активів у 2015 році підтверджено документально, проте ліквідатором під час проведення ліквідаційної процедури встановлено відсутність будь-яких активів банкрута, в зв`язку з чим ліквідатор вважає, що майнові активи підприємства були відчужені в результаті рішень та дій засновника та/або керівника підприємства.

Крім того, ліквідатор зазначає, що факти порушення посадовими особами банкрута норм податкового законодавства встановлено судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 по справі №820/8202/15, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі №820/2125/17. Не виконання обов`язків щодо сплати платежів до бюджету, призвело до неможливості виконання грошових зобов`язань і, як наслідок, ТОВ "Флоксар" було доведено до банкрутства.

Неналежне виконання посадовими особами ТОВ "Флоксар" обов`язків щодо сплати податків до бюджету, за висновком ліквідатора, підтверджують також судові рішення, що набрали законної сили про притягнення директора ТОВ "Флоксар" до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, а саме: постанови Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2015 по справі №640/8086/15-п, від 24.06.2015 по справі №640/11251/15-п; від 15.08.2015 по справі № 640/12559/15-п; від 08.10.2015 по справі №640/14132/15-п.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи витягів з ЄДРЮОФОП станом на 14.09.2015 та станом на 20.02.2020 з 29.07.2013 року засновником та керівником ТОВ "Флоксар" є ОСОБА_2 , розмір внеску 4000,00 грн; з 23.03.2015 керівником та підписантом стає Гончаренко Володимир Сергійович; з 12.09.2015 керівником та єдиним засновником (власником корпоративних прав товариства) є ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду- 4000,00 грн.

Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013 до 21.10.2019, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Такі саме норми відображені в ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс, КУзПБ).

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства) притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16).

Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Отже, після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

Проте, доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.

По-перше, розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану боржника та виявляти (за наявності) ознаки доведення до банкрутства (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).

По-друге, у процедурі ліквідації ліквідатор зобов`язаний аналізувати фінансовий стан банкрута (ч. 1 ст. 61 Кодексу).

Аналіз фінансового становища банкрута в поєднанні з дослідженням ліквідатором підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволяє виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (постанова ВС від 30.10.2019 у справі № 906/904/16.

При оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств застосовуються Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14.

Пунктом 4 розділу І вищезазначених Методичних рекомендацій встановлено, що доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Методичних рекомендацій за результатами проведення аналізу складається звіт (за формою згідно з додатком 3).

З огляду на вищезазначені норми суд зазначає, що факт доведення до банкрутства боржника в межах провадження у справі про банкрутство встановлюється шляхом складання звіту, розробленого та складеного в порядку, передбаченому приписами Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Флоксар" постановлена судом 19.02.2019, отже, початком трирічного періоду, що передував даті відкриття провадження у справі про банкрутство є 19.02.2016.

Разом з тим, зважаючи на неподання боржником фінансово-податкової звітності в період з 2016 року до моменту ініціювання порушення щодо нього справи про банкрутство податковою інспекцією у 2019 році, проведення арбітражним керуючим (розпорядником майна та ліквідатором) аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Флоксар" за період з лютий 2016 по лютий 2019 року, було об`єктивно неможливим за відсутності фінансової звітності боржника за цей період.

Однак, дослідження судом факту наявності або відсутності доведення ТОВ "Флоксар" до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватися у зазначений трирічний період, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство. При чому, господарський суд має встановити, які саме дії або бездіяльність та яких саме осіб призвели до доведення до банкрутства і причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Крім того, суд наголошує, що особа, яку притягують до субсидіарної відповідальності, повинна довести відсутність своєї вини.

Як свідчить наданий суду відзив засновника ОСОБА_2 та документи в обгрунтування поданого відзиву, ОСОБА_2 був засновником та керівником ТОВ "Флоксар" у період з 29.07.2013 по березень 2015; з 23.03.2015 року керівником стає ОСОБА_1, засновником залишається ОСОБА_2

З наданого суду відзиву залученої особи ОСОБА_1 та доданих до відзиву документів вбачається, що ОСОБА_1 був керівником ТОВ "Флоксар" з березня 2015 по 12 вересня 2015 року. З 12.09.2015 року керівником та засновником ТОВ "Флоксар" стає ОСОБА_3 .

З аналізу наданих суду документів, суд встановив, що протягом 2015 року податковою інспекцією були проведені перевірки та відповідно складені акти:

- акт №1014/20-31-15-01-10/38634372 від 09.04.2015 р. (встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2014 р. на загальну суму 13 991 971,0 грн.);

- акт №1506/20-31-15-01-10/38634372 від 15.05.2015 р. (встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 2 896 250,0 грн.);

- акт №1669/20-31-15-01-10/38634372 від 29.05.2015 р. (встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 26 888 221,0 грн.);

- акт №1698/20-31-15-01-10/38634372 від 04.06.2015 р. (встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 11 846 000,0 грн.);

А також акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 01.07.2015 за №1954/20-31-15-01-10/38634372, на підставі якого й було винесено податкове повідомлення-рішення №0001991501 від 16.07.2015року на загальну суму 50 688 628,50 грн, що в подальшому стало підставою для звернення до господарського суду з заявою про банкрутство.

Слід зазначити, що в акті перевірки від 01.07.2015 р. за № 1954/20-31-15-01-10/38634372, податковий орган посилається на проведені попередні перевірки та відповідно складені акти.

Разом з тим, судом встановлено, що протягом 2015 року, тобто в період перебування на посаді керівника ТОВ "Флоксар" ОСОБА_1, ним були оскаржені податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі зазначених вище актів перевірок.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 по справі №820/7014/15 позов ТОВ "Флоксар" до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 24.06.2015року №0001691501, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Флоксар" на підставі акту перевірки 04.06.2015 за №1698/20-31-15-01-10/38634372.

Зазначена постанова була залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015року та Ухвалою Вищого касаційного суду у складі Верховного суду від 28.03.2019 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 по справі №820/6163/15 апеляційну скаргу ТОВ "Флоксар" задоволено. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 та задоволено адміністративний позов ТОВ "Флоксар" до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 05.06.2015 №0001551501, прийняте щодо ТОВ "Флоксар" на підставі акту перевірки від 15.05.2015року за №1506/20-31-15-01-10/38634372.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2016 касаційну скаргу податкової інспекції було вирішено повернути скаржнику.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 по справі №820/6005/15 позов ТОВ "Флоксар" до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 17.06.2015 №0001631501, прийняте щодо ТОВ "Флоксар" на підставі акту перевірки від 29.05.2015 за №1669/20-31-15-01-10/38634372.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 по справі №820/6005/15 апеляційну скаргу податкової інспекції було вирішено повернути відповідачу.

Залучені особи засновник та керівник ТОВ Флоксар вважають, що посилання податкової інспекції в акті перевірки від 01.07.2015 за №1954/20-31-15-01-10/38634372, на підставі якого й було винесено податкове повідомлення-рішення №0001991501 від 16.07.2015 року на загальну суму 50 688 628,50 грн, було протиправним, оскільки висновки, викладені в зазначених актах перевірки, були визнані адміністративним судом незаконними.

Крім того, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0001991501 від 16.07.2015 року на загальну суму 50 688 628,50 грн також було оскаржено керівником ТОВ Флоксар шляхом подання позову до Харківського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 17.08.2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі №820/8202/15. Проте, в зв`язку з тим, що з 12 вересня 2015 року у ТОВ Флоксар змінюється засновник та директор, то відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично були позбавлені можливості далі займатися адміністративним оскарженням дій податкової інспекції.

Проте, суду доведено, що на час виконання своїх функцій засновника та директора, відповідачами даного провадження вживались заходи оскарження результатів перевірок податкового органу, а отже податкові зобов`язання не були узгодженні, тим самим не підлягали сплаті. Тобто, обов`язок сплатити податкове зобов`язання на час виконання своїх обов`язків засновника ОСОБА_2 та керівника ОСОБА_1 у ТОВ Флоксар було відсутнє.

Також господарським судом встановлено, що декілька постанов Київського районного суду м. Харкова, які надані арбітражним керуючим ліквідатором ТОВ Флоксар , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, обґрунтовуються актами перевірок, висновки яких були спростовані адміністративним судом і такі рішення набрали законної сили.

Зокрема, постановою Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2015 було визнано керівника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України. Як зазначається в постанові суду, винність підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки №1698/20-31-15-01-10/38634372 від 04.06.2015 року. Проте, як зазначалося вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 року по справі №820/7014/15 позов ТОВ "Флоксар" до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015року №0001691501, прийняте щодо товариства "Флоксар" на підставі акту перевірки від 04.06.2015 року за №1698/20-31-15-01-10/38634372.

Також, постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.062015 керівника було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України. Як зазначається в постанові суду, винність підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки від 29.05.2015 року. Проте, як зазначалося вище, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 по справі №820/6005/15 позов ТОВ "Флоксар" до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.06.2015року №0001631501, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Флоксар" на підставі акту перевірки від 29.05.2015 за №1669/20-31-15-01-10/38634372.

Щодо висновків, які викладені в актах перевірки ТОВ "Флоксар", на підставі яких виносилися податкові повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

В актах перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зазначається, що згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ Промбуд-монтажінвест свідоцтво платника податку на додану вартість від 13.03.2010 № 100274387 анульовано 14.10.2011року.

Таким чином, на думку контролюючого органу взаємовідносини ТОВ Флоксар з контрагентом ТОВ Промбуд-Монтажінвест не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Разом з тим, такі висновки необґрунтовані і підтверджуються:

- постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року у справі № 2-а-14158/11 /2070 за позовом ТОВ Промбуд-монтажінвест до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова визнано протиправним та скасовано рішення №83/15-02-036 від 14.10.2011року ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ Промбуд-монтажінвест .

- ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.022012 за вищезазначеною справою залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року.

- ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2012 відмовлено ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у відкритті касаційного провадження у справі №2а-14158/11/2070.

З наведеного факту випливає, що посилання ДПІ на п.184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, у якому вказано, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних є безпідставним.

Такі ж висновки зроблені адміністративним судом і підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили, а саме: постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 у справі № 820/7014/15; постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 по справі №820/6163/15; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 по справі № 820/6005/15

На думку відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з наведеного слідує, що всі акти, складені ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо ТОВ "Флоксар", фактично є безпідставними та незаконними, але в зв`язку зі зміною керівника та засновника у ТОВ "Флоксар", вони були позбавлені можливості доводити зазначені факти в процесі адміністративного оскарження.

З таким висновком залучених осіб погоджується і господарський суд.

Так, у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06.12.1998, Європейський Суд вирішив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Поряд з наведеним судом встановлено, що в обґрунтування підстав доведення до банкрутства ліквідатор та кредитор посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 у справі №820/8202/15, якою встановлено, що ТОВ "Флоксар" допущено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, п.п.8, п.5 Розділ III Розрахунки за звітний період, п.п.1, п.п.3, п.п.4,п.п.8 п.6 розділу IV Погашення залишків сум від`ємного значення звітних періодів до 01 лютого 2015 року, розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, в результаті чого занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду у загальному розмірі ПДВ 33 798 419 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення за №0001991501 від 16.07.2015 року на загальну суму 50 688 628, 50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №820/2125/17, зазначено, що оскільки рішення суду у справі №820/8202/15 набрало законної сили, то податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0001991501 вважається узгодженим, в зв`язку з чим адміністративний позов ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Флоксар" про стягнення податкового боргу задоволено; стягнуто до Державного бюджету України кошти у розмірі 66 350 765,66 грн в рахунок погашення податкового боргу з ТОВ "Флоксар".

Однак, суд зазначає, що постановами Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 у справі №820/8202/15 та від 22.06.2017 у справі №820/2125/17 не встановлено факту доведення засновником чи керівниками ТОВ "Флоксар" до банкрутства, а лише підтверджено правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення та донарахування податків.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальнихсправах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". ...Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, суд дійшов висновку, що ліквідатором не доведено суду та в матеріалах справи відсутні докази протиправної діяльності, яка б свідчила про доведення підприємства боржника до банкрутства засновником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що не спростовано Головним управлінням ДПС у Харківській області у своїх письмових поясненнях.

В зв`язку з чим, суд не розглядає заяви залучених осіб про застосування строків позовної давності.

Щодо покладення субсидіарної відповідаьності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом вище, ОСОБА_3 з 12.09.2015 року став єдиним засновником та керівником ТОВ "Флоксар".

Також судом зазначалось, що з метою встановлення факту доведення підприємства до банкрутства арбітражний керуючий повинен здійснити аналіз фінансового стану боржника за підозрілий період, який складає три роки до дня відкриття провадження у справі про банкрутство. В даній справі цей період є з 19.02.2016 по 19.02.2019 роки.

Разом з тим, відповідно до відомостей наданих суду з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 06.05.2020, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви ліквідатора щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити, а в частині заяви щодо покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 - провадження закрити, в зв`язку зі смертю останнього.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 2, 58-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 13, 14, 74, 86, п. 6 ч.1 ст. 231, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ліквідатора щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовити.

2. В частині розгляду заяви щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - провадження закрити.

3. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.

Ухвала підписана 21.07.2020.

Суддя Міньковський С.В.

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення16.07.2020
Оприлюднено23.07.2020
Номер документу90540061
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/301/19

Ухвала від 30.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 30.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 21.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 21.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 16.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 11.06.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 21.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 21.04.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

Ухвала від 11.12.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Міньковський С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні