Ухвала

від 21.07.2020 по справі 922/1622/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" липня 2020 р.Справа № 922/1622/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Волевським Л.В.

розглянувши справу

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тобет" (61072, вул. Тобольска, 42, кім. 311) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування пунктів 4, 4.1, 4.2, 4.3. додатку до рішення; визнання незаконним та скасування пунктів 10, 10.1 додатку до рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки за участю представників:

прокурора - Клейн Л.В., службове посвідчення № 051289 від 02.10.2018,

відповідача 1 - Дейнега К.В., службове посвідчення № 2759,

відповідача 2 - Люта В.А., довіреність б/н від 30.06.2020, адвокат,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 на розгляд Господарського суду Харківської області від керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області надійшла позовна заява до відповідачів: 1. Харківської міської ради, м. Харків 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тобет", м. Харків, в якій прокурор просить суд:

- визнати договір купівлі-продажу від 04.09.2017, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченко І.В., зареєстрований в реєстрі за №1650, недійсним;

- визнати незаконним та скасувати пункти 4, 4.1, 4.2, 4.3 додатку до рішення Харківської міської ради від 14.09.2016 за №348/16 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Т-1 (торговельного призначення) по просп. Науки, 14 у Шевченківському районі м. Харкова;

- визнати незаконним та скасувати пункти 10, 10.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради №802/17 від 08.11.2017 Про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів та припинення права користування земельними ділянками , яким ТОВ Тобет надано в оренду до 08.11.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:006:0137 площею 0,8709 га по просп. Науки, 14 із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. Т-1 (торговельного призначення) без зміни функціонального призначення об`єкту.

- визнати недійсним договір від 02.08.2018 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:006:0137, по просп. Науки, 14 м. Харкова, площею 0,8709 га, укладений між Харківською міською радою та ТОВ Тобет з додатковими угодами до нього від 28.12.2019 та від 10.04.2020.

- зобов`язати ТОВ Тобет (код ЄДРПОУ 41545969) повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Науки, 14, площею 0,8709 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0137 Харківській міській раді.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.07.2020 об 11:00.

07.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15520) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

07.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 15519).

13.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. № 15965), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16645) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.07.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 16646).

Прокурор у підготовче засідання 21.07.2020 з`явився, позов підтримує. У підготовчому засіданні повідомляє суд про предмет позову, правові та фактичні підстави позову.

Відповідач 1 у підготовче засідання 21.07.2020 з`явився, позов не визнає, заперечує проти його задоволення. У підготовчому засіданні підтримує подане 21.07.2020 клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 16646).

Відповідач 2 у підготовче засідання 21.07.2020 з`явився, позов не визнає, заперечує проти його задоволення. У підготовчому засіданні підтримує подане 07.07.2020 клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 15519)

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідачів 1, 2 господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Позовні вимоги прокурором обґрунтовано тим, що правочини на підставі яких ПФ Солінг набуто право власності на нежитлову будівлю літ. Т-1 є нікчемними, договір купівлі-продажу від 04.09.2017 між ПФ Солінг та ТОВ Тобет , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Десятніченко І.В., зареєстрований в реєстрі за №1650 підлягають визнанню недійсним. Пункти 4.1, 4.2, 4.3 додатку до рішення Харківської міської ради від 14.09.2016 за №348/16 Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам України , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та п.10.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради №802/17 від 08.11.2017 Про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів та припинення права користування земельними ділянками про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:006:0137 в оренду ТОВ Тобет не відповідають вимогам законодавства. Право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:006:0137 повинно було бути надано на підставі земельних торгів. Однак, такі торги не проводились та право оренди було надано ТОВ Тобет для будівництва багатоквартирного житлового будинку та багатофункціонального комплексу Харківською міською радою всупереч вищевказаним законодавчим вимогам. Оскаржувані рішення прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України. Невідповідність спірного рішення міської ради та договору оренди землі вимогам ст.ст. 124, 134, 135 ЗК України є підставою для визнання незаконними та скасування вказаного рішення, визнання недійсними договору оренди та застосування правових наслідків недійсності правочину.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Харківською міською радою.

Так, у позовній заяві Харківською місцевою прокуратурою № 2 зазначено, що інтереси держави повинна захищати Харківська міська рада на задоволення суспільної потреби. Прокурором зазначено, що Харківська міська рада не лише не здійснила захист, але й сама допустила порушення, а тому є відповідачем у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 (провадження 12-194гс19) звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даному разі, законодавством визначено інший орган, уповноважений від імені та в інтересах держави здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства у тому числі під час прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування або власність.

При цьому, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначні Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі віднесено, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Згідно з абз. 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України: До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р, № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо- геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

При цьому, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань: організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до підпункту 25-5 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Зазначене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

1. Функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

2. Функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Натомість у даному разі прокурором не надано доказів на підтвердження обставин щодо невиконання, неможливість виконання або неналежне виконання органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, який є суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста Харкова.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

У даному разі, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установив відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, тому позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тобет" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування пунктів 4, 4.1, 4.2, 4.3. додатку до рішення; визнання незаконним та скасування пунктів 10, 10.1 додатку до рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - суд залишає без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, судовий збір у розмірі 10510,00 грн., сплачений платіжними дорученнями: № 1035 від 07.05.2020 р., № 1299 від 04.06.2020р. підлягає поверненню з Державного бюджету на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 86, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду (вх. № 16646 від 21.07.20) задовольнити.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тобет" про залишення позову без розгляду (вх. № 15519 від 07.07.20) задовольнити.

3. Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тобет" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконним та скасування пунктів 4, 4.1, 4.2, 4.3. додатку до рішення; визнання незаконним та скасування пунктів 10, 10.1 додатку до рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - залишити без розгляду.

4. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Прокуратурі Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації та кредитування бюджету - 90, код типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів - 0901010) з Державного бюджету України 10510,00 грн. судового збору, сплаченого до господарського суду Харківської області згідно платіжного доручення № 1035 від 07.05.2020р. на суму 8408,00 грн. та платіжного доручення № 1299 від 04.06.2020р. на суму 2102,00 грн. відповідно до п.4ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Оригінали платіжних доручень № 1035 від 07.05.2020р. на суму 8408,00 грн. та платіжного доручення № 1299 від 04.06.2020р. на суму 2102,00 грн. про сплату судового збору на загальну суму 10510,00 грн. залишаються в матеріалах справи №922/1622/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 21.07.2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв