Рішення

від 21.07.2020 по справі 922/1205/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1205/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноюг" (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд.30) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритейл-К"(61000, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б) про стягнення коштів за участю :

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноюг" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритейл-К", в якій просить суд стягнути з останнього 27 117,75грн. основного боргу, пеню в сумі 4 440,44грн., індекс інфляції в сумі 106,68грн., 3% річних в сумі 410,01грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки №354-13Р від 01.07.2013 року.

Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, ГК України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530,611,625,929,931 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/429/20. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 10.03. 2020 р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2020 року, підготовче засідання відкладено на "10" червня 2020 р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні "24" червня 2020 р. 12:30 .

Ухвалою господарського суду від 24.06.2020 року, розгляд справи по суті відкладено до 21.07.2020 року.

Представник позивача в судове засідання 21.07.2020 року , не з`явився.

Представник відповідача в призначене судове засідання 21.07.2020 року своїх представників не направив.

Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали, однак ухвали що направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б повернулися до суду без доказів вручення з поштовою відміткою "адресат відсутній".

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Ухвали суду направлені на адресу відповідача повернулися на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній ".

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача - 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду по справі були надіслані відповідачам, але не отримані та були повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ Укрпошта .

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЮГ (далі - ТОВ ТЕХНОЮГ , Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю РИТЕЙЛ-К (далі - ТОВ "РИТЕЙЛ-К", Покупець, Відповідач) був укладений Договір поставки № 354-13Р від 01.07.2013 р. (разом із протоколом розбіжностей від 01.07.2013 за№354-13Р) за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю Товар, зазначений в Специфікаціях, що є додатками до даного договору, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар, в порядку та строки, передбачені даним договором (п.1.1.).

Згідно п.5.5. договору сторонами передбачено строки оплати за товар, зокрема сторонами передбачено наступне:

1)оплата за товар здійснюється через 45 (сорок п`ять) банківських днів з моменту прийняття товару Покупцем;

2)оплата за товар здійснюється після реалізації товару Покупцем третім особам через власну торгівельну мережу не пізніше семи банківських днів з дати реалізації товару.

Згідно п. 9.1 Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до Замовлень Покупця: № 368296 від 25.04.2019 р., № 368300 25.04.2019 р., № 368670 від 25.04.2019 р. Постачальником була здійснена поставка Товару 26.04.2019 р. на загальну суму 56 089,21 грн. видаткова накладна № 000018994, видаткова накладна № 000018991, видаткова накладна № 000018992, ТТН № Р18994). Ціна, асортимент, кількість відображені у Видаткових накладних.

16.05.2019 р., Покупець повернув нереалізований Товар ТОВ ТЕХНОЮГ на загальну суму 150 718, 01грн. відповідно до Накладних на повернення :

- накладна № 491 від 16.05.2019 р. - 130 555, 91 грн.;

- накладна № 492 від 16.05.2019 р. - 19 049,87 грн.;

- накладна № 511 від 16.05.2019 р. - 1 112,32 грн.

Між ТОВ РИТЕЙЛ-К та ТОВ ТЕХНОЮГ був проведений Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2019 р. по 31.05.2019 р. відповідно до якого заборгованість Покупця перед Постачальником становить 33 417,74 грн., підписаний та скріплений печатками сторін.

В червні 2019 року Покупцем було здійснено часткове погашення заборгованості по Договору поставки у розмірі 8 000,0 грн. Однак зобов`язання з оплати отриманого та реалізованого Товару Покупцем на сьогоднішній день не виконано в повному обсязі, що є простроченням виконання зобов`язання.

Постачальник свої зобов`язання по Договору виконав в повному обсязі, товар був поставлений, претензій до якості товару не надходило.

У зв`язку з невиконання покупцем зобов`язання щодо оплати вартості товару позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою за захистом свої інтересів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що він має ознаки договору поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів погашення боргу в сумі 27 117,75грн. господарському суду не надано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до підписаного сторонами протоколу розбіжностей від 01.07.2013 року, сторонами доповнено договір п.6.8. та викладено в наступній редакції "У випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.5. даного Договору, Покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої оплати за кожний день прострочення, а також, згідно зі ст. 625 ЦК України, виплачує Постачальникові 3% річних від неоплаченої в строк суми. Сплата неустойки не звільняє Покупця від обов`язку сплатити Постачальникові вартість отриманого Товару.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 440,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 410,01 грн. 3% річних та 106,68грн. інфляційних суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Крім того, в будь-якому випадку відповідач не позбавлений права здійснити і подати суду контррозрахунок.

Суд в свою чергу звертає увагу на те, що відповідач підписав договір, в якому містяться положення про зобов`язання сплатити позивачу штрафні санкції в разі прострочення оплати за поставлений товар, а відтак не може бути звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у розмірі 410,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 106,68грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого матеріалами справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 692 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритейл-К"(61000, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, код 38274224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноюг" (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд.30, код 23863399, банківські реквізити АБ "Південний" UA 363282090000026002312467901, МФО 328209) - 27 117,75грн. основного боргу, пеню в сумі 4 440,44грн., індекс інфляції в сумі 106,68грн., 3% річних в сумі 410,01грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноюг" (65020, м. Одеса, вул. Льва Толстого, буд.30, код 23863399, банківські реквізити АБ "Південний" UA 363282090000026002312467901, МФО 328209).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритейл-К"(61000, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44-Б, код 38274224).

Повне рішення складено "21" липня 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк